Browsing by Author "Shaposhnykova, I. V."

Now showing 1 - 16 of 16

Development of youth social and cultural environment as the basis of students’ professional socialization
(2015) Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, І. В.
DEVELOPMENT TRENDS OF STUDENTS’ PROFESSIONAL SOCIALIZATION: SOCIAL AND CULTURAL ASPECT
(2014) Shaposhnykova, I. V.
Abstract. the article is devoted to the study of socio-cultural environment of the student youth as a reference group of professional socialization. According to the collected theoretical and practical material, the development components, trends and standards are reviewed. The research results show that the process of unsuccessful professional socialization and adaptation, which may result in a process of social exclusion, also deserves careful research attention. The obstacles of successful professional socialization are mentioned, such as a sharp increase in social differentiation and changes in the structure of public relations, which act as factors – demotivators of the process of professional socialization. It is emphasized that the main determinant of stabilization should act as handling social conflicts (misunderstandings), which is inevitable. It is noted that the initial professional socialization within the university as a social institution can be seen as a means of reducing social conflicts, because in the professional socialization and proper labor standards and values , the greatest achievement of combining norms and values is held.
FEATURES OF CONSUMPTION IN THE EDUCATION MARKET (ON THE EXAMPLE OF PROFESSIONAL IDENTITY OF STUDENTS OF BORDER AREAS)
(2017) Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.
The article considers issues concerning the consumption in the market of educational services, professional development of students of border areas in terms of the socio-economic transformation of society. Factors of professional selection in the formation of human capital are determined. During the formation of the human capital of a new type a situation occurs in which young people exercise their professional choices based on an unsteady occupational structure, the lack of employment guarantees and the need to compete in labour market. The above imposes a significant imprint on the logic of professional choice. However, the most significant social processes that transform the professional choice of modern Ukrainian youth are as follows: Firstly, the strengthening of social differentiation, the emergence of the «rich» and «poor». By way of consolidation of these relations in society, a financial situation becomes an influential factor in determining the level of aspirations, educational and professional intentions, life strategies of young people. Secondly, hopping popularity of new professions and specialities that serve the market economy (manager, advertising specialist, lending professional, banker), which is partly connected with the social attention to entrepreneurship. Thirdly, the formation of adjustment for active personal identity of a young man, independent choice of professional activity and investment in obtaining a profession. The relevant processes are peculiar not only to young people who first get education, but also people oriented on constant retraining. However, such a situation increases the risk of errors of the subject concerning the vocational choice, and thus the risk of material losses. Fourthly, the lack of central planning and system of graduates’ redistribution complicates the employment of young specialists, which negatively affects the process of career guidance, but also enhances its value, because the right career choices based on individual abilities significantly increases the chances of effective competition. Fifthly, the lack of priority sectors of the national economy development, the crisis of leading industries, underfunding of areas of science, culture, education. Sixthly, acquiring a new status, although not official, by certain territories. We mean the zone of anti-terrorist operation (ATO) and those bordering on them; the border areas with temporarily occupied Crimea, the so-called «gray zone», from which young people go into higher education in educational institutions of Ukraine. Seventhly, the activation of the process of academic mobility, when students from border areas actively participate in international educational programs and projects and, therefore, complete their education in neighbouring countries, in particular in the Republic of Poland. As it turned out, the behaviour of young people when making decision about the education, there are also irrational elements: emotionality, focus mainly on «fashionable» specialties excluding trends in the labour market, desire to get only a diploma, but no specific knowledge, passive attitude toward studying, attempts to find a job away from regions that have become unattractive because of their proximity to the borders of the zone ATO and the Crimea, even to leave the country. Moreover, we know that many graduates do not work in the specialty, or have no idea about the specifics of the received specialty that does not allow them to effectively occupy a niche in the labour market. In this context, the increase in the total cultural capital of the society, which will provide the transformation of value-normative structure of its members in accordance with the realities of social development, is gaining importance. The last thesis is particularly relevant in the area of labour activity. The results of the author’s empirical sociological study aimed at identifying features of social and professional orientations, intentions, plans of students as human capital of the border Kherson region are given. У статті розглянуто питання, що стосуються споживання на ринку освітніх послуг, професійного розвитку студентів прикордонних районів, з погляду соціально- економічної трансформації суспільства. Визначено фактори професійного відбору у формуванні людського капіталу. У процесі формування людського капіталу нового типу виникає ситуація, коли молоді люди реалізують свій вибір, заснований на нестійкій професійній структурі, відсутності гарантій зайнятості та необхідності конкурувати на ринку праці. Проте, найбільш значущі соціальні процеси, які трансформують професійний вибір сучасної української молоді, полягають у такому: посилення соціальної диференціації, поява «багатих» і «бідних»; зростання популярності таких професій і спеціальностей, які забезпечують потреби ринкової економіки (менеджер, спеціаліст з реклами, банкір), що певною мірою пов’язано із соціальною увагою до підприємництва; відсутність централізованого планування й системи перерозподілу випускників ускладнює праце- влаштування молодих фахівців, що негативно впливає на процес профорієнтації. Представлені результати емпіричного соціологічного дослідження автора, спрямовані на виявлення особливостей соціальної та професійної орієнтації, намірів, планів студентів як людського капіталу прикордонної Херсонської області. В статье рассматриваются вопросы, касающиеся потребления на рынке образовательных услуг, профессионального развития студентов приграничных районов, с точки зрения социально-экономических преобразований общества. Определены факторы профессионального отбора в формировании человеческого капитала. В процессе формирования человеческого капитала нового типа возникает ситуация, когда молодые люди реализуют свой выбор, основанный на неустойчивой профессиональной структуре, отсутствии гарантий занятости и необходимости конкурировать на рынке труда. Однако, наиболее значимые социальные процессы, которые трансформируют профессиональный выбор современной украинской молодежи, заключаются в следующем: усиление социальной дифференциации, появление «богатых» и «бедных»; рост популярности профессий и специальностей, обеспечивающих потребности рыночной экономики (менеджер, специалист по рекламе, банкир), что отчасти связано с социальным вниманием к предпринимательству; отсутствие централизованного планирования и системы перераспределения выпускников затрудняет трудоустройство молодых специалистов, негативно влияет на процесс профориента- ции. Представлены результаты эмпирического социологического исследования автора, направленные на выявление особенностей социальной и профессиональной ориентации, намерений, планов студентов как человеческого капитала пограничной Херсонской области.
Socio-Economic Features of the Development of Human Capital (on the Example of Professional Identity of Students of Border Areas)
(2018) Shaposhnykova, I. V.; Shaposhnykov, К.; Шапошнікова, І. В.; Шапошніков, К.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті подано результати проведеного автором соціологічного дослідження особливостей соціально-професійних орієнтацій студентської молоді. Зауважено, що праця почала сприйматись молоддю як інструментальна цінність – «джерело доходу». Дана установка відображає формування нової «ринкової» трудової й споживацької етики. Така етика не містить, на наш погляд, принципового негативу, однак її формування як цілісного культурного явища (феномену) вимагає певного проміжку часу, більш тривалого, ніж той, що пройшов з часів набуття незалежності України. Автор зазначила, що під час трудової соціалізації, як і в процесі соціалізації загалом, головного значення набуває навчання соціальним ролям – імітація, завдяки їй індивід «вбирає» у себе загальні цінності в процесі спілкування зі «значущими» іншими, у результаті чого наслідування загальноприйнятим нормативним стандартам стає частиною його мотиваційної структури, його потребою. Натомість професійна дія має бути більш свідомою та ґрунтуватися на постійному прагненні до вдосконалення виконуваних функцій, що створює певні незручності (та навіть загрози) для успіхів у професійній соціалізації. У професійному середовищі ситуація може різко змінюватися, особливо коли відбуваються суттєві соціальні трансформації: починає руйнуватися «кристал звичаю», зумовлюючи розглянуті недоліки «мімесіса». Виникає нестійка рівновага, коли руйнування традицій призводить до невизначеності у свідомості і діях людей. Зна- чною проблемою є порушення гармонії між традицією й інновацією і (як наслідок) між тими соціальними ресурсами (поколіннями людей), які їх відтворюють. В статье представлены результаты проведенного автором социологического исследования особенностей социально-профессиональных ориентаций студенческой молодежи. Замечено, что труд начал восприниматься молодежью как инструментальная ценность – «источник дохода». Данная установка отражает формирование новой «рыночной» трудовой и потребительской этики. Такая этика не содержит, на наш взгляд, принципиального негатива, однако ее формирование, как целостного культурного явления (феномена), требует определенного времени, более длительного, чем то, что прошло со времен получения независимости Украины. Автор отметила, что во время трудовой социализации, как и в процессе социализации в целом, главное значение приобретает обучение социальным ролям – имитация, благодаря ей индивид «вбирает» в себя общие ценности в процессе общения со «значимыми» другими, в результате чего подражания общепринятым нормативным стандартам становится частью его мотивационной структуры, его потребностью. Зато профессиональное действие должно быть более сознательным и основываться на постоянном стремлении к совершенствованию выполняемых функций, что создает определенные неудобства (и даже угрозы) для успехов в профессиональной социализации. В профессиональной среде ситуация может резко меняться, особенно когда происходят существенные социальные трансформации: начинает разрушаться «кристалл обычая», вызывая рассмотренные недостатки «мимесиса». Возникает неустойчивое равновесие, когда разрушение традиций приводит к неопределенности в сознании и действиях людей. Значительной проблемой является нарушение гармонии между традицией и инновацией и (как следствие) между теми социальными ресурсами (поколениями людей), их воспроизводят. The article presents the results of a sociological study author features social and professional orientations of students. Noted that work began perceived by young people as instrumental value – «source of income». This setting reflects the formation of a new «market» of labor and consumer ethics. This does not include ethics, in our view, a fundamental negativity, but its formation as a holistic cultural phenomenon (phenomenon) requires a period of time longer than the one that took place since independence Ukraine. The author noted that during labor socialization as a process of socialization in general, the main importance is learning social roles – imitation, through her individual «absorbs» a common value in the communication process with «significant» other, resulting in imitation common regulatory standards becomes part of the motivational structure of its request. Instead, professional performance should be more conscious and based on a constant quest to improve function, which creates some discomfort (and even threats) for success in professional socialization. In a professional environment can dramatically change the situation, especially when there are significant social transformation, begins to break down «crystal habit», causing considered flaws «mimesis». There is a delicate balance when the destruction of traditions leads to uncertainty in the minds and actions of people. A major problem is a violation of the harmony between tradition and innovation, and (consequently) between the social resources (generations of people) that they reproduce.
ЗМІНИ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ
(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті проаналізовано взаємозв’язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р. Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню. The article analyzes the relationship during the formation of human and professional values of students in the process of social interaction with the immediate environment over a period of a young man getting education. The author examines R. Inhelhart’s hypothesis about a radical change of values, S. Flanagan’s attitudes of the existence of not one but two values planes in the public mind, identifies a number of problems that affect the young people integration into social structures and processes. Attention is paid to the fact that the processes of social postmodernization also enhances differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Given this, it is necessary to talk about the need to overcome dezintegrating trends and out of the conflict within specific social groups (firstly in between-generational sence). Analyzing thoughts T. Parsons, it’s stated that we can not speak about the integrative processes in this case, because the state of integration requires a comfortable conflict-free relations within the social system, the main essential characteristics which recognized «stability» and «social order». Designated by us social processes contrary deepen conflicts in the social system (due to decreased demand for labor in the crisis economies, which include the economy of Ukraine). This lack of integration makes impossible for the youth to compete at the labor market. So obviously there are (or should be) other relatively conflict-free forms of social interaction, social integration to work and labor socialization. Thus the processes of social postmodernization also enhance differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Also it becomes important to maintain the integrity and stability of society as a whole by searching system-forming integrative social mechanisms. Obviously the deficit labor (which became a deficit due to the economic crisis) can not be such resources. Therefore, handling the inevitable social conflicts (conflicts) should act the main determinant of stabilization. It notes that generally responsible for unsuccessful integration processes rely on social institution of education that does not create sufficient conditions for the implementation of young people professional opportunities (gives low-quality knowledge, does not provide a good practice, etc.), prevents its fulfillment, thus contributing to its social exclusion.
КУЛЬТУРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК ОСНОВА ТРУДОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті розглянуто культурну соціалізацію молоді як основу трудової та професійної соціалізації. Зазначено, що в Україні соціокультурні зміни носили штучний характер у процесі ринкової трансформації. Наголошено на тому, що процеси культурної соціалізації нерозривно пов’язані із процесами трудової та професійної соціалізації. Відзначено шість аідходів дослідницької характеристики поняття “культурна соціалізація”, втім трудова, професійна соціалізація, розглянута в контексті міждисциплінарного підходу, зобов’язує виділити як мінімум три основні параметри значущості процесу формування особистості. В статье рассматривается культурная социализация молодежи как основа трудовой и профессиональной социализации. Указано, что в Украине социокультурные изменения носили искусственный характер в процессе рыночных трансформаций. Отмечено, что процессы культурной социализации неразрывно связаны с процессами трудовой и профессиональной социализации. Высказано мнение, что исследовательская характеристика понятия культурной социализации выражается шестью подхо- дами, а трудовая, профессиональная социализация, рассматриваемая в контексте междисциплинарного подхода, обязывает выделить как минимум три основных параметра значимости процесса формирования личности. The article deals with cultural socialization of young people as the basis of labor and professional socialization. It is noted that in Ukraine sociocultural changes were artificial in the process of market transformation. Emphasized that the processes of cultural socialization is inextricably linked with the workplace and professional socialization. The author suggests that research cultural socialization characteristics of the concept expressed by six approaches, and labor, professional socialization, considered in the context of a multidisciplinary approach obliges provide at least three basic parameters of the importance of the process of identity formation. Within the analysis of cultural socialization as the basis for employment and professional socialization methodological principles of research. The author comes from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization only aspects related to labor interaction. Everything mentioned leads to the need to analyze the processes of cultural trans formation and cultural development from the perspective of modern methodological pas radyhm. Theories of socialization consider youth as a special social game-pu, sprmozhnu not only and not so much the subject, but the subject of the socialization process that has its own will, acting in freedom of choice and responsibility for their actions and deeds, trying realize themselves within the contradictions between their own needs and opportunities that there are certain ci in a particular society. This fact always makes time is tragic youth-tion essentially generates constant conflicts “Parents and Children”, “individual and society”.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО МОНОСТИЛЮ У ПРОСТОРІ ВНЗ:УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті описано методологічні засади формування студентського моностилю у просторі вищого навчального закладу. Зазначено, що з функціонального погляду освіта є невід’ємним структурним елементом соціальної системи. Структура і обсяг соціального капіталу визначають стиль життя індивіда через рівень і якість отриманої освіти, а будучи критерієм соціальної стратифікації, освіта значною мірою орієнтується на особисті здібності індивідів, на розвиток яких спрямовано весь процес управління ВНЗ. В статье описано методологические основы формирования студенческого моностиля в пространстве вуза. Отмечено, что с функциональной точки зрения образование является неотъемлемым структурным элементом социальной системы. Структура и объем социального капитала определяют стиль жизни индивида через уровень и качество полученного образования, а будучи критерием социальной стратификации, образование в значительной степени ориентируется на личные способности индивидов, на развитие которых направлено весь процесс управления вузом. The paper describes the scientific and methodological principles of forming student monostyle in the space of higher education. Indicated that from a functional point of view, education is an integral structural element of the social system. The structure and the amount of social capital determine the lifestyle of the individual through the level and quality of education and social stratification criterion speaking, education is largely focused on the personal abilities of individuals, which is aimed at developing the entire educational process
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО МОНОСТИЛЮ У ПРОСТОРІ ВНЗ
(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті описано науково-методичні засади формування студентського моностилю у просторі вищого навчального закладу. Зазначено, що з функціональної точки зору, освіта є невід'ємним структурним елементом соціальної системи. До реальних функцій системи освіти, у тому числі й вищої, належать: відтворення і підтримка культурних і ціннісних зразків; соціалізація молодого покоління; виявлення і розвиток інтелектуального, морального і фізичного потенціалу особи; підготовка кваліфікованих фахівців, які відповідають потребам ринку праці тощо. Автор зазначає при цьому, що усереднені практики диференційовано стилем життя як способом і схильністю до дії, що залежать від обсягу і структури капіталів (індивідуальних і сімейних, культурних і матеріальних). Такі капітали відіграють важливу роль у процесі вибору напряму та здобутті вищої освіти сучасною молоддю. Структура і обсяг соціального капіталу визначають стиль життя індивіда через рівень і якість отриманої освіти, а виступаючи критерієм соціальної стратифікації, освіта значною мірою орієнтується на особисті здібності індивідів, на розвиток яких спрямовано весь педагогічний процес. В статье описано научно-методические основы формирования студенческого моностиля в пространстве вуза. Отмечено, что с функциональной точки зрения, образование является неотъемлемым структурным элементом социальной системы. К реальным функций системы образования, в том числе и высшего, относятся: воссоздание и поддержка культурных и ценностных образцов; социализация молодого поколения; выявление и развитие интеллектуального, нравственного и физического потенциала личности; подготовка квалифицированных специалистов, отвечающих потребностям рынка труда и тому подобное. Автор отмечает при этом, что усредненные практики дифференцированно стилем жизни как способом и склонностью к действию, зависят от объема и структуры капиталов (индивидуальных и семейных, культурных и материальных). Такие капиталы играют важную роль в процессе выбора направления и получении высшего образования современной молодежью. Структура и объем социального капитала определяют стиль жизни индивида через уровень и качество полученного образования, а выступая критерием социальной стратификации, образование в значительной степени ориентируется на личные способности индивидов, на развитие которых направлено весь педагогический процесс. The paper describes the scientific and methodological principles of forming student monostylyu in the space of higher education. Indicated that from a functional point of view, education is an integral structural element of the social system. To real functions of education, including higher education, are: playback and support for cultural values and standards; socialization of the young generation; identification and development of intellectual, moral and physical potential person; training of qualified professionals to meet the needs of the labor market and so on. The author notes here that the average practice differentiated lifestyle as a way and a penchant for action, depending on the volume and structure of capital (individual and family, cultural and material). Such capital play an important role in choosing the direction of higher education and modern youth. The structure and the amount of social capital determine the lifestyle of the individual through the level and quality of education and social stratification criterion speaking, education is largely focused on the personal abilities of individuals, which is aimed at developing the entire educational process.
ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА
(2017) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, И. В.
У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовані особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді.
ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті розглядаються питання професійної соціалізації студентської молоді та проблеми тлумачення цього поняття у соціальних науках. Зазначено, що категорія «професіоналізація» досить часто використовується в науковій літературі щодо аналізу проблем професій і професійної діяльності, де розглядається в якості певного стану особистості. Автор звернула увагу на завдання вищої школи щодо формування середовища для професійної соціалізації студентської молоді. В статье рассматриваются вопросы профессиональной социализации студенческой молодежи и проблемы толкования этого понятия в социальных науках. Указано, что категория «профессионализация» довольно часто используется в научной литературе по анализу проблем профессий и профессиональной деятельности, где рассматривается в качестве определенного состояния личности. Автор обратил внимание на задачи высшей школы по формированию среды для профессиональной социализации студенческой молодежи. The article deals with the professional socialization of students and problems of interpretation of this concept in the social sciences. It is noted that the category of “professionalization” is often used in the literature dealing with analysis of problems of professions and professional activities, and sees them as a particular state of the individual. The author drew attention to the problem of universities regarding formation of environment for professional socialization of students.
СОЦІАЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті розглянуто питання соціального виключення студентської молоді у процесі професійної соціалізації. Зауважено, що вікова дискримінація, відчуження, маргіналізація як складові процесу соціального виключення виявляються в різних формах відторгнення молоді від суспільства, що зумовлює появу відторгнутих суспільством, виключених груп молоді з низьким рівнем соціального походження (низько статусні й соціально непривілейовані групи, соціально знедолені, соціально нетипові). Підкреслено, що виключення розглядається в двох формах: як процес (молодіжна контркультура, групи ризику) і як соціальний статус, становище виключеної групи. Незважаючи на те, що виключення молоді зовсім не є метою суспільства, вектор соціальних перетворень, державна політика і діяльність соціальних інститутів від освіти до зайнятості можуть бути несвідомо спрямовані у бік обмеження прав і можливостей цієї соціально-демографічної групи. В статье рассматриваются вопросы социального исключения студенческой молодежи в процессе профессиональной социализации. Указано на то, что возрастная дискриминация, отчуждение, маргинализация, имеющиеся в качестве составляющих процесса социального исключения и проявляющиеся в различных формах отторжения молодежи от общества, приводят к появлению отторгнутых обществом, исключенных групп молодежи с низким уровнем социального происхождения (низко статусные и социально непривилегированные группы, социально обездоленные, социально нетипичные). Подчеркивается, что исключение рассматривается в двух формах: как процесс (молодежная контркультура, группы риска) и как социальный статус, положение исключенной группы. Несмотря на то, что исключение молодежи отнюдь не является целью общества, вектор социальных преобразований, государственная политика и деятельность социальных институтов от образования к занятости могут быть бессоз- нательно направлены в сторону ограничения прав и возможностей этой социально- демографической группы. The article deals with the issue of social exclusion students the process of professional socialization. Specified that age discrimination, exclusion, marginalization available as part of the process of social exclusion and are found in various forms of exclusion of young people from society, which leads to the emergence of society excluded excluded groups of young people from low social background (low social status and underprivileged groups socially disadvantaged, social custom). It is noted that the dialectical relationship trends of integration and domination of one over the other governed by a system of social norms and cultural values, the values of which in terms of post modernization is much weaker. The above is especially felt in the workplace. This leads to contradictions regarding social integration of Ukrainian youth at work. The author emphasizes that the exclusion is seen in two forms: as a process (youth counterculture, risk) and as social status, position excluded groups. Despite the fact that the exclusion of young people is not a public purpose, the vector of social change, public policy and social institutions activities from education to employment may not be consciously directed towards limiting the rights and opportunities of socio-demographic groups.
СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: СПІВВІДНОШЕННЯ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ
(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансфор мацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, - керований хаос - припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина-виробництво», або «людина-машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу. The article raised the problem of balance of tradition and innovation in the social and cultural transformations. The author draws attention to the importance of three key parameters of the process of identity formation, social orientation parameter, parameter of socialization understanding as a socio and cultural phenomenon, setting the value of cultural socialization. Instead, the latest theoretical position on the formation of «order through chaotic resistance» would more accurately explain the complex interaction between society and young people, which is the process of socialization. Its main landmark is not considered in traditional pedagogy - controlled chaos - requires a stable evolutionary development and bifurcations (points selection). By thus we obtained from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization are the only aspects related to labor interaction. Thus, the productive human condition is significantly affecting to physiological aspects, such as unconditioned reflexes and physiological quality and condition, which can be described by the behavior of individuals. According to balance the system «man-production» or «man-machine» is a physiological impact factors and individual as someone who works as a deviation from the baseline value (errors at work, accidents, or, conversely, significant improvement of the production process) is the result of a collision human qualities specific to that particular profession. However, most of these qualities are the result of cultural factors in the context of ensuring that productivity plays a crucial role. Suggested that labor and professional socialization essentially are the deep perception of norms and values which informally agree with common people nature during the labor process.
СОЦІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2017) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовано особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді. В статье рассматривается проблема социологической оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автор освещает результаты проведенного социологического исследования общих показателей оценки культурного капитала. Проанализированы особенности оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автором разработаны специфические показатели оценки культурного капитала студенческой молодежи. The author of the article examines the problem of sociological estimation of cultural capital of young people. An author lights up the results of the conducted sociological research of general indexes of estimation of cultural capital. The features of estimation of cultural capital of student young people are analysed. An author is develop the specific indexes of estimation of cultural capital of student young people.
ФАКТОРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті автор висвітлює результати проведеного дослідження теоретичних підходів до визначення факторів професійної орієнтації студентської молоді. Виявлено основні підходи до виділення факторів професійної орієнтації. Визначено передумови функціонування факторів професійної орієнтації. Автором досліджено вплив факторів макро- і мікросередовища на процес професійної орієнтації. Обґрунтовано, що ефективна професійна орієнтація можлива лише за достатньо високого рівня особистісного розвитку молодої людини, що передбачає розвиток позитивного ставлення до себе як до професіонала, саморозвиток особистісних можливостей і ставлення до себе як суб’єкта свого життя, здатного робити вибір, керуючись власними цілями і цінностями. В статье автор освещает результаты проведенного исследования теоретических подходов к определению факторов профессиональной ориентации студенческой молодежи. Выявлены основные подходы к пони- манию факторов профессиональной ориентации. Определены предпосылки функционирования факторов профессиональной ориентации. Автором исследовано влияние факторов макро- и микросреды на процесс профессиональной ориентации. Обоснованно, что эффективная про- фессиональная ориентация возможна лишь при достаточно высоком уровне личностного развития молодого человека, который предусматривает развитие позитивного отношения к себе как к профессионалу, саморазвитие личностных возможностей и отношение к себе как индивиду, способному сделать выбор, руководствуясь собственными целями и ценностями. The author enlightens the results of undertaken study on the theoretical approaches to the determination of factors of professional orientation of student youth. The basic approaches to the factors of professional orientation are found out. Pre-conditions of functioning of factors of professional orientation are defined. The influence of factors of macro and microenvironments on the process of professional orientation is investigated by the author. It is proved that an effective professional orientation is possible only for the person with high level of personal development that promotes development of positive attitude towards himself as a professional and independent development of personal abilities and attitude towards himself as an individuality who is able to make a choice based on his own aims and values.
ФУНКЦІЇ ОСВІТИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ
(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.
У статті розглядаються функції освіти як соціального інституту. Звернено увагу на те, що за структурно-функціоналіського підходу соціальний інститут освіти розглядають як один із структурних елементів соціальної системи, що виконує разом з інститутами сім'ї, релігії, армії функцію відтворення соціального зразка. Висловлено думку, що за інституціональною теорією, соціальний інститут освіти характеризується чітким розподілом функцій, прав і обов'язків учасників соціальної взаємодії, зокрема викладачів, студентів, адміністрації вищого навчального закладу. Автор зазначає, що за логікою структураліського конструктивізму П. Бурдьє, «педагогічна праця» відтворює об'єктивні структури (інститут освіти, зокрема), будучи при цьому продуктом цих структур за допомогою габітусу. Сам габітус є практикою, що породжує принцип, який відтворює об'єктивні структури. Тобто індивідуальні педагогічні й соціальні практики в системі освіти, що породжуються габітусами індивідів, відтворюють об'єктивні структури системи освіти. Названі функції соціального інституту освіти : функція навчання, забезпечення передачі культурного капіталу певної формації, функція підтримки соціальної ієрархії, ідеологічна функція, функція відтворення і легітимації структури класових відмінностей. In the article the function of education as a social institution. Attention is paid to the fact that the structural approach funktsionaliskoho social institution of education is considered as one of the structural elements of the social system that performs together with the institutions of family, religion, the military function of social reproduction model. Suggested that for institutional theory, social institution of education is characterized by a clear division of functions, rights and obligations of participants of social interaction, including teachers, students, administration of higher education. The author notes that the logic strukturaliskoho constructivism Bourdieu, "educational work" reflects the objective structures (Institute of Education, among others), being a product of these structures using habit. Sam habit is a practice that generates principle that plays objective structure. That individual educational and social practices in education, caused by habit individuals reproduce objective structure of the education system. The above features of a social institution of education: learning function, including transferring certain cultural capital structure, function to support the social hierarchy, ideological function, the function of reproduction and legitimation structures of class differences.