Browsing by Author "Shcherbak, T."

Now showing 1 - 6 of 6

DOMINANT MENTAL STATES IN JUNIORS’ COPING BEHAVIOR
(2025) Kurova, A.; Popovych, I.; Shevchenko, N.; Lialiuk, G.; Chernyavska, T.; Kolly-Shamne, A.; Yaremchuk, V.; Shcherbak, T.; Попович, І. С.
This study aims to identify the psychological correlations of defensive behavior and develop a factor structure of dominant mental states related to coping behavior in junior athletes. Methods: The sample included junior athletes aged 15–19 (M = 17.23; SD = ±3.43), participating in All-Ukrainian, European, and World championships (n = 119). Two validated psycho-diagnostic tools, previously tested on Ukrainian populations, were used to accurately capture the key research variables. Theoretical methods included retrospective analysis, generalization, comparative analysis, and interpretation. Empirical methods involved targeted observation and testing. Factorial ANOVA was applied to reduce the proportionality among research variables. Standard statistical procedures were also performed. Results: The methodological foundations were based on the concept of the athlete's personality as an open and dynamic system, taking into account psychophysiological and age- related growth patterns. The strongest direct correlation was found between “planning” and “emotional stability” (R = .841; p < .001), while the strongest inverse correlation was between “refusal” and “emotional stability” (R = –.838; p < .001). It was summarized that emotional stability is the most loaded and actualized characteristic in the research conditions. The factor structure of dominant mental states of junior athletes’ coping behavior was created. Eight factors were established (Σd = 86.293%): F1 “Self-blame coping behavior”, F2 “Sensitive coping behavior”, F3 “Dependent coping behavior”, F4 “Conscious coping behavior”, F5 “Tense coping behavior”, F6 “Confident coping behavior”, F7 “Safe coping behavior”, and F8 “Dreamy coping behavior”. It was summarized that diagnosing and interpreting dominant mental states of junior athletes’ coping behavior gave us a deeper insight into junior athletes’ psychology in crisis and extreme situations of life activities. Discussion and conclusions: It was empirically established and theoretically substantiated that dominant mental states of junior athletes’ coping behavior are active strategies of defensive behavior in critical situations of sporting activities. It was underscored that dominant mental states of coping behavior reflect the prevalent type of behavior in combination with the most pronounced personality traits that are actualized in the dimensions of defensive behavior. The research findings should be operationalized in the activities of sports subjects working in junior sports.
EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE
(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.
Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.
OPERATIONALIZATION OF TACTICAL THINKING OF FOOTBALL PLAYERS BY MAIN GAME ROLES
(2021) Popovych, I. S.; Shcherbak, T.; Kuzikova, S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.; Щербак Т. І.; Кузікова С. Б.; Блинова О. Є.; Носов П. С.; Зінченко С. М.
The article considers the main characteristics of the types of tactical thinking of football players. The aim of the article is empirical research and theoretical substantiation the operational elements of tactical thinking of football players in the main game roles. Differences in the main indicators of tactical thinking of football players of different game roles have been determined. Participants of the research are: 72 football players were involved as subjects. The footballers represented four teams from different regions of Ukraine: “Naftovyk-Okhtyrka” Football Club (Okhtyrka, Ukraine), “TSK Agribusiness” Football Club (Romny, Ukraine), “Romny” Football Club (Romny, Ukraine), “Crystal Football Club” (Kherson, Ukraine). The following psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Study of the profile of athletes’ thinking”, “Prediction ability” by L. Regush. Empirical results of the research of tactical thinking are presented. According to the results of empirical research, we can state there are significant differences between the answers of football players of different game roles. The level of tactical thinking of attackers is much higher than that of other players. Defenders differ significantly from goalkeepers by more pronounced general predictability (t = 2.08) and flexibility (t = 4.51); from attackers by less analyticity (t = 2.72) and flexibility (t = 2.61). Midfielders have significantly more developed awareness (t = 2.76) and profoundness (t = 4.85) than goalkeepers, but, at the same time, less developed than the attacker’s analyticity (t = 5.05), flexibility (t = 5.2), profoundness t = 5.2) and prospectiveness (t = 2.67). The attackers are significantly ahead of the defenders by the indicators of analyticity (t = 2.72) and flexibility (t = 2.61). Attackers and goalkeepers differ the most among the studied game roles, namely concerning general predictability (t = 3.28), analyticity (t = 5.67), flexibility (t = 5.26) and prospectiveness (t = 3.07). It has been found that the level of manifestation of the main properties of tactical thinking of defense is significantly lower than in other game roles. У статті розглянуто основні характеристики типів тактичного мислення футболістів. Метою статті є емпіричне дослідження та теоретичне обґрунтування операційних елементів тактичного мислення футболістів у головних ігрових ролях. Визначено відмінності в основних показниках тактичного мислення футболістів різних ігрових ролей. Учасниками дослідження є: 72 футболісти. Футболісти представляли чотири команди з різних регіонів України: ФК «Нафтовик-Охтирка» (Охтирка, Україна), ФК «ТСК Агробізнес» (Ромни, Україна), ФК «Ромни» (Ромни, Україна), ФК «Кристал» (м. Херсон, Україна). Використано такі психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: «Дослідження профілю мислення спортсменів», «Здатність до прогнозування» Л. Регуш. Наведено емпіричні результати дослідження тактичного мислення. За результатами емпіричного дослідження можна констатувати суттєві відмінності між відповідями футболістів різних ігрових ролей. Рівень тактичного мислення нападників набагато вищий, ніж у інших гравців. Захисники значно відрізняються від воротарів, більш вираженою загальною передбачуваністю (t = 2,08) і гнучкістю (t = 4,51); від нападників меншою аналітичною (t = 2,72) і гнучкістю (t = 2,61). Півзахисники мають значно більш розвинену обізнаність (t = 2,76) і глибину (t = 4,85), ніж воротарі, але, в той же час, менш розвинені аналітично, ніж нападники (t = 5,05), гнучкість (t = 5,2), глибокість (t = 5.2) і перспективність (t = 2,67). Нападники значно випереджають захисників за показниками аналітичності (t = 2,72) і гнучкості (t = 2,61). Серед досліджуваних ігрових ролей найбільше розрізняються нападники та воротарі, а саме за загальною передбачуваністю (t = 3,28), аналітичністю (t = 5,67), гнучкістю (t = 5,26) та перспективністю (t = 3,07). Встановлено, що рівень прояву основних властивостей тактичного мислення захисту значно нижчий, ніж в інших ігрових ролях.
PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS
(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.
Psychological Features of Subjective Vitality and Hardiness of Representatives of Parachute Sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Skyba, O.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Скиба, О.
The purpose of the research is to clarify the issue of connection of personal vitality with the concept of vitality. The aim of this study is to consider the phenomenon of vitality in accordance with various scientific theories and to illuminate the psychological features of vitality. Also the goal is to analyze the results of an experimental study of the features of vitality and hardiness of parachute representatives. The empirical research has been carried out at the basis of JSC “Avia-Soyuz” of the State Company “Mayske”. The study involved 180 respondents aged 25 to 50 years, including 90 parachute representatives and 90 control group respondents. Informed consent to participate in the study has been obtained from all participants. From the group of empirical methods the psychodiagnostic methods (Subjective Vitality Scale (Ryan & Frederick), Vitality Test (Maddi)) were used in the study. From the group of methods of data analysis (processing) we used qualitative and quantitative analysis of the obtained results, methods of computer processing of experimental data. A theoretical analysis of the subjective vitality phenomenon in the context of psychology is presented; its peculiarities from the point of view of different scientific approaches are highlighted. Psychological and physiological factors of increase of vital energy are analyzed and causes of its exhaustion are examined. Psychological peculiarities of the concept of vitality and its main components have been revealed. The basic psychological patterns that link vitality to the phenomenon of vitality are substantiated in the work. The results of the empirical study, the purpose of which was to investigate the psychological features of subjective vitality and vitality in parachuting, were analyzed. The comparative analysis of the results of parachutists with the representatives of the control group was carried out. Indicators of subjective vitality as a condition and dispositional vitality as a personal quality of parachute representatives were determined as a result of the research. The dynamics of subjective vitality from the beginning to the end of the jump season was analyzed. The features of hardiness and its components: control and risk acceptance were investigated. A comparative analysis of the results of parachute sports representatives with the results of the control group was carried out. Розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями. Висвітлити психологічні особливості життєстійкості. Розкрити питання зв'язку особистісної вітальності з поняттям життєстійкості. Проаналізувати результати експериментального дослідження щодо вивчення особливостей вітальності та життєстійкості разом з її компонентами у представників парашутного спорту. Матеріал та методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Методика дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка, Тест життєстійкості Мадді. У дослідженні взяли участь 180 респондентів віком від 25 до 50 років, серед них 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне досліджування здійснювалося на на базі: АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Результати. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності в контексті психології, висвітлено її особливості з точки зору різних наукових підходів. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Розкрито психологічні особливості поняття життєстійкості та її основних компонентів. В роботі обґрунтовано основні психологічні закономірності, що пов’язують вітальність з феноменом життєстійкості. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності та життєстійкості у представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів парашутистів з представниками контрольної групи. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначено показники суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту. Здійснено аналіз динаміки суб’єктивної вітальності від початку до кінця стрибкового сезону. Досліджено особливості життєстійкості та її компонентів: контролю та прийняття ризику. Проведено порівняльний аналіз результатів представників парашутного спорту з результатами контрольної групи.
Research of predisposition to risk of participants of extreme sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Kuzikov, B.; Blynova, O.; Vavryniv, O.; Khmiliar, О.; Popovych, I. S.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Кузіков, Б.; Блинова, О. Є.; Вавринів, О.; Хміляр, О.; Попович, І. С.
The purpose of the research is a theoretical analysis and experimental study of predisposition to risk of participants of extreme sports and establishment of recommendations for the development of personal qualities for successful and safe activities. The study involved representatives of extreme sports (n = 180): skydivers (n = 60), base jumping representatives (n = 60) and motorcyclists (n = 60). The behavioral patterns of respondents engaged in extreme sports have been revealed and substantiated. Levels of predisposition to risk, self-confidence, nervous mental stability and search for thrills of representatives of motorcycle sports, parachuting and base jumping have been determined. The dynamics of the level of predisposition to risk, nervous mental stability and the scale of search for thrills depending on the experience of extreme activity of the respondents have been observed. The relationship between the level of predisposition to risk and such indicators as nervous mental stability, self-confidence, the search for thrills has been established (p ≤ .05). Recommendations for the development of the necessary personal qualities for successful extreme activities have been developed. El objetivo del estudio es efectuar el análisis teórico y el estudio experimental del apetito de riesgo de los participantes de deportes extremos y elaborar las recomendaciones del desarrollo de cualidades personales para actividades exitosas y seguras. En el estudio han participado los representantes de deportes extremos (n = 180): paracaidistas (n = 60), representantes del bungee jumping (n = 60) y motociclistas (n = 60). Se ha revelado y argumentado las reglas de comportamiento de los que practican deportes extremos. Se ha determinado los niveles de apetito de riesgo, de autoconfianza, de estabilidad neuropsicológica y de búsqueda de emociones fuertes de los representantes del motociclismo, paracaidismo y bungee jumping. Se ha monotoreado la dinámica del nivel de apetito de riesgo, de estabilidad neuropsicológica y de escala de búsqueda de emociones fuertes según la experiencia de actividad extrema de los deportistas investigados. Se ha establecido la relación entre el nivel del apetito de riesgo y tales indicadores como estabilidad neuropsicológica, autoconfianza, búsqueda de emociones fuertes (p ≤ .05). Se ha elaborado las recomendaciones del desarrollo de las cualidades personales necesarias para actividades extremas exitosas. Метою дослідження є теоретичне аналізування і експериментальне дослідження схильності до ризику в учасників екстремальних видів спорту та розробка рекомендацій щодо розвитку особистісних властивостей для успішної та безпечної діяльності. У дослідженні взяли участь представники екстремальних видів спорту (n=180): спортсмени-парашутисти (n=60), представники бейсджампінгу (n=60) та мотоциклісти (n=60). Розкрито і обґрунтовано поведінкові закономірності респондентів, що займаються екстремальними видами спорту. Визначено рівні схильності до ризику, впевненості в собі, нервово-психічної стійкості та пошуку гострих відчуттів у представників мотоциклетного спорту, парашутизму та бейсджапмінгу. Відстежено динаміку рівня схильності до ризику, нервово-психічної стійкості та шкали пошуку гострих відчуттів в залежності від досвіду екстремальної діяльності досліджуваних. Встановлено взаємозв’язок рівня схильності до ризику з такими показниками як нервово-психічна стійкість, впевненість в собі, пошук гострих відчуттів (р≤.05). Розроблено рекомендації щодо вироблення необхідних особистісних властивостей для успішної екстремальної діяльності.