Browsing by Author "Shebanova, V."

Now showing 1 - 5 of 5

THE MODEL OF ASSISTANCE TO PEOPLE WITH PROBLEM EATING BEHAVIOR AND WEIGHT DISORDERS
(2021) Шебанова, В. І.; Shebanova, V.
The aim of the research is to determine the peculiarities of assistance to people with problem eating behavior and weight disorders in different fractals based on the principles of synergetic concept of the formation and development of problem eating behavior in the continuum «norm – pathology». To solve the tasks set in the paper such theoretical research methods as the method of analysis of the scientific literature and generalization have been used. The results of the research showed that synergetics in the field of psychology of eating behavior has significant heuristic potential, which determines the evolutionary methodology of the therapy and psychocorrection taking into account the phenomena of self-organization in the therapeutic space (autonomy, competence, self-worthiness, spiritual maturity, etc.). It is substantiated that a synergetic methodology is a tool for analyzing the nonlinear situation of the development of eating behavior. It is described that the task of specialists is to organize assistance to people with problem forms of eating behavior, aimed at finding resources to normalize patterns of eating behavior and body weight. Conclusions. Synergetic principles and fractal modular components of the conceptual model as a holistic system give grounds to claim that the trajectory of the development at bifurcation points can be changed due to the mobilization of resource potential – activation of protective and compensatory processes of corporeity. It may allow to outline the possibility of increasing effective assistance to people with problem eating strategies and weight deformities by: 1) identifying the peculiarities of subjective discourses as internal guidelines that determine the distorted patterns of eating behavior and, accordingly, are targets for correction; 2) rethinking the ontological problems of existence and the importance of spirituality as a resource potential of the individual, which through the activity of the spirit improves himself or herself and the socio-cultural environment; 3) organization of preventive work at the stages of latent and initial fractals, taking into account the influencing factors; 4) creation of multidisciplinary brigade forms, which include specialists from different fields of knowledge (psychologists, teachers, sociologists, clergy, physicians of various specializations, etc.); 5) creation of individual programs for normalization of eating behavior on the basis of general principles and a new approach to prevention, correction and rehabilitation of people with problem strategies of eating behavior and weight deformities. Мета статті – спираючись на засади синергетичної концепції виникнення та розвитку проблемної харчової поведінки у континуумі «норма – па- тологія», визначити особливості надання допомоги людям із проблемною харчовою поведінкою та порушеннями ваги на різних фракталах. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: метод аналізу наукової літератури, узагальнення. Результати дослідження показали, що синергетика у сфері психології харчової поведінки має значний евристичний потенціал, який визначає еволюційну методологію терапії та психокорекції з урахуванням феноменів самоорганізації особистості у терапевтичному просторі (автономності, компетентності, власної самоцінності, духовної зрілості тощо). Обґрунтовано, що синергетична методологія є інструментом аналізу нелінійної ситуації розвитку харчової поведінки. Описано, що завдання фахівців полягає в організації допомоги людям із проблемними формами харчової поведінки, спрямованої на пошук ресурсів для нормалізації патернів харчової поведінки та ваги тіла. Висновки. Синергетичні принципи та фрактальні модульні компоненти концептуальної моделі як цілісної системи дають підстави стверджувати, що траєкторія розвитку в точках біфуркації може змінитися за рахунок мобілізації ресурсного потенціалу – активізації захисних і компенсаторних процесів тілесності. Це дозволяє окреслити можливість підвищення ефективної допомоги людям із проблемними стратегіями харчової поведінки та деформаціями ваги за рахунок: 1) з’ясування особливостей суб’єктивних дискурсів як внутрішніх орієнтирів, що детермінують викривлені патерни харчової поведінки та, відповідно, є мішенями корекції; 2) переосмислення онтологічних проблем існування-буття та значення духовності як ресурсного потенціалу особистості, котра через діяльність духу вдосконалює себе і соціально-культурне середовище; 3) організації профілактичної роботи на етапах латентного й ініціального фракталів з урахуванням чинників впливу; 4) створення мультидисциплінарних бригадних форм, які включають фахівців із різних галузей знань (психологів, педагогів, соціологів, ду- хівництво, медиків різних спеціалізацій тощо); 5) створення індивідуальних програм нормалізації харчової поведінки на підставі загальних принципів і нового підходу до профілактики, корекції та реабілітації людей із проблемними стратегіями харчової поведінки та деформаціями ваги. Цель статьи – опираясь на принципы синергетической концепции возникновения и развития проблемного пищевого поведения в континууме «норма – патология», определить особенности оказания помощи людям с проблемным пищевым поведением и нарушениями веса на разных фракталах. Для решения поставленных в работе задач использованы следующие теоретические методы исследования: метод анализа научной литературы, обобщение. Результаты исследования показали, что синергетика в области психологии пищевого поведения имеет значительный эвристический потенциал, который определяет эволюционную методологию терапии и психокоррекции с учетом феноменов самоорганизации личности в терапевтическом пространстве (автономности, компетентности, собственной самоценности, духовной зрелости и др.). Обосновано, что синергетическая методология является инструментом анализа нелинейной ситуации развития пищевого поведения. Описано, что задача специалистов заключается в организации помощи людям с проблемными формами пищевого поведения, направленной на поиск ресурсов для нормализации паттернов пищевого поведения и веса тела. Выводы. Синергетические принципы и фрактальные модульные компоненты концептуальной модели как целостной системы дают основания утверждать, что траектория развития в точках бифуркации может измениться за счет мобилизации ресурсного потенциала – активизации защитных и компенсаторных процессов телесности. Это позволяет определить возможность повышения эффективной помощи людям с проблемными стратегиями пищевого поведения и деформациями веса за счет: 1) выяснения особенностей субъективных дискурсов как внутренних ориентиров, детерминирующих искривленные паттерны пищевого поведения и, соответственно, являющихся мишенями коррекции; 2) переосмысления онтологических проблем существования-бытия и значения духовности как ресурсного потенциала личности, которая из-за деятельности духа совершенствует себя и социально-культурную среду; 3) организации профилактической работы на этапах латентного и инициального фракталов с учетом факторов влияния; 4) создания мультидисциплинарных бригадных форм, включающих специалистов из разных областей знаний (психологов, педагогов, социологов, духовенство, медиков различных специализаций); 5) создания индивидуальных программ нормализации пищевого поведения на основании общих принципов и нового подхода к профилактике, коррекции и реабилитации людей с проблемными стратегиями пищевого поведения и деформациями веса.
БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМНОЇ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
(2020) Шебанова, В. І.; Яблонська, Т.; Shebanova, V.; Yablonska, T.
Метою статті є аналіз застосування біографічного методу у дослідженні формування проблемної харчової поведінки. Дослідження здійснювалося за допомогою методики тематичного ретроспективного аналізу МТРА-їжа, що є варіантом біографічного методу (Шебанова, 2016). Дані було опрацьовано за допомогою контент-аналізу, застосовувався φ-критерій Фішера для порівняння відмінностей між групами досліджуваних. Підтверджено ефективність біографічного методу в дослідженні проблемної харчової поведінки. В результаті дослідження уточнено особливості становлення харчової поведінки та її розладів. З’ясовано, що різноманітні форми харчового насильства, прямі й непрямі способи примусу до харчової активності або її блокування проявляються в ігноруванні дорослими смакових уподобань дитини, її бажання та готовності приймати їжу. Встановлено, що найчастіше батьки застосовували маніпулятивні техніки для впливу на харчову поведінку дітей (заохочення, спонукання, обіцянки винагороди, схвалення, визнання, застереження, переключення уваги), прямі засоби впливу – прийоми примусу (заборона, обмеження, відторгнення, деструктивна критика, залякування, позбавлення різноманітних форм задоволення). Статистично підтверджено, що застосування батьками засобів маніпуляції та/або прямого примусу щодо дитини в ситуації приймання їжі зумовлює формування патологічних процесів тілесності, специфічних настанов і психологічних механізмів, які є предумовою харчових розладів. The purpose of the article is analyzing the application of the biographical method in the study of prob-lematic eating behavior’s formation. The research was carried out using the method of thematic retrospective analysis of MTR-food, which is a variant of the biographical method (Shebanova, 2016). The data was processed using content analysis, Fisher’s φ-criterion was used to compare the differences between the groups that were investigated. The effectiveness of the biographical method in the study of problem eating behavior has been confirmed. The study clarifies the peculiarities of eating behavior’s formation and its disorders. It has been found that various forms of food violence, direct and indirect ways of coercion or blocking of food activity are manifested in ignoring the taste preferences of the child, its desire and readiness to receive food. It was found that most often parents used manipulative techniques for influencing the food behavior of children (encouragement, inducement, rewards promises, approval, recognition, caution, switching attention), direct means of influence - coercive measures (prohibition, restriction, rejection, destructive criticism, intimidation, deprivation of various forms of satisfaction). It is statistically confirmed that using by parents the means of manipulation and / or direct coercion of a child in a situation of food intake predetermines the pathological processes’ formation of corporeality, specific guidelines and psychological mechanisms that are a precautionary dietary disorder.
КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ ОБСЦЕННОЇ ЛЕКСИКИ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(2020) Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.; Tavrovetska, N.; Shebanova, V.
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуальноособистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018–2019 рр. було проведене онлайнопитування 518 респондентів віком 16–20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі. The purpose of the research is to determine the psychological peculiarities of the use of obscene language by young people from different countries with different cultural and linguistic traditions. In the context of the socio-psychological approach, the use of profanities is an indicator of tension in society and individual-personal crises. Research procedure. During 2018–2019, 518 respondents aged 16–20 were surveyed online. The questionnaire (Google Form) developed contained 15 questions about using foul language in various communication situations. Five national samples with different backgrounds of speech culture formation were analyzed: Ukraine, Russia, Poland, USA, and Asian countries. The results obtained show that not only external forms of obscene language have a national specificity, but also internal, psychological reactions that accompany such communication. The respondents from Asian countries showed their fundamental rejection of obscenities. The most tolerant perception of foul language was revealed in Russia and Poland. In Ukraine, 43.7% of those surveyed expressed a general negative attitude, but the Ukrainians perceive profanity towards themselves especially seriously. Young Americans are more negative about obscene language in general (as a phenomenon), but they are quite tolerant of using it as to themselves. In terms of frequency and nature of using foul language, the Ukrainian sample is more similar to American and Polish ones than to the Russian sample. Conclusions. A typology of the use of obscene language due to the socio-cultural characteristics of different countries has been formulated in the conclusions. The characteristic features of the Ukrainian sample are highlighted, where, based on criminal-vulgarized language, the processes of formation of the democratic society and revival of the national identity take place. Measures on the social regulation of a language norm and prevention of spreading obscene language in the youth environment have been proposed. Цель исследования – определить психологические особенности употребления обсценной лексики молодежью стран с различными культурными и языковыми традициями. В контексте социально-психологического подхода употребление нецензурной брани является индикатором напряжения в обществе и индивидуально-личностных кризиссом. Процедура исследования. В течение 2018–2019 гг. был проведен онлайнопрос 518 респондентов в возрасте 16–20 лет. Анкета (Google Форма) содержала 15 вопросов касательно использования нецензурной брани в различных коммуникативных ситуациях. Проведен сравнительный анализ пяти национальных выборок с различными предпосылками формирования речевой культуры: Украина, Россия, Польша, США и страны Азии. Результаты свидетельствуют о том, что национальную специфику имеют не только внешние формы обсценной лексики, но и внутренние, психологические реакции, сопровождающие такое общение. Принципиальное неприятие сквернословия продемонстрировали респонденты из стран Азии. Самое толерантное восприятие ненормативной лексики обнаружено в России и Польше. В Украине общее негативное отношение выразили 43.7% опрошенных, особенно остро украинцы воспринимают брань в свой адрес. Молодые американцы более негативно относятся к обсценной лексики вообще (как к явлению), но довольно терпимы к использованию ее по отношению к себе. По частоте и характеру использования нецензурной брани украинская выборка ближе к американской или польской, чем к российской. В выводах сформулирована типология употребления обсценной лексики, обусловленная социокультурными особенностями различных стран; перечислены характерные черты украинской выборки, где на основе уголовновульгаризированной речи происходят процессы формирования демократического общества и возрождения национальной идентичности. Предложены меры по социальной регуляции языковой нормы и предотвращению распространения обсценной лексики в молодежной среде.
МЕТАФОРИЧНІ КАРТИ В РОБОТІ ПСИХОЛОГА
(2020) Шебанова, В. І.; Shebanova, V.
The aim of the article is to describe the advantages of metaphoric associative cards as a tool in the work of a psychologist. Methods of research. To solve the tasks, a set of theoretical methods was used: analysis, synthesis, generalization of the material presented in the scientific literature on the problem under study. The results of the research. The psychological functions of metaphoric associative cards are analyzed. It is shown that the implementation of these functions makes it possible to effectively use metaphoric cards as diagnostic and psychocorrectional tools. The purposes of exercises based on metaphoric associative cards are generalized. It is presented that the goals are directly related to the manifestation and implementation of various psychological functions. The emphasis is placed on the fact that the rules for applying metaphoric cards are as flexible as possible and serve as a guide for creating the desired context in which everyone gets access to his or her creative background. Conclusions. It is demonstrated that metaphoric associative cards (projective or psychotherapeutic cards) are used as a special psychodiagnostic and psychotherapeutic tool in professional psychological practice, including in the activities of the moderator of psychological groups (for «warming up» the group, establishing trusting relationships between group members, for diagnosing the actual needs of the group, etc.). It is substantiated that associations that occur in a person when describing a card and commenting to them, reveal current states, experiences and needs, allow to identify basic fears and desires, internal conflicts, to determine personality traits, life strategies and goals, personal meaning of past experience, to «see» resources (both internal and external). It is described that metaphoric associative cards, through metaphor (associations) allow to quickly get access to a stressful situation, which on the one hand, helps to identify incomplete internal processes, and on the other hand, to avoid additional retraumatization. In addition, MAC create a safe context for finding and modeling solutions, launching internal processes of self-healing and searching for their unique way out of the crisis life situation. Мета статті – описати переваги метафоричних асоціативних карт як інструменту роботи психолога. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс теоретичних методів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення мате- ріалу, представленого у науковій літературі з досліджуваної проблеми. Результати дослідження. Проаналізовано психологічні функції ме- тафоричних асоціативних карт. Показано, що реалізація цих функцій дає змогу ефективно використовувати метафоричні карти як діагностич- ний і психокорекційний інструментарій. Узагальнено цілі вправ на основі метафоричних асоціативних карт. Представлено, що цілі безпосередньо пов’язані з проявом і реалізацією різних психологічних функцій. Зроблено акцент на тому, що правила застосування метафоричних карт є мак- симально гнучкими і слугують керівництвом для створення бажаного контексту, в якому кожна людина отримує доступ до свого творчого джерела. Висновки. Презентовано, що метафоричні асоціативні карти (про- ектні або психотерапевтичні карти) застосовуються як спеціальний психодіагностичний і психотерапевтичний інструмент у професійній психологічній практиці, в тому числі у діяльності ведучого психологічних груп (для «розігріву» групи, встановлення довірчих відносин між членами групи, діагностики актуальних потреб групи тощо). Обґрунтовано, що асоціації, які виникають у людини при описанні карт і коментарів до них, виявляють актуальні стани, переживання і потреби, дають змогу виявляти основні страхи і бажання, внутрішні конфлікти, визначати особистісні риси, життєві стратегії та цілі, осо- бистісний сенс минулого досвіду, «побачити» ресурси (як внутрішні, так і зовнішні). Описано, що метафоричні асоціативні карти через метафору (асо- ціації) дозволяють швидко отримати доступ до психотравмуючої ситу- ації, що, з одного боку, допомагає виявити незавершені внутрішні проце- си, а з іншого – уникнути додаткової ретравматизації. Крім того, мета- форичні асоціативні карти створюють безпечний контекст для пошуку і моделювання рішення, запускають внутрішні процеси самозцілення і пошуку свого унікального шляху виходу з кризової життєвої ситуації. Цель статьи – описать достоинства метафорических ассоциативных карт как инструмента в работе психолога. Для решения поставленных задач был использован комплекс теоре- тических методов исследования: анализ, синтез, обобщение материа- ла, представленного в научной литературе по исследуемой проблеме. Результаты исследования. Проанализированы психологические функции метафорических ассоциативных карт. Показано, что реализа- ция этих функций позволяет эффективно использовать метафориче- ские карты как диагностический и психокоррекционный инструмента- рий. Обобщены цели упражнений на основе метафорических ассоциатив- ных карт. Представлено, что цели напрямую связаны с проявлением и реализацией разных психологических функций. Сделан акцент на том, что правила применения метафорических карт являются максимально гибкими и служат руководством для создания желаемого контекста, в котором каждый человек получает доступ к своему творческому началу. Выводы. Представлено, что метафорические ассоциативные кар- ты (проективные или психотерапевтические карты) применяются как специальный психодиагностический и психотерапевтический инстру- мент в профессиональной психологической практике, в т. ч. в деятель- ности ведущего психологических групп (для «разогрева» группы, уста- новления доверительных отношений между членами группы, диагности- ки актуальных потребностей группы и др.). Обосновано, что ассоциации, которые возникают у человека при описании карт и комментариев к ним, выявляют актуальные состоя- ния, переживания и потребности, позволяют выявлять основные стра- хи и желания, внутренние конфликты, определять личностные черты, жизненные стратегии и цели, личностный смысл прошлого опыта, «уви- деть» ресурсы (как внутренние, так и внешние). Описано, что метафорические ассоциативные карты через мета- фору (ассоциации) позволяют быстро получить доступ к психотравми- рующей ситуации, что, с одной стороны, помогает выявить незавер- шенные внутренние процессы, а с другой – избежать дополнительной ретравматизации. Кроме того, метафорические ассоциативные карты создают безопасный контекст для поиска и моделирования решения, за- пускают внутренние процессы самоисцеления и поиска своего уникально- го пути выхода из кризисной жизненной ситуации.
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОДЕМОГРАФІЧНОГО «ПОРТРЕТУ» ОСІБ, ЯКІ ШУКАЮТЬ ШЛЮБНОГО ПАРТНЕРА В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ
(2020) Шебанова, В. І.; Shebanova, V.
Мета статті – з’ясувати особливості соціодемографічного «портрета» осіб, які шукають шлюбного партнера в інтернет-мережі. Методи дослідження. Методичний інструментарій дослідження передбачав аналіз та узагальнення праць, присвячених вивченню віртуального дискурсу осіб, які шукають шлюбного партнера в інтернет-мережі; контент-аналіз анкетних даних у контексті виявлення особливостей мовної самопрезентації користувачів, які шукають шлюбного партнера в інтернет-мережі. Збір даних для емпіричного дослідження здійснено на сайті Love.ua. Вибірка дослідження налічувала 120 інтернет-сторінок на сайті знайомств (50 жіночих і 70 чоловічих профілів). Усі отримані емпіричні дані було проаналізовано окремо для вибірок чоловіків і жінок. Значущість різниці обраховано за допомогою φ-критерію Фішера. Результати дослідження дали змогу визначити особливості соціодемографічного «портрета» осіб, які шукають шлюбного партнера в інтернет-мережі. Висновок. Виявлені статеві особливості у відповідях на запитання анкети сайту знайомств відображають реальні соціально-демографічні тенденції в українському суспільстві. З’ясовано, що для більшості чоловіків ситуація знайомства в Інтернеті є продовженням реальної життєвої ситуації, розширенням її можливостей. Жінки здебільшого звертаються до сайту знайомств як до альтернативи (компенсації) реальної життєвої ситуації. Підлітки та юнаки використовують сайт як «тренувальний майданчик», навчаючись залицянню та випробовуючи різні тактики поведінки відносно осіб про- тилежної статі. Досліджено, що при створенні самопрезентації на сайті знайомств автор обмежений рамками шаблону (анкети), що регламентує комунікативну поведінку, однак йому надано відносну автономію творення власного образу. Користувачі сайту зазвичай уникають відповідей на запитання, пов’язані з їх соціальним статусом, освітою і матеріальним становищем. Проте у випадку серйозного ставлення до знайомства ця інформація є необхідною, адже вона стосується схожості соціального базису майбутніх партнерів. The aim of the article is to find out the peculiarities of the socio-demographic «portrait» of the people who are searching for a marriage partner online. Research methods and techniques are the methodological tools of the research which included the analysis and generalization of works devoted to the study of the virtual discourse of the people searching for a marriage partner online; content analysis of personal data in the context of identifying the peculiarities of language self-presentation of the users searching for a marriage partner online. Data collection for the empirical study was carried out on the site Love.ua. The sample of the research consisted of 120 Internet pages on the dating site (50 female and 70 male profiles). All obtained empirical data were analyzed separately for the sample of men and the sample of women. The significance of the difference was calculated using Fisher’s φ-test. The results of the research made it possible to determine the peculiarities of the socio-demographic «portrait» of the people who are searching for a marriage partner online. Conclusions. The identified gender characteristics in the answers to the questionnaires of a dating site reflect the real socio-demographic trends in Ukrainian society. It was found that for most men, the situation of online dating is a continuation of a real life situation, expanding its capabilities. Women mostly turn to a dating site as an alternative (compensation) to a real life situation. Adolescents and young people use the site as a «training» platform, learning to flirt and trying different tactics of behavior towards people of the opposite sex. It is investigated that when creating the self-presentation on a dating site, the author is limited by the framework of the template (questionnaire) that regulates communicative behavior, but he is given relative autonomy to create his own image. The users of a site usually avoid answering questions related to their social status, education and financial status. However, in the case of a serious attitude to acquaintance, this information is necessary, because it relates to the similarity of a social base of future partners.