Browsing by Author "Shevchenko, N. F."

Now showing 1 - 4 of 4

DISPOSITIONAL MENTAL STATES OF INTERNALLY DISPLACED UNIVERSITY TEACHERS UNDER MARTIAL LAW: GENDER DIFFERENCES
(2023) Popovych, I. S.; Hudimova, A.; Bokhonkova, Yu.; Savchuk, O.; Hoian, I.; Shevchenko, N. F.; Попович, І. С.
Aim. The empirical study of gender differences in the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced during martial law. Methods. A combined research strategy was used, integrating the methods for comparing samples of female and male participants. The different types of dispositional mental states of the respondents were identified by the author’s methodology for the study of dominant mental states. Results. It was discovered that the respondents’ psychological content parameters showed statistically significant gender-based differences. Group 1 prevailed in terms of anxiety (U = 855.0; p = .000). Group 2 prevailed in terms of self-control (U = 975.0; p = .001); awareness of events (U = 707.5; p = .000); expected attitude (U = 1074.0; p = .006); expected result (U = 1067.0; p = .006) and psychological wellbeing (U = 1113.5; p = .014). The dispositional mental states of a female sample of internally displaced university teachers were represented by five components with a total variation of Σd = 74.527%. The male sample had four factors with a total variation Σd = 94.442%. It was stated that there were significant differences between the dispositional mental states of female and male teachers in terms of formal characteristics and content loading of components. Conclusions. The scientific value of empirical facts about the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced as a result of wartime action is justified. The importance of incorporating the discovered results into scientific and educational processes is emphasised.
OPERATIONALIZATION OF PHYSICAL WORK ABILITY OF YOUNG ATHLETES IN TERMS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
(2023) Popovych, I. S.; Shevchenko, N. F.; Raievska, Ya.; Myshchyshyn, M.; Hoian, I.; Yakovleva, S. D.; Los, O.; Попович, І. С.
Purpose of the empirical research is to operationalize physical work ability of young athletes in the dimensions of psychological well-being. The research participants comprise Group 1 – male and female athletes in team sports (n=46; 52.87%): football and handball, and Group 2 – male and female athletes in individual sports (n=41; 47.13%): rhythmic gymnastics and boxing. Methods: the questionnaire “The Scales of psychological wellbeing” (“SPW”) (Ryff, 1989; adapted by N. Lepeshinsky, 2007); Ruffier’s Index (RI) was determined by the author’s trial – J. Ruffier (1951), adapted by S. Vozniy and I. Malyarenko (2020); the questionnaire “Мotivation for achieving success” (“MAS”) T. Elers (2002). Results. It was established that junior athletes in team sports (Group 1) have a statistically significant advantage by two dimensions: positive relations (PR) (U=566.00; p=.001) and environment management (EM) (U=598.00; p=.003). A statistically significant advantage of junior athletes in individual sports was registered by four parameters (Group 2): self-acceptance (SA) (U=378.00; p=.000), personal growth (PG) (U=393.00; p=.000), Ruffier’s Index (RI) (U=612.00; p=.005) and motivation for achieving success (MAS) (U=562.00; p=.001). We identified four statistically significant correlations by (р≤.01) Ruffier’s Index in Group 1 with the following parameters: motivation for achieving success, psychological wellbeing, purpose in life, positive relations; three statistically significant correlations (р≤.05; р≤.01) in Group 2: motivation for achieving success, positive relations and autonomous position. It was found that the respondents with a high level of physical work ability (Group I) have an advantage by the parameters PWB (U=651.500; p=.021) and MAS (U=46.500; p=.000). Conclusions. The research focuses on permanent orientation of the representatives of individual sports (Group 2) towards internalized personal development that makes them strongly dissatisfied with their personal achievements and high indexes of physical work ability do not result in psychological well-being (rs=.182; p>.05). The study highlights that a high level of physical work ability of young athletes (Group I) is accompanied by high indexes of motivation for achieving success and psychological well-being. It was generalized that operationalization of physical work ability in the dimensions of psychological well-being allowed discovering a number of important scientific facts which should be introduced into educational and training process of juniors.
Research of features of the mercy manifestation of doctors
(2020) Shevchenko, N. F.; Shevchenko, А. І.; Шевченко, Н. Ф.; Шевченко, А. І.
The purpose of the article is to highlight results of an empirical research of features of the mercy manifestation of doctors. The research methods include theoretical: induction and deduction, analysis, synthesis, generalization; empirical: “Sacks sentence completion test” (by J. Sachs, in modification), “Diagnosis of empathic abilities” (by V. Boyko), “Empathic potential of an individual” (by I. Yusupov), “Diagnosis of social and psychological attitudes of an individual in the motivational sphere” (by O. Potiomkina); mathematical and statistical methods. Results. The research of manifestation of the mercy of the medical staff has shown that most of the studied parameters are in the range of the average level. Study of the cognitive component manifestation has shown that respondents can be characterized by a positive perception of help and charity, by a lower attitude to empathy. Study of the empathic abilities (emotional-and-motivational component) has shown that the doctors tend to rely on a rational channel of empathy, have well-developed guidelines for empathy and prefer to create a trusting atmosphere. Research of personal social and psychological sets in the motivational and needs sphere (emotional-and-motivational component) has recorded an average level of altruistic orientations. Study of manifestation of the behavioral component of mercy has indicated that the medical staff mainly shows empathy towards parents, towards the elderly and towards strangers or unfamiliar people. The average level of empathy in behavior has been stated. Conclusions. The study has confirmed the assumption that the mercy as an integral personally and professionally significant quality of a medical worker is determined by the harmonious development of cognitive, emotional-and-motivational and behavioral components, and it is not manifested enough in usual conditions of professional activity. Анотація Мета. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження особливостей проявів милосердя в лікарів. Методи. Для реалізації поставленої мети використано теоретичні: індукції і дедукції, аналізування, синтезування, узагальнення та емпіричні методи дослідження: “Методика незакінчених речень” (Дж. М. Сакс, модиф.), “Діагностика емпатійних здібностей” (В. В. Бойко), “Емпатійний потенціал особистості” (І. М. Юсупов), “Діагностика соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері” (О. Ф. Потьомкіна); математико-статистичні методи. Результати. Дослідження прояву милосердя у лікарів засвідчило, що більшість досліджуваних параметрів зафіксовано в діапазоні середнього рівня. Вивчення прояву когнітивного компонента показало що для досліджуваних характерним є позитивне сприйняття допомоги та позитивне уявлення про милосердя, водночас уявлення про емпатію виявилися нижчими. Вивчення емпатійних здібностей (емоційно-мотиваційний компонент) засвідчило, що лікарі схильні спиратися на раціональний канал емпатії, мають розвинені настанови на емпатію та надають перевагу створенню довірливої атмосфери. Дослідження соціально-психологічних настанов особистості у мотиваційно-потребовій сфері (емоційно-мотиваційний компонент) зафіксували середній рівень прояву альтруїстичних настанов. Вивчення прояву поведінкового компонента милосердя показало, що для лікарів найбільш характерно проявляти емпатію по відношенню до батьків, по відношенню до людей похилого віку та по відношенню до незнайомих або малознайомих людей. Констатовано середній рівень прояву емпатії у поведінці. Висновки. В ході дослідження підтверджено припущення про те, що милосердя як інтегральна особистісно і професійно значуща якість лікаря, визначається гармонійним розвитком когнітивного, емоційно-мотиваційного та поведінкового компонентів, і в звичайних умовах професійної діяльності проявляється недостатньо.
RESEARCH OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF PERSONAL AND PROFESSIONAL IDENTITY OF VOCATIONAL STUDENTS
(2023) Shevchenko, N. F.; Volobuyeva, O. S.; Ivanchuk, M. H.; Шевченко, Н. Ф.; Волобуєва, О. С.; Іванчук, М. Г.
The purpose of this article is to highlight psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students. Methods. To achieve the purpose, a set of research methods was used, involving theoretical ones: analysis, comparison, systematization, generalization of literary scientific sources, and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods “Individual socio-professional demand” (B. Yasko, Ye. Kharytonova), “Technique for studying personal identity” (L. Schneider), “Reflexivity development test” (A. Karpov), “Multidimensional and functional responsibility test (OTV-70)” (V. Priadein), “Professional readiness” (A. Cherniavska), “Methodology for diagnosing behavioral activity type” (L. Vasserman, N. Humeliuk); mathematical and statistical methods. Results. An empirical research of psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students is presented. The analysis of attitudes toward belonging to a professional community showed that the respondents lack formed attitude toward themselves and the values of the chosen field of expertise. The study of self-perception as a subject of professional activity proved that the respondents are characterized by fairly high professional self-esteem and are satisfied with the attitude of others to them as professionals. The responsibility test results indicated neutrality, a situational manifestation of responsibility and independence, and the need for additional control to finish the job. The examination of reflexivity demonstrated a difference in indexes depending on professional specialization, namely: the indexes of future specialists in service industry are much higher; the respondents are more focused on communicating with others; interpsychic reflexivity correlates with the ability to understand other people; they conceptualize their personality from the perspective of professional activity. Diagnostics of motivational activity for professional self-actualization established its insufficient development. A correlation analysis was carried out to establish available connections between separated conditions and the structural components of personal and professional identity. Conclusions. It is confirmed that the formation of vocational students’ personal and professional identity can be determined by the following psychological and pedagogical conditions: emotional and positive perception of belonging to a professional community, positive selfperception as a subject of professional activity, a high level of responsibility, the availability of a reflective space, and the development of motivation for professional fulfilment. Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.