Browsing by Author "Silko, O. V."

Now showing 1 - 2 of 2

COMBAT AND MILITARY-PROFESSIONAL STRESS: THE INFLUENCE OF EMOTIONS AND EMOTIONAL STATES ON THE CHOICE OF COPING STRATEGIES
(2022) Khraban, T. E.; Silko, O. V.; Храбан, Т. Є.; Сілко, О. В.
The purpose of this empirical research is 1) to study such characteristics of the military cadets’ emotional intelligence as the ability to identify and manage their emotions; 2) to analyze the correlation between preference for coping strategies used by military cadets dealing with combat and military-professional stress and emotions experienced by these cadets. Materials and methods. The study was conducted in April 2022. The respondents were third-year cadets of the Military Institute of Telecommunication and Information Technologies studying for a Bachelor of Military Science in Military Management. The first stage of research was the activation of cadets’ experiences owing to catatymically imaginative technique (representations of images) – they were asked to draw symbolic images of their ordeals. In the second stage we used self-report technique. The cadets were asked to describe their emotions towards the events they had experienced and the actions they took to create a balance between themselves and the external situation. The results were analyzed through descriptive statistics and Pearson’s correlation coefficient analysis. Results. 22.0% of the cadets failed to understand and identify their emotions – they were unable to name their emotions regarding the events they experienced and to draw symbolic images of their experiences. 78.0% of the cadets were able to identify their emotions. The cadets experienced complex emotions, but in which it was possible to distinguish such basic components: anxiety, anger, apathy and hope. A total of 32 emotions were listed. This fact can indicate cadets’ clear understanding of their emotional state through the pressure of some emotions. The choice of coping strategies was made on the basis of optimistic/ pessimistic interpretation of a stressful situation. Conclusions. The impact of the following factors needs to be taken into account for studying servicemen’ ability to express and manage their emotions: 1) an integral part and key normative component of military subculture is emotion suppression and emotional avoidance, which may be adaptive in the short term when other strategies are not available; 2) there is a danger of chronic, overwhelming combat and military-professional stress, which is associated with the specifics of military activity; 3) there is the risk of occurrence of a stress-related problems with feeling emotions (alexithymia), in which there are a deterioration of symbolizing capability, a growing tendency towards concrete, logical thinking on the background of deficiency of emotions; the risk of development of a psychological condition of an emotional storm, when emotions take over so that it is difficult to handle them, or an emotional condition of nervous exhaustion, depression and indifference to what is happening. Therefore, the study of the emotional intelligence of military personnel requires the development of special tools. There is a significant correlation between preference for coping strategies used by military cadets dealing with combat and military-professional stress and emotions experienced by these cadets. Метою є дослідження такої характеристики емо- ційного інтелекту курсантів військового інституту, як здатність розпізнавати емоції, а також оцінити передбачуваність вибору стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу в залежності від типу емоцій. Методи і матеріали. Дослідження проводилося у квітні 2022 року серед курсантів третього курсу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, які навчаються за спеціальністю “Військове управління”. На першому етапі дослідження було здійснено активацію переживань кур- сантів за допомогою кататимних імагінацій (продуку- вання образів) – їм було запропоновано намалювати символічні образи їх переживань. На другому етапі були використані інструменти самозвіту – курсантам було запропоновано описати емоції, які вони відчувають з приводу пережитих подій та ті заходи, які вони вживають, щоб створити баланс між собою і зовнішньою ситуацією. Отримані результати були опрацьовані за допомогою дескриптивного і кореляційно-регресійного аналізу. Результати. З’ясовано, що 22.0% курсантів продемонстрували нездатність розібратися у своїх емоціях та почуттях – вони не змогли назвати свої емоції з приводу пережитих подій та намалювати символічні образи їх пережи- вань. 78.0% курсантів зуміли визначити свої емоції. Курсанти відчували емоції, які мають складні структури, але у яких можна було виділити такі базові компоненти: “тривога”, “гнів”, “апатія”, “надія”. Усього було названо тридцять два видів емоцій та емоційних станів, що може свідчити про ясне розуміння курсан- тами свого емоційного стану та тих емоцій, під впливом яких вони перебувають. Вибір копінг-стратегій здійснювався курсантами на основі оптимістичної/ песимістичної інтерпретації стресової ситуації. Висновки. На спроможність військовослужбовців розпізнавати свої емоції впливають такі чинники: 1) невід’ємною частиною та ключовим нормативним компонентом військової субкультури є придушення емоцій та уникнення переживань; 2) існує небезпека повсякденного бойового та військово-професійного стресу, що пов’язано зі специфікою військової діяль- ності; 3) ймовірність виникнення в умовах бойового та військово-професійного стресу особливого психологічного стану алекситимії; 4) ризик розвитку в умовах бойового та військово-професійного стресу психологічного стану емоційної бурі або емоційного стану моральної втоми, пригніченості та байдужості до того, що відбувається. Тому, вивчення емоційного інтелекту військовослужбовців потребує розробки спеціального інструментарію. Між емоціями, що переживають військовослужбовці під час бойового та військово-професійного стресу і вибором стратегій подолання стресу існує значуща кореляція.
GROUP COHESION OF MILITARY UNITS IN THE CONTEXT OF CIVIL-MILITARY RELATIONS IN UKRAINE
(2022) Храбан, Т. Є.; Сілко, О. В.; Khraban, T. E.; Silko, O. V.
The purpose of this article is to demonstrate that in the current economic and political situation in Ukraine the implicit competition between military and civilian groups with relatively equal status can have a significant impact on the group cohesion of small military units. Methods and materials. This research focuses on the primary level of group cohesion, which is achieved by members of military unit through a process of assimilation the group’s idealized prototype. Small groups, the number of which is comparable to a platoon (25- 30 people), were studied. The use of interdisciplinary research methods, namely the psycholinguistic method of associative experiment, for the study of group cohesion of small military units makes it possible to expand the scope of analysis to a broader context and demonstrate the heuristic potential of psycholinguistic methods in studying the peculiarities of the macro-political order, the integral part of which is the army. The choice of several stimulus words and a comparative analysis of associations to these words enable to distinguish a two-level factor plan that contributes to the formation of group cohesion of a small military unit. Results and Discussion. At the first level, group cohesion is shaped by internal factors based on various aspects of similarity: 1) equal status within the boundaries of the military organization; 2) undertaking common tasks both during combat operations and military training; 3) commonality of identity and beliefs; 4) similar future prospects; 5) experience of common difficulties. At the second level, group cohesion is shaped by relations of power, political order, regime and individual institutions. Conclusions. In the context of Ukraine, the group cohesion of small military units is largely determined by attitudes toward a competing civilian group with relatively equal status. The main prerequisite for the emergence of this form of conflict is the situation where the reason to study at military institutes is the opportunity to get a civilian specialty in addition to the military one for free. Acquiring fundamental theoretical and professional competencies approximately equal to competencies acquired at civilian universities by students, cadets feel resource stress, which results in the creation of “cadet – student” opposition and different patterns of prejudice and discrimination towards civilians. Мета статті – довести, що в умовах сучасної економіко-політичної ситуації в Україні імпліцитна конкуренція між військовими та цивільними групами з відносно рівним статусом може значно впливати на групову згуртованість невеликих військових підрозділів. Методи і матеріали. В рамках даного дослідження акцент був зроблений на первинному груповому рівні згуртованості, яка досягається членами групи через процес уподібнення ідеалізованому прототипу групи. Досліджувались групи невеликого розміру, чисельність яких порівнянна зі взводом (25-30 осіб). Використання міждисциплінарних методів дослідження, а саме психолінгвістичного методу асоціативного експерименту для вивчення групового рівня згуртованості військового підрозділу, дозволило розширити поле аналізу до більш широкого контексту і продемонструвати евристичний потенціал психолінгвістичних методів у вивченні особливостей макрополітичного порядку, частиною якого є армія. Вибір кількох слів-стимулів та порівняльний аналіз між отриманими асоціаціями дало змогу виділити дворівневий факторний план, який сприяє формуванню групової згуртованості невеликого військового підрозділу. Результати і дискусії. На першому рівні групова згуртованість формується завдяки внутрішнім факторам на основі різних аспектів подібності: 1) рівний статус в межах військової організації; 2) виконання спільних завдань; 3) спільність ідентифікації та переконань; 4) подібні перспективи у майбутньому; 5) переживання загальних труднощів. На другому рівні групова згуртованість формується завдяки відносинам влади, політичного порядку, режиму та окремих інститутів. Висновки. В умовах України групова згуртованість невеликих військових підрозділів значною мірою визначається установками по відношенню до конкуруючої цивільної групи з відносно рівним статусом. Основною причиною виникнення такого конфлікту є ситуація, коли стимулом навчатися у військових інститутах України стала можливість безкоштовно отримати додатково до військової спеціальності ще й цивільну. Курсанти українських військових вищих навчальних закладів, одержуючи схожі зі студентами фундаментальні теоретичні та професійні компетенції, відчувають ресурсний стрес, що призводить до виникнення в країні опозиції “курсант – студент” і породжує у курсантів різні моделі упереджень та дискримінації проти цивільних осіб.