Browsing by Author "Spirin, O."

Now showing 1 - 4 of 4

THE USAGE OF CLOUD SERVICES IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF PROGRAMMERS AT HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS
(2017) Spirin, O.; Eremeev, V.; Спірін, О. М.; Єремєєв, В.С.
In the article the state of the art and the main tendencies of cloud computing development are analyzed. The importance of cloud technologies application in education is grounded. The directions of their appliance are examined in higher education, in particular as for the creation of the cloud-oriented learning scientific environment at educational institutions. The advantages of transfer of IT-infrastructure of higher educational institutions into the cloud form are shown (the economy of funds for purchase of software and renovation of computer database; the reduction of the need for specially equipped premises; the creation of an open educational environment). The main directions of the research study of cloud technologies application in the process of professional training of programmers are characterized, among them there are: 1) formation of skills of the cloud services use for the professional tasks solving; 2) formation of skills of the development of cloud applications, deployment of cloud infrastructure, cloud applications and data bases security support. The description of cloud services that can be used in the process of programming learning and usage of training projects (Ideone, Codenvy, DbDesigner) are provided. The brief description of the possibilities of the Amazon platform usage for formation of cloud software development skills is provided. У статті проаналізований сучасний стан і наведені основні тенденції розвитку хмарних обчислень. Обґрунтована важливість упровадження хмарних технологій в освіті. Розглядаються напрями їх застосування у вищій освіті, зокрема створення у вищих навчальних закладах хмароорієнтованого освітньо-наукового середовища. Показані переваги переведення ІТ-інфраструктури ВНЗ до хмари (економія коштів на придбання програмного забезпечення й оновлення комп’ютерної бази; зменшення потреби у спеціально обладнаних приміщеннях; створення відкритого навчального середовища). Схарактеризовані основні напрями вивчення хмарних технологій у процесі професійної підготовки програмістів: 1) формування умінь використання хмарних сервісів для розв’язання фахових завдань; 2) формування умінь з розробки хмарних додатків, розгортання хмарної інфраструктури, підтримки безпеки хмарних додатків і сховищ даних. Надається опис хмарних сервісів, які можуть бути використані у процесі вивчення програмування і виконання навчальних проектів (Ideone, Codenvy, DbDesigner). Надається коротка характеристика можливостей використання платформи Amazon для формування умінь з розробки хмарного програмного забезпечення.
ВИКОРИСТАННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ ДАНИХ І СИСТЕМ ВЕБАНАЛІТИКИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ
(2020) Спірін, О. М.; Іванова, С. М.; Кільченко, А. В.; Новицька, Т. Л.; Spirin, O.; Ivanova, S.; Kilchenko, A.; Novitska, T.
Використання відкритих електронних інформаційно-аналітичних систем є потужним допоміжним інструментом у проведенні наукових досліджень та впровадженні їх результатів. У статті визначено сервіси відкритих та комерційних наукометричних баз даних і систем вебаналітики й описано можливості їх застосування для здійснення моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Визначено й описано сервіси пошукової системи та відкритої наукометричної бази даних Google Scholar, інформаційно-аналітичної системи « Бібліометрика української науки» , багатофункціонального універсального сервісу вебаналітики Google Analytics, пошукової системи й бази даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index, наукометричної системи Web of Science і наукометричної бази Російського індексу наукового цитування для здійснення моніторингу електронного наукового фахового видання « Інформаційні технології і засоби навчання» щодо впровадження результатів науково-педагогічних досліджень. Під час проведеного дослідження уточнено поняття моніторингу електронних наукових фахових видань, здійснено добір засобів ІКТ з орієнтовними наукометричними показниками для моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Використання засобів ІКТ для моніторингу електронних наукових фахових видань дозволяє відстежувати наукометричні показники, актуальність контенту наукових видань, їх ранжування, кількість переглядів, завантажень та цитувань електронних версій наукової продукції через аналіз значень показників. Основними критеріями добору наукометричних баз даних і систем вебаналітики для моніторингу фахових видань є: їх відкритість, функціональність, інформативність та придатність для визначення показників моніторингу. За допомогою вебсистем моніторингу можна оцінювати показники статистики фахового видання, виявляти основні цілі й налаштовувати їх за потрібними параметрами, наповнювати сайт відповідно до зацікавленості відвідувачів. The use of an open digital information-analytical system is a powerful auxiliary tool in conducting research and implementing their results. The article defines the services for open and commercial scientometric databases and webanalytics systems and describes the possibilities of their use for monitoring scientific professional publications, dissemination and use of the results of scientific and pedagogical research. The open scientometric services such as Google Scholar, information-analytical system "Bibliometrics of Ukrainian science", multifunctional universal service of web analytics Google Analytics, search system and database of scientific citations Open Ukrainian Citation Index, scientometric system Web of Science and scientometric, the Russian index of scientific citation for monitoring of the digital scientific professional journal "Information technologies and means of training" concerning the introduction of results of scientific and pedagogical researches are defined and described. In the course of the research the concept of monitoring of digital scientific professional publications was specified, ICT tools with approximate scientometric indicators for monitoring of digital scientific professional publications, dissemination and use of results of scientific and pedagogical researches were selected. The use of ICT tools for monitoring digital scientific professional publications allow tracking scientometric indicators, the relevance of the content of scientific publications, their ranking, the number of views, downloads and citations of digital versions of scientific products through the analysis of indicators. The main criteria for selecting scientometric databases and web analytics systems for monitoring professional publications are: openness, functionality and suitability for determining monitoring indicators. With the help of monitoring systems, you can evaluate the statistics of the publication, identify the main goals and adjust them to the desired parameters, fill the site according to the interest of visitors.
ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЯК ДЖЕРЕЛО СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(2018) Спірін, О. М.; Новицька, Т. Л.; Яцишин, А. В.; Spirin, O.; Novytska, T.; Іatsyshyn, A.
У статті досліджено особливості використання статистичного модуля IRStat2 Електронної бібліотеки НАПН України у формуванні статистики для інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень. Описано напрями застосування аналітичної системи Google Analytics як засобу моніторингу використання такої бібліотеки як електронного освітнього ресурсу підтримки наукових досліджень, створеного за результатами виконання науково-дослідної роботи в галузі педагогіки. Розглянуто особливості здійснення моніторингу результатів науково-дослідних робіт і ефективності діяльності наукової установи. Здійснено порівняння аналітичної системи Google Analytics та статистичного модулю IRStats2. Зроблено висновок про те, що аналітичну систему Google Analytics та статистичний модуль IRStats2 доцільно використовувати для науково-методичного супроводу електронних бібліотек, управління роботою за науковою темою, науковою установою, так як вони дозволяють формувати різноманітні статистичні звіти, що доповнюють один одного та допомагають визначити, як відбувається використання результатів науково-дослідних робіт, зокрема електронних освітніх ресурсів, за багатьма критеріями, дослідити аудиторію користувачів, авторів ресурсів, а також дозволяють сформувати як комбіновані, так і додаткові статистичні звіти, ввівши додаткові параметри фільтрування. In the article we have explored the use of the statistical module IRSTat2 of the digital Library of the National Academy of Sciences of Ukraine in the formation of statistics for the information-analytical support of scientific and pedagogical research. We have described the directions of application of the analytical system Google Analytics as a means of monitoring the use of such a library as a digital educational resource of scientific research support, created on the results of scientific research in the field of pedagogy. There have been considered the peculiarities of monitoring the results of research work and the efficiency of the activity of a scientific institution. A comparative analysis of the Google analytics system and the IRStats2 statistical module has been made. It has been concluded that the analytical system Google Analytics and the statistical module IRSTats2 are expedient to use for scientific and methodological support of digital libraries, management of work on a scientific topic, of a scientific institution, as they allow to form various statistical reports that complement each other and help to determine, how to use the results of research work, in particular digital educational resources, as well as to explore the audience of users and resource authors according to many criteria. They also allow to form both combined and additional statistical reports by introducing additional filtering options.
ПРОЦЕДУРА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМНОЇ ПЛАТФОРМИ OPEN JOURNAL SYSTEMS
(2017) Спірін, О. М.; Лупаренко, Л. А.; Новицький, О. В.; Spirin, O.; Luparenko, L.; Novytskyi, O.
У статті описано процедуру впровадження електронного наукового журналу з використанням електронних відкритих журнальних систем (ЕВЖС) та конкретизовано зміст діяльності на кожному з її етапів (прогностичному, організаційному, технічному, підготовчому, практичному, узагальнюючому та перспективному). Подані рекомендації щодо основних аспектів процесу створення та підтримки електронного журналу: нормативно-правове підґрунтя функціонування; види, проблематика, цільова аудиторія, джерела фінансування, редакційні політики та періодичність публікації електронних наукових періодичних видань; добір програмного забезпечення для підтримки редакційно-видавничого процесу, система рівнів доступу користувачів ЕВЖС Open Journal Systems (OJS); передбачуваний вид та формат контенту електронного журналу, тип доступу до нього, зокрема відкритий доступ, архівація, індексація та інформаційно-аналітичний моніторинг опублікованих наукових робіт; формування редакційної колегії та штату, залучення фахівців у галузі ІКТ, їх обов’язки та навантаження, навчання користувачів і технічної команди. The article deals with the procedure of implementation of the electronic scientific periodical edition using electronic open journal systems (EOJS). It is specified the activities at each of its stages (prognostic, organizational, technical, preparatory, practical, generalizing and prospective). The recommendations on the main aspects of the electronic journal implementation are given: the normative and legal basis for the functioning, their types, scientific scope, target audience, economic model, editorial policies and periodicity of publication; the software selection for the editorial and publishing process support, the Open Journal Systems (OJS) user roles system; the expected type and format of the journal content, the type of it access, including open access, archiving, indexing and information and analytical monitoring of published scientific works; the formation of the editorial board and staff, the involvement of ICT professionals, their duties and workload, the users and technical team training.