Browsing by Author "Stavenko, O. V."

Now showing 1 - 5 of 5

АВСТРАЛІЙСЬКІ ХУДОЖНІ ЕТНОНАРАТИВИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
(2023) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ, 2023. Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокультурних особливостей наративного конструювання австралійських художніх текстів для дітей к. ХІХ – поч. ХХІ століть. У роботі фокусом уваги є австралійські художні тексти для дітей жанрів літературної казки та короткого оповідання, що в контексті дослідження постають етнонаративами. Етнонаративи розуміємо як художні тексти австралійської лінгвокультури, що характеризуються етноспецифічним забарвленням, відбитим у стрижневих для конструювання історій мотивах, образах та смислах. Матеріал дослідження охоплює австралійські художні тексти, адресовані читачеві-дитині віком від 2-х до 12-ти років (Appleyard, 1991), які є створеними представниками австралійської лінгвокультури (Hansen, 2006). Для дослідження було відібрано найбільш відомі художні етнонаративи з моменту зародження австралійської літератури для дітей до початку ХХІ століття. Підґрунтя дослідження австралійських художніх етнонаративів для дітей становлять наукові праці, присвячені універсальним принципам побудови різних типів текстів для дітей, А. Аарне (Aarne, 1910), В. Проппа (Propp, 1928/2009), С. Томпсона (Aarne, & Thompson, 1928/1961) і Г. Й. Утера (Uther, 2004), та їх культурно-специфічним особливостям: роботи К. Бредфорд (Bradford, 2001, 2007, 2009), М. Ніколаєвої (Nikolajeva, 1996/2016), П. Нодельмана (Nodelman, 2008), Дж. Стефенса (Stephens, 1992), П. Ханта (Hunt, 2004), З. Шавіт (Shavit, 1986), А. Цапів (2020). Теоретико-методологічною основою розвідки є наукові доробки класичних і сучасних наратологів Я. Албера (Alber, 2010, 2016), Д. Германа (Herman, 2007), Ж. Женетта (1998), Г. Лещенко (2018), М. Тулена (Toolan, 2001, 2008), В. Шміда (Schmid, 2010), М. Флудернік (Fludernik, 2009), А. Цапів (2020) та лінгвістів і лінгвокультурологів: Л. Бєлєхової (2002, 2018, 2019), А. Вежбицької (Wierzbicka, 1992), І. Голубовської (2004a, 2004b), А. Загнітка (2012, 2017), В. Кононенка (2008a, 2008b; Kononenko, 2014), О. Левченко (2005), А. Приходька (2008, 2012), Г. Приходько (2022а; 2022b), Н. Слухай (2002, 2005), що уможливили виявлення етнокультурної специфіки австралійських художніх етнонаративів для дітей, яка відбивається у їх наративному конструюванні. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження лінгвокультурних та наративних особливостей австралійських художніх текстів для дітей» розкрито поняття дитини як адресата художніх текстів, окреслено специфіку понять «дитяча література», «література для дітей», «коло дитячого читання» і «художні тексти для дітей» у річищі сучасних лінгвістичних студій; висвітлено жанрову специфіку художніх текстів для дітей та їх функційну спрямованість; схарактеризовано домінантні особливості австралійських художніх текстів для дітей. У науковій роботі на основі семіотичної моделі еволюції літератури для дітей М. Ніколаєвої (Nikolajeva, 1996/2016), розроблено модель історичного розвитку австралійської літератури для дітей, що охоплює чотири етапи її становлення. Обґрунтовано теоретичний апарат дослідження, що лежить в основі комплексного наратологічного та лінгвокультурологічного підходу до вивчення австралійських художніх етнонаративів для дітей. Зокрема, увагу сфокусовано на поняттях «наратив», «нарація», «історія», «сюжет», «мотив», «лінгвокультура», «етнокультура», «етнокультурні смисли», «художні етнонаративи для дітей». У другому розділі «Методологія наратологічно-культурологічного аналізу австралійських художніх етнонаративів для дітей» розроблено методику аналізування австралійських художніх етнонаративів для дітей, що охоплює чотири етапи: теоретико-аналітичний етап, який передбачає виявлення специфіки становлення австралійської літератури для дітей, випрацювання моделі її історичного розвитку та добір матеріалу дослідження; етап наратологічного аналізування, спрямований на простеження особливостей наративного конструювання художніх етнонаративів шляхом з’ясування семантики наративних епізодів, їх нараепізодичних маркерів та домінантних наративних прийомів, за допомогою яких твориться історія; етап лінгвокультурологічного аналізування, що охоплює виокремлення етнокультурно маркованих мовних одиниць, інтерпретування відбитих у них лінгвокультурних смислів, стрижневих у конструюванні наративів; і таксономічний етап, що передбачає класифікацію австралійських художніх етнонаративів для дітей відповідно до наративних та лінгвокультурних особливостей їх конструювання, і розроблення типології образів етноперсонажів за новизною знань, утілених у них, із опертям на типологію словесних образів Л. Бєлєхової (2002, Bieliekhova, 2019). У третьому розділі «Наративне конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей», послуговуючись наратологічно-культурологічним підходом до аналізування австралійських художніх етнонаративів для дітей, виявлено етнокультурні смисли, відбиті в культурних архетипах, етноархетипах, лінгвокультурних концептах, етноконцептах і низці австралійських реалій, та реалізовані в текстах через художній час, простір і персонажні образи. У контексті нашого дослідження наративне конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей розуміємо як результат творчого процесу побудови наративу його автором, доступний для емпіричного сприйняття, що потребує урахування широкого, зокрема культурного, контексту його творення. Певні культурні й етнічні смисли відбиваються в семантиці наративних епізодів та нараепізодичних маркерів, типі наратора, фокалізатора, особливостях персонажних образів і хронотопу етноративів, формуючи їхню етноспецифіку. Художній час і простір в австралійських етнонаративах для дітей, послуговуючись термінами А. Цапів (2020), кваліфікуємо як етнохронотоп, а персонажні образи – як етноперсонажі. Етнохронотоп є складним текстовим конструктом, який вибудовується за допомогою низки наративних прийомів творення художнього часу та художнього простору й опредметнюється в етнокультурно маркованих лінгвостилістичних засобах. Специфіка етнохронотопу австралійських наративів зумовлена етнокультурними смислами, реконструйованими із концептуальних імплікацій етноміфологеми Dreamtime; етноархетипу Дрімінгу як комплексу уявлень автохтонних австралійців про виникнення всесвіту й світобудову, що закріплений у колективній свідомості австралійців і зафіксований в австралійських народних та художніх текстах; етноконцепту BUSH, що акумулює знання про буш як важливу й цінну австралійську етнореалію; і низки інших реалій австралійської лінгвокультури та етнокультури. У контексті нашого дослідження етноперсонажі постають сконструйованими в наративах художніми образами, у засобах репрезентації яких домінують неповторні зовнішні й внутрішні ознаки, що відбивають низку етнокультурних смислів. У роботі розроблено типологію етноперсонажів австралійських художніх етнонаративів для дітей за специфікою етнокультурних смислів, утілених в їх образах. Зокрема, виокремлено такі типи та підтипи етноперсонажів: архетипні (міфологізовані, антропні, антропоморфно-анімалістичні), стереотипні (антропні, антропоморфно-анімалістичні) та кенотипні (антропоморфно-флористичні, антропоморфно-предметні), у яких розгортаються, відповідно, архетипні образи, або їх окремі імплікативні ознаки; експлікуються усталені (стереотипні) характеристики, пов’язані з фактами, явищами й фігурами з історії становлення й розвитку Австралії; або по-новому втілюються ті чи ті архетипні або стереотипні уявлення, характерні для австралійської лінгвокультури. У четвертому розділі «Таксономія австралійських художніх етнонаративів для дітей» запропоновано та обґрунтовано типологію художніх етнонаративів для дітей Австралії. У роботі виокремлено чотири типи австралійських художніх етнонаративів для дітей – дидактичні, етіологічні, ініціаційні та пригодницькі – за такими критеріями: семантика наративних епізодів, їх аранжування, особливості наративного конструювання, а саме типи наратора й фокалізатора, наративні прийоми творення історії й окремих її елементів та лінгвокультурне підґрунтя творення образів персонажів і хронотопу. Було виявлено, що для певного типу наративів характерна та чи та домінантна функція художніх текстів для дітей: дидактична, виховна, розважальна або функція етнокультурної самоідентифікації. У розділі продемонстровано, що імплементовані етнокультурні смисли лежать в основі створення таксономії великого масиву австралійських художніх етнонаративів для дітей. Обґрунтований у роботі наратологічно-культурологічний підхід до аналізування художніх наративів, здійснена класифікація етноперсонажів та розроблена типологія австралійських художніх етнонаративів для дітей є внеском у розбудову наратологічних та лінгвокультурологічних досліджень, зокрема у царині літератури для дітей, і в перспективі може бути застосована для дослідження художніх наративів для дітей інших лінгвокультур. The dissertation focuses on the research of linguistic and cultural features of narrative construing of Australian literary texts for children of the late 19th – early 21st centuries. The paper refers to Australian literary texts for children in the genres of literary fairy tales and short stories, which in the context of the research are qualified as ethnonarratives. It is assumed that ethnonarratives are literary texts of Australian linguistic culture that are characterised by ethnic and cultural colouring reflected in key story construing motifs, images and meanings. Australian literary texts addressed to a child reader aged 2 to 12 years (Appleyard, 1991) which are created by representatives of Australian linguistic culture and given that considered as ethnonarratives (Hansen, 2006), constitute a case study of the research. These texts include well-known and popular ethnonarratives for children from the main periods of Australian children’s literature development. This research is based on the scientific works devoted to universal construction principles of different text types for children of A. Aarne (1910), V. Propp (1928/2009), S. Thompson (Aarne, & Thompson, 1928/1961), and H. J. Uther (2004), as well as on the studies of their culturally specific features of C. Bradford (2001, 2007, 2009), P. Hunt (2004), M. Nikolajeva (1996/2016), P. Nodelman (2008), Z. Shavit (1986), J. Stephens (1992), A. Tsapiv (Цапів, 2020). Theoretically and methodologically, this study is grounded on the scientific papers of classic and modern narratologists: J. Alber (2010, 2016), M. Fludernik (2009), D. Herman (2007), G. Genette (Женетт, 1998), H. Leshchenko (Лещенко, 2018), W. Schmid (2010), A. Tsapiv (Цапів, 2020), M. Toolan (2001, 2008), and linguists and linguistic culturologists: L. Bieliekhova (Бєлєхова, 2002; Bieliekhova 2018), I. Golubovska (Голубовська, 2004a, 2004b), V. Kononenko (Кононенко, 2008a, 2008b; Kononenko, 2014), O. Levchenko (Левченко, 2005), A. Prykhodko (Приходько, 2008, 2012), G. Prykhodko (Приходько, 2022а, 2022b), N. Slukhai (Слухай, 2002, 2005), A. Wierzbicka (1992), A. Zagnitko (Загніткo 2012, 2017), which enabled identifying of the ethnic and cultural specifics of Australian literary ethnonarratives for children reflected in their narrative construing. The dissertation consists of an Introduction, four chapters, Conclusions, References, A Reference List of Illustrative Materials and Appendices. The first chapter “Theoretical Backgrounds of the Research of Linguistic, Cultural and Narrative Features of Australian Literary Texts for Children” outlines in the context of modern linguistic studies the main concepts of the paper, which include child as an addressee of literary texts, children’s literature, literature for children, children’s reading, and literary texts for children, highlights the genre features of literary texts for children and their primary functions and refers to the peculiarities of Australian literary texts for children. In the research, M. Nikolajeva’s (1996/2016) semiotic model of children’s literature development has served as a basis for elaborating the historical evolution model of Australian literature for children covering four stages. The paper outlines terminological apparatus underpinning the applied complex narratological and linguistic and cultural approach to the study of Australian literary texts for children. In particular, the dissertation focuses on the following theoretical concepts: narrative, narration, story, plot, motif, linguistic culture, ethnic culture, ethnic and cultural meanings and literary ethnonarratives for children. In the second chapter “Methodology of Narratological and Cultural Analysis of Australian Literary Ethnonarratives for Children”, a methodology for analysing Australian literary ethnonarratives for children is suggested, which comprises four basic stages: theoretical and analytical, that involves the revealing of the peculiarities of Australian literature for children evolution, elaboration of its historical development model and selection of the research case study; narratological analysis, aimed at highlighting the features of narrative construing of literary ethnonarratives by identifying narrative episodes, their markers and semantics, and dominant narrative techniques used to create story; linguistic and cultural analysis, which covers the revealing of ethnically and culturally marked linguistic units, and interpretation of the embodied linguistic and cultural meanings which are core in the narratives building; and taxonomic stage, which pinpoints the taxonomy of Australian literary ethnonarratives for children in accordance with the narrative, linguistic and cultural features of their construing, and the typology of ethnocharacters’ images based on L. Bieliekhova’s classification of verbal images (2019), according to the novelty of knowledge embodied in them. The third chapter “Narrative Сonstruing of Australian Literary Ethnonarratives for Children” considers the techniques and means of implementation of ethnic and cultural meanings in the narratives. Using a narratological, lingustic and cultural approach to the analysis of Australian literary ethnonarratives for children, the research reveals a wide range of implicative ethnic and cultural meanings of cultural archetypes, ethnic archetypes, linguistic and cultural concepts, ethnic concepts, and a number of Australian realia, which are embodied in texts through artistic time, space and character images. In the context of the research, the narrative construing of Australian literary ethnonarratives for children is defined as the result of the creative process of building a narrative by its author available for empirical perception which requires taking into account the broad, in particular cultural, context of its creation. Certain cultural and ethnical meanings are reflected in the semantics of narrative episodes, their markers, the peculiarities of a narrator, a focalizer, the images of characters and an artistic time and space, that creates their ethnic specificity. The work qualifies artistic time and space in Australian literary ethnonarratives for children as ethnochronotope, and character images are determined as ethnocharacters, in terms of A. Tsapiv’s study (Цапів, 2020). Ethnochronotope is a complex textual construct built with the help of a number of narrative techniques for creating artistic time and artistic space, which are objectified in ethnically and culturally marked linguistic and stylistic means. The specificity of the ethnochronotope of narratives is determined by ethnic and cultural meanings reconstructed from the conceptual implications of ethnic mythologeme Dreamtime; ethnic archetype Dreaming as a complex of ideas of autochthonous Australians about the origin of the universe and the world-structure fixed in the collective consciousness of Australians, Australian folk and literary texts; ethnic concept BUSH, which accumulates knowledge about the bush as an important and valuable Australian ethnic realia; and a number of other realia of Australian ethnic culture. In the context of our research, ethnocharacters of Australian literary ethnonarratives for children are defined as images constructed in the narratives, in the representation means of which dominant are unique external and internal features that reflect a number of ethnic and cultural meanings. The paper suggests a classification of ethnocharacters of Australian literary ethnonarratives for children based on the specifics of ethnic and cultural meanings embodied in their images. According to the source of implicit features that unfold in the ethnocharacters’ images (archetypical, stereotypical or linguistic and cultural features which are related to mythology, facts, phenomena and figures from the history of the formation and development of Australia, or some realia), the following types and subtypes of ethnocharacters are outlined: archetypal (mythologized, anthropic, anthropomorphic-animalistic), stereotypal (anthropic, anthropomorphic-animalistic) and kainotypal (anthropomorphic-floral, anthropomorphic-object). In the fourth chapter “Taxonomy of Australian Literary Ethnonarratives for Children” a classification of literary ethnonarratives for children in Australia has been proposed and substantiated. The revealing of the semantics of narrative episodes and their arrangement, the features of narrative construing, in particular the types of a narrator and a focalizer, the narrative techniques used to create story and its elements, as well as linguistic and cultural features of ethnocharacters’ images, and ethnochronotope, enabled to distinguish four types of Australian literary ethnonarratives for children: didactic, etiological, initiation and adventure ethnonarratives. The paper assumes that certain ethnonarrative type is characterised by a dominant function of literary texts for children: didactic, educational, entertaining or the function of ethnic and cultural self-identification. The research demonstrates that implemented ethnic and cultural meanings underpin the taxonomy of a corpus of Australian literary ethnonarratives for children. The suggested in the dissertation narratological, linguistic and cultural approach to the analysis of literary narratives, a typology of ethnocharacters, and a taxonomy of Australian literary ethnonarratives for children contribute to the development of narratological and linguistic and cultural studies, in particular in the research area of literature for children, and in perspective can be used to study literary narratives for children of other linguistic cultures.
Категорія хронотопу в австралійських художніх текстах для дітей: лінгвокультурний аспект (на матеріалі казки Мей Ґіббс Snugglepot and Cuddlepie)
(2019) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.
Статтю присвячено висвітленню лінгвокультурних особливостей реалізації категорії хронотопу в австралійських художніх текстах для дітей. На матеріалі казки Snugglepot and Cuddlepie Мей Ґіббс з’ясовано, що виражально-зображальні засоби актуалізації категорії хронотопу реалізують етнокультурні смисли, характерні для австралійської лінгвокультури. У статті охарактеризовано особливості вербалізації хроноса та топоса в казці Мей Ґіббс та виявлено способи вираження їх етнокультурної специфіки. The research deals with revealing linguistic and slylistic means of realisation cultural specificity of the category of chronotope in Australian literary texts for children. It has been proved that the means expressing the category of chronotope in these texts realise ethnical specificity of Australian culture. In the article it has been revealed the ways of verbal expressing ethnic and cultural specificity of chronos and topos in the fairy tale Snugglepot and Cuddlepie written by May Gibbs.
МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ІНІЦІАЦІЙНИХ КАЗОК (НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ АТА ВЕСТБУРІ “TIM”)
(2019) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.
Статтю присвячено виявленню вербальної реалізації архетипних мотивів й образів у австралійській ініціаційній казці Ата Вестбурі “Tim”. З’ясовано, що казка є одним зі словесних способів прояву архетипів позасвідомого, закріплених у колективній свідомості людства через міфологічні й фольклорні сюжети, мотиви, образи та символи різних мовних спільнот. Для жанру ініціаційних казок характерним є сюжет, що містить в собі пошук героєм цінних і бажаних якостей або властивостей та їх здобуття. А прототипом цього сюжету слугує ритуал ініціації. Доведено, що цей обряд має ключове значення для збереження релігійних і культурних звичаїв та традицій автохтонного населення Австралії. Із огляду на це у статті проаналізовано втілення в австралійській літературній казці етноархетипу Ініціації. З енциклопедичних і словникових джерел вилучено структурні компоненти етноархетипу Ініціації – концептуальні імплікації знання, випробування, перетворення, смерті, відродження і винагороди. У статті охарактеризовано зафіксовані в міфології корінних австралійців архетипні мотиви трансформації, смерті й переміщення та образи ініційованого і старійшини, що розкривають глибинний зміст етноархетипу Ініціації. Доведено, що зазначені архетипні мотиви й образи, словесно втілені у художньому тексті казки Ата Вестбурі, є образно переосмисленими. Зокрема, мотив трансформації розгортається в сюжет твору про перетворення безхатнього хлопчика в дорослого чоловіка, господаря й голову родини. Також текстовим втіленням мотиву є зображення метаморфози другорядного персонажа казки, папуги-феї. Допоміжними у сюжетному розвиткові є архетипний мотив смерті як причина й рушійна сила перевтілення головного героя та мотив переміщення як об’єктивація концептуальної імплікації випробування етноархетипу. Трансформації набуває архетипний образ ініційованого в образі 2 літературного персонажа Тіма, що поєднує в собі характерні для архетипного образу ознаки незрілості, боязкості й розгубленості з ознаками бідності, занедбаності й самотності. Трансформація ж архетипного образу старійшини в казці полягає у втіленні різних його ознак у двох окремих персонажах: ознаки влади й сили представлені в образі фермера Марка Вілсона, а ознака мудрості – в образі папуги-феї. У такий спосіб концептуальні імплікації етноархетипу Ініціації втілюються в австралійській літературній казці через архетипні мотиви й образи, переосмислені автором і трансформовані в сюжет і літературних персонажів. The research focuses on the study of the verbal realization of archetypical motifs and images in the Australian initiation tale “Tim” by Atha Westbury. It has been clarified that fairy tale is one of the verbal means of manifestation of the archetypes, that are fixed in human collective consciousness through mythological and folklore plots, motifs, images and symbols of different language communities. The plot of the initiation tales covers the hero’s search of valuable qualities or properties and their obtaining, so the prototype of this plot is the initiation ceremony. It has been proved that this ritual is of crucial importance for preserving religious and cultural costums and traditions of indigenous Australians. Therefore it has been analyzed in the research the embodiment of the Initiation ethnoarchetype in the Australian initiation tale. The conceptual implications of the Initiation ethnoarchetype, that are its structural components, have been distinguished from encyclopaedic and vocabulary sources. It has been described archetypical motifs of transformation, death and travel and archetypical images of the initiate and the elder, which reveal the deeper meaning of the analyzed ethnoarchetype. It has been proved that archetypical motifs and images, verbally embodied in the literary text of Atha Westbury, acquire figurative reinterpretation. The archetypical motif of transformation unfolds in the 3 fairy tale’s plot about the change of a poor boy from a child into an adult, who has his own house and family. Also a text embodiment of the motive in the fairy tale is the depiction of the secondary character’s metamorphosis. In the plot development of the fairy tale the archetypical motifs of death and of travel are auxiliary ones. The archetypical image of the initiate transforms within the literary character of Tim by connecting of the archetypical features with non-archetypical ones. The transformation of the archetypical image of the elder consists in the embodiment of its various features in two separate characters. Due to the actualized in the literary text archetypical images and motifs, the verbal embodiment of the conceptual implications structuring the Initiation ethnoarchetype occurs.
РЕАЛІЗАЦІЯ ЕТНОКОНЦЕПТУ “BUSH” В АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ КОРОТКИХ ОПОВІДАНЬ ДОРОТІ ВОЛЛ «БЛІНКІ БІЛЛ»)
(2018) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.
Статтю присвячено дослідженню лінгвостилістичних засобів актуалізації етноконцепту BUSH у коротких оповіданнях Дороті Волл «Блінкі Білл». Змодельовано поняттєву площину зазначеного етноконцепту й описано засоби її образного переосмислення в художньому тексті для дітей. Статья посвящена исследованию лингвостилистических средств актуализации этноконцепта BUSH в кратких рассказах Дороти Уолл «Блинки Билл». Смоделирована понятийная плоскость указанного этноконцепта и описаны средства ее образного переосмысления в художественном тексте для детей. The article is focused on the study of linguostylistic means of realisation of the ethnoconcept BUSH in Dorothy Wall’s short stories “Blinky Bill”. The article proposes an overview of the main approaches to the study of the concept in the 2 context of culturology, cognitive semantics and semiotics. The concept structure is considered as consisiting of three layers in particular conceptual, figurative and valuable. The ethnoconcept BUSH is defined in the article as the concept that occupies an important place in the Australian concept sphere and that accumulates specific national aspects of the Australian realities. The conceptual plane of the ethnoconcept BUSH is modelled by extracting the implicit meanings that structuralize it from the definitions of the lexeme bush and its compatibility in explanatory and etymological dictionaries. It is clarified the basic implications of the conceptual plane of the ethnoconcept BUSH that include the understanding of the bush as a wild uncultivated part of Australia; sparsely settled rural area; a region with peculiar vegetation; the home of indigenous Australians; aboriginal sacred place; safe terrain, shelter for its inhabitants; the territory rich with its gifts; opposition to the city; wild and dangerous place for foreigners. It is highlighted in the article the features of realisation of the ethnoconcept BUSH in the literary text for children “Blinky Bill” by Dorothy Wall. In the semantics of the nominative units it is embodied the notions of the bush, such as the motherland, home, shelter, safe area, place of physical and mental recreation, which is generalized in the reconstructed conceptual metaphors. The linguostylistic means of figurative reinterpretation of the ethnoconcept BUSH in the literary text for children are analysed and described, among which the most frequent are personalization, simile, repetitions, epithets, synaesthetic imagery.
ТАКСОНОМІЯ АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ЕТНОНАРАТИВІВ ДЛЯ ДІТЕЙ У КОНТЕКСТІ ПОЕТИКИ НАРАТИВУ
(2023) Цапів, А. О.; Ставенко, О. В.; Tsapiv, A. O.; Stavenko, O. V.
Статтю присвячено класифікації австралійських художніх текстів для дітей жанрів літературної казки та короткого оповідання у контексті поетологічної наратології й висвітленню особливостей наративного конструювання виокремлених типів наративів. Австралійські художні тексти для дітей, створені в межах австралійської етнокультури та домінантною характеристикою яких є експліцитно або імпліцитно втілені в елементах наративного конструювання етнокультурні смисли, кваліфіковано як австралійські художні етно- наративи для дітей. Історії художніх етнонаративів для дітей складаються із низки наративних епізодів, поєднаних за допомогою наративних прийомів, що описують події, які трапляються із етнокультурно маркованим персонажем й розгортаються у межах етнокультурно забарвленого хронотопу. Мета статті полягає в обґрунтуванні класифікації австралійських художніх етнонаративів для дітей відповідно до таких критеріїв: сюжет історії, аранжування наративних епізодів, тип наратора й фокалізатора, персонажні образи та хронотоп. У статті представлено результати наратологічно-культурологічного аналізування наративного конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей з опертям на здобутки сучасної наратології, лінгвокультурології, та філологічних досліджень художніх текстів для дітей. Виявлено засоби втілення етнокуль- турної специфіки в наративному конструюванні художніх етнонаративів для дітей та висвітлено наративні особливості й етнокультурне підґрунтя чотирьох виявлених типів наративів: етіологічного, дидактичного, ініціаційного й пригодницького. Етіологічні художні етнонаративи для дітей витлумачено як історії про виникнення в результаті метаморфози тих чи тих об’єктів дійсності. Дидактичні наративи – це історії про випадок із життя, або вчинок персонажа, що сконструйовані у такий спосіб, аби навчити читацьку аудиторію певних моральних цінностей. Ініціаційні історії оповідають про дорослішання персонажа, що розгортається в пошуці ним чогось бажаного і цінного та здобуття цього у фіналі. Пригодницькі наративи є історіями про захопливі, проте ризикові пригоди етнокультурно маркованого статичного персонажа, що ілюструють зразки правильної й неправильної поведінки. Особливості наративного конструювання чотирьох типів художніх етнонаративів для дітей продемонстровано на прикладах відомих творів різних періодів розвитку австралійської літератури. The article focuses on the classification of Australian literary texts for children, literary fairy tales and short stories in the context of poetic narratology and the peculiarities of the narrative construing of different narrative types. Australian literary texts for children are qualified as Australian literary ethnonarratives for children created within the framework of Australian ethnoculture, the dominant characteristic of which is explicit or implicit ethnocultural meanings embodied in their elements. Stories of literary ethnonarratives for children consist of a series of narrative episodes connected by means of narrative techniques and describing events that happened to an ethnoculturally marked character and unfold within an ethnoculturally marked chronotope. The aim of the paper is to substantiate the classification of Australian literary ethnonarratives for children according to the story plot, narrative episode arrangement, type of narrator and focalizer, characters, and chronotope. The article presents the results of a narratological and cultural analysis of Australian literary ethnonarratives for children based on the achievements of modern narratology and linguistic and cultural studies of literary texts for children. We reveal the means of embodying ethnocultural specificity in the narrative building and highlight the main narrative and ethnic and cultural peculiarities of the four identified narrative types: etiological, didactic, initiation, and adventure. Etiological narratives include stories about the emergence of some objects of reality due to metamorphosis. Didactic narratives are stories about a case that happened to a character or their actions aiming to teach the readers some moral values. Initiation narratives are stories about the main character growing up and searching for something desirable and valuable. Adventure stories narrate exciting but risky adventures of an ethnoculturally marked static character that illustrate correct and incorrect behaviour patterns. The peculiarities of the narrative building of narrative types are demonstrated in the case study of famous and popular Australian ethnonarratives for children.