Browsing by Author "Striuk, A."

Now showing 1 - 4 of 4

“ADVANCED COURSE ON SOFTWARE ENGINEERING” ЯК ПЕРША МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
(2019) Стрюк, А. М.; Striuk, A.
Проєктування мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки потребує визначення стабільної (фундаментальної) та мобільної (технологічної) складових його змістового компоненту та визначення відповідної моделі підготовки фахівця. З метою визначення співвідношення фундаментального та технологічного у змісті підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) проведено ретроспективний аналіз першої моделі підготовки фахівців з ІПЗ, розробленої на початку 1970-х років, та встановлено її відповідність сучасному стану розвитку ІПЗ як галузі знань та новим стандартам вищої освіти України за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення». Визначено, що закладена в історично першій програмі підготовки системність та масштабованість у значній мірі відповідають ідеям проєктування еволюційного програмного забезпечення. Аналіз її змісту також надав можливість виявити зв’язки підготовки фахівця з ІПЗ із підготовкою з комп’ютерних наук, комп’ютерної інженерії, кібербезпеки, інформаційних систем і технологій. Встановлено, що фундаментальне ядро підготовки фахівця з ІПЗ повинне забезпечувати досягнення студентами таких провідних результатів навчання: знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення; знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об’єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення; застосовувати на практиці інструментальні програмні засоби доменного аналізу, проєктування, тестування, візуалізації, вимірювань та документування програмного забезпечення. Показано, що формування відповідних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ необхідно виконувати у навчанні всіх дисциплін професійно-практичної підготовки. Designing a mobile-oriented environment for professional and practical training requires determining the stable (fundamental) and mobile (technological) components of its content and determining the appropriate model for specialist training. In order to determine the ratio of fundamental and technological in the content of software engineers’ training, a retrospective analysis of the first model of training software engineers developed in the early 1970s was carried out and its compliance with the current state of software engineering development as a field of knowledge and a new the standard of higher education in Ukraine, specialty 121 “Software Engineering”. It is determined that the consistency and scalability inherent in the historically first training program are largely consistent with the ideas of evolutionary software design. An analysis of its content also provided an opportunity to identify the links between the training for software engineers and training for computer science, computer engineering, cybersecurity, information systems and technologies. It has been established that the fundamental core of software engineers’ training should ensure that students achieve such leading learning outcomes: to know and put into practice the fundamental concepts, paradigms and basic principles of the functioning of language, instrumental and computational tools for software engineering; know and apply the appropriate mathematical concepts, methods of domain, system and object-oriented analysis and mathematical modeling for software development; put into practice the software tools for domain analysis, design, testing, visualization, measurement and documentation of software. It is shown that the formation of the relevant competencies of future software engineers must be carried out in the training of all disciplines of professional and practical training.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ГАЛУЗІ ЗНАНЬ
(2018) Стрюк, А. М.; Striuk, A.
У статті представлено аналіз основних етапів розвитку інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) як галузі знань, виокремлено фундаментальні складові підготовки майбутніх інженерів-програмістів, визначено тенденції розвитку цієї галузі на найближче десятиліття. Сучасна ІПЗ базується на трьох групах ключових принципів: основні концепції комп’ютерних наук, пов’язані зі структурами даних, алгоритмами, мовами програмування та їх семантикою, аналізом, обчислювальністю, моделями обчислень тощо; основи інженерії, пов’язані з архітектурою, процесами інженерії, компромісами та витратами, стандартизацією, якістю та гарантіями та інші складові, що забезпечують підхід до проектування та вирішення проблем; соціально-економічні основи, що включають процес створення та еволюції артефактів, а також питання, пов’язані з політикою, ринками, зручністю використання та соціально-економічними впливами; це забезпечує основу для формування інженерних артефактів, що будуть відповідати їхньому призначенню. Сучасна ІПЗ є невід’ємною складовою переважної більшості інновацій у всіх сферах розвитку суспільства, науки та техніки, пропонуючи системні, практичні, економічно вигідні рішення для обчислювальних задач та задач опрацювання інформації. За час розвитку ІПЗ як окремої галузі накопичено значний досвід проектування, впровадження, тестування та документування програмного забезпечення, виокремлено системні наукові, технологічні підходи і методи до проектування та конструювання комп’ютерних програм. У той же час дослідники зазначають, що ІПЗ ще досі не досягла такого рівня сталості, як інші галузі інженерії. Аналіз історичних етапів розвитку ІПЗ показав, що незважаючи на загальне визнання важливості застосування при розробленні програмного забезпечення математичного апарату логіки, теорії автоматів та лінгвістики, вона створювалась емпіричним способом без його використання. Фактором, що змушує програмістів-практиків звернутися до математичних основ ІПЗ, є зростання складності програмного забезпечення і нездатність емпіричних підходів до його розроблення та управління впоратися з нею. У професійній підготовці інженерів-програмістів виділено проблему швидкого застарівання технологічного змісту навчання, розв’язання якої полягає у його фундаменталізації через виокремлення базових основ галузі. The article presents an analysis of the main stages of the development of software engineering (SE) as a branch of knowledge, highlights the fundamental components of the training of future software engineers, identifies trends in the development of this industry for the next decade. The modern SE is based on three groups of key principles: the basic concepts of computer science, related to data structures, algorithms, programming languages and their semantics, analysis, computational, computational models, etc.; engineering fundamentals related to architecture, engineering processes, trade-offs and costs, standardization, quality and warranties, and other components that provide an approach to design and problem-solving; socio-economic foundations that include the process of creating and evolving artifacts, as well as issues related to politics, markets, user-friendliness and socio-economic impacts; it provides the basis for the formation of engineering artifacts that will fit their purpose. Modern SE is an integral part of the overwhelming majority of innovations in all areas of the development of society, science and technology, offering systemic, practical, cost-effective solutions for computing tasks and information processing tasks. During the SE development as a separate industry, considerable experience in designing, implementing, testing and documenting software has been accumulated; system scientific, technological approaches and methods for designing and designing computer programs have been highlighted. At the same time, researchers note that SE has not yet reached the level of sustainability as other areas of engineering. Analysis of the historical stages of the development of the SE showed that despite the universal recognition of the importance of using the mathematical apparatus of logic, automata theory and linguistics in software development, it was created empirically without its use. The factor forcing practitioners to turn to the mathematical foundations of an SE is the increasing complexity of software and the inability of empirical approaches to its development and management to cope with it. The professional training of software engineers highlighted the problem of the rapid obsolescence of the technological content of education, the solution of which lies in its fundamentalization through the identification of the basic foundations of the industry.
ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ
(2021) Семеріков, С. О.; Стрюк, А. М.; Стрюк, Л. Б.; Стрюк, М. І.; Шалацька, Г. М.; Semerikov, S.; Striuk, A.; Striuk, L.; Striuk, M.; Shalatska, H.
У статті розглянуто застосування концепції сталого розвитку до професійної підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення. Спроєктовано систему загальнопрофесійних компетенцій, спрямованих на формування стійкої професійної компетентності фахівця з інженерії програмного забезпечення: 1) здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; 2) здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; 3) здатність спілкуватися рідною мовою; 4) здатність спілкуватися іноземною мовою; 5) здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; 6) здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; 7) здатність працювати в команді; 8) здатність діяти на основі етичних міркувань; 9) прагнення до збереження навколишнього середовища; 10) здатність діяти соціально відповідально та свідомо; 11) здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини; 12) здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; 13) здатність застосовувати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв’язання завдань інженерії програмного забезпечення; 14) здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності; 15) здатність навчатися протягом всього життя. The article considers the application of the sustainable development concept to software engineering specialists training. A system of general professional competencies is designed to build sustainable professional competence of software engineering specialist: 1) ability for abstract thinking, analysis and synthesis; 2) ability to apply knowledge in practical situations; 3) ability to communicate in native language; 4) ability to communicate in a foreign language; 5) ability to learn and acquire up-to-date knowledge; 6) ability to search, process and analyze information from various sources; 7) ability to work in a team; 8) ability to act on the basis of ethical considerations; 9) commitment to preserving the environment; 10) ability to act in a socially responsible and conscious manner; 11) ability to realize the rights and obligations as a member of society, to recognize the civil society values and the need for its sustainable development, the rule of law, human rights and freedoms; 12) ability to preserve and enhance the moral, cultural, scientific values and society achievements based on an understanding of the history and patterns of the subject area development, its place in the general system of knowledge about nature and society and in the development of society, equipment’s and technology, to use various types and forms of physical activity for active recreation and healthy lifestyle; 13) ability to apply fundamental and interdisciplinary knowledge to successfully solve software engineering problems; 14) ability to evaluate and take into account economic, social, technological and environmental factors affecting the sphere of professional activity; 15) ability for lifelong learning.
ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
(2022) Стрюк, А. М.; Striuk, A.
Стаття присвячена одній із компетентнісних складових мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ). Показано, що введення стандарту вищої освіти за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти породило низку проблем забезпечення якості підготовки, пов’язаних насамперед із низьким рівнем деталізації компетентностей і програмних результатів навчання. Шляхом розв’язання поставлених проблем є детальне проєктування системи професійних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ. У статті розглянуто підходи до формування однієї з найважливіших спеціальних професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів – К14 (здатність брати участь у проектуванні програмного забезпечення, включаючи проведення моделювання (формальний опис) його структури, поведінки та процесів функціонування). На основі історико-генетичного огляду практики навчання проєктування програмного забезпечення майбутніх фахівців з ІПЗ в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії та Сингапурі сформульовано рекомендації з вибору форм організації навчання, добору змісту навчання, способів діяльності студентів та викладачів із проєктування програмного забезпечення, інструментарію моделювання та проєктування, оцінювання рівня сформованості відповідної компетентності. Розглянуто приклад організації навчання проєктування в умовах, наближених до виробничих – студійного навчання. Показано проблеми переходу від архітектурного до детального проєктування та реалізації проєкту. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають в обґрунтуванні третьої (після інженерії вимог та проєктної інженерії) інженерної складової ІПЗ – конструювання програмного забезпечення. The paper is devoted to the one of the competence components of a mobile-oriented environment for software engineering (SE) students. It is shown that the introduction of the higher education standard for SE bachelors has created a number of problems to ensure the quality of training, primarily related to low level of specification both for competencies and learning outcomes. The way to solve these problems is to design a detailed system of professional competencies for SE bachelors. The paper considers approaches to the formation of the important special professional competency of future software engineers – K14 (ability to participate in software design, including modeling (formal description) of its structure, behavior and functioning processes). Based on a historical and genetic review of the software design training among SE students in the UK, USA, Canada, Australia, New Zealand and Singapore, recommendations for choosing of software design teaching techniques, selection of learning content, modeling and design tools, assessment of the level of formation of the relevant competence are developed. The example of the industrial-like software design training (studio training) is considered. The problems of transition from architectural to detailed design and project implementation are shown. Prospects for further development of this study are to substantiate the third (after requirements engineering and design engineering) engineering component of SE – software constructing.