Browsing by Author "Tavrovetska, N."

Now showing 1 - 6 of 6

AN EMPIRICAL STUDY OF PROFESSIONAL EXHAUSTION AND LIFE POSITION OF EDUCATIONAL PRINCIPLE STAFF AND DIRECTORSHIP
(2019) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.
RESEARCH ON RISK INCLINATION OF YOUNG FEMALE ATHLETES IN THE DIMENSIONS OF LIFE ORIENTATIONS
(2023) Tavrovetska, N.; Popovych, I. S.; Savchuk, O.; Piletskа, L.; Lappo, V.; Abramian, N.; Zahrai, L.; Попович, І. С.
Purpose of the study is to conduct empirical research and theoretically substantiate the impact of the parameters of life orientations (dispositional optimism, positive and negative expectations) on risk inclination of young female athletes. The sample of research participants involved representatives of six teams from different regions of Ukraine in team (Group 1) and individual sports (Group 2): handball (n=61; 59.80%) and track and field (n=41; 40.20%). The respondents included representatives of the Championship of Ukraine (Junior League) and regular participants of International, European and World sports competitions as members of the national team of Ukraine. Methods: valid psycho-diagnostic instruments, Н-test of Kruskal-Wallis, Spearman’s correlation coefficient (rs) and Mann-Whitney U-test. Results. It was established that Group 1 has an advantage over Group 2 by the parameters of risk inclination: emotional inclination (H=13.683; p<.001), controlling-regulating inclination (H=9.997; p=.002) and by the parameter of life orientations – positive expectations (H=3.998; p=.046). It was established and substantiated that the parameters of life orientations of young female athletes are the factors determining the motive for achieving success and affecting risk inclination. The strongest positive correlations of negative expectations with the assessment of risk inclination (rs=.685; р<.010) and motivation for achieving success (rs=.425; р<.010) are an evidence of excessive, immoderate aspiration to achieve a desirable result, which can lead to instant, phenomenal success, or failure, disappointment and even physical and psychoemotional traumas. On the contrary, moderate mindset, systemic training, improving tactical-technical actions and personal technical mastery reinforce positive expectations and boost dispositional optimism, contributing to young athletes’ understanding that they are on the right track and their victory is inevitable. There were statistically significant differences in the respondents in the comparison of a low level (Group I) and a high level of dispositional optimism (Group II) in a number of parameters. The study substantiated that a high level of dispositional optimism is orientation towards cognitive and behavioral risk inclination accompanied by positive and negative expectations with dominance of motivation for achieving success. Conclusions. We generalized that the parameters of life orientations affect risk inclination of young female athletes. Motivation for achieving success and avoiding failure and risk inclination are predictors of life orientations of young female athletes, designing their career in sports. The obtained results should be taken into consideration by trainers working with young female athletes.
THE INNOVATIVE POTENTIAL OF PSYCHOLOGY IN THE DEVELOPMENT OF THE MODERN MAN
(2019) Babatina, S. I.; Kikinezhdi, O. M.; Tavrovetska, N.; Yakovleva, S. D.; Zaritskaya V. V.; Бабатіна, С. І.; Тавровецька, Н. І.; Яковлева, С. Д.
The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the value-sense sphere and life position
(2020) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.
The aim of the article – theoretical and practical approaches in the study of professional and emotional burnout of the teachers in the context of the interrelation of their value-sense sphere and existential sensation. The concepts of “professional and emotional burnout” are analyzed from a modern point of view, but they are based on the known theories of H. Maslach and N. Vodopianova. It is noted that burnout in the broadest context, as a state of psycho-emotional and motivational exhaustion, is caused by the imbalance of expenditures and resources of professional activity, which affects the value-motivational basis of the regulation of behavior and leads to a long-term decrease in human efficiency in his or her vital sphere of life. To determine the relationship between expressiveness of professional burnout and peculiarities of value-sense orientations, a complex of methods and techniques has been used, such as standardized questionnaire “Professional burnout” (N. Vodopianova and O. Starchenkova), Questionnaire of Life Orientations (O.Korzhova), The Schwartz Theory, The Existence Scale (A. Längle, K. Orgler), Subjective Alienation Questionnaire (S. Maddi, in the adaptation of Ye. Osin), Maddi’s Vitality Test, The Coping Test (R. Lazarus and S. Folkman) , methods of correlation and factor analysis. The results of the research. It was determined that the acceptance and denial of a number of educators’ values are significantly related to the symptoms of burnout - they can be their diagnostic markers, causes or effects. In general, burnout of teachers is accompanied by the desire for inner harmony, the attitude to health and safety as the leading principles of life, the strengthening of hedonistic attitudes, the desire for novelty. The correlation analysis has been conducted, which establishes that the existential fullness of life directly correlates with the level of personal and professional achievements of teachers and is a factor that counteracts burnout. The expressiveness of burnout, on the contrary, correlates with manifestations of selfalienation and loss of sensation in different areas of life. In conclusions, it was proved that there are common strategies of life, which regulate the relationships of professional burnout and value-sense orientations of employees and heads of secondary schools, such as exhaustion by selfimprovement; hyperhedonism; freedom of thoughts and actions; humanistic position; correspondence to social expectations. Мета статті - розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного та емоційного вигорання педагогів в контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери та екзистенційного сенсу. Поняття «професійного та емоційного вигорання» аналізуються з сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач та Н. Водоп’янової. Зазначається, вигорання в найбільш широкому контексті – як набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат та ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності. Для визначення взаємозв'язку між виразністю професійного вигорання і особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів та методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп'янової та О. Старченкової), опитувальник життєвих орієнтацій (О.Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб'єктивного відчуження (С. Мадді, адаптація Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу. Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення ряду ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов'язано з симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. В цілому вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров'я і безпеки як провідним життєвим принципам, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни. Проведено кореляційний аналіз, який встановлює, що екзистенційна наповненість життям прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є фактором, що протидіє вигоранню. Виразність вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах. У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв'язок професійного вигорання і ціннісно-смислових орієнтацій працівників і керівників загальноосвітніх шкіл: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням. Цель статьи – рассмотреть теоретические и практические подходы в исследовании профессионального и эмоционального выгорания педагогов в контексте взаимосвязи их ценностно-смысловой сферы и экзистенционального смысла. Понятие «профессионального и эмоционального выгорания» анализируются с современных позиций, но опираются на известные теории Х. Маслач и Н. Водопьяновой. Отмечается, что выгорание в самом широком контексте – это как приобретенное состояние психоэмоционального и мотивационного истощения, вызванного дисбалансом расходов и ресурсов профессиональной деятельности, затрагивающей ценностно-мотивационные основы регуляции поведения, и приводит к длительному снижению эффективности человека в значимой для него сфере жизнедеятельности. Для определения взаимосвязи между выраженностью профессионального выгорания и особенностями ценностно-смысловых ориентаций был использован комплекс методов и методик: стандартизированный опросник «Профессиональное выгорание» (Н. Водопьяновой и Е. Старченковой), опросник жизненных ориентаций (Е. Коржовой), методика Ш. Шварца, шкала экзистенции (А. Лэнгли, К. Орглер), опросник субъективного отчуждения (С. Мадди, адаптация Э. Осина), тест жизнестойкости С. Мадди, копинг-тест (Р. Лазаруса и С. Фолкмана), методы корреляционного и факторного анализа. Результаты исследования. Выяснено, что признание и отрицание ряда ценностных ориентиров педагогов значимо связано с симптомами выгорания – они могут быть их диагностическими маркерами, причинами или последствиями. В целом выгорания у педагогов сопровождается стремлением к внутренней гармонии, отношением к здоровью и безопасности как ведущим жизненным принципам, усилением гедонистических установок, стремлением к новизне. Проведен корреляционный анализ, который устанавливает, что экзистенциальная наполненность жизнью прямо коррелирует с уровнем личных и профессиональных достижений педагогов и, очевидно, является фактором, противодействующим выгоранию. Выразительность выгорания, наоборот, коррелирует с проявлениями самоотчуждения и потерей смысла в различных жизненных сферах. В выводах доказано наличие общих стратегий жизнетворения, регулирующих взаимосвязь профессионального выгорания и ценностносмысловых ориентаций у педагогов и руководителей общеобразовательных школ: истощение самосовершенствованием; гипергедонизм; свобода мыслей и поступков; гуманистическая позиция; соответствие социальным ожиданиям.
КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ ОБСЦЕННОЇ ЛЕКСИКИ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(2020) Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.; Tavrovetska, N.; Shebanova, V.
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуальноособистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018–2019 рр. було проведене онлайнопитування 518 респондентів віком 16–20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі. The purpose of the research is to determine the psychological peculiarities of the use of obscene language by young people from different countries with different cultural and linguistic traditions. In the context of the socio-psychological approach, the use of profanities is an indicator of tension in society and individual-personal crises. Research procedure. During 2018–2019, 518 respondents aged 16–20 were surveyed online. The questionnaire (Google Form) developed contained 15 questions about using foul language in various communication situations. Five national samples with different backgrounds of speech culture formation were analyzed: Ukraine, Russia, Poland, USA, and Asian countries. The results obtained show that not only external forms of obscene language have a national specificity, but also internal, psychological reactions that accompany such communication. The respondents from Asian countries showed their fundamental rejection of obscenities. The most tolerant perception of foul language was revealed in Russia and Poland. In Ukraine, 43.7% of those surveyed expressed a general negative attitude, but the Ukrainians perceive profanity towards themselves especially seriously. Young Americans are more negative about obscene language in general (as a phenomenon), but they are quite tolerant of using it as to themselves. In terms of frequency and nature of using foul language, the Ukrainian sample is more similar to American and Polish ones than to the Russian sample. Conclusions. A typology of the use of obscene language due to the socio-cultural characteristics of different countries has been formulated in the conclusions. The characteristic features of the Ukrainian sample are highlighted, where, based on criminal-vulgarized language, the processes of formation of the democratic society and revival of the national identity take place. Measures on the social regulation of a language norm and prevention of spreading obscene language in the youth environment have been proposed. Цель исследования – определить психологические особенности употребления обсценной лексики молодежью стран с различными культурными и языковыми традициями. В контексте социально-психологического подхода употребление нецензурной брани является индикатором напряжения в обществе и индивидуально-личностных кризиссом. Процедура исследования. В течение 2018–2019 гг. был проведен онлайнопрос 518 респондентов в возрасте 16–20 лет. Анкета (Google Форма) содержала 15 вопросов касательно использования нецензурной брани в различных коммуникативных ситуациях. Проведен сравнительный анализ пяти национальных выборок с различными предпосылками формирования речевой культуры: Украина, Россия, Польша, США и страны Азии. Результаты свидетельствуют о том, что национальную специфику имеют не только внешние формы обсценной лексики, но и внутренние, психологические реакции, сопровождающие такое общение. Принципиальное неприятие сквернословия продемонстрировали респонденты из стран Азии. Самое толерантное восприятие ненормативной лексики обнаружено в России и Польше. В Украине общее негативное отношение выразили 43.7% опрошенных, особенно остро украинцы воспринимают брань в свой адрес. Молодые американцы более негативно относятся к обсценной лексики вообще (как к явлению), но довольно терпимы к использованию ее по отношению к себе. По частоте и характеру использования нецензурной брани украинская выборка ближе к американской или польской, чем к российской. В выводах сформулирована типология употребления обсценной лексики, обусловленная социокультурными особенностями различных стран; перечислены характерные черты украинской выборки, где на основе уголовновульгаризированной речи происходят процессы формирования демократического общества и возрождения национальной идентичности. Предложены меры по социальной регуляции языковой нормы и предотвращению распространения обсценной лексики в молодежной среде.
СТРУКТУРНІ СКЛАДОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ОСОБИСТОСТІ
(2016) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N.
В статті автор розглядає структурні характеристики життєвого шляху особистості, як фундаментальної категорії психології особистості. У аналізі теоретико-емпіричних підходів категорія життєвого шляху конкретизується в таких психологічних феноменах, як: життєві цілі, життєві події, життєві стратегії, життєві ситуації, життєві позиції, життєві програми та життєві домагання. В результаті огляду сучасних підходів щодо визначення життєвого шляху, у статті зазначена необхідність розглядати його як складну, системно-понятійну, багатомірну категорію, що передбачає розкриття індивідуальності людини у структурних характеристиках життя. В статье автор рассматривает структурные характеристики жизненного пути личности, как фундаментальной категории психологии личности. В процессе анализа теоретико-эмпирических подходов категория жизненного пути конкретизируется в таких психологических феноменах, как: жизненные цели, жизненные события, жизненные стратегии, жизненные ситуации, жизненные позиции, жизненные программы и жизненные притязания. В результате обзора современных подходов к определению жизненного пути, в статье отмечена необходимость рассматривать его как сложную, системно-понятийную, многомерную категорию, которая предполагает раскрытие индивидуальности человека в структурных характеристиках жизни. The article deals with actual problem of Theoretical Psychology – chronological structuring the life path of the individual. Traced the structural characteristics of personality life path as a fundamental category of personality psychology, specified in such psychological phenomena as life goals, life events, life strategies, life situations, life attitudes, life program and life aspirations. Designated following structural characteristics of life. One of the basic concepts of psychology of the life path is the category of "life strategy" – a permanent coordination of the personality and character and way of the life, building life anew on the basis of their individual capabilities and data and those acquired in life.