Browsing by Author "Tavrovetska, N. I."

Now showing 1 - 8 of 8

TRANSFORMATION OF BASIC BELIEFS OF THE PERSONALITY DURING THE LIFE CRISIS PERIOD
(2019) Tavrovetska, N. I.; Тавровецька, Н. І.
TRANSFORMATION OF BASIC BELIEFS OF THE PERSONALITY DURING THE LIFE CRISIS PERIOD
(2019) Tavrovetska, N. I.; Тавровецька, Н. І.
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗИСНИХ ПЕРЕКОНАНЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ КРИЗ
(2019) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N. I.
У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» аналізуються з когнітивної, соціальної, екзистенційної позиції. Зазначається, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи буде залежите від життєстійкості людини, від рівня порушення смислових зв'язків в структурі життєвого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізована концепція базисних переконань Р. Янофф-Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навколишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини і її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісного розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психічної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя. Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів та методик: метод структурованого діагностичного інтерв’ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіографії, закрита анкета «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях та Шкала базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф-Бульман). З’ясовано рівень біографічного стресу у житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаючи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та технічні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально-політичні потрясіння, військовий конфлікт. Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас, позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу. В статье рассмотрены теоретические и практические подходы в исследовании базисных убеждений личности в контексте преодоления жизненных кризисов. Понятие «базисные убеждения» анализируется с когнитивной, социальной, экзистенциальной позиции. Отмечается, что травматическое стрессовое событие – это опыт острого и внезапного столкновения убеждений человека с реальностью, и ход кризиса будет зависеть от жизнестойкости человека, от степени нарушения смысловых связей в структуре жизненного мира личности, что есть основой смысл потери. Проанализирована концепция базисных убеждений Р. Янофф-Бульман, которая объясняет, каким образом индивид конструирует свои представления об окружающем мире и собственном «Я». Базисные убеждения – это необходимая внутренняя опора в меняющейся реальности, они способствуют психической стабильности человека и его успеху в жизни, а также являются важным условием личностного развития. Но базовые убеждения меняются под влиянием психической травмы, ведь экстремальный отрицательный опыт резко противоречит описанной концепции жизни. Для определения уровня и содержания автобиографического стресса был использован комплекс методов и методик: метод структурированного диагностического интервью («Значимые жизненные события») для получения общей картины положительной и отрицательной событийности автобиографии, закрытая анкета «Список стрессовых событий» с оценкой значимости их влияния на эмоциональном, когнитивном и поведенческом уровнях и шкала базисных убеждений «World Assumptions Scale» (Р. ЯноффБульман). Выяснено уровень биографического стресса в жизни современных украинцев, который представлен широким диапазоном кризисных ситуаций, включая тяжелые. Имеет высокий уровень представленности стрессовых событий, носящих всеобщий характер: природные и технические катастрофы, неоднократные экономические кризисы, социальнополитические потрясения, военный конфликт. Проведен корреляционный анализ, который доказывает, что чем больше жизнь человека насыщенна стрессовыми событиями, тем меньше оценки он ставит значимости их влияния на собственные эмоции, когниции и поведение, и тем в меньшей степени демонстрирует способность преодолевать кризисы путем личностного роста. Сделан вывод, что насыщенность жизни кризисными событиями негативно сказывается на базисных убеждениях о доброжелательности мира и людей, и в то же время положительно коррелирует с убеждением о контролируемости окружающего мира. The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic connections in the structure of the an individual's life world, which is the basis of loss within the meaning. The concept of R. Janoff-Bulman’s basic beliefs is analyzed, which explains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which promotes the mental stability of a man and his success in life, and is also an important condition for personal development. But the basic beliefs change under the influence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept. A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic interviews («Significant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the significance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Janoff-Bulman). The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is determined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most difficult ones. Representation of stressful events of all-embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, sociopolitical upheavals and military conflict. A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the significance of their influence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively affects the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world.
ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У ТРАНСАКТНОМУ АНАЛІЗІ
(2017) Тавровецька, Н. І.; Tavrovetska, N. I.
У статті проаналізовано наукові підходи до дослідження життєвої позиції особистості у трансактному аналізі. Розглянуто основні концепції та моделі у цьому напрямі, надана хронологічна схема розвитку моделей від засновника Еріка Берна до сучасних закордонних дослідників життєвої позиції особистості. В статье проанализированы научные подходы к исследованию жизненной позиции личности в трансактном анализе. Рассмотрены основные концепции и модели в этом направлении, представлена хронологическая схема развития моделей от основателя Эрика Берна до современных зарубежных исследователей жизненной позиции личности. The article analyzes the scientific approaches to the study of a person's life position in transactional analysis. The main concepts and models are considered in this direction, the chronological scheme of the development of models from the founder Eric Bern to the modern foreign researchers of a person's life position is given.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВІЗУАЛЬНО-НАРАТИВНОГО ПІДХОДУ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ДОПОМОЗІ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Шебанова, В. І.; Тавровецька, Н. І.; Shebanova, V. І.; Tavrovetska, N. I.
У статті акцентовано увагу на застосуванні інструментарію візуальнонаративного підходу при наданні психологічної допомоги особистості. Показано, що наративний підхід наразі широко застосовуються фахівцями щодо розв’язання різноманітного спектру психологічних проблем особистості, нормалізації психологічного стану особистості у кризових і травматичних ситуаціях. Реалізація наративного підходу здійснюється завдяки створенню усних та письмових текстів під час надання психологічної допомоги. Поєднання вербального творчого продукту з метафоричними асоціативними картами, фотографіями, листівками, малюнками, мандалами тощо дозволяє виокремлювати візуально-наративний підхід. «Тексти» як відгук на візуальні стимули (асоціативні карти, фотографії, малюнок, мандалу та ін.) можуть бути будь-якого характеру (біографічного або фантазійного) та будь-якого стилю (проза, римовані та неримовані вірші, казки, особисті історії, есе та ін.). В одному варіанті візуальний ряд може бути первинними, а тексти вторинними. При цьому «текстом» може бути просто розгорнутий коментар учасника групи (клієнта) або творчий авторський текст, який складає клієнт. В іншому варіанті, навпаки, первинними можуть бути тексти, а до них потім добираються візуальні стимули, які теж у подальшому описуються та аналізуються в їхньому зв’язку з реальною життєвою історією клієнта. Презентовано основні положення та принципи наративного підходу. Наведені етапи наративної психотерапії: екстерналізації проблеми (дистанціювання «проблеми» від людини); конструювання (реконструювання) – критичний аналіз ідей, які були некритично засвоєні, тобто свого роду «розпакування» або «контекстуалізацію». Показано, що наративний підхід розглядається як: – засіб розвитку особистісних особливостей, досягнення ідентичності; – форма усвідомлення особистого досвіду; – засіб організації особистісного майбутнього і самоконституювання; метод аналізу міжпоколінної історії або корекційний сімейний психотерапевтичний метод. Зроблений акцент на особливій цінності даного підходу як ефективного засобу психологічної самодопомоги. The article focuses on the application of a visual-narrative approach in providing psychological assistance to personality. It is shown that the narrative approach is now widely used by specialists, in solving a wide range of psychological problems of personality, in normalization of a psychological state of personality in crisis and traumatic situations. The implementation of the narrative approach is done through the creation of oral and written texts while providing psychological assistance. The combination of a verbal creative product with metaphorical associative maps, photographs, leaflets, illustrations, mandalas, etc., allows us to distinguish the visual and narrative approach. «Texts» as a response to visual stimuli (associative maps, photographs, illustration, mandalas, etc.) can be of any character (biographical or imaginative) and any style (prose, rhymed and unrhymed verses, tales, personal stories, essays, etc.). In one version, the visual series may be primary, and the texts are secondary. In this case, «text» can be simply a detailed comment of the group member (client) or a creative author’s text, which is made by the client. In another version, on the contrary, the texts can be primary, and then they receive visual stimuli, which are also further described and analyzed in their connection with the real life story of the client. The main points and principles of the narrative approach are presented. The stages of narrative psychotherapy are given: externalization of the problem (distancing the «problem» from a person); design (reconstruction) – a critical analysis of ideas that were uncritically learned that is, a kind of «unpacking» or «contextualization». It is shown that the narrative approach is considered as: – a means of the development of personality traits, the achievement of identity; – a form of awareness of personal experience; – a means of organizing a personal future and selfconstitution; the method of intergenerational history analysis or correctional family psychotherapeutic method. The emphasis is placed on the special value of this approach as an effective means of psychological self-help. В статье акцентировано внимание на применении инструментария визуально-нарративного подхода при оказании психологической помощи личности. Показано, что нарративный подход широко применяется специалистами для решения широкого спектра психологических проблем личности, нормализации психологического состояния личности в кризисных и травматических ситуациях. Реализация нарративного подхода осуществляется благодаря созданию устных и письменных текстов во время оказания психологической помощи. Сочетание вербального творческого продукта с метафорическими ассоциативными картами, фотографиями, открытками, рисунками, мандалами и т.п. позволяет выделить визуально-нарративный подход. «Тексты», как отклик на визуальные стимулы (ассоциативные карты, фотографии, рисунок, мандалу и др.) могут быть любого характера (биографического или фантазийного) и любого стиля (проза, рифмованные и нерифмованные стихи, сказки, личные истории, эссе и др.). В одном варианте визуальный ряд может быть первичными, а тексты вторичными. При этом «текстом» может быть просто развернутый комментарий участника группы (клиента) или творческий авторский текст, который составляет клиент. В другом варианте, наоборот, первичными могут быть тексты, а к ним потом добираются визуальные стимулы, которые тоже в дальнейшем описываются и анализируются в их связи с реальной жизненной историей клиента. Представлены основные положения и принципы нарративного подхода. Показаны этапы нарративной психотерапии: экстернализации проблемы (дистанцирование «проблемы» от человека) конструирования (реконструкции) – критический анализ идей, которые были некритически усвоенные, то есть своего рода «распаковки» или «контекстуализация». Обосновывается, что нарративный подход рассматривается как: средство развития личностных особенностей, достижения идентичности; форма осознания личного опыта; средство организации личностного будущего и самоконструирования; метод анализа межпоколенной истории или коррекционный семейный психотерапевтический метод. Сделан акцент на особой ценности данного подхода как эффективного средства психологической самопомощи.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
(2016) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N. I.
У статті наведено результати теоретичного аналізу дефініції «життєва позиція» особистості, проаналізовані різні підходи вчених до змісту та структури «життєвої позиції». Висвітлюються питання становлення життєвої позиції в онтогенезі. Життєва позиція розглядається як інтеграційна характеристика людини в її самоздійсненні. В статье представлены результаты теоретического анализа дефиниции «жизненная позиция» личности, проанализованы разные теоретические подходы к содержанию и структуре «жизненной позиции». Раскрываются вопросы становления жизненной позиции в онтогенезе. Жизненная позиция рассматривается как интегративная характеристика человека в его самостановлении. Presented results of the theoretical analysis of the definition "life position" of individual in the article, analyzed different approaches of scientists to the content and structure of the "life position" too. Highlighted issues of becoming a vital position in ontogenesis. Life position is seen as integration characteristic of human selfrealization.
УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО ФЕНОМЕН ЛЮБОВІ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ
(2019) Кравців, В. В.; Тавровецька, Н. І.; Kravtsiv, V. V.; Tavrovetska, N. I.
Мета: емпірично дослідити уявлення сучасної молоді про психологічний зміст категорії «любові», залежно від рівня їх духовності. Методи дослідження: теоретичні методи: (синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «любові»; емпіричні методи: авторська анкета «Любов – це…», багатовимірний опитувальник «Мотивація кохання» (В. Ф. Моргуна); методика визначення духовного потенціалу та дослідження психологічних механізмів духовного розвитку «Духовний потенціал особистості – 2» (Е. О. Помиткіна); методика виявлення рівня свідомості та сформованості духовної ціннісної орієнтації особистості «Здійснення бажань» (Е. О. Помиткіна); методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Теоретичний аналіз огляду сучасних психологічних досліджень категорій: «любов» і «духовність» дав змогу прийти до наступного висновку, що явища «любові» і «духовності» можна вивчати не тільки за їх якостями, а і з аспекту уявлень про них, і як невіддільні компоненти в структурі особистості і життя людини. Досліджено уявлення молоді про явище любові залежно від рівня розвитку духовності. Опитуваними стали 46 осіб, серед яких 26 жіночої статі і 20 чоловічої; з них 8 з високим рівнем духовного розвитку, 35 з середнім і 3 з низьким. Висновки. Дослідження виявило позитивні показники, хоч статистичної значущості не було виявлено, але вивчення самого феномена «любові» не можна на цьому вважати завершеним, через багатокомпонентність самого феномену і викликану цим складність дослідження. При дослідженні явища любові і духовності зі сторони уявлень молоді виявлено: статеві відмінності уявлень про любов, особливості уявлень сучасної молоді про майбутнього шлюбного партнера, відмінності уявлень щодо змісту закоханості та кохання, про зміни в структурі особистості у залежності від рівня розвитку в ній духовності, про духовність як особистісний аспект в соціальному контексті сучасності. Здійснено інтерпретацію отриманих результатів дослідження, що дала змогу свідчити про те, що аспект у тлумаченні любові як «духовність» та її рівень не впливають на результати. Purpose: to examine empirically the ideas of modern youth about the psychological content of the category of ―love‖, depending on the level of their spirituality. Methods: Theoretical methods: (synthesis, comparison, modeling, generalization) have been used to study the scientific literature on issues related to the category of ―love‖; empirical methods: author’s questionnaire ―Love is ...‖, multidimensional questionnaire ―Motivation of love‖ (V. F. Morgun); methodology for determining spiritual potential and research of psychological mechanisms of spiritual development ―Spiritual potential of personality – 2‖ (E. A. Pomitkin); the method of revealing the level of consciousness and the formation of the spiritual value orientation of the personality ―Realization of desires‖ (E. A. Pomitkin); methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. Theoretical analysis of the review of modern psychological studies of categories: ―love‖ and ―spirituality‖ made it possible to come to the following conclusion that the phenomena of ―love‖ and ―spirituality‖ can be studied in terms of their qualities, as well as perceptions about them, also as inseparable components in the structure of personality and human life. The conception of youth on the phenomenon of love, depending on the level of spiritual development, has been investigated. 46 people were interviewed, including 26 women and 20 men; including 26 women and 20 men; 8 of them with high levels of spiritual development, 35 with medium and 3 with low. Conclusions. Positive indicators have been found within the research, although no statistical significance has been revealed. But the study of the phenomenon of ―love‖ cannot be considered complete because of its complexity of and the complexity of the study. In the research of the phenomenon of love and spirituality from the youth’s point of view such facts have been revealed: gender differences of ideas about love, features of present-day youth about the future spouse, differences of ideas about the content of love, changes in the structure of personality depending on the level of spirituality development as a personal aspect in the social context of the present. The conducted interpretation of the research results showed that such an aspect in the interpretation of love as ―spirituality‖ and its level do not affect the results.
УЯВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПРО КАР’ЄРНИЙ УСПІХ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ
(2022) Назаренко, Н. М.; Тавровецька, Н. І.; Nazarenko, N. M.; Tavrovetska, N. I.
У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виокремлено соціально-психологічні компоненти уявлень. Мета статті – аналіз уявлень особистості про кар’єрний успіх, виділення соціальних та психологічних компонент та об’єктивно-суб’єктивних характеристик кар’єрного успіху. У дослідженні використано метод асоціативного експерименту, зокрема, метод вільних асоціацій, який спрямований на виявлення асоціацій, що склалися у фахівця у його попередньому досвіді, та опитувальник «Хто Я» (М. Кун, Т. Макпартленда у модифікації та обробці Т. Румянцевої), для вивчення змістових характеристик за двома категоріями: об’єктивної (особистісні риси та уявлення про себе як фахівця) чи суб’єктивної (соціальний орієнтир та соціальні очікування та спрямованість на оточення). Взяли участь 82 респонденти віком від 27 до 36 років, які вже досягли певного успіху у кар’єрі (мають статус та визнання, обіймають посади та професійно зростають). Результати дослідження доводять, що уявлення респондентів про поняття «успіх» насамперед видається з урахуванням пріоритетів суспільної свідомості, а система цінностей суспільства, до якого належить людина, накладає певний відбиток на її типові риси. Виявлено формування уявлень як процесу, що зумовлений минулим досвідом, який визначає позитивне ставлення до себе та важливість загальноприйнятих правил та норм, а також осмислення власної професійної позиції. Більшість (78%) респондентів охарактеризували себе насамперед як суб’єкта діяльності у соціальному вимірі. Характеристики себе, пов’язані з групами, вказують на перевагу цінності статусу індивіда у суспільстві, інтеріоризації індивідуальної позиції у соціальній системі. Висновки. З’ясовано, що уявлення про кар’єрний успіх особистості пов’язані з позиціонуванням себе на соціально значущих цінностях та розумінні ключових особистісних смислів. Розкрито значимість уявлень про кар’єрний успіх у процесі постановки професійних та життєвих цілей, оцінки успіш- ності реалізації особистої стратегії. Виявлено складники уявлень про кар’єрний успіх, що охоплюють сукупність смислів соціального та особистого простору людини. Встановлено, що уявлення про кар’єрний успіх проявляється у нерозривному взаємозв’язку людини і соціуму зі специфікою домінуючих соціальних потреб. A theoretical and empirical analysis of the individual’s perceptions of career success is presented, and social and psychological components of the perceptions are highlighted in the article. The aim of the article is to analyze the individual’s perceptions of career success and to distinguish social and psychological components and objective and subjective characteristics of career success. The method of an associative experiment is used in the research, in particular, the method of voluntary associations, which is focused on the identification of associations that have been formed in previous experience of the specialist and the questionnaire “Who Am I” (M. Kuhn, T. McPartland in T. Rumiantseva’s modification and processing), for studying symbolic characteristics in two categories: objective (personal features and perception of oneself as a professional) and subjective (social orientation and social expectations and orientation towards the society). 82 respondents, aged 27 to 36, who had already achieved some success at the career level (having status and recognition, obtaining a position, and growing professionally) took part in the experiment. The results of the research prove that the respondents’ perception of the notion of “success” is determined by the priorities of social competence, and the system of values of the society to which a person belongs puts a certain mark on her or his typical features. The formation of perceptions as a process caused by previous experience which determines a positive attitude towards themselves and the importance of generally accepted rules and norms, as well as the reflection of their professional position, is identified. The vast majority (78%) of respondents characterized themselves as a subject of activity in the social dimension. The self-characteristics associated with groups denote the importance of the individual status in society and the interiorization of the individual position in the social system. Conclusions. It is stated that the conception of career success is based on the positioning of oneself on socially valuable values and an understanding of the key personal values. The significance of the perception of career success in the process of setting professional and life goals, and evaluating the success of the implementation of a personal strategy is clarified. The components of the concept of career success, which is an aggregate of values of person’s social and personal space are revealed. It was found that the perception of career success is manifested in the immutable interconnection of a person and society, with the specifics of dominant social needs.