Browsing by Author "Voloshyn, О."

Now showing 1 - 3 of 3

ВПЛИВ БІОФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ НА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ
(2020) Костючков, С.; Коршун, Т.; Швець, Т.; Коваль, В.; Волошин, О.; Kostiuchkov, S.; Korshun, Т.; Shvets, Т.; Koval, В.; Voloshyn, О.
Метою дослідження є визначення ступеня кореляції між викладанням біофілософії у комплексі соціогуманітарних дисциплін та формуванням гуманістичного світогляду у майбутніх викладачів фізичної культури в університетах України. Матеріали: використано метод аналізу літературних джерел, метод фокус-групового дослідження, математична статистика. Запропоновано програму навчальної дисципліни «Основи біофілософії» для факультетів фізичної культури та спорту, засновану на біофілософській концепції освіти, розробленій одним з авторів та яка знайшла своє місце в системі вищої освіти сучасної України. Результати дослідження дозволяють внести корективи до обсягу та змісту комплексу соціогуманітарних дисциплін, що викладаються майбутнім викладачам фізичної культури в університетах сучасної України. The goal of the research is to determine the degree of correlation between the teaching of biophilosophy in the complex of socio-humanistic disciplines and the formation of future Physical Education teachers’ humanistic world view in the universities of Ukraine. Materials: the method of scientific sources analysis, the method of focus group research, and mathematical statistics have been applied. The proposed syllabus of the discipline “Fundamentals of Biophilosophy” for the faculties of Physical Education and Sport is based on the biophilosophical concept of education developed by one of the authors and settled in the higher education system of modern Ukraine. The results of the research offer the possibility to make adjustments to the scope and content of the complex of socio-humanistic disciplines taught to future Physical Education teachers in the universities of modern Ukraine.
РОЛЬ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ У ФОРМУВАННІ ТА ПРОСУВАННІ ІМІДЖУ ТЕРИТОРІЇ Й ДЕРЖАВИ
(2025) Бурак, В. Г.; Волошин, О. Г.; Юріна, Ю. М.; Сорокіна, А. М.; Burak, V.; Voloshyn, О.; Yurina, Yu.; Sorokina, A.
Мета статті полягає в дослідженні особливостей культурного туризму та його ролі у формуванні і просуванні іміджу території й держеви. Здійснено дефінітивний аналіз термінологічно-категоріального апряту та потрактовано в авторському тлумеченні терміни «культурний туризм», імідж території» та «імідж держуви». Актуалізовано роль культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу через виокремлення низки завдань, привертання уваги туристів, створення позитивного іміджу, економічний розвиток, міжнародне співро бітництво. Установлено, що вивчення ролі культурного туризму у формуванні та просувянні іміджу є важливим для розроблення стратегій розвитку туризму, залучення інвестицій та підвищення міжнародної привабливості конкретної території чи держави. Розкрито питання розбудови інфраструктури для підтримання культурного туризму через використання тяких обʼєктів: музеїв та виставкових центрів, памʼяток архітектури та культурної спадщини, культурних заходів і фестивалів, інформаційної та транспортної інфраструктури, розвитку культурно-туристичної індустрії. Визнячено позитивні яспекти культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу території та держави: привебливість культурних обʼєктів і подій, розширення культурного обміну, підвищення міжнародного престижу, стимулювання розвитку туристичної індустрії, стимулювання економічного розвитку. Виокремлено негативні аспекти культурного туризму, які включають ризики втряти аутентичності культурних обʼєктів, до яких відносимо: комерціалізацію та комерційну експлувтяцію, зміну місцевого способу життя та традицій, забруднення та зруйнування середовище, утрету автентичності та ідентичності, конфлікти з місцевим населенням. Визнячено роль культурного туризму на рівні території та держави. Розроблено рекомендації щодо підвищення ролі культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу на рівні території (розвиток туристичної інфраструктури, рекламація місцевих культурних подій, стимулювання співпраці з місцевими митцями та ремісниками, створення інформаційних матеріалів і тур продуктів, залучення місцевого населення) та держави (стратегічне планування, маркетингові кемпянії, залучення інвестицій, підтримка освіти й культурного обміну, партнерство з приватним сектором і громадськими організаціями). The article is simed at studying the peculiarities of cultural tourism and its role in formation and promotion of territory and state image. Definitive analysis of terminological and categorical apparstus has been carried out and the terms "cultursi tourism", "territory image" and "state image" have been presented in suthor's interpretation. Role of cultural tourism in formation and promotion of the image through allocstion of a number of tasks has been updated: attracting tourists' attention, cresting a positive image, economic development, international cooperation. It was established that study of the role of cultural tourism in formation and promotion of the image is important for the development of strategies for tourism development, attracting investments and incressing internstional attractiveness of a specific territory or state. Questions of development of infrastructure to support cultural tourism using such objects: museums and exhibition centers, architectural monuments and cultural heritage, cultural events and festivals, information and transport infrastructure, development of cultural and tourist industry are disclosed. Positive aspects of cultural tourism in formation and promotion of territory and state imsge are defined: attractiveness of cultural objects and events, expansion of cultural exchange, increase of international prestige, stimulation of tourism industry development, stimulation of economic development. Negstive aspects of cultural tourism are allocsted, which include risks of loss of suthenticity of cultural objects: commercialization and commercial exploitation, change of locs way of life and traditions, pollution and destruction of the environment, loss of suthenticity and identity, conflicts with the local populstion. Role of cultural tourism at the level of territory and state is defined. Recommendstions for incressing the role of cultural tourism in formation and promotion of the image at the territory level (development of tourism infrastructure, promotion of local cultural events, stimulation of cooperation with local artists and craftsmen, crestion of information materials and tour products, involvement of the local population) and the state (strategic planning. marketing campsigns, attraction of investments, support of education and cultural exchange, partnership with the private sector and public organizations).
ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2021) Костючков, С. К.; Волошин, О.; Kostiuchkov, S.; Voloshyn, О.
Метою статті є аналіз процесу формування філософської культури майбутніх соціальних працівників в умовах сучасного українського закладу вищої освіти. Акцент робиться на тому, що філософська культура виявляє індивідуальність людини, унікальні риси її особистості, рівень потреб та джерела їх задоволення, формує та сприяє розвитку здатності переживати глибокі почуття, що викликають дивовижні явища природи, а також безсмертні творіння людського розуму різних часів та різних цивілізацій. Методологія дослідження визначається підходом, що спирається на принципи об’єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні ефективних шляхів формування філософської культури майбутніх соціальних працівників педагогічними засобами викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін. Встановлено, що наявною є смислова й змістовна демаркація двох основних підходів до використання поняття «філософська культура» в освітніх стратегіях сучасної системи освіти: ціннісно-емоціонального, що виражається формуванням гуманістичного начала людини та прагматично-раціонального, згідно з яким зміст філософської «озброєності» людини, її світоглядна орієнтованість визначається суто прагматичними цілями. В статті висвітлено загальний стан викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін із урахуванням того, що сьогодні у вітчизняних закладах вищої освіти філософські та соціально-гуманітарні дисципліни нерідко стають вибірковими освітніми компонентами, що матиме в майбутньому негативні наслідки не тільки для якогось конкретного напряму професійної підготовки, але й для всієї системи вищої освіти. Автори роблять висновок, що філософська культура потребує певного філософського досвіду осягнення світу; без якого процес формування філософської культури стає нонсенсом, перетворюється на нісенітницю, її призначення стає незрозумілим, а відтак – безглуздим. Наголошено на тому, що підвищення значущості філософської культури значно підсилюється не тільки вітчизняними контекстами, але й світовими інтеграційними процесами, які обумовлюють більш високі вимоги до професійної комунікації, а також нові запити, теоретичні знання та практичні навички – це слугуватиме запорукою досягнення успіху в подальшій професійної діяльності соціального працівника. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the philosophical culture of future social workers in the modern Ukrainian institution of higher education. Emphasis is placed on the fact that philosophical culture reveals the individuality of man, the unique features of his personality, the level of needs and sources of their satisfaction, forms and promotes the ability to experience deep feelings that evoke amazing natural phenomena and immortal creations of human minds of different times and different civilizations. The research methodology is determined by the approach based on the principles of objectivity and integrity, as well as a set of general philosophical, general scientific and special research methods, which allowed to ensure the validity and reliability of scientific results. The scientific novelty lies in the theoretical substantiation of effective ways of forming the philosophical culture of future social workers by pedagogical means of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines. It is established that there is a semantic and meaningful demarcation of two main approaches to the use of the concept of «philosophical culture» in educational strategies of the modern education system: value-emotional, expressed by the formation of humanistic principles and pragmatic-rational, according to which the content of philosophical «armament», its worldview is determined by purely pragmatic goals. The article highlights the general state of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines, taking into account the fact that today in domestic institutions of higher education philosophical and socio-humanitarian disciplines often become selective educational components, which will have negative consequences not only for a particular area of training. but also for the whole system of higher education. The authors conclude that philosophical culture requires a certain philosophical experience of understanding the world; without which the process of formation of philosophical culture becomes nonsense, turns into nonsense, its purpose becomes incomprehensible, and therefore – meaningless. It is emphasized that the increasing importance of philosophical culture is significantly enhanced not only by domestic contexts, but also by global integration processes, which lead to higher requirements for professional communication, as well as new demands, theoretical knowledge and practical skills. activities of a social worker.