Browsing by Author "Yakovleva, S. D."

Now showing 1 - 10 of 10

OPERATIONALIZATION OF PHYSICAL WORK ABILITY OF YOUNG ATHLETES IN TERMS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
(2023) Popovych, I. S.; Shevchenko, N. F.; Raievska, Ya.; Myshchyshyn, M.; Hoian, I.; Yakovleva, S. D.; Los, O.; Попович, І. С.
Purpose of the empirical research is to operationalize physical work ability of young athletes in the dimensions of psychological well-being. The research participants comprise Group 1 – male and female athletes in team sports (n=46; 52.87%): football and handball, and Group 2 – male and female athletes in individual sports (n=41; 47.13%): rhythmic gymnastics and boxing. Methods: the questionnaire “The Scales of psychological wellbeing” (“SPW”) (Ryff, 1989; adapted by N. Lepeshinsky, 2007); Ruffier’s Index (RI) was determined by the author’s trial – J. Ruffier (1951), adapted by S. Vozniy and I. Malyarenko (2020); the questionnaire “Мotivation for achieving success” (“MAS”) T. Elers (2002). Results. It was established that junior athletes in team sports (Group 1) have a statistically significant advantage by two dimensions: positive relations (PR) (U=566.00; p=.001) and environment management (EM) (U=598.00; p=.003). A statistically significant advantage of junior athletes in individual sports was registered by four parameters (Group 2): self-acceptance (SA) (U=378.00; p=.000), personal growth (PG) (U=393.00; p=.000), Ruffier’s Index (RI) (U=612.00; p=.005) and motivation for achieving success (MAS) (U=562.00; p=.001). We identified four statistically significant correlations by (р≤.01) Ruffier’s Index in Group 1 with the following parameters: motivation for achieving success, psychological wellbeing, purpose in life, positive relations; three statistically significant correlations (р≤.05; р≤.01) in Group 2: motivation for achieving success, positive relations and autonomous position. It was found that the respondents with a high level of physical work ability (Group I) have an advantage by the parameters PWB (U=651.500; p=.021) and MAS (U=46.500; p=.000). Conclusions. The research focuses on permanent orientation of the representatives of individual sports (Group 2) towards internalized personal development that makes them strongly dissatisfied with their personal achievements and high indexes of physical work ability do not result in psychological well-being (rs=.182; p>.05). The study highlights that a high level of physical work ability of young athletes (Group I) is accompanied by high indexes of motivation for achieving success and psychological well-being. It was generalized that operationalization of physical work ability in the dimensions of psychological well-being allowed discovering a number of important scientific facts which should be introduced into educational and training process of juniors.
THE INNOVATIVE POTENTIAL OF PSYCHOLOGY IN THE DEVELOPMENT OF THE MODERN MAN
(2019) Babatina, S. I.; Kikinezhdi, O. M.; Tavrovetska, N.; Yakovleva, S. D.; Zaritskaya V. V.; Бабатіна, С. І.; Тавровецька, Н. І.; Яковлева, С. Д.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ
(2023) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
У статті розглядається питання взаємодії батьків дітей, які мають затримку психічного розвитку, та фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Успіх та просування у розвитку дітей із відповідними порушеннями залежать від тісної, злагодженої роботи фахівців інклюзивно-ресурсного центру та батьків, а також їх активного включення як рівноправних членів команди психолого-педагогічного супроводу, що стало метою експерименту. Дослідження проводилося у закладах відповідної категорії дітей із труднощами у навчанні як найбільш чисельній категорії дітей із порушеннями у молодшому шкільному віці. Відвідування такими дітьми інклюзивно-ресурсного центру дає змогу реалізувати своє право на правильну діагностику та отримання якісної корекційної роботи. Методи дослідження. Визначався рівень задоволеності батьків дітей із порушеннями розвитку з роботою фахівців центру, а також робота за методиками «Вивчення задоволеності батьків роботою фахівців інклюзивно-ресурсного центру», «Вивчення оцінки батьками ролі інклюзивно-ресурсного центру у вихованні дітей із тяжкими мовленнєвими вадами» (розроблена доцентом А.А. Андрєєвим) та оцінювався рівень допомоги дитині з тяжкими мовленнєвими порушеннями. Стаття містить узагальнені результати дослідження з їх аналізом та висновками. Результати дослідження. Зазначено, що рівень задоволеності батьків роботою фахівців інклюзивно-ресурсного центру підвищився за умови їх тісної, тривалої співпраці, а також зросла оцінка допомоги, яку отримували діти з труднощами у навчанні. Це дало змогу отримати позитивні зрушення у розвитку та позитивні результати корекційно-виховного впливу на дану категорію вихованців. Усі фахівці інклюзивно-ресурсного центру усвідомлювали необхідність постійної тісної взаємодії з батьками дітей із порушеннями розвитку для отримання позитивного результату корекційно-розвиткової роботи, яка надається дітям в умовах спеціальної організації діяльності дітей в інклюзивно-ресурсному центрі. Конкретно доведено, що інклюзивно-ресурсний центр надає комплексний психолого-педагогічний супровід дитині із затримкою психічного розвитку, при цьому надає ефективні поради, інструкції, можна сказати, навчає батьків, включаючи їх в активну роботу зі своїми дітьми, а також мотивуючи фахівців інклюзивно-ресурсного центру до надання більш ефективного корекційно-розвиткового впливу. Висновки. Результати дослідження дають змогу зробити висновок: взаємодія батьків дітей із труднощами у навчанні та фахівців інклюзивно-ресурсного центру повинна являти собою особливу форму співпраці, яка передбачає активну участь у корекційно-розвивальному процесі, тісний зв'язок із фахівцями центру з метою компенсації порушень психічного розвитку дітей даної категорії. The article examines the issue of interaction between parents of children with mental retardation and specialists of the inclusive resource center. Success and progress in children's development depends on the close, coordinated work of inclusive resource center specialists and parents of children with disabilities, as well as the active inclusion of parents in the process of correction of disabilities as equal members of the team of psychological and pedagogical support, which was the goal of the experiment. The study was conducted on the category of children with learning difficulties, as mental retardation is now interpreted as the most numerous category of children with disorders of primary school age. Visiting an inclusive resource center by children of this category allows them to exercise their right to a correct diagnosis and to receive high-quality corrective work. Research methods. The level of parents' satisfaction with the work of the center's specialists was determined, the level of assistance to a child with severe speech disorders was assessed, as well as the interaction between parents of children with disorders and the center's specialists according to the methods «Study of parents' satisfaction with the work of specialists of the inclusive resource center», as well as «Study of parents' assessment of the role of an inclusive resource center in raising children with severe speech disabilities» (developed by associate professor A.A. Andreev). Research results. It was noted that the level of parents' satisfaction with the work of inclusive resource center specialists increased under the condition of close, long-term cooperation with IRC specialists, and the assessment of the help received by children with learning difficulties also increased. This made it possible to obtain positive changes in the provision of assistance to children of this category and to obtain positive results of corrective and educational influence. All specialists of the inclusive resource center were aware of the need for constant, close interaction with the parents of children with developmental disabilities in order to obtain a positive result of the corrective and developmental work provided to children in the conditions of the inclusive resource center. The inclusive resource center provides complex psychological and pedagogical support to a child with mental retardation, at the same time educating its parents, including them in active work with their child, as well as motivating inclusive resource center specialists to provide more effective corrective and developmental influence. Conclusions. The results of the study allow us to draw a conclusion: the interaction between parents of children with severe speech disorders and specialists of the inclusive resource center should represent a special form of mutual cooperation, which involves the active participation of parents in the corrective and developmental process, close communication with the specialists of the center in order to compensate for speech disorders children of this category.
ЗМІНА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2014) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
В статті представлено зміни стану розумової працездатності учнів молодших класів з порушеннями розумового розвитку, які були розподілені на групи згідно стану нервових процесів. Відображено збереження стану рівноваги психічних процесів при підвищенні рівня розумової працездатності в процесі навальної діяльності, що свідчить про методично правильно та чітко організований навчальний процес. В статье представлены изменения состояния умственной работоспособности учащихся младших классов с нарушениями умственного развития, которые были разделены на группы согласно состояния нервных процессов. Отражено сохранение состояния равновесия психических процессов при повышении уровня умственной работоспособности в процессе учебной деятельности, что свидетельствует о методически правильно и четко организованном учебном процессе. Support of schoolchildren’s high mental capacity is one of the main tasks of pedagogy. Mental capacity is particularly important for children with intellectual disabilities, when higher mental processes and physiological functions are lowered. Activities of brain structures depend on strength, functional mobility, switching and balance of nerve processes. Productive development of mental processes and brain functions, their interactions underlie formation of abilities. Abnormalities in activity organization are related with immaturity of the regulatory systems of the brain, i.e., the ability to perform certain activities. Relations of strength, mobility and balance of nerve processes and personality traits determine types of higher nervous activity. Educational activities shall be aimed at support of person’s physiological functions in a balanced state that prevents fatigue and supports a mental capacity state at a sufficient level. The article puts forward arguments for the balance of nerve processes and presents the experimental data revealing changes in mental capacity of primary schoolchildren’s with intellectual disabilities during their learning process according to the states of their nervous systems. It is shown that properly planned teaching workload contributes to increasing of mental capacity and does not cause fatigue, as it is confirmed by a stable fatigue coefficient determined by two different methods.
НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ
(2013) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
Представлені результати експериментального дослідження нейрофізіологічних основ діяльності дітей с дитячим церебральним паралічем молодшого шкільного віку під дією навчання за програмою спеціальної школи та при застосуванні додаткової корекції. Діти були розділені на підгрупи відповідно до сили нервових процесів (сильний, середній та слабкий тип). Експериментальна група дітей ділилася на дві підгрупи, одна підлягала тільки навчанню за програмою навчального закладу, друга одержувала додаткову корекцію. Встановлено, що під впливом навчання в дітей з ДЦП створюються нові взаємні зв’язки між мозковими структурами, підвищуючи рівень розвитку дітей з ДЦП. Додаткова корекція, яка застосовувалася в експерименті, сприяла створенню ще більшої кількості кореляційних зв’язків, ще більше підвищуючи рівень розвитку дітей з ДЦП. Представлены результаты экспериментального исследования нейрофизиологических основ деятельности детей с детским церебральным параличом младшего школьного возраста под действием обучения по программе специальной школы и при применении дополнительной коррекции . Дети были разделены на подгруппы в соответствии с силой нервных процессов (сильный , средний и слабый тип). Экспериментальная группа детей делилась на две подгруппы , одна подлежала только обучению по программе учебного заведения , вторая получала дополнительную коррекцию. Установлено, что под влиянием обучения у детей с ДЦП создаются новые взаимные связи между мозговыми структурами, повышая уровень развития детей с ДЦП. Дополнительная коррекция, которая применялась в эксперименте, способствовала созданию еще большего количества корреляционных связей, еще больше повышая уровень развития детей с ДЦП. This articles is submitting the results of the experimental investigation of the neurophysiologic bases of the activity of junior children with cerebral paralysis disease (CPD) who were educated according to the curriculum of the specialized school with the use of additional correction. The children were divided into subgroups in accordance with the level of their nervous activity (strong, medium, and weak types). The experimental group of children was divided into two subgroups: one of them was taught in accordans with the school curriculum, the other received additional correction. The test group consisted of junior children without movement disorders whose intelligence was adequate to the intellectual level of junior secondary school pupils. At the beginning of the experiment both the experimental and the test group were demonstrating high correlational ties between the coefficient of fatigue and higher mental functions. It may be regarded as evidence of the children mental strain at the beginning of the school year because their higher mental functions were not completely formed yet. It has been defined that in the course of education the children with cerebral paralysis disease acquired new interties among mental structures that increased their level of development. The additional correction with was used in the course of the experiment was aimed at the psychomotoric sphere − the one that is the weak point of all CPD children. The additional classes promoted the creation of a bigger number of correlational ties, increasing the development of the CPD children even more. It should be mentioned that the children with the weak type of nervous activity demonstrated a high level of correlation-making which testifies for their potential educational abilities.
НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ДІТЕЙ З СЛУХОВОЮ СЕНСОРНОЮ ДЕПРИВАЦІЄЮ
(2013) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
У статті представлені результати експериментального дослідження нейрофізіологічних основ діяльності дітей із сенсорною слуховий депривацією молодшого шкільного віку під дією навчання по корекційній програмі спеціальної школи і при використанні додаткової корекції . Діти були розділені на підгрупи згідно силі нервових процесів (сильний, середній і слабкий тип). Встановлено, що навчання створює у дітей з сенсорними порушеннями нові взаємні зв'язки між мозковими структурами, стимулюючи і активізуючи їх активність, таким чином підвищуючи рівень працездатності, а значить і розвитку дітей з порушеннями сенсорних систем, зокрема слуховоъ сенсорної системи . Додаткова корекція, яка застосовувалася в експерименті, сприяла створенню ще більшої кількості мозкових взаємозв'язків, підвищуючи рівень розвитку і працездатності дітей з порушеннями слуху. Діти з сильним типом нервових процесів і з середньою силою нервових процесів показували високі результати у створенні взаємозв'язків, що є закономірним. У дітей зі слабкою силою нервових процесів відзначено багато негативних кореляційних зв'язків, що свідчило про напругу нейрофізіологічних процесів під час виконання завдань, але в процесі додаткової корекції відзначено позитивний ефект взаємодії і створення нових кореляційних зв'язків високого рівня, що свідчить про позитивний вплив корекції, спрямованої на нейрофізіологічні структури, на працездатність головного мозку молодших школярів з порушеним слухом. В статье представлены результаты экспериментального исследования нейрофизиологических основ деятельности детей с сенсорной слуховой депривацией младшего школьного возраста под действием обучения по коррекционной программе специальной школы и при использовании дополнительной коррекции. Дети были разделены на подгруппы согласно силе нервных процессов (сильный, средний и слабый тип). Установлено, что обучение создает у детей с сенсорными нарушениями новые взаимные связи между мозговыми структурами, стимулируя и активизируя их активность, таким образом повышая уровень работоспособности, а значит и развития детей с нарушениями сенсорных систем, в частности, слуховой сенсорной системы. Дополнительная коррекция, которая применялась в эксперименте, способствовала созданию еще большего количества мозговых взаимосвязей, повышая уровень развития и работоспособности детей с нарушениями слуха. Дети с сильным типом нервных процессов и со средней силой нервных процессов показывали высокие результаты в создании взаимосвязей, что является закономерным. У детей со слабой силой нервных процессов отмечено много отрицательных корреляционных связей, что свидетельствовало о напряжении нейрофизиологических процессов во время выполнения заданий, но в процессе дополнительной коррекции отмечено позитивный эффект взаимодействия и создание новых корреляционных связей высокого уровня, что свидетельствует о положительном влиянии коррекции, направленной на нейрофизиологическаие структуры, на работоспособность головного мозга младших школьников с нарушенным слухом. The article demonstrates the results of the experimental research concerning neurophysiological bases for the ability to work among the junior school-children with aural sensory deprivation, who were taught at the specialized school with the help of the correctional curriculum alongside the use of additional correction. The children were divided into subgroups due to the level of their nervous processes (strong, medium and weak types). It has been found out that such education creates new interconnections among cerebral structures, stimulating and provoking the activity among the children with sensory deprivation, thus increasing the level of their ability to work and giving a push to the development of children with sensory system deprivations, namely those of aural sensory system. The additional correction, which was employed in the experiment, promoted the creation of a bigger number of cerebral interconnections, thus increasing the levels of development and workability among the children with aural disorders. The children with strong and medium types of nervous processes showed high results in creating interconnections, which was quite normal and natural. The children with the weak type of nervous processes demonstrated many negative correlational ties, which was evidence of strenuous neurophysiological processes during their exercising the tasks. However, in the course of the additional correction we noticed a positive effect of interaction as well as the creation of new high-leveled correlational ties, which speaks for the positive influence of the correction directed at neurophysiological structures, at the workability of cerebrum among the junior school-children with aural deprivations.
ПРОВІДНА РОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ (Огляд літератури)
(2013) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
В оглядовій статті Яковлевої С.Д. «Провідна роль навчальної діяльності для оптимального психофізіологічного розвитку» представлено огляд літератури стосовно ролі навчальної діяльності для оптимального психофізіологічного розвитку дитини. Пізнавальна діяльність містить предметно-змістові, операційно-логічні, емоційно-мотиваційні та інші компоненти. Для відтворення цілісної структури необхідно знайти такі структуроутворюючі відношення, які б дозволяли здійснити це поєднання. Молодший шкільний вік с одним з самих відповідальних етапів розвитку дитини. Це період, в який під впливом цілеспрямованого педагогічного впливу формуються важливі психічні новотвори, відбувається становлення учбової діяльності, яка пізніше визначає подальше навчання. В статье представлен обзор литературы о роли учебной деятельности для оптимального психофизиологического развития ребенка. Познавательная деятельность включает предметно-содержательные, операционно-логические, эмоционально-мотивационные и другие компоненты. Для воссоздания целостной структуры необходимо найти такие структурообразующие отношения, которые позволяли осуществить это сочетание. Младший школьный возраст с одним из самых ответственных этапов развития ребенка. Это период, в который под влиянием целенаправленного педагогического воздействия формируются важные психические новообразования, происходит становление учебной деятельности, которая позже определяет дальнейшее обучение. The paper presents a literature review on the role of training activities for optimal psychophysical development. Cognitive activity contains subject-content, operational and logical, emotional and motivational, and other components. To play the entire structure to find the structure-related, which would allow it to carry out combination. Primary school age with one of the most critical stages of child development. This is a period in which, under the influence of purposeful pedagogical impact generated significant mental growths is the formation of learning activities, which later determines subsequent learning. Properties of basic nervous processes, memory, attention, thinking and dynamics of their development showed the interdependence of these indicators of success of training, namely: the observed improvement in attention, memory, increase of functional mobility and strength of nervous processes. Educational activity is formed in the child during school. That is, before all the child must learn and teach it in the early years of schooling it is most intense. To implement the junior pupils of all elements for optimal psychophysiological child development to create appropriate conditions. Thus, during the organization of learning activities for children with intellectual disabilities to consider their age, somatic state, the state of mental activity, the formation of motivation and understanding of child problem that arises in front of her.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ ГРУПИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2022) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між сприйняттям студентами соціально-психологічного клімату групи та рівнем їх суб’єктивного благополуччя. Методи. Для вивчення особливостей сприйняття соціально-психологічного клімату студентською молоддю застосовано метод анкетування (О. Стародубець); психологічного благополуччя студентів вивчалось за допомогою методики К. Ріфф (адаптація Т. Шевеленкової, Т. Фесенко), яка містить такі підшкали: «Позитивні відносини з оточуючими», «Автономія», «Управління середовищем», «Особис- тісне зростання», «Цілі у житті», «Самоприйняття». Результати. Констатовано, що соціально-психологічний клімат – це сукупність соціально-психологічних явищ та процесів у групі, які представлені системою міжособистісних відносин, групових станів та настроїв, суспільної думки, цінностей, традицій, норм моралі тощо. В емпіричному дослідженні доведено наявність статистично значущих кореляційних взаємозв’язків між рівнем оцінювання соціально-психологічного клімату в університетському середовищі та суб’єктивним психологічним благополуччям у студентської молоді. Показано, що при сприятливому соціально-психологічному кліматі в колективі особистість відчуває свою здатність до самостійного прийняття рішень, до незалежності у думках та вчинках. Позитивна оцінка соціально-психологічної атмосфери університетського середовища впливає на здатність студентів усвідомлювати цінність сьогоднішнього моменту життя, на формування стійкої життєвої позиції, прагнення до побудови власної траєкторії професійного та особистісного розвитку. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між позитивним ставленням до себе, високим рівнем самооцінки, самоповаги, власного особистісного потенціалу та оцінюванням соціально-психологічного клімату як сприятливого. Висновки. Соціально-психологічний клімат та соціальне благополуччя особистості пов’язує ставлення особистості до праці, ставлення до інших людей та ставлення до життя, у свою чергу, задоволеність студентами навчанням в університеті залежить від їх позиції у колективній взаємодії. The aim of the study is to establish the interconnection between students' perception of the sociopsychological climate of the group and their subjective welfare level. Methods. To study the peculiarities of the perception of the socio-psychological climate by the student youth, the method of questionnaires has been applied (O. D. Starodubets); to study the students' psychological welfare, the technique “The Scale of the Psychological Welfare” has been applied (K. Riff, adapted by T. Shevelenkova, T. Fesenko), which includes the following subscales: “The Positive Relationships with People Around”, “Autonomy”, “Environment Management”, “Personal Growth”, “The Goals in Life”, “Self- Acceptance”. Results. It has been stated that the socio-psychological climate is a complex of socio-psychological phenomena and processes in the group, which are represented by the system of interpersonal relations, the group’s states and moods, public opinion, values, traditions, moral standards, etc. In the empirical research, it has been proved the presence of statistically significant correlational interconnections between the evaluation level of the socio-psychological climate in the university environment and the subjective psychological welfare of the student youth. It has been indicated that in the favorable socio-psychological climate of the collective, the individual feels the ability to make their own decisions, think and act independently. The positive assessment of the socio-psychological atmosphere of the university environment affects the students' ability to realize the value of today's moment of life, the formation of a stable life position, aspiration to build their own path of professional and personal development. It has been established the statistically significant interconnection between positive attitude towards oneself, high level of self-esteem, self-respect, one's personal potential, and the assessment of the socio-psychological climate as favorable. Conclusions. The socio-psychological climate and social welfare of the individual are connected with the individual's attitude to work, attitude to other people, and attitude to life, in turn, the students’ satisfaction with studying at the university depends on their position in the collective interaction.
СТАН КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ДІТЕЙ З ТРУДНОЩАМИ У НАВЧАННІ
(2022) Яковлева, С. Д.; Майор, В. Ф.; Yakovleva, S. D.; Major, V. F.
У статті представлено результати діагностики стану сформованості комунікативної функції у дітей з труднощами у навчанні початкової ланки школи з метою корекції проблем. Метою дослідження виступає виокремлення комунікативних навичок з метою корекції недоліків їх сформованості. У дослідженні застосований метод з’ясування змістових характеристик комунікативної діяльності, її діагностики та методів корекційного впливу. Результати. Встановлено, що стан комунікативної функції у дітей з труднощами у навчанні несформований відповідно до нормативного розвитку, що відображається на навчальному процесі дітей цієї категорії. З метою формування необхідно здійснювати як диференційований, так і індивідуальний підхід, що сприятиме покращенню стану комунікативної функції та мисленнєвого процесу. Для формування комунікативних умінь і навичок у програму для 1–4 класів спеціальної школи вводиться курс «Усне (розмовне) мовлення», який можна використовувати під час роботи з дітьми у інклюзивно-реабілітаційних центрах з діагнозом затримка психічного розвитку. До його завдань входить процес оволодіння розмовним мовленням на основі корекції всіх складників мовленнєвого акту: допомогти дітям осмислити й узагальнити наявний у них мовленнєвий досвід, покращити такі якісні характеристики усного мовлення, як звуковимова, темп, дикція, інтонація, виразність; підвищити в них загальну культуру мовленнєвої комунікації і спілкування. Висновок. Діти з порушеннями у навчанні відстають від своїх однолітків за комунікативною діяльністю. У процесі формування навичок соціальної взаємодії в учнів молодшого шкільного віку необхідно здійснювати як диференційований, так і індивідуальний підхід, пов’язаний з глибиною інтелектуальної недорозвиненості конкретної дитини, рівнем її розумової та фізичної працездатності та емоційно-вольової сфери. Необхідно проводити заняття, на яких робиться наголос на комунікативну функцію мовлення, прагматику та семантику мовлення, встановлювати правила ведення розмови, враховувати паралінгвістичний аспект, який включає у себе кінестетику, проксеміку, вокалістику. The article presents the results of diagnostics of the state of formation of the communicative function in children with learning difficulties in the primary level of school with the aim of correcting problems. The purpose of the study is to highlight communication skills in order to correct the shortcomings of their formation. The research uses the method of finding out the meaningful characteristics of communicative activity, its diagnosis and methods of corrective influence. Results. It was established that the state of the communicative function of children with learning difficulties is not formed in accordance with the normative development, which is reflected in the educational process of children of this category. For the purpose of formation, it is necessary to carry out both a differentiated and an individual approach, which will contribute to the improvement of the state of the communicative function and the thinking process. For the formation of communicative abilities and skills, the course “Oral (spoken) communication” (author E.V. Yakubovska, 2016) is introduced into the program for grades 1–4 of a special school, which can be used when working with children in inclusive rehabilitation centers with a diagnosis mental retardation. Its task includes the process of mastering conversational speech based on the correction of all components of the speech act: to help children understand and generalize the speech experience they have, to improve such qualitative characteristics of oral speech as pronunciation, tempo, diction, intonation, expressiveness; to increase their general culture of speech communication and communication. Conclusion. Children with learning disabilities lag behind their peers in communicative activity. In the process of forming social interaction skills in elementary school students, it is necessary to implement both a differentiated and an individual approach, related to the depth of intellectual underdevelopment of a specific child, the level of his mental and physical ability to work, and the emotional and volitional sphere. It is necessary to conduct classes that emphasize the communicative function of speech, pragmatics and semantics of speech, establish the rules of conducting a conversation, take into account the para-linguistic aspect, which includes kinesthetics, proxemics, and vocalistics.
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ І ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УЧНІВ З ПОРУШЕНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
(2019) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.
Мета статті полягає у спробі висвітлити значення індивідуалізації та диференціації в навчальному процесі дітей з порушенням розумового розвитку. Для реалізації поставленої мети застосовані наступні методи дослідження: здійснено аналіз зазначеної проблеми у психологопедагогічній літературі, а також практичне вивчення застосування індивідуалізації та диференціації в навчальному процесі дітей з порушенням розумового розвитку. В результаті роботи зроблена спроба розмежувати поняття «індивідуалізації» та «диференціації» навчання дітей з порушеним інтелектом. З’ясовано, що ці поняття не є синонімами, але взаємообумовлені та взаємопов’язані. На сьогодні існують різні підходи до розгляду проблеми диференціації навчання, а саме: від окремих ідей, комплексного і до системного підходу на сучасному етапі, в результаті чого немає чіткого визначення базових понять проблеми. Основна мета індивідуалізації та диференціації, які застосовуються під час навчання дітей з особливими освітніми потребами, зазначені в статті, - це їх розвиток. Мета індивідуалізації та диференціації полягає у збереженні індивідуальності дитини, створенні унікальної особистості, що можливо за умовирозвитку функцій «зони найближчого розвитку». Для цього використовується корекційна робота, яка стимулює компенсаторний розвиток пізнавальної діяльності аномальних дітей задля максимально можливого виправлення недоліків розвитку. Загально психологічна закономірність розвиваючого навчання має величезне значення для дефектології, оскількианомальна дитина потребує педагогічної допомогидля того, щоб наявні в неї потенційні можливості розвитку були реалізовані, перетворилися в ті здібності, застосовуючи які дитина змогла б опанувати різними аспектамизмісту освіти. Визначальна роль у цьому належить індивідуалізації та диференціації навчання. Практичний аспект проблеми вивчався на базі спеціального загальноосвітнього закладу у молодших класах учнів з порушеним інтелектом. Було застосовано класно-урочну форму організації навчальної роботи з урахуванням особливостей кожної дитини та застосуванням відповідних методичних прийомів. Використовували різний рівень допомоги учням, правильний підхід до аналізу та оцінки діяльності. В класі були визначені певні групи дітей за типологічними особливостями, тобто клас відповідно до потенційних можливостей учнів, таким чином було застосованоіндивідуальний та диференціальний підхід. Висновки. Аналіз особливостей роботи учнів з порушеним інтелектом показав підвищенняпозитивного ставлення до виконання завдань і зростання успішності щодо засвоєння матеріалу. The article purpose is to stress the importance of individualization and differentiation at teaching of children with cognitive development disorders. The following research methods were applied to achieve this goal: analysis of the problem in the psycho-pedagogical literature, as well as a practical study of individualization and differentiation used at teaching of children with cognitive development disorders. As a result, an attempt is made to distinguish between the concepts of “individualization” and “differentiation” at teaching of children with impaired intelligence. It has been found that these concepts are not synonymous but interdependent and interrelated. Today, there are different approaches to address the problem of differentiation at teaching and, as a result, there are different definitions of the basic concepts of this problem. The main goal of individualization and differentiation used at teaching of children with special educational needs is their development. The objectives of individualization and differentiation are to preserve their individuality, to create a unique personality, which is possible provided the development of functions lying in the “zone of immediate development”. For this purpose, corrective work is used that stimulates the compensatory cognitive development of children with cognitive disorders with the aim to correct their developmental defects as much as possible. General psychological patterns of developmental learning is of great importance for defectology, since children with cognitive disorders need pedagogical assistance to fulfil their developmental potentials, and to transform them into such abilities that children can use to master various themes within the educational content. Individualization and differentiation at teaching play the decisive role in this process. The practical aspect of the issue was studied on the basis of a junior special needs school, where children with cognitive development disorders have been studied. The classroom form of education was used with taking into account the peculiarities of each child and application of appropriate educational techniques. Different levels of support for children were used as well as right approaches to their work analyzing and evaluating. Children were divided into several groups according to their typological features and their potential abilities, thus the individual and differential approach was applied. Conclusions. The analysed learning peculiarities of children with cognitive development disorders showed their increased positive attitudes to task completion and more successful mastering of the educational material.