Browsing by Author "Yaremchuk, N."

Now showing 1 - 4 of 4

FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE TEACHERS UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT
(2024) Yaremchuk, N.; Pinchuk, N.; Kalahurka, K.; Turko, B.; Яремчук, Н.; Пінчук, Н.; Калагурка, Х.; Турко, Б.
The aim of the theoretical-empirical research is to identify the formation and types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment. Methods. The research participants were postgraduate students seeking a Master’s degree who were trained exclusively in a distance format (n = 80). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were used to determine the main parameters of the respondents’ professional identity. The factor analysis with the procedure of extracting principal components was applied. Results. It was found that the descriptive frequency characteristics of dependent and independent variables do not differ from similar samples of students seeking a degree in pedagogy examined in related studies. The correlations established using the statistical parameter of Spearman (r s) demonstrated internal regularities. It was found that the “emotional- volitional component” with two correlations is the most dependent parameter of professional identity, and “love” with five correlations is the most dependent parameter of terminal value. The factor analysis was used to reduce dimensionality and identify five types of professional identity: “procedural-content professional identity” (PCPI), “value-oriented professional identity” (VOPI), “cognitive-pragmatic professional identity” (CPPI), “alternative-oriented professional identity” (AOPI) and “personality-oriented professional identity” (POPI). It was explained that orientation towards values and search of meaning in professional development and growth remain priorities for the majority of respondents trained in a digital educational environment. Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment are dominant psycho-complexes which are indicators of initial professionalization that reflect self-actualization intentions and constitute a key line of life and personal self- identification. It was recommended that the identified types of professional identification should be operationalized in educational theory and practice, and the methods for identifying the types of professional identity should be considered by organizers of educational process in a distance format. Метою теоретико-емпіричного дослідження є з’ясування становлення і типів професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища. Методи. Учасниками дослідження є здобувачі другого (магістерського) рівня освіти, підготовка яких здійснена виключно в дистанційному форматі (n = 80). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, яким визначено основні параметри професійної ідентичності респондентів. Застосовано факторний аналіз з процедурою виокремлення головних компонент. Результати. Встановлено, що описові частотні характеристики залежних і незалежних змінних не мають відмінностей зі схожими вибірками здобувачів педагогічного фаху, отриманих у дотичних дослідженнях. З’ясовані зв’язки за статистичним параметром Spearman (r s) продемонстрували внутрішні закономірності. Констатовано, що найбільш залежним параметром професійної ідентичності є “емоційно-вольовий компонент” (два зв’язки) і термінальної цінності є “кохання” (п’ять зв’язків). Факторним аналізом здійснено зменшення співрозмірності й установлено п’ять типів професійної ідентичності: “процесуально-змістова професійна ідентичність” (ПЗПІ), “ціннісно-орієнтована професійна ідентичність” (ЦОПІ), “пізнавально-прагматична професійна ідентичність” (ПППІ), “альтернативно-орієнтована професійна ідентичність” (АОПІ) і “особистісно-орієнтована професійна ідентичність” (ООПІ). Пояснено, що орієнтація на цінності й пошук сенсу в професійному становленні та розвитку залишаються пріоритетом для превалюючої частини респондентів, підготовлених у цифровому освітньому середовищі. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища, є домінуючі психокомплекси, які є індикаторами первинної професіоналізації, що відображає самоактуалізаційні інтенції і складає ключову лінію життєвого й особистісного самовизначення. Рекомендовано з’ясовані типи професійної ідентичності операціоналізувати в освітню теорію і практику, а методику визначення типів взяти до уваги організаторам освітнього процесу дистанційного формату.
INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS
(2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.
The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителів
PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF FUTURE SPECIALISTS IN A SOCIONOMIC AREA UNDER LOCKDOWN AND MARTIAL LAW: COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Machynska, N.; Yaremchuk, N.; Korniat, V.; Kurinna, V.; Попович, І. С.
The aim of the study is to perform comparative analysis of dominating psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law. A verification strategy is suggested for examining psycho-emotional states. The research used participant observation, valid and reliable psycho-diagnostic instruments, factor analysis, coefficients of empirical data reliability. It was established that in the comparison of the selected complex of psychological content parameters Group 1 (under lockdown) and Group 2 (under martial law) there are no significant differences. Two factor structures of the respondents’ psycho-emotional states were created: one of them – during the ongoing COVID-19 pandemic (59.91%) and the other – during the martial law (69.89%). It was found out that the obtained data on psycho-emotional states during the lockdown and the martial law are essentially different that did not allow determining or disproving significant differences by means of statistical coefficients. The study substantiated that the established empirical facts are characterized by scientific novelty which should be taken into consideration by organizers of educational and professional training for specialists in a socionomic area. Метою статті є порівняльне аналізування домінуючих психоемоційних станів майбутніх фахівців соціономічного профілю в умовах локдауну і воєнного стану. Розроблено констатувальну стратегію дослідження психоемоційних станів. Застосовано включене спостереження, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, факторне аналізування, коефіцієнти достовірності емпіричних даних. Констатовано, що у порівнянні підібраного комплексу психологічних змістових параметрів Групи 1 (під час локдауну) і Групи 2 (під час воєнного стану), немає достовірних відмінностей. Побудовано дві факторні структури психоемоційних станів респондентів: одну – під час прогресування пандемії COVID-19 (59.91%) і другу – під час воєнного стану(69.89%). Констатовано, що отримані психоемоційні стани під час локдауну і воєнного стану є якісно відмінними, що не дозволило за допомогою статистичних коефіцієнтів встановити чи спростувати достовірні відмінності. Обґрунтовано, що встановлені емпіричні факти мають наукову новизну, яку доцільно взяти до уваги організаторам навчально-професійної підготовки фахівців соціономічного профілю.
RESEARCH ON THE TYPES OF FUTURE TEACHERS’ SELF-REALIZATION UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT
(2024) Popovych, I. S.; Yaremchuk, N.; Yakovleva, S.; Kariyev, A.; Sadykova, A.; Kulbida, S.; Попович, І. С.
Aim. Empirical research and theoretical suEstantiation of the types of self realisation of future teachers who did an educational-professional training course under conditions of a digital educational environment. Investigating the types of self-realisation and estaElishing statistically signi¿cant correlations with the research parameters of edu- cational-professional training for future teachers will allow ¿nding important scienti¿c facts that will possess novelty and Ee of scienti¿c interest for organisers of educational and scienti¿c activities in a digital educational environment. Methods. 7he representative sample involved students of the ¿nal years of peda- gogical educational programmes of Bachelor’s and Master’s studies. Methodological foundations of the research are the main statements of the concepts of self-realisation, self-actualisation and self-regulation in educational activity. Results. Spearman (rs correlation coef¿cient allowed us to ¿nd that ³value orienta- tions´, ³time competence´, ³cognitive needs´ and ³creativity of activity´ are the most important and dependent parameters. k-means clustering allowed identifying four types of self-realisation ³9alue-oriented self-realisation´ ³7emporal self-realisation´ ³Passive self-realisation´ and ³Pragmatic self-realisation´. It e[plained that high e[- ternal negative motivation in the type of passive self-realisation is not directly related to the process and results of educational-professional activity, Eut only reÀects future teachers’ attitude towards it. It was highlighted that future teachers with a value-ori- ented type of self-realisation are ready to devote themselves to pedagogical activity and consider it to Ee the meaning of their life. Conclusion. It was recommended that the estaElished empirical facts possessing cognitive value, scienti¿c and theoretical novelty should Ee implemented in creation and improvement of a digital educational environment.