Browsing by Author "Zabolotska, O. V."

Now showing 1 - 4 of 4

DEMOTIVATORS AS A SPECIAL TYPE OF THE INTERNET DISCOURSE COMMUNICATION
(2020) Zabolotska, O. O.; Zabolotska, O. V.; Заболотська, О. О.; Заболотська, О. В.
In the situation of computerization of modern society, the influence of the media on the way of life, the worldview and the consciousness of most people is evident. An attempt to overcome the language barrier of representatives of various linguistic cultures is playing a dominant role of non- verbal information in today’s global communication and the emergence of new visual and verbal forms of the Internet communication. The purpose is to distinguish functional and pragmatic potential of demotivators in the Internet discourse. Methods. In the course of the study, the following methods were used: a descriptive method, the method of semantic analysis, of stylistic analysis, of interpretive and textual analysis. Demotivational posters are a special way of transmitting information, as prepositions are important for the fullest possible understanding of its meaning: the demotivator can contain such semantic components that do not find direct expression, and the reader decodes these meanings on the basis of their own experience, knowledge of typical situations, historical and cultural background and knowledge. The main function of demotivational posters is considered to be a cognitive one, as the information presented in demotivators can form the thinking of youth audience, its evaluative and normative system. Demotivators also realize volutative, axiological, aesthetic, emotional and expressive functions and the function of forming reality. Results. The analysis of demo poster showed that the type of demotivators can determine their pragmatic potential: original, philosophical, social and advertising demotivators promote the main values and realize the volitional intention of the speaker, i.e. suggestive impact on the recipient that helps to create a spiritual guidance and a new type of thinking among young people; humorous and esoteric demotivators depict famous facts from youth’s life in an ironical and sarcastic manner, disclose social reality, have entertaining character, carrying out both emotional, expressive functions and a function of forming virtual reality. Conclusions. Demotivational poster is a special way of transmitting information in the Internet discourse, which defines its moral and value orientations, the attitude towards the surrounding world. Сучасний світ можна назвати цивілізацією гіпертексту, сучасну людину – віртуальною, мережевою людиною, а сучасне суспіль- ство – інформаційним. Стає очевидним, що вербальна комунікація припиняє існувати ізольовано, вона має тенденцію до залучення інших знакових систем, серед яких провідне місце посідає візуальна комунікація, яка унаочнює інформацію, що передається. Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів. Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет. Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернет- дискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демо- тиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації). Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином. Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікав- леність у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотива- тори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації. Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів. Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світо- вого суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу. Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербаль- ного до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.
ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПСИХОНАРАТИВУ У РОМАНІ ДЕНІЕЛА КІЗА “THE MINDS OF BILLY MILLIGAN”
(2020) Заболотська, О. О.; Заболотська, О. В.; Zabolotska, О. О.; Zabolotska, O. V.
У статті розглянуто поняття психонаративу як наративної техніки, що спрямовується на зображення внутрішнього світу персонажа тексту, його психологічного стану у певних психологізованих контекстах за допомогою емоційно маркованих лексичних одиниць; доведено, що для характеристики художніх персонажів роману “The Minds of Billy Milligan” Д. Кіз застосовує засоби прямої лексико-семантичної номінації психологічного стану художнього персонажу, а саме лексичні засоби, що називають емоції і лексичні засоби, що виражають емоції худож- нього персонажу. Охарактеризовано персонажі за критерієм бажаності, та згідно з кількісним аналізом найчас- тотнішим для характеристики «бажаних» особистостей є застосування ад’єктивних вербалізаторів, що ста- новлять 41% від загальної кількості. У разі з «небажаними» персонажами превалюючим є використання дієслівних вербалізаторів (51%), менш чисельним є застосування дієслівних (25%) і адвербіальних (22%) вербалізаторів для «бажаних» персонажів та ад’єктивних (25%) і субстантивних вербалізаторів (19%) для «небажаних» особисто- стей, найменшу ж частку від загальної суми відсотків становлять субстантивні (12%), адвербіальні (5%) верба- лізатори психологічного стану художнього персонажу. Виокремлено авторську, персонажну і комплексну пряму лексико-семантичну номінацію психологічного стану художнього персонажу, де превалює використання автор- ської прямої номінації, де психологічний стaн художнього персонaжу позначено мовою сaмого aвторa (письмен- никa), який описує емоції художніх персонaжів aбо коментує їх: загалом «бажані» особистості характеризуються станом наляканості та депресивності (хоча іноді вони й відчувають почуття радості), «небажані» персонажі відрізняються неприхованою агресією та психічною неврівноваженістю. Визначено лексико-семантичні, синтаксичні і графічні засоби виразності і стилістичні прийоми для здійснення непрямої стилістичної номінації психологічного стану художніх персонажів, серед яких – вульгаризми, метафори, епітети, порівняння, гіперболи, окличні речення, замовчування, повтори, емфатичні конструкції, парцеляція, графон і капіталізація, які дуже часто засто- совуються у комплексі, що посилює вплив висловлювань на читача. Доведено, що за допомогою подібних засобів виразності та стилістичних прийомів автор не лише інтенсифікує психологічний стан художнього персонажу, але й допомагає відтворити живу розмову (як у разі з використанням графону, замовчування та парцеляції). In this article, the psychonarative is defined as a narrative technic, that can directly depict the image of inner characters in a literary text, their psychological state in the psychologically contexts due to emotionaly-marked lexical units; it is proved that for the characteristics of personages in the novel “The Minds of Billy Milligan” D. Kiz uses the means of direct lexical-semantic nomination of the psychological state of the artistic characters, namely, lexical means, which refer to emotions and lexical means expressing the emotions of an artistic character. The personages are characterized according to the desirability criterion, the quantitative analysis defined, the most frequent means used for the characterization of “desirable” individuals: adjective verbalizers that make up 41% of the total quantity, in the case of “undesirable” characters the use of verbal verbalizers (51%) predominates, the use of verbal (25%) and adverbial (22%) verbalizers for desirable characters, and adjective (25%) and substantive verbalizers are less numerous (19%) for “undesirable” individuals, the smallest part of the total percentage are substantive (12%), adverbial (5%) verbalizers of the psychological state of the characters; the author’s, character and complex direct lexical-semantic nomination are singled out for the psychological state of the artistic character, where the use of the author’s direct nomination is prevalent, where the psychological aspects of artistic personalities are denoted by the language of one’s author (writer) who describes the emotions of artistic personalities or commented on them: in general, “desirable” individuals are characterized by a state of frightenedness and depression (although sometimes they feel joy), “undesirable” characters are distinguished by undisguised aggression and mental imbalance; lexical-semantic, syntactic and graphic means of expressiveness and stylistic techniques for the implementation of an indirect stylistic nomination of the psychological state of artistic characters are used.
ОБРАЗ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ
(2023) Заболотська, О. О.; Заболотська, О. В.; Zabolotska, O. O.; Zabolotska, O. V.
Сьогодні важко уявити наше життя без звернення до медіапростору, котрий насиче- ний не тільки корисною, але й фейковою інформацією. Стаття висвітлює саме домінуючий вплив візуальної масової продукції на комунікативний процес та засоби його реалізації, що є основною засадою формування медіареальності. Наразі конструктами соціальної дій- сності у візуальному вимірі виступають окрім демотиваційних постерів та мемів також відео-роліки з соціальною та гендерною проблематикою, блоги у соціальних мережах, крео- лізовані тексти кінодискурсу та пісенного дискурсу. У статті розкрито, що означені засоби віртуальної комунікації впливають на сприйняття реальності споживачами медіапростору та формують нові тенденції їх мислення. З’ясовано, що під впливом візуальної медіакомуніка- ції у Інтернет-споживачів формується нове образне мислення, яке стирає існуючи соціальні та культурні стереотипи, змінює ціннісні орієнтири та ставлення до життя та людей: змінюється ставлення до жінок, чоловіків, їх ролей у суспільстві та родині. Засобами ретро- спективного аналізу наукових джерел доведено, що образ жінки в сучасному світі широко висвітлюється у медіапросторі і зацікавленість цією темою зростає зі зміною статусу жінки у суспільстві. Розкрито, що увагу сучасних дослідників привертає образ «нової жінки» з активною життєвою позицією, високим інтелектуальним рівнем, мужнім характером, прагненням духовного вдосконалення. Мета статті – визначити особливості репрезента- ції образу сучасної жінки у контексті англійськомовної медіареальності. Визначено, шляхом інтерпретаційно-текстового та концептуального аналізу англійськомовного медіапростору, основні концептуальні домінанти (МАТИ, ДРУЖИНА, СЕКСУАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ, СПОКУС- НИЦЯ, ТВОРЕЦЬ, САМІСТЬ, СВОБОДА), за допомогою яких осмислюється образ сучасної жінки. Впевнена в собі, незалежна, вона воліє відстоювати права інших жінок, духовно само- вдосконалюватися, нести добро та життєстверджуючу силу. З’ясовано, що образ мілітарної жінки та супержінки, яка є взірцем відваги, національної свідомості, рішучості та сили, жінки-борця, котра здатна врятувати світ або змінити його, також формується у сучасному медіапросторі. Today, it is difficult to imagine our life without appealing to the mediaspace, which is replete not only with useful, but also with fake information. The article defines the dominant influence of visual mass production on the communicative process and means of its realisation as the main basis for the formation of mediareality. Nowadays, in addition to demotivational posters and memes, videos of social and gender issues, blogs in social networks, creolized texts of film and musical discourse function as constructs of social reality in the visual dimension. This article reveals the specified means of virtual communication, which influence the perception of reality by mediaspace users and form new tendencies in their way of thinking. It is studied out, that under the influence of visual media communication, a new imaginative type of thinking is formed among Internet users, which erodes existing social and cultural stereotypes, changes value orientations and attitudes towards life and people: attitudes towards women and men, their roles in society and family are changed. It is proved by means of retrospective analysis of scientific resources that the image of a woman in the modern world is widely highlighted in media and the interest in this problem is increasing with the changes in the social status of women. It is revealed in the article that the image of a "new woman" with an active life position, a high intellectual level, a courageous character, and a desire for spiritual improvement attracts attention. The purpose of the article is to determine the peculiarities of the representation of the image of a modern woman in the context of English-language mediareality. It is determined, by means of the interpretative-textual and conceptual analyses of the English-language mediaspace, the main conceptual dominants (MOTHER, WIFE, SEX OBJECT, TEMPTRESS, CREATOR, SELFHOOD, FREEDOM) with the help of which the image of a modern woman is interpreted. This is a self-confident, independent woman, who prefers to defend the rights of other women, improve herself spiritually, and bring goodness and life-affirming power. It is found out, that the image of a military woman and a superwoman who is a model of courage, national consciousness, determination and strength, a woman-fighter who can save the world or change it, is also being formed in the modern mediaspace.
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ФУНКЦІЯ ІМПЕРАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
(2014) Заболотська, О. В.; Заболотская, А. В.; Zabolotska, O. V.
Стаття присвячена категорії інтертекстуальності та особливостям її реалізації в американському поетичному дискурсі. У статті розглядається роль імперативних конструкцій як интертекстуальних маркерів у створенні діалогу між поетичним текстом та текстом-джерелом та породженні нових прагматичних смислів. Статья посвящена категории интертекстуальности и особенностям ее реализации в американском поэтическом дискурсе. В статье рассматривается роль императивных конструкций как интертекстуальных маркеров в создании диалога между поэтическим текстом и текстом- источником и порождении новых прагматических смыслов. The article is devoted to the category of intertextuality and peculiarities of its realization in American poetic discourse. The publication focuses on the role of imperative constructions as intertextual markers in generating dialogue between the poetic text and the source text and activating of new pragmatic sense.