Browsing by Author "Zavatskyi, V."

Now showing 1 - 5 of 5

A Research of Post-Traumatic Stress and Adaptation Disorders of Servicemen after Being in a Combat Situation at the Hospitalization Stage
(2020) Shevchenko, R.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Stynska, V.; Babiak, O.; Zavatskyi, V.; Шевченко, Р.; Грись, А.; Павлюк, М.; Стинська, В.; Бабяк, О.; Завацький, В.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
The purpose of the article is to study the characteristics of the psychophysiological state of servicemen with post-traumatic stress disorders (PTSD) and adaptation disorders (AD) after being in combat conditions. The research was implemented at the hospitalization stage, a comparative characteristic of the level of reactive and personal anxiety of the studied, according to the autonomic, sensorimotor, affective and ideator registers, was carried out. Methods used: observation, conversation, the questionnaire “Scale of self-assessment of reactive (situational) and personal anxiety (“SSRPA”) (Spielberger, 1983; adapted by Hanin, 1983). According to the received results, in the group of servicemen with PTSD: in the affective register – complaints of a feeling of sadness, experiencing a state of melancholy, obsessive memories of experienced events; in the ideator register – a state of confusion. In the group of military personnel with AD: in the affective register – unmotivated anxiety, periods of intolerance towards oneself, irritability, difficulties in self-control. A study of the level of reactive and personal anxiety of the studied confirmed the presence of a more pronounced pathogenic picture of servicemen with adaptation disorders. El objetivo del artículo es estudiar las características del estado psicofisiológico del personal militar con trastornos postraumáticos de estrés (TPE) y trastornos de adaptación (TA) después de haber estado en las condiciones de combate. El estudio fue realizado en la etapa de hospitalización, se hizo la comparación del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados según los registros siguientes: vegetativo, sensoriomotora, afectivo e ideador. Los métodos utilizados son la observación, la conversación con los investigados, la metodología "Escala de autoevaluación de ansiedad reactiva (situacional) y personal" ("EAARP") (Spielberger, 1983; adaptación Hanin, 1983). Según los resultados obtenidos, en el registro afectivo el grupo de militares con TPE se quejaba del sentimiento de tristeza, sentía melancolía y tenía recuerdos obsesivos de los acontecimientos pasados; en el registro ideador se trataba del estado de confusión. El grupo de personal militar con TA en el registro afectivo se caracterizaba por la ansiedad sin motivo, períodos de intolerancia hacia sí mismo, irritabilidad, dificultades con autocontrol. El estudio del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados confirmó que el personal militar con trastornos de adaptación tiene un cuadro patógeno más manifiesto. Мета статті полягає у вивченні особливостей психофізіологічного стану військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР) та порушеннями адаптації (РА) після перебування в бойових умовах. Дослідження проведено на етапі госпіталізації, здійснено порівняльну характеристику рівня реактивної та особистісної тривожності досліджених, відповідно до вегетативного, сенсомоторного, афективного та ідеаторного регістрів. Використані методи: спостереження, бесіда з досліджуваними, методика “Шкала самооцінки реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності” (“ШСРЛТ”) (Spielberger, 1983; адаптація Ханін, 1983). Відповідно до отриманих результатів, у групах військовослужбовців з ПТРС: в дійовому реєстрі – жалоби на відчуття туги, переживання стану журби, нав’язливі спогади пережитих подій; в ідеаторному реєстрі – стан розгубленості. У групах військовослужбовців з РА: в діючому реєстрі – немотивована тривожність, періоди нетерплячості до себе, роздратування, труднощі в самоконтролі. Вивчення рівня реактивної та особистісної тривоги досліджуваних, підтверджує наявність більш вираженої патогенної картини у військовослужбовців з розладами адаптації.
Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action
(2022) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Koval, I.; Stepanenko, L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Boiaryn, L.; Zavatskyi, V.; Попович, І. С.; Плохіх, В. В.; Коваль, І. А.; Степаненко, Л. В.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Боярин, Л. В.; Завацький, В. Ю.
The aim of the study is to determine the composition and functional significance of anticipatory resources in the process of temporal regulation of sensorimotor action. Materials and methods. The subjects were male (35 people) and female (31 people) students. The tasks of a simple sensory response, a choice reaction (three alternatives), and a “double choice” were implemented in a computer version of the experiment. In the “double choice” task, the stimulation variation was first provided (possible stimuli: one or three), and then a stimulus for a fast motor response was presented after some time, the orientation time (independent variable). Results. The participants’ initial reaction to the option with three alternative stimuli in the “double choice” task was negative. The time of the motor response falls linearly as the orientation time increases in both the male and female groups for the variant with one possible stimulus and the frequency of anticipatory effects and premature actions increases in a quadratic pattern. It must be noted that with enough orientation time, determining the expected duration of the sensorimotor action is quite straightforward. It was demonstrated that, in the presence of a margin of orientation time, perational estimates and revisions of the time required to accomplish an action dramatically improve the likelihood of anticipatory effects. Conclusions. Actualization of the anticipatory resource (which includes temporary memory standards, the ability to accurately determine and correlate the durations of processes and time intervals, time estimation skills, and individual characteristics that influence decision making) ensures the determination of the total duration of a sensorimotor action, prompt correction of its implementation, and a significant reduction in the time it takes to respond to a motor stimulus. Мета дослідження полягає у визначенні складу та функціонального значення антиципаційних ресурсів у процесі тимчасової регуляції сенсомоторної дії. Матеріали і методи. Випробуваними були студенти чоловічої (35 осіб) та жіночої (31 людина) статі. У експерименті в комп’ютерному варіанті було реалізовано завдання простого сенсомоторного реагування, реакції вибору (три альтернативи) та “подвійного вибору”. У задачі “подвійного вибору” спочатку вказувався варіант стимуляції (можливих стимулів: один або три), після чого через деякий час – час орієнтування (незалежна змінна), пред’являвся стимул для швидкої рухової відповіді. Результати. У задачі “подвійного вибору” вихідним настановленням піддослідних був варіант з трьома можливими стимулами. Зі збільшенням часу орієнтування і в чоловічій, і в жіночій групах для варіанта з одним можливим стимулом час рухової відповіді зменшується лінійно, а ймовірність антиципаційних ефектів та ймовірність передчасних дій збільшується згідно із квадратичною закономірністю. Зазначається, що за достатнього часу орієнтування оцінка очікуваної тривалості сенсомоторного дії цілком визначена. Показано, що за наявності запасу часу орієнтування, оперативні оцінки та корекція часу виконання дії, різко підвищують ймовірність антиципаційних ефектів. Висновки. Актуалізація антиципаційного ресурсу (поєднує: тимчасові зразки пам’яті; здібності точного визначення та співвідношення тривалості процесів та тимчасових інтервалів; навички оцінки часу; індивідуальні особливості, що впливають на прийняття рішення) забезпечує визначення загальної тривалості сенсомоторної дії, оперативну корекцію виконання, суттєве зменшення часу рухової відповіді.
OPERATIONALIZATION OF TEMPORALITY OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF SOCIONOMICS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
(2023) Завацька, Н.; Петренко, М.; Завацький, В.; Жигаренко, І.; Zavatskа, N.; Petrenko, M.; Zavatskyi, V.; Zhyharenko, I.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах. The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities.
RESEARCH ON THE TYPES OF PRE-GAME EXPECTATIONS IN THE ATHLETES OF SPORTS GAMES
(2020) Popovych, I. S.; Zavatskyi, V.; Tsiuniak, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Mateichuk, V.; Zavatskyi, Yu.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Завацький, В. Ю.; Цюняк, О. П.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Матейчук, В. М.; Завацький, Ю. А.; Блинова, О. Є.
The purpose of the article is to study the types of expectations that have formed within athletes of Sports Games before competitions. The individuals under study are football players, mini-football players, handball players and volleyball players, women-volleyball playersof sports teams participating in tournaments of different difficulty levels (n = 342, ages 14-38). The study presents standardized questionnaire tests, socio-metric type expectometric techniques, content analysis and cluster analysis of k-means. Types of athletes’ pre-game expectations of are an important component of sports, competitive activity in game sports. Understanding types of athletes’ pregame expectations by the coaching staff allows operationalizing the tasks decision of tactical and technical preparation of the team for the game, strategic preparation of the team during the tournament. The aim is to study the types of athletes’ pre-game expectations of sports gamesdirectly before the game. Research Methods: standardized questionnaire tests, expectometry, content analysis, cluster analysis of k-means. The cluster analysis defines four types of athletes’ pre-game expectations: realistic-valuable (RVT), passivemoderate (PMT), unrealistic-pragmatic (UPT) and active-moderate (AMT). The results obtained could be significant for coaching staff, sports directors, anyone involved in coaching and team management, including football, mini-football, handball and volleyball, as well as researchers in the field of psychology and pedagogy of physical education and sports. Метою статті є дослідження типів очікувань, що сформувалися у спортсменів ігрових видів спорту перед змаганнями. Досліджуваними є футболісти, міні-футболісти, гандболістки і волейболісти та волейболістки спортивних команд, що беруть участь у турнірах різного рівня складності (n=342, вік від 14-38 років). Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами, експектометричну методику соціометричного типу, контент-аналіз та кластерний аналіз k-середніх. Типи передігрових очікувань спортсменів є важливою складовою спортивної, змагальної діяльності в ігрових видах спорту. Розуміння тренерським штабом типів передігрових очікувань спортсменів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань тактико-технічної підготовки команди на гру, стратегічної підготовки команди впродовж турніру. Метою є дослідження типів передігрових очікувань спортсменів ігрових видів спорту безпосередньо перед грою. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, експектометрія, контент-аналіз, кластерний аналіз k-середніх. Кластерним аналізом визначено чотири типи передігрових очікувань спортсменів: реалістично-ціннісний (РЦТ), пасивно-поміркований (ППТ), нереалістично-прагматичний (НПТ) та активно-поміркований (АПТ). Отримані результати можуть бути важливими для тренерського штабу, спортивних директорів, всім, хто має відношення до тренування і керівництва командами, зокрема футбольними, міні-футбольними, гандбольними і волейбольними, а також дослідникам психології та педагогіки фізичного виховання і спорту.
SELF-REGULATORY BEHAVIOR STYLES OF JUNIORS IN ACHIEVING WINNING OUTCOMES
(2025) Popovych, I. S.; Kryzhanovskyi, O.; Zavatskyi, V.; Tkachenko, N.; Hrytsuk, O.; Kolly-Shamne, A.; Danko, D.; Попович, І. С.
The purpose of this study is to identify the dominant styles of self-regulatory behavior among junior athletes in their pursuit of winning outcomes. Methods: The research sample comprised juniors aged 15–19 who actively participated in sports and competed at various levels, ranging from regional contests to national championships and international tournaments. Statistical analysis involved empirical data collected from participants who had achieved success in individual sports and had won matches in team sports. The characteristics of the sample population are as follows: n = 154; М = 17.34; SD = ±3.51; Мe = 17.00. The key parameters of the styles of self- regulatory behavior, self-acceptance, the need for sports achievements, and self-efficacy in subject activity and interpersonal communication were determined using valid and reliable psychodiagnostic tools. Results. Pearson’s correlation coefficient (R) allowed for establishing thirteen direct correlations and one inverse correlation of the styles of self-regulation and self-acceptance with the parameters of a winning outcome (p ≤ .050; p ≤ .010). It was found that planning as a style of junior athletes’ self-regulatory activity has all significant direct correlations with the parameters of a winning outcome. It was established that independence is the most essential characteristic of self-regulation in sporting activities. The absence of correlations in the parameters “modeling” and “programming” does not reduce their value as self-regulation styles but rather reflects their formation in our population sample. Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into the styles of junior athletes’ self-regulatory behavior in achieving a winning outcome is an examination of the psychological content parameters of managing one’s psycho-emotional state, which is achieved through verbal, visual, and behavioral means. It was noted that the parameter “evaluating sports results” has one correlation with the need for achievements and no correlation with the other two parameters – self-efficacy in subject activity and self-efficacy in interpersonal communication. It was explained that junior athletes, permanently evaluating their sports achievements, focus too much on their personality, strengths and weaknesses, which is accompanied by the work of defense mechanisms, which do not allow them to properly concentrate on the process of learning and training. It is recommended that the obtained empirical results and theoretical conclusions be used in the education and training process at sports schools for children and youth and junior academies functioning in professional teams