Browsing by Author "Zavatskyi, Y."

Now showing 1 - 3 of 3

EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SENSE-VALUE REGULATION OF FUTURE TEACHERS IN ACADEMIC AND PROFESSIONAL ACTIVITY
(2021) Halian, I.; Popovych, I. S.; Nesin, Y.; Zavatskyi, Y.; Vashchenko, I.; Muliar, O.; Marchenko, A.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Несін, Ю. М.; Завацький, В. А.; Ващенко, І. В.; Муляр, О. П.; Марченко, А. Д.
The research is psychological-pedagogical experiment with factor analysis of value-sense meaningful parameters, preferences, expectations of future teachers (N = 140). The aim is to study the psychological rich in content features of formation of the value-sense sphere of future teachers. Values, while forming in the life experience of the individual, determinate the purpose-oriented and motivational program of behavior and provide sensory regulation of life activity. Personal sense, as a subject determinant, defines the effectiveness of professional activity. The development of system of values and senses is determined by rich in content process, the involvement of students in various types of social activities and purposeful impact by training facilities. Research methods: psychological and pedagogical experiment, standardized tests, factor analysis. The structure of value and sense regulation is determined. The forming stage provided changes in the experimental group (N = 17) from values oriented on social perception to values of personal and professional development. In the control group (N = 19), the dominance of personal comfort values was recorded. Compared to the ascertaining stage, the values of personal- professional development has emerged. The results obtained can be useful to stakeholders, leaders of educational institutions, researchers of self-regulation, axiogenesis, life creation and personality expectations. Дослідження є психолого-педагогічним експериментом з факторним аналізом ціннісно-сенсових змістових параметрів, уподобань, очікувань майбутніх педагогів (N=140). Метою є дослідження психологічних змістових особливостей становлення ціннісно-сенсової сфери майбутніх педагогів. Методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, стандартизовані тести, факторний аналіз. Визначено структуру ціннісно-сенсової регуляції. Формувальний етап забезпечив зміни в експериментальній групі (N=17) з цінностей орієнтованих на соціальне сприйняття на цінності особистісно-професійного зростання. У контрольній групі (N=19) зафіксовано домінування цінностей особистісного комфорту. Отримані результати можуть бути корисними стейкхолдерам, керівникам закладів освіти, дослідникам саморегуляції, аксіогенезу, життєтворення та очікувань особистості.
RESEARCH OF READINESS OF TEACHERS OF RURAL SECONDARY SCHOOLS FOR INNOVATIONS
(2022) Popovych, I. S.; Semenov, O.; Semenova, N.; Zavatska, N.; Kovalchuk, Z.; Zavatskyi, Y.; Попович, І. С.
The purpose is to establish the interdependence of key parameters and construct a factor structure of teachers’ readiness to reform and deploy innovative technologies in rural secondary schools. Research methods: ANOVA factor analysis with reduction of factor proportions, standard valid and reliable psychodiagnostics methods, statistical reliability coefficients. Results. The factor structure ensures the following main factors (73.92%). It has been found that the main are “MARI” (F1) (52.56%) and “CRI” (F2) (9.28%), which are interconnected with “SLRI” (F3) (p≤.01) and F4 “PRI” (F4) (p≤.01). Conclusions. It has been stated that the obtained scientific facts give an objective understanding of the subject of research and its determinants. The curriculum for the initiative to modernize education in rural areas is composed of established scientific facts and argumentation of the results obtained. It was noted that results will allow to operationalize the educational and professional training of future specialists in order to prepare them for modernization of training and teaching. Мета – встановити взаємозалежність ключових параметрів та побудувати факторну структуру готовності педагогів до реформування та впровадження інноваційних технологій у сільській загальноосвітній школі. Методи дослідження: факторний аналіз ANOVA з метою зменшення співрозмірності чинників, стандартні валідні та надійні психодіагностичні методи, статистичні коефіцієнти достовірності. Результати. У факторній структурі відображено такі основні фактори (73.92%). Встановлено, що основними є “MARI” (F1) (52.56%) та “CRI” (F2) (9.28%), які взаємопов’язані з “SLRI” (F3) (p≤.01) та “PRI”(F4) (p≤.01). Висновки. Встановлено, що отримані результати дають об’єктивне розуміння предмету дослідження та його детермінант. Встановлені наукові факти та обґрунтування отриманих результатів складає зміст для програми модернізації освіти на селі. Зазначено, що результати дозволять операціоналізувати освітньо-професійну підготовку майбутніх спеціалістів з метою їх готовності до модернізації навчання та викладання.
STRESS RESISTANCE IN THE SITUATION OF UNCERTAINTY AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF ADAPTIVE ABILITY OF MEDICAL PERSONNEL
(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.
Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.