Browsing by Author "Zhigarenko, I."

Now showing 1 - 3 of 3

EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE STRUCTURE OF ADAPTATION PROCESS OF FUTURE HEALTHCARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, A.; Halian, I.; Burlakova, I.; Shevchenko, R.; Lappo, V.; Zhigarenko, I.; Попович, І. С.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Бурлакова, І. А.; Шевченко, Р. П.; Лаппо, В. П.; Жигоренко, І. Є.
The study presents the empirical research on emotional intelligence as a factor of efficient adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. It considers emotional intelligence as a complex construct of mental abilities related to handling emotional information and generating emotional experience of an individual. Cluster analysis is used to determine the levels of adaptiveness: high (16.59%), medium (38.57%) and low (44.84%). The study determines the indexes of intercorrelation of the components of social and psychological adaptation of the future healthcare professionals; it diagnoses the level of manifesting emotional intelligence in the future healthcare professionals with different levels of adaptiveness (р≤.05; р≤.01). The research focuses on the differences in the structure of emotional intelligence of well-adapted and badly-adapted future healthcare professionals (р≤.05; р≤.01) to their professional environment. The structure is represented by the content characteristics: understanding of one’s own emotions and other people’s emotions, managing one’s own emotions and other people’s emotions; emotional competence; emotional experience. The study proves that empathy, emotional competence and self-improvement are the factors ensuring an appropriate level of adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. Емпірично досліджено емоційний інтелект як чинник ефективної адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення. Розглянуто емоційний інтелект як складний конструкт ментальних здібностей, пов’язаних із оперуванням емоційною інформацією та формуванням емоційного досвіду суб’єкта. Кластерним аналізом визначено рівні адаптованості: високий (16.59%), середній (38.57%), низький (44.84%); визначено показники інтеркореляції компонентів соціально-психологічної адаптації майбутніх медичних працівників; діагностовано рівень прояву емоційного інтелекту у майбутніх медичних працівників з різними рівнями адаптованості (р≤.05; р≤.01). Констатовано відмінності у структурі емоційного інтелекту добре адаптованих та слабо адаптованих до професійного оточення майбутніх медичних працівників (р≤.05; р≤.01). Структура представлена змістовими характеристиками, серед яких: розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління власними емоціями та емоціями інших людей; емоційною компетентністю; емоційним досвідом. Доведено, що співпереживання, емоційна компетентність та самовдосконалення є чинниками, які забезпечують належний рівень адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення.
RESEARCH OF ACHIEVEMENT MOTIVATION’S IMPACT ON THE CAREER ORIENTATIONS OF FUTURE MANAGERS OF ORGANIZATION
(2020) Popovych, I. S.; Zhigarenko, I.; Losiyevska, O.; Dovbenko, S.; Kashyrina, Ye.; Shevchenko, R.; Piletska, L.; Попович, І. С.; Жигаренко, І.; Лосієвська, О.; Довбенко, С.; Каширіна, Є.; Шевченко, Р.; Пілецька, Л.
The purpose of the empirical study is to provide a theoretical justification and empirical study of achievement motivation’s impact on the career orientations of future managers of organizations. It is justified that achievement motivation is one of the types of motivation of the individual, based on the need to succeed. The achievement motive empowers one to realize oneself through career orientation, justifying / disproving his or her social expectations. Research methods: questionnaires, test methods with standardized questionnaires, correlation analysis. It is found that 54.69% (n = 35) of the future managers are career-oriented with “entrepreneurship” and 39.06% (n = 25) of the respondents are career-oriented with “management”. Women’s motivation to avoid failure is higher than men’s at p<.05, which may be due to gender division in society and social expectations. It is established that “motivation to succeed” and “motivation to avoid failure” are two phenomena that can exist simultaneously in the mind of one person. It is expedient to operationalize the received knowledge in the educational process of future managers of organizations. El objetivo del estudio empírico es argumentar teóricamente y realizar un estudio empírico del impacto de la motivación de logro a las orientaciones profesionales de futuros gerentes de organizaciones. Se comprobó que la motivación de logro es uno de los tipos de motivación del individuo, basada en la necesidad de obtener éxito. El motivo de logro le permite al individuo realizarse a través de las orientaciones profesionales, justificando / refutando sus expectativas sociales. Los métodos del estudio: encuestas, tests con cuestionarios estandarizados, análisis de correlación. Se determinó que el 54.69% (n = 35) de los futuros gerentes están orientados a la carrera de “emprendimiento” y el 39.06% (n = 25) de los encuestados a la de “gerencia”. La motivación para evitar los fracasos de las mujeres es mayor que la de los hombres en p <.05, lo que puede explicarse por la división de género en la sociedad y las expectativas sociales. Se estableció que la “motivación para lograr el éxito” y la “motivación para evitar los fracasos” son dos fenómenos que pueden existir simultáneamente en la mente de una persona. Es conveniente poner en práctica los conocimientos adquiridos en el proceso educativo de futuros gerentes. Метою емпіричного дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження впливу мотивації досягнення на кар’єрні орієнтації майбутніх менеджерів організацій. Обґрунтовано, що мотивація досягнення є одним з видів мотивації індивіда, в основі якої лежить потреба досягати успіху. Мотив досягнення наділяє людину здатністю реалізуватися через кар’єрні орієнтації, виправдовуючи / спростовуючи її соціальні очікування. Методи дослідження: анкетування, тестові методики зі стандартизованими анкетами, кореляційний аналіз. Встановлено, що у 54,69% (n=35) майбутніх менеджерів провідними є кар’єрні орієнтації “підприємництво” та у 39,06% (n=25) респондентів є “менеджмент”. Мотивація до уникнення невдач у жінок є вищою, ніж у чоловіків при р<.05, що може бути зумовлено гендерним поділом у суспільстві та соціальними очікуваннями. Встановлено, що “мотивація досягнення успіху” і “мотивація до уникнення невдач” – два феномена, які можуть одночасно існувати у свідомості однієї людини. Здобуті знання доцільно операціоналізувати у освітній процес майбутніх менеджерів організацій.
RESEARCH OF RELATIONSHIP OF FUNCTIONAL-ROLE POSITIONS (EGO-STATES) WITH INDICATORS OF FUTURE SPECIALISTS’ INDEPENDENCE
(2021) Popovych, I.; Pavliuk, M.; Sirant, N.; Zhigarenko, I.; Serhieienkova, O.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Сірант, Н. П; Жигаренко, І. Є.; Сергєєнкова, О. П.
Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язку функціонально-рольових позицій (его-станів) із іншими показниками самостійності майбутніх фахівців; встановлення рівня прояву функціональних его-станів. Функціональні его-стани є важливими елементами формування самостійності як системної якості майбутнього фахівця. Методи дослідження: проєктивні методики, психодіагностичні методики з валідними шкалами, авторська методика “Опосередкована самооцінка самостійності” (“ОСС”) та авторська анкета “Переконання про самостійність” (“ППС”). Результати. Встановлено, що чим важливіша для респондентів цінність самостійності, тим більше вони орієнтовані на врахування фактичних можливостей і автономну дію на основі об’єктивних даних (его-стан “Дорослий”), а також на контроль, керування, критику щодо інших людей (“его-стан “Родитель-контролер”). Встановлено, чим більш автономні респонденти, то менш вони співзалежні, і навпаки. Співзалежність та протизалежність пов’язані значуще позитивно. Висновки. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних закономірностей становлення самостійності майбутнього фахівця. Здобуті знання доцільно застосовувати у тренінгових технологіях. The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (egostates) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect selfassessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.