ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ОКРЕМІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЩОДО ПОВТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ(2023) Музиченко, О. В.; Muzychenko, O. V.Метою статті є дослідження підходів до тлумачення приписів ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції без клопотання учасника кримінального провадження. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний, системний аналіз, теоретичне узагальнення. Результати. На основі проведеного аналізу чинного кримінального процесуального законодавства, дослідження доктринальних джерел та практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду: – висвітлено доктринальні підходи до тлумачення приписів ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України щодо можливості повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції без клопотання учасника кримінального провадження; – наведено приклади із судової практики щодо різних підходів до розуміння повноважень суду апеляційної інстанції в частині повторного дослідження доказів із власної ініціативи; – досліджено питання дотримання апеляційним судом засад змагальності та безпосередності дослідження доказів під час надання іншої оцінки доказам, аніж та, яку дав суд першої інстанції. Висновки. Як на практиці, так і в доктрині кримінального процесу немає єдиного підходу до тлумачення приписів ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України щодо наявності повноважень у суду апеляційної інстанції на повторне дослідження доказів за відсутності клопотання прокурора, потерпілого чи його представника, які в апеляційній скарзі ставлять питання про погіршення становища обвинуваченого. Зважаючи на вищевказане, запропоновано конкретизувати положення Кримінального процесуального кодексу України, які б усунули суперечності з вищевказаного питання. The purpose of the article is to study approaches to the interpretation of the provisions of Art. 404 of the Criminal Procedure Code regarding the possibility of the appellate court to re-examine evidence without the request of a participant in criminal proceedings. Methods. The methodological basis of the research is general scientific and special legal methods, in particular dialectical, systemic analysis, theoretical generalization. Results. Based on the analysis of the current criminal procedural legislation, the study of doctrinal sources and the practice of the Criminal Court of Cassation as part of the Supreme Court: – doctrinal approaches to the interpretation of the prescriptions of Art. 404 of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the possibility of the appellate court to re-examine evidence without the request of a participant in criminal proceedings; – examples from judicial practice regarding different approaches to understanding the powers of the appellate court in terms of re-examination of evidence on its own initiative are given; – the issue of the appellate court's compliance with the principles of adversariality and immediacy of the examination of evidence when giving a different assessment to the evidence than the one given by the court of first instance was investigated. Conclusions. Both in practice and in the doctrine of the criminal process, there is no single approach to the interpretation of the prescriptions of Art. 404 of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the authority of the appellate court to re-examine the evidence in the absence of a request from the prosecutor, the victim or his representative, who raise questions about the deterioration of the accused's condition in the appeal. Taking into account the above, it is proposed to specify the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which would eliminate contradictions on the above issue.Item ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ(2022) Гриник, І. Я.; Хавула, Р. М.; Hrynyk, I. Y.; Khavula, R. M.Мета – дослідити сучасний стан розробки проблеми конкурентоспроможності особистості в психологічній науці. Актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком сучасного світу, що потребує висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних до ефективної діяльності на рівні європейських стандартів. Методи: теоретичний аналіз психологічного феномена конкурентоспроможності, порівняння, синтез та узагальнення сучасних наукових досліджень конкурентоспроможності. Результати. На основі опрацювання фахової психологічної літератури поглиблено розуміння конкурентоспроможності, а також узагальнено і систематизовано наукові підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників щодо визначення сутності, основних складових, умов та факторів розвитку конкурентоспроможної особистості. Результати дослідження планується покласти в основу емпіричного дослідження та розробки програми психологічного сприяння розвитку конкурентоспроможності особистості. Висновки. З’ясовано, що конкурентоспроможність особистості визначається ступенем відповідності особистісних якостей і професійних знань, умінь та навичок конкурентоспроможного фахівця об’єктивним вимогам професійної діяльності і соціально-економічним умовам. Автори статті зазначають, що до особистісних компонентів конкурентоспроможного фахівця відносять аксіологічну, когнітивну, проксеологічну і рефлексивну компоненти. У різноманітних концептуальних моделях розвитку конкурентоспроможної особистості розглянуто: як об’єкт розвитку – інтегральні характеристики особистості; як фундаментальну умову – перехід на вищий рівень самосвідомості, як рушійні сили – суперечлива єдність Я-діючого, Я-відображеного і Я-творчого; як результат розвитку – творча самореалізація. Виявлений перспективний вектор подальших досліджень означеної проблеми, а саме побудова моделі процесу психологічного супроводу, спрямованого на розвиток конкурентоспроможної особистості. Purpose. The goal is to investigate the current state of development of the problem of individual competitiveness in psychological science. The relevance of the research is determined by the dynamic development of the modern world, which requires highly qualified competitive specialists capable of effective activity at the level of European standards. Methods. The following methods were used: theoretical analysis of the psychological phenomenon of competitiveness, comparison, synthesis and generalization of modern scientific research on competitiveness. Results. Based on the study of specialized psychological literature, the understanding of competitiveness has been deepened, and the scientific approaches of foreign and domestic researchers regarding the definition of the essence, main components, conditions and factors of the development of a competitive personality have been generalized and systematized. The results of the study are planned to be used as a basis for empirical research and the development of a program of psychological assistance in the development of individual competitiveness. Conclusions. It was found that the competitiveness of an individual is determined by the degree of correspondence of personal qualities and professional knowledge, abilities and skills of a competitive specialist to the objective requirements of professional activity and socio-economic conditions. The authors of the article note that the personal components of a competitive specialist include axiological, cognitive, proxeological and reflective components. In various conceptual models of the development of a competitive personality, the following are considered: as an object of development – integral characteristics of the personality; as a fundamental condition – the transition to a higher level of self-awareness, as driving forces – the contradictory unity of the I-acting, I-reflected and I-creative; as a result of development – creative self-realization. A promising vector for further research of the specified problem has been identified, namely the construction of a model of the process of psychological support aimed at the development of a competitive personality.