НАШІ ПАРТНЕРИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/13941
Browse
Item Апология примітива, или да здравствует «Пустосмешество»(2007) Соломонова, О. Б.Item «Два ангела сидят у меня на плечах: ангел смеха и ангел слез» (про специфіку східнослов’янської сміхової культури)(2010) Соломонова, О. Б.Розглянуто типові ознаки російського сміху як органічної форми національної свідомості, «вищого інстинкту» соціуму. Виявлено визначальні фактори, які сприяли формуванню національних ознак сміхової культури: ментальні підстави (цілісність вірувань, «навичок духу», що обумовлюють єдність картини світу та соціокультурні пріоритети нації); архетипи сміхової культури (скоморошество, блазенство та юродство); історичний чинник; ставлення до сміху церкви і влади; зв’язок категорії сміху з національною філософією світосприйняття; психокреативна специфіка homo ridens. Рассмотрены характерные признаки русского смеха как органической формы национального сознания, «высшего инстинкта» социума. Определены основные критерии, способствовавшие формированию национальных свойств смеховой культуры: ментальные основания (целостность верований, «навыков духа», обусловливающих единство картины мира и социокультурные приоритеты нации); архетипы смеховой культуры (скоморошество, шутовство, юродство); исторический фактор; отношение к смеху церкви и власти; связь категории смеха с национальной философией мировосприятия; психокреативная специфика homo ridens. The article ponders on typical features of Russian laughter culture as constituent of national consciousness, and a society’s “higher instinct”. Such fundamental factors of national humour nature have been defined as: mental grounds (uniformity of beliefs, «spirit’s habits» which condition consistency of the world picture and nation’s sociocultural priorities); laughter culture archetypes (buffoonery, clowning and playing the fool); historical factor; attitude of the church and the authorities to laughter; the connection between the laughter category and national world-view philosophy; specificity of psycho crea tive nature of homo ridens.Item К вопросу о «смеховом шаблоне» в инструментальной музыке(2002) Соломонова, О. Б.Item Казнить нельзя помиловать (история блуждающего смысла в музыкальных симулякрах эпохи сталинизма)(2008) Соломонова, О. Б.Item Композитор-Homo ridens у соціокультурному ландшафті епохи(2009) Соломонова, О. Б.На прикладі сміхових опусів Д. Шостаковича проаналізовано специфіку творчості при тоталітаризмі. Виявлено ознаки неактуального слабкого стилю - своєрідної стилістичної бутафорії, символічного мінус-прийому, за допомогою якого композитор підключався до незворотного процесу «інтелектуальної деколонізації». На примере смеховых опусов Шостаковича проанализирована специфика творчества при тоталитаризме. Выявлены признаки неактуального слабого стиля -своеобразной стилистической бутафории, символического минус-приема, с помощью которого композитор подключался к необратимому процессу «интеллектуальной деколонизации».Item Композитор-Homo Ridens у соціокультурному ландшафті епохи(2009) Соломонова, О. Б.Представлено своєрідну характеристику соціокультурного середовища та твір як результат мистецької діяльності. Висвітлено теоретико-методологічні основи динаміки культури, а також її складові. Представлено своеобразную характеристику социокультурной среды и музыкальное произве дение, как результат художественной деятельности. Освещены теоретико-методологические основы динамики культуры, а также её составные части. In the article is presented the original characteristic of social culture environments and the music, as result of art activity, is displayed theoretical methodological bases of dynamics of culture and it components.Item «Королевство кривых зеркал» (ещё один чернобыльский парадокс, или об операх-пародиях Ильи Саца)(2010) Соломонова, О. Б.Item МУЗИЧНА ОСВIТА: ТЕОРЕТИЧНI ТА IСТОРИЧНI ДИСЦИПЛIНИ КРIЗЬ ПРИЗМУ «СМIХОВОГО АСПЕКТУ»(2003) Соломонова, О. Б.Item Нариси з історії російської музики(2011) Соломонова, О. Б.У навчальному посібнику висвітлені ті аспекти історії російської музики, які недостатньо вивчені або зовсім не представлені у підручниках з цього предмету. Серед таких – музичне мистецтво скоморохів, оперна комедіографія композиторів-кучкистів, специфіка виконавської манери Мусоргського – піаніста, вокаліста і актора, сміхові епізоди «Бориса Годунова» М. П. Мусоргського, опера «Золотий півник» М. А. Римського Корсакова. «Нариси» адресовані викладачам та студентам вищих і спеціальних навчальних закладів мистецтв, а також усім, хто цікавиться проблемами музичної культури.Item Режисерсько-драматургічна функція риторичної фігури Kаtabasis в опері «Борис Годунов» Модеста Мусоргського(2012) Соломонова, О. Б.; Solomonova, O. B.На основі аналізу семантичних аспектів kаtabasis’а визначено специфіку режисерсько-драматургічної роботи композитора. З’ясовано, що в кульмінаційних зонах опери її головні герої, цар Борис і Юродивий, «підключені» до спільної інтонаційної програми, яка ґрунтується на ідеї катабасиса і плачу – основних музичних символів страждання і смерті. Доведено, що смислова динаміка kаtabasis’а, формуючи інтонаційну парадигму гріхопадіння-розп’яття-смерті, розгортається у координатах двох систем: латентно-інверсивної (Пролог) і прямої (сцена під Кромами). На основе анализа семантических аспектов kаtabasis’а выясняется специфика режиссёрской работы композитора. Определено, что в кульминационных зонах оперы её главные герои, царь Борис и Юродивый, подключены к общей интонационной программе, основанной на идее катабасиса и плача – главных музыкальных символов страдания и смерти. Доказано, что смысловая динамика kаtabasisа, формирующая интонационную парадигму грехопадения-распятия-смерти, разворачивается в координатах двух систем: латентно-инверсивной (Пролог) и прямой (сцена под Кромами). The specificity of directorial aspect of the composer is revealed by making analyze of semantic aspects of katabasis. It is determined that in culminating zones of opera its main characters King Boris and the Simpleton – are connected to a common intonation program based on the idea of katabasis and crying which are considered as the main symbols of suffering and death. It is proved that semantic dynamic of katabasis forming tonal paradigm of lapse from virtue – crucifixion- death is developed in the coordinates of two systems: laten-invers (Prologue) and linear (the scene near Kromy).Item СМІХОВИЙ СВІТ РОСІЙСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КЛАСИКИ(2008) Соломонова, О. Б.Item Феномен славянского юродства и его отношение к смеху (музыкально-культурологический аспект)(2002) Соломонова, О. Б.Item «Історія одного міста»: соціокультурний контекст і стилістичні ознаки «Андріашіади» М. Лисенка(2009) Соломонова, О. Б.