НАШІ ПАРТНЕРИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/13941
Browse
3 results
Search Results
Item ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ «КИЇВСЬКИХ ПРОХАЧІВ» ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО(2019) Немченко, Г. В.; Nemchеnkо, G. V.У статті висвітлюється жанрова своєрідність оповідання «Київські прохачі» І. Нечуя-Левицького. Звертається увага на особливості хронотопу, сюжетно- композиційну специфіку, функції пейзажу, смислове наповнення мікрообразів. Відзначено, що проблема буття найбільш упослідженої частини суспільства – представників соціального дна – не була новою для української та світової літератури. Вона порушувалась, наприклад, у творчості М. Гоголя, Є. Гребінки, Д. Григоровича, В. Гюго, Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського, В. Короленка, М. СалтиковаЩедріна, А. Свидницького, І. Тургенєва, І. Франка, А. Чехова тощо. У творі І. Нечуя-Левицького ця проблема вирішується в несподіваних ракурсах. Трагічне в оповіданні переплітається з комічним. Introduction. The creative works of Ivan Nechuy-Levytskyi belongs to the well-known literary phenomena of the second half of the 19-th century and early 20-th century in Ukraine. His prose has such thematic groups as the country, clergy, intelligentsia, history and other. This author shows the life of beggars such as Mykola Gogol, Yevgen Grebinka, Dmytro Grygorovych, Victor Hugo, Charles Dickens, Fedir Dostoyevskyi, Volodymyr Korolenko, Anatol Svydnytskyi, Іvan Тurgenev, Іvan Franko, Anton Chekhov and other writers did it. «Kyiv petitioners», the story of Ivan Nechuy-Levytskyi enlightens the life of Ukrainian beggars, propose their portraits and the types of conduct. This story is artistic phenomenon which is not investigated enough. Purpose. The object of our article is analysis of Ivan Nechuy-Levytskyi's story «Kyiv petitioners». The author's attention focuses on the fable, compositional, stylistic, ethnological features of this work by the prose-writer. Меthods. In the article we relied on the cultural and historical method of a research of artistic phenomena, on the principles of objectivity and systematicity. Results. In the article Ivan Nechuy-Levytskyi's story «Kyiv petitioners» was analyzed. Іt was found out the functionality of the descriptions in particular landscapes and portraits in this writer's work. The article focuses on the peculiarities of the author's psychological characterization. Originality. The article examines the genre peculiarities of Ivan Nechuy-Levytskyi's story «Kyiv petitioners». It focuses on the author's originality of the artistic understanding of this genre. The writer's style was characterized in the publication. Conclusion. The classic of Ukrainian literature Ivan Nechuy-Levytskyi is the master of social and every day life story. His «Kyiv petitioners» is bright sample of writer's realism and humor. This work by the prose-writer is rich in national characters, traditions,coloration.Item ЖАНР ПОБУТОВОЇ КОМЕДІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. (ВІД Р. АНДРІЄВИЧА ДО В. ВИННИЧЕНКА)(2018) Немченко, Г. В.; Nemchеnkо, G. V.У статті висвітлюється жанрова природа української побутової комедії ХІХ — початку ХХ століття як художнього віддзеркалення тогочасної епохи, звичаїв і традицій народу. Аналізуються характер конфлікту, сюжетнокомпозиційні особливості, система образів як широко знаних, так і маловідомих п’єс вітчизняних авторів — Романа Андрієвича, Івана НечуяЛевицького, Михайла Старицького, Олександра Кониського, Олени Пчілки, Тетяни Сулими, Григорія Цеглинського, Володимира Винниченка. Приділяється увага генезі української побутової комедії, еволюції характерних для неї дійових осіб у напрямку їх індивідуалізації і типізації, розширенню проблематики, особливостям монологічно-діалогічного мовлення, специфіці використання сценічних прийомів та ефектів. The article reveals the genre nature of the Ukrainian mode of life comedy of the XIX-th – the beginning of the XX-th century as artistic reflection of the modern epoch, mode of life and traditions of the folk. It analyzes the nature of the conflict, the role-compositional features, the system of the images of famous and secondary plays of Roman Andrijevych, Ivan Nechuy-Levytsky, Mykchajlo Starytsky, Olexandr Konysky, Olena Pchilka, Tetana Sulyma, Grygori Tseglynsky, Volodymyr Vynnychenko. The great attention is paid to the genesis of the Ukrainian mode of life comedy, to the evolution of characters to their individualization and typification, to extention of the problematics, to the monologue and dialogue peculiarities, to the specificity of thescene theatral means and effects.Item Режисерсько-драматургічна функція риторичної фігури Kаtabasis в опері «Борис Годунов» Модеста Мусоргського(2012) Соломонова, О. Б.; Solomonova, O. B.На основі аналізу семантичних аспектів kаtabasis’а визначено специфіку режисерсько-драматургічної роботи композитора. З’ясовано, що в кульмінаційних зонах опери її головні герої, цар Борис і Юродивий, «підключені» до спільної інтонаційної програми, яка ґрунтується на ідеї катабасиса і плачу – основних музичних символів страждання і смерті. Доведено, що смислова динаміка kаtabasis’а, формуючи інтонаційну парадигму гріхопадіння-розп’яття-смерті, розгортається у координатах двох систем: латентно-інверсивної (Пролог) і прямої (сцена під Кромами). На основе анализа семантических аспектов kаtabasis’а выясняется специфика режиссёрской работы композитора. Определено, что в кульминационных зонах оперы её главные герои, царь Борис и Юродивый, подключены к общей интонационной программе, основанной на идее катабасиса и плача – главных музыкальных символов страдания и смерти. Доказано, что смысловая динамика kаtabasisа, формирующая интонационную парадигму грехопадения-распятия-смерти, разворачивается в координатах двух систем: латентно-инверсивной (Пролог) и прямой (сцена под Кромами). The specificity of directorial aspect of the composer is revealed by making analyze of semantic aspects of katabasis. It is determined that in culminating zones of opera its main characters King Boris and the Simpleton – are connected to a common intonation program based on the idea of katabasis and crying which are considered as the main symbols of suffering and death. It is proved that semantic dynamic of katabasis forming tonal paradigm of lapse from virtue – crucifixion- death is developed in the coordinates of two systems: laten-invers (Prologue) and linear (the scene near Kromy).