ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) МАЙНА ОТРИМАНОГО ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

Abstract

У розділі здійснено дослідження протидії легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом у післявоєнний період. Зауважено, що на міжнародному рівні поняття легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом визначається, як зв’язок незаконного обігу фінансових ресурсів із транснаціональною злочинністю, а також окреслюється предикатні злочини, що призводять до легалізації незаконних доходів, на національному рівні – встановлює юридичне визначення відмивання коштів, охоплюючи широкий спектр дій, спрямованих на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Підкреслено, що в теорії та практиці правничої науки серед науковців не має єдиного підходу до розуміння поняття «легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом», оскільки дане явище носить міждисциплінарний характер та досліджується в межах різних галузей науки (кримінально-правовий, фінансово-економічний, кримінологічний, міжнародно-правовий, інституційно-правових підхід). Надано авторське визначення поняття «легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом». Зауважено, що ключовими ознаками «відмивання коштів/майна» є: незаконне походження коштів; маскування джерела походження коштів і майна отриманих злочинним шляхом; вторинний фінансовий злочин. Систематизовано, типи легалізації (відмивання) майна отриманого злочинним шляхом. Визначено, що перспективами вдосконалення правового механізму протидії відмиванню грошей у післявоєнній Україні є: гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами, посилення державного контролю за фінансовими потоками, розвиток фінансового моніторингу та правоохоронної діяльності, антикорупційні реформи та прозорість тендерних процедур, міжнародне співробітництво, запровадження санкційних механізмів проти осіб, причетних до фінансових злочинів та ін.