Despite the significant increase in academic load and the general complication of daily life, a modern student should be able to overcome stressful situations and complete tasks on time. The study’s purpose was to empirically determine the basis and features for the distinctive correlations between the students’ perceptions of time passing and the selection of coping behavior options. Methods. The study included 139 university students as participants. The empirical study applied the following standardized test methods: “Coping behavior in stressful situations”, the scale “Competence in time” from the Personality Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”, and the Freiburg Personality Inventory (form B). For statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test were used. Results. Competence in time in the group was related to group perceptions of time flow as quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002), and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093) and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were distinguished. The advantages of Subgroup 1 over Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00; p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were established. Subgroup 1 subjects were more focused on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction (U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects were more focused on the emotional response to stress (U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented (U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001), pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040), and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002), fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182; p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive positive perception of the present moment (as filled, limitless, and slow-flowing) was associated with preferring consciously managed, acceptable in a stressful situation coping behavior options. Students’ emotionally oriented coping behavior was directly related to problematic personality traits and perceptions of fragmentation and disintegration of the passage of time. The insufficient integrity of the personal experience that was being formed, related to the perceptions of the passage of time as filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting, limited students’ use of coping focused on solving tasks in stressful situations. Сучасний студент усупереч суттєвому підвищенню навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів. Методи. Досліджуваними були 139 студентів університету. В емпіричному дослідженні використовувалися такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетент- ність у часі” з тесту самоактуалізації особистості; “Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність у часі в групі пов’язана з переживаннями плину часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого (rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного (rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064). З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75). Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою 2 за показниками компетентності у часі (U=172.00; p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001). У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013) та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 – на емоційне реагування в стресі (U=1120.00; p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого (U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований на вирішення завдання, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032), різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого (rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256; p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне позитивне переживання досліджуваними моменту теперішнього (як цільного, безмежного, повільно плинного) пов’язане з наданням переваги свідомо керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з пережи- ваннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду, що формується, пов’язане з переживаннями плину часу як наповненого, приємного, різноманітного, організованого, але й швидкоплинного.

	views
RELATIONSHIP BETWEEN COPING BEHAVIOR AND STUDENTS’ PERCEPTIONS OF THE PASSAGE OF TIME	0

	views
November 2024	0
December 2024	0
January 2025	0
February 2025	0
March 2025	0
April 2025	0
May 2025	0

Statistics for RELATIONSHIP BETWEEN COPING BEHAVIOR AND STUDENTS’ PERCEPTIONS OF THE PASSAGE OF TIME

Total visits

Total visits per month