Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю. The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated.

	views
RESEARCH OF TYPES OF LEARNED HELPLESSNESS OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN PHILOLOGY	1

	views
January 2025	0
February 2025	0
March 2025	0
April 2025	0
May 2025	1
June 2025	0
July 2025	0

	views
156-Article Text-287-1-10-20231106.pdf	2
cover_issue_11_uk_UA.png	1

Statistics for RESEARCH OF TYPES OF LEARNED HELPLESSNESS OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN PHILOLOGY

Total visits

Total visits per month

File Visits