СОЦІАЛЬНА РОБОТА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД (1861-1917 РР.) ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Abstract

Соціальна активність церкви завжди палко обговорювалася суспільством у різні часи життя церкви, яка виконувала свою роль не тільки в справі спасінні душ людських, але і в соціальному житті людей. Тому ця тема особливо актуальна в різний час та різні періоди. Факторами розвитку церковних соціальних проектів були не тільки бажання робити добро, до чого закликає церква, але і політичний вплив та державна політика, що мали вагомий вплив і на церковну сферу. Так як і освіта була в деякій мірі залежна від церкви, в данній роботі висвітлено проблематику та основні задачі даного періоду в розвитку соціального служіння церкви. The social activity of the church has always been hotly discussed by society at different times of the church life, which has been playing its role not only in the salvation of human souls, but also in people’s social life. Therefore, this topic is especially relevant at different times and different periods. Factors in the development of church social projects were not only the desire to do good, which the church calls for, but also political influence and government policy, which had an important impact on the church sphere. As education was also to some extent dependent on the church, this work reflects the problems and main tasks of this period in the development of the social service of the church.