СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблематиці соціокультурного аспекту розвитку театрального мистецтва в Україні періоду незалежності. Охарактеризовані основні напрямки реформування, вектори розвитку та кризові явища в українському театрі починаючи з 1991 року. Проаналізовані причини появи незалежних театрів в Україні, їх мистецьке спрямування та соціокультурна роль. Окремо проаналізовані найбільш популярні напрями театральних вистав, які можна ідентифікувати як соціальний театр. Серед них політичний театр, документальний та (пост)документальний театр, вербатім, форум-театр, перморманс, тощо. Коротко охарактеризовані зазначені напрями та визначено особливості розвитку театрального мистецтва у період пандемії – соціальні виклики для театру та його реакція як соціокультурного феномену. Визначено роль театрів та театральних діячів у житті українського суспільства після початку повномасштабного вторгнення, зміна напрямів діяльності, смислового навантаження репертуару, вихід на європейський рівень та терапевтичну роль українського театру в умовах війни.

The qualification work is devoted to the actual problems of the socio-cultural aspect of the development of theater art in Ukraine during the period of independence. The main directions of reform, vectors of development and crisis phenomena in the Ukrainian theater since 1991 are characterized. The reasons for the emergence of independent theaters in Ukraine, their artistic direction and socio-cultural role are analyzed. The most popular directions of theatrical performances, which can be identified as social theater, are analyzed separately. Among them are political theater, documentary and (post)documentary theater, verbatim, forum theater, performance, etc. The indicated directions are briefly characterized and the peculiarities of the development of theatrical art during the pandemic are defined - social challenges for the theater and its response as a socio-cultural phenomenon. The role of theaters and theater actors in the life of Ukrainian society after the beginning of the full-scale invasion, the change in the directions of activity, the semantic load of the repertoire, the transition to the European level and the therapeutic role of the Ukrainian theater in war conditions are determined.