МОДЕЛЬ СУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню та емпіричному дослідженню ефективності інтеграції розробленої моделі суб’єктно-орієнтованої взаємодії між вчителем та системами штучного інтелекту в освітній процес початкової школи. У дослідженні проведено теоретичний аналіз дефініцій і функцій штучного інтелекту, визначено його когнітивні можливості та обґрунтовано необхідність диференціації типів для етичного й раціонального застосування. Розроблена модель взаємодії передбачає багаторівневу взаємодію учня, вчителя та штучного інтелекту, де останній функціонує як інструментально-аналітичний компонент освітньої системи. Результати педагогічного експерименту довели ефективність моделі, що забезпечує підвищення когнітивної активності учнів, розвиток критичного мислення та креативності, персоналізацію освітніх траєкторій, а також зростання професійної компетентності педагогів у використанні інструментів штучного інтелекту. Окреслені у роботі методичні рекомендації включають алгоритми інтеграції інтелектуальних систем в освітній процес та підвищення цифрової грамотності педагогічних кадрів. Впровадження запропонованої моделі є перспективним напрямом трансформації освітнього середовища початкової школи, що сприяє адаптації до соціально-технологічних викликів і забезпечує синергію традиційних та інноваційних підходів у педагогіці The qualification work is devoted to the scientific substantiation and empirical study of the effectiveness of integrating the developed model of subject-oriented interaction between a teacher and artificial intelligence systems into the educational process of primary school. The study provides a theoretical analysis of the definitions and functions of artificial intelligence, identifies its cognitive capabilities, and substantiates the need to differentiate types for ethical and rational use. The developed interaction model provides for a multi-level interaction between a student, a teacher and artificial intelligence, where the latter functions as an instrumental and analytical component of the educational system. The results of the pedagogical experiment have proved the effectiveness of the model, which ensures the increase of students‘ cognitive activity, development of critical thinking and creativity, personalisation of educational trajectories, as well as the growth of teachers’ professional competence in the use of artificial intelligence tools. The methodological recommendations outlined in the paper include algorithms for integrating intelligent systems into the educational process and improving the digital literacy of teaching staff. The implementation of the proposed model is a promising direction for transforming the educational environment of primary school, which facilitates adaptation to socio-technological challenges and ensures the synergy of traditional and innovative approaches in pedagogy.