Browsing by Author "Ємець, Б. В."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    УГОДА VS ПРЕСРЕЛІЗ: ЛЕКСИЧНИЙ КОНТРАСТ В АНГЛОМОВНІЙ ОФІЦІЙНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ВОЄННОГО ЧАСУ
    (2026) Бєлєхова, Л. І.; Ємець, Б. В.
    У статті розглядається зіставний лексичний аналіз англомовних офіційних двосторонніх угод і офіційних пресрелізів, які описують ті самі або безпосередньо пов’язані події підписання документів у воєнному дискурсі. Важливість дослідження зумовлена потребою розмежувати дві споріднені, але функційно різні форми офіційної комунікації: угоду як правничо-інституційний текст кодифікації зобов’язань і пресреліз як публічно-інтерпретативний текст, який пояснює значення події для ширшої аудиторії. На відміну від досліджень, зосереджених на загальній лінгвокогнітивній характеристиці офіційно-ділових документів або на кількісній операціоналізації їхнього перлокутивного потенціалу, у цій статті увагу зосереджено саме на жанрово зумовленому лексичному контрасті між юридичною кодифікацією та публічним фреймуванням. Матеріалом дослідження стали офіційні англомовні тексти безпекових угод України з Великою Британією, Польщею, Хорватією та Францією, відповідні офіційні повідомлення і заяви про їх підписання, а також Спільна декларація країн G7 про підтримку України як порівняльний приклад публічнодипломатичної формули. Методологічно стаття спирається на жанровий аналіз, юридичну лінгвістику, фреймову семантику, когнітивну семантику та критичний дискурс-аналіз. Застосовано зіставний, лексико-семантичний, контекстуальноінтерпретаційний і лінгвокогнітивний методи. Установлено, що угоди тяжіють до інституційних і процедурних одиниць типу Participants, cooperation, capabilities, assistance, implementation, long-term support, тоді як пресрелізи активніше використовують динамічні, конкретизувальні та оцінні одиниці типу enables, interception, victory, ambitious, practical consequences. Доведено, що пресреліз не дублює угоду, а перекодовує її юридично-інституційний зміст у публічно зрозумілу й прагматично посилену форму.The article presents a contrastive lexical analysis of English-language official bilateral agreements and official press releases reporting the same or directly related signing events in wartime discourse. The relevance of the study lies in the need to distinguish two related but functionally different forms of official communication: the agreement as a legal-institutional text that codifies obligations, and the press release as a public-interpretative text that explains the meaning of the event to a wider audience. Unlike studies focused on the general linguo-cognitive characteristics of official business documents or on the quantitative operationalization of their perlocutionary potential, this article concentrates specifically on the genre-conditioned lexical contrast between legal codification and public framing. The material of the study includes the official English-language texts of Ukraine’s security agreements with the United Kingdom, Poland, Croatia, and France, the corresponding official signing news items and statements, and the G7 Joint Declaration of Support for Ukraine as a comparative example of a public diplomatic formula. The findings show that agreements tend to foreground institutional and procedural units such as Participants, cooperation, capabilities, assistance, implementation, and long-term support, whereas press releases more actively employ dynamic, concrete, and evaluative units such as enables, interception, victory, ambitious, and practical consequences. Therefore, the agreement– press release pair is a productive object for English lexicology because it demonstrates how one event receives two different lexical realizations depending on genre, addressee, and communicative purpose.
  • Thumbnail Image
    Item
    ІНТЕГРАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ АНГЛОМОВНИХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ У ВОЄННОМУ ДИСКУРСІ (2022–2025)
    (2026) Ємець, Б. В.; Бєлєхова Л. І.
    Статтю присвячено комплексному аналізу лінгвокогнітивних характеристик англомовних офіційноділових документів, воєнного дискурсу 2022–2025 рр. Її ідея полягає в тому щоб показати, як поєднання когнітивної семантики (концептуальна метафора, фреймова семантика) та критичного дискурсаналізу з юридичножанровою та юридичною лінгвістикою дозволяє формалізувати й кількісно оцінити перлокутивний ефект офіційних текстів. Перлокутивний ефект операціоналізовано через метрики MSI (зважена інтенсивність модальності must/shall/will/may у реченнях), TCH (горизонт зобов’язань: фіксовані/багаторічні строки й відкриті формули), CRL (наявність тригерів швидкої координації «within 24 hours»), EDI (густина перелікових клауз) і FCAF (частота фреймових лем як-от: support/commitment/security/deterrence/reform/recovery на 1 тис. слів). Аналітичний конвеєр включає нормалізацію, сегментацію, лематизацію, регулярні вирази для шаблонів і контроль надійності розмітки; забезпечення відтворюваності через вивантаження CSV і фіксацію версій скриптів. Корпус охоплює 10 автентичних документів. Наведено кейсові дослідження ключових міжурядових угод: безпекові (1–4); фінансові інструменти (5–7); секторальні MoU (8–10). Джерелами слугують офіційні публікації урядів та інституцій, машинозчитувані формати (HTML/PDF/DOCX). Показано гібридизацію юридичної точності й когнітивного моделювання (метафоризація, фреймування); з’ясовано роль модальності shall/will/must/may і темпоральних маркерів («10 років», «100 років», «for as long as it takes») у конструюванні зобов’язань та керованості інтерпретацій. Результати засвідчують відмінні жанрові профілі (security — вищі MSI і TCH та CRL≈1; financial — найвищий EDI та їх домінування support/recovery/reform; MoU — нижчий MSI, проміжний EDI), а також окреслюють практичні підказки для укладачів/перекладачів і визначають напрями подальших корпусних порівнянь (довоєнні/воєнні; англо/україномовні версії; чутливісні аналізи).The article proposes an integrative methodology for analyzing the linguo-cognitive characteristics of English-language official documents in the wartime discourse of 2022–2025. It shows how the combination of cognitive semantics (conceptual metaphor theory, frame semantics), critical discourse analysis, and legal-genre studies makes it possible to formalize and quantitatively assess the perlocutionary effect of official texts. The perlocutionary effect is operationalized through five metrics: MSI (weighted sentence-level intensity of the modalities must/shall/will/may), TCH (temporal commitment horizon: fixed or multi-year terms vs open-ended formulae), CRL (presence of rapid-coordination triggers such as “within 24 hours”), EDI (density of enumerative clauses), and FCAF (frequency of frame-bearing lemmas support/commitment/security/deterrence/reform/recovery per 1,000 words). The analytical pipeline includes text normalization, segmentation, lemmatization, pattern matching by regular expressions, and reliability checks of annotation; reproducibility is ensured through CSV exports and versioning of processing scripts. The corpus comprises 10 authentic documents, covering key intergovernmental security arrangements (1–4), financial instruments (5–7), and sectoral memoranda of understanding (MoUs) (8–10), all drawn from official machine-readable sources (HTML/PDF/DOCX). The analysis reveals a hybridization of legal precision and cognitive modelling (metaphorization, framing) and highlights the role of the modalities shall/will/must/may and temporal markers (“10 years”, “100 years”, “for as long as it takes”) in constructing commitments and constraining possible interpretations. The findings demonstrate distinct genre-specific profiles (security agreements with higher MSI and TCH and CRL≈1; financial instruments with the highest EDI and a dominance of support/recovery/reform frames; MoUs with lower MSI and intermediate EDI), outline practical implications for drafters and translators, and indicate avenues for further corpus-based comparison (pre-war vs wartime texts; English- vs Ukrainianlanguage versions; sensitivity analyses).