Browsing by Author "Блинова, О. Є."

Now showing 1 - 20 of 184

A HISTORICAL DIMENSION OF THE RESEARCH ON SOCIAL EXPECTATIONS OF AN INDIVIDUAL
(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nass Álvarez, J. L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Насс Альварес, Х. Л.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.
The purpose of the paper is to present theoretical-methodological critical analysis of social expectations of an individual in a historical dimension. It examines and outlines a historical component of trends in the research on social expectations in the world scientific literature and practice. The study determines and characterizes the following trends in the research on social expectations of an individual: philosophical, sociological, neurophysiological, psychological, social-psychological and the trend of construction of the future. It analyzes the current state of the development of social expectations of an individual in the context of the history of everyday life. The research reveals the essence and psychological content features of all the trends in the research. We come to the conclusion that a historical dimension of social expectations of an individual arranges the acquired knowledge about the trends in the research subject. El objetivo del artículo es realizar un análisis crítico, teórico y metodológico de las expectativas sociales de la persona en la dimensión histórica. Se estudió y se describió el componente histórico del estudio de las expectativas sociales en la literatura y en la práctica científicas mundiales. Se establecieron y se caracterizaron las direcciones siguientes de la investigación: filosófica, sociológica, neurofisiológica, psicológica, sociopsicológica y la de construcción del futuro. Se analizó el estado actual del desarrollo de las expectativas sociales de la persona en el contexto de historia cotidiana. Se revelaron la esencia y las características semánticas psicológicas de todas las direcciones de la investigación. Se concluyó que la dimensión histórica de las expectativas sociales ordena los conocimientos adquiridos sobre las direcciones del tema del estudio. Метою статті є теоретико-методологічне критичне аналізування соціальних очікувань людини в історичному вимірі. Вивчено і окреслено історичну складову напрямків дослідження соціальних очікувань у світовій науковій літературі і практиці. Встановлено та охарактеризовано такі напрямки дослідження соціальних очікувань особистості: філософський, соціологічний, нейрофізіологічний, психологічний, соціально-психологічний та напрямок конструювання майбутнього. Проаналізовано сучасний стан розвитку соціальних очікувань людини у контексті історії повсякденності. Розкрито сутність та психологічні змістові ознаки усіх напрямків дослідження. Зроблено висновок, що історичний вимір соціальних очікувань людини упорядковує отримані знання про напрямки предмету дослідження. Історичні аспекти, окреслені хронотопи становлення наукової проблеми у поєднанні з застосуванням порівняльного аналізування та синтезування, дедукції та індуктивного методу сприяють примноженню і збагаченню наукових знань. Історичний вимір дозволив створити теоретико-методологічну базу дослідження соціальних очікувань особистості. Окреслено напрямки подальших наукових пошуків у вигляді конструювання особистістю свого майбутнього у сучасному вимірі проблеми дослідження.
Assertiveness as a Factor of Students’ Choice of Behavior Strategies in Social Interaction
(2020) Blynova, O.; Moiseienko, V.; Los, O.; Burlakova, I.; Yevdokimova, O.; Toba, M.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Мойсеєнко, В. В.; Лось, О. М.; Бурлакова, І.; Євдокимова, О.; Тоба, М.; Попович, І. С.
The purpose of the study is to examine students’ assertiveness and their choice of behavior strategies in situations of social interaction. It considers assertive behavior as an ability to defend one’s rights, show positive and negative emotions, overcome social anxiety and adapt to social life. The research empirically investigates the correlation between students’ assertiveness and behavior strategies in conflict and in real situations of social interaction. Significant correlations with “competition” and “compromise” strategies (p<.05); indirect correlations of “adaptation” and “avoidance” strategies (p<.05) were established. The obtained results in the female sample were substantiated: between assertiveness and “compromise” (a direct correlation) and “adaptation” (an indirect correlation) (p<.05). In the male sample, assertiveness correlates with the “avoidance” strategy (p<.05). We maintain that internality at a statistically significant level correlates with assertiveness (р< .05). The obtained and substantiated empirical results about the students’ assertive behavior have scientific value. They should be operationalized into educational process. These results are useful for psychological consultancy, psychotherapeutic and training work. El objetivo de la investigación es estudiar la asertividad de los estudiantes y su elección de estrategias de comportamiento en las situaciones de interacción social. El comportamiento asertivo se considera como la capacidad de defender sus propios derechos, expresar sus sentimientos positivos y negativos, superar la ansiedad social, adaptarse a la vida social. Se investigó empíricamente la relación entre la asertividad de estudiantes y las estrategias de comportamiento en conflictos y situaciones reales de interacción social. Fueron establecidas las relaciones significativas con las estrategias de “competencia” y “compromiso” (p<.05), relaciones inversas con las de “adaptación” y “evitación” (p<.05). Recibieron y argumentaron los resultados de la muestra femenina: entre asertividad y “compromiso” (relación directa) y “adaptación” (relación inversa) (p<.05). En la muestra masculina la asertividad se correlaciona con la estrategia de “evitación” (p<.05). Se constató que la internalidad del nivel estadísticamente significativo está relacionada con la asertividad (p<.05). Los resultados empíricos obtenidos y comprobados del comportamiento asertivo de los estudiantes tienen un valor científico. Deben ser operacionalizados en el proceso educativo. Los resultados son útiles también para las consultas psicológicas, la psicoterapia y el retiro.
CORPORATE CULTURE OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION AS A FACTOR IN FORMING STUDENTS’ PROFESSIONAL IDENTITY
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Lappo, V.; Kalenchuk, V.; Agarkov, O.; Shramko, I.; Lymarenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Каленчук, В.; Агарков, О.; Лимаренко, Л.
The purpose is to examine the features of the correlation between the evaluations of corporate culture by university students and their professional identity. Corporate culture of a university is considered as an integral system of standards, rules, beliefs, values and behavior patterns of its participants. Corporate culture determines the uniqueness of a university among other educational institutions. The paper establishes correlation between the students' perceptions of the university corporate culture with organizational identity (p≤.05). The study investigates the variable “organizational identity” as an intermediary between the university corporate culture and the students’ professional identity. The research determines that the students’ evaluation of the university corporate culture affects organizational identity, and through it – professional identification of future specialists. Comparative analysis of the ideas about the real and desired images of corporate culture of a higher education institution proves that a hierarchical, bureaucratic model corresponds to organizational culture of the university; a democratic, collaborative model (р < .05) corresponds to the desired image of organizational culture. The students’ self-identification with the university community has a positive correlation with their professional identification. El objetivo del trabajo es estudiar las particularidades de la interrelación entre las evaluaciones de la cultura corporativa de estudiantes de la universidad y su identidad profesional. La cultura corporativa de la Universidad se considera como un sistema coherente de normas, reglas, convicciones, valores, ejemplos de comportamiento de sus participantes. La cultura corporativa determina la singularidad de la universidad entre otras instituciones educativas. Existe la interrelación entre las concepciones de los estudiantes sobre la cultura corporativa de la universidad y la identidad organizacional. Se investigó la variable “identidad organizacional” como mediadora entre la cultura corporativa de la universidad y la identidad profesional de los estudiantes. Se determinó que la evaluación de los estudiantes de la cultura corporativa de la universidad influye en la identidad organizacional y, a través de ella, en la identificación profesional de futuros especialistas. El análisis comparativo sobre la imagen real y deseada de la cultura organizacional de la institución de educación superior, mostró que un modelo jerárquico, burocrático corresponde a la cultura organizacional de la universidad; mientras que un modelo democrático y colaborativo (p <.05) corresponde a una imagen deseable. La identificación de los estudiantes con la comunidad universitaria se correlaciona positivamente con la identificación profesional. Метою є дослідження особливостей взаємозв’язку між оцінками корпоративної культури студентів університету та їх професійною ідентичністю. Корпоративну культуру університету розглянуто як цілісну систему норм, правил, переконань, цінностей, зразків поведінки її учасників. Корпоративна культура визначає унікальність університету серед інших освітніх закладів. Встановлено взаємозв’язок між уявленнями студентів про корпоративну культуру університету з організаційною ідентичністю (р≤.05). Досліджено змінну “організаційна ідентичність” як посередника між корпоративною культурою університету та професійною ідентичністю студентів. Визначено, що оцінка студентами організаційної культури університету впливає на організаційну ідентичність, а вже через неї – на професійну ідентифікацію майбутніх фахівців. Порівняльнe аналізування уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти, засвідчило, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель (р<.05). Ідентифікація студентами себе з університетською спільнотою позитивно корелює з професійною ідентифікацією.
CОЦИАЛЬНЫЕ И ЛИЧНОСТНЫЕ ФАКТОРЫ ОТНОШЕНИЯ ПРИНИМАЮЩЕГО НАСЕЛЕНИЯ К ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫМ ЛИЦАМ
(2017) Блинова, Е. Е.; Блинова, О. Є.
Статья посвящена изучению проблемы социально-психологической адаптации внутренних вынужденных мигрантов в регионах переселения. Среди важных факторов адаптации особое внимание уделяется отношению принимающего населения к внутренне перемещенным лицам (ВПЛ). Показано, что чувство потери контроля над ситуацией, собственной некомпетентности, выражаются у мигрантов в чувствах гнева, агрессивности и враждебности к представителям принимающего региона. В отношениях между принимающим населением и мигрантами решающую роль играют социально-психологические и культурные особенности восприятия группами друг друга, результатом чего являються сформированные стереотипы. В работе представлены результаты эмпирического исследования, в котором основными факторами отношения к внутренним мигрантам выявлены толерантность, качество жизни, некоторые социальные характеристики (возраст, социальный капитал и т.п.).
EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE
(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.
Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.
Empirical research of vitality of representatives of parachuting and yoga practice: a comparative analysis
(2020) Popovych, I. S.; Kuzikova, S.; SHCHERBAK, T.; Blynova, O. Ye.; LAPPO, V.; BILOUS, R.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Лаппо, В. В.; Білоус, Р. М.
The purpose of the article is empirical research and theoretical substantiation of subjective and dispositional vitality of representatives of parachuting and yoga practice; carrying out a comparative analysis of the results of two experimental groups with the control group. The analysis of probable causes of exhaustion and increasing of respondents’vitality has been carried out. The mechanisms of influence of the researched types of the activity of respondents at the level of subjective and dispositional vitality have been described. Participants of the research are: athletes of parachute sports JSC LLC “Avia-Soyuz” (Mayske, Dnipro, Ukraine)(n=43); representatives of yoga practice of the Yoga Studio “Symmetry” (Sumy, Ukraine) (n=36) and representatives of the control sample, which consisted of students of Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Methods. The following standardized and adapted psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Subjective Vitality Scale”; “Hardiness Survey”. Results. Empirical results of the research of vitality and hardiness of respondents are presented. Significant correlations of the studied parameters have been established (p<.05; p <.01). Differences were set down in the parameter “Control” (p<.05) in the group of parachutists compared to the control. The high results of “Control” (M=22.12; SD=5.64) of representatives of parachuting have been substantiated with excessive danger and extremeness of this kind of sport. It is stated that total control can deplete parachutists, i. e. be a factor of reducing vitality. Emphasis was placed on the indicators of respondents who practice yoga, who had higher average values of Dispositional Vitality (M=35.64; SD=9.91) and Hardiness (M=57.81; SD=12.42) with lower average values of Control (M=19.12; SD=4.14). Conclusions. High level of subjective vitality as a state and dispositional vitality as a personal quality of parachutists and yoga was stated. Comparative analysis of the results with the indicators of the control group showed a direct dependence of the positive impact of parachuting and yoga practice on the respondents’ vitality and hardiness. It has been proposed to operationalize the results of the research in the practice of maintaining and improving the mental state of vitality of the representatives of the studied activities and to extend to athletes of individual and game sports. Метою статті є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування суб’єктної і диспозиційної вітальності у представників парашутного спорту і практики йоги; здійснення порівняльного аналізування отриманих результатів двох експериментальних груп з контрольною групою. Здійснено аналізування ймовірних причин виснаження та підвищення життєстійкості респондентів. Описано механізми впливу досліджуваних видів активності респондентів на рівні суб’єктної та диспозиційної вітальності. Учасники дослідження: спортсмени парашутного виду спорту АК ТОВ “Авіа-Союз” (Майське, Дніпропетровська обл., Україна) (n=43); представники практики йоги Студії йоги “Симетрія”(Суми, Україна) (n=36) та представники контрольної вибіркової сукупності, яку склали студенти Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: “ Subjective Vitality Scale” (R. Ryan and C. Frederick, 2006; adapted by L. Alexandrova, 2014); “Hardiness Survey”, (S. Maddi, 1994; adapted by D. Leont’ev and E. Rasskazova, 2006). Результати. Представлено емпіричні результати дослідження вітальності та життєстійкості респондентів. Встановлено значущі кореляційні зв’язки досліджуваних параметрів (р < .05; р < .01). Зафіксовано відмінності у параметрі “Контроль” (р < .05) у групі парашутистів порівняно з контрольною. Обґрунтовано високі результати “Контроль” (М = 22.12; SD =5.64) у представників парашутного спорту надмірною небезпекою і екстремальністю парашутного спорту. Зазначено, що тотальний контроль може виснажувати парашутистів, тобто бути чинником пониження вітальність. Акцентовано увагу на показниках респондентів, що практикують йогу, у яких за нижчих середніх значень Контролю (М = 19.12; SD =4.14), зафіксовано вищі середні значення Диспозиційної вітальності (М = 35.64; SD =9.91) та Життєстійкості (М = 57.81; SD =12.42). Висновки. Встановлено високий рівень суб’єктної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту та практики йоги. Порівняльне аналізування результатів з показниками контрольної групи показало пряму залежність позитивного впливу занять парашутним спортом та практики йоги на вітальність та параметри життєстійкості респондентів. Запропоновано операціоналізувати результати дослідження у практику підтримки і підвищення психічного стану вітальності як представників досліджуваної діяльності і поширити на спортсменів індивідуальних та ігрових видів спорту.
Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.
The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.
INSIGHT: THE PSYCHOLOGICAL DIMENSIONS OF SOCIETY: SCIENTIFIC JOURNAL
(2022) Popovych, I.; Blynova,Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.
INTERPERSONAL RELATIONSHIP IN THE MODERN NUCLEAR FAMILY
(2021) Krupnyk, G. А.; Blynova, O. Ye.; Крупник, Г. А.; Блинова, О. Є.
The article describes the construction of an empirical study of the factors that influence of the development of the interpersonal relationships of the sibling in the nuclear family. The results of the questionnaire "Parent-Child Interaction" testify that more demanding, with a high level of responsibility and level of expectations, as well as controlling is the mother's behavior towards her second child.
Modern research of the representatives of psychological sciences
(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.
OPTIMIZACIÓN DEL DESARROLLO Y PSICOCORRECCIÓN DE EXPECTATIVAS SOCIALES DE ESTUDIANTES DE FILOLOGÍA EXTRANJERA
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, Olena; Zhuravlova, Anna; Toba, Marianna; Tkach, Tamara; Zavatska, Nataliia; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Журавльова, А. П.; Тоба, Маріанна; Ткач, Тамара; Завацька, Наталія
The aim of the study is to optimize the development and psycho-correction of the social expectations of the subjects; definition of the relationship of the psychological content parameters of social expectations with the indicators of subjective control, sense of life orientations, the motivational sphere of future teachers of foreign philology. The research is conducted in three stages: the recording, forming and control. At the qualifying stage, questionnaires LSE, LSC, PIL, and LPS were used. The most significant interrelation of the investigated parameters was established. At the formative stage a special course “Social expectations: theory and practice” was introduced. Experimental (n=15) and control groups (n=17) were student groups of future teachers of Spanish philology. The control stage confirmed the significant positive changes in the parameters: the awareness of the expected course of events (.004**; p≤.01), the expected attitude to participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01), expected performance (.018**; p≤.01) and the level of social expectations of the subjects (.001**; p≤.01). The effectiveness of the developed program has been experimentally confirmed and ways of improvement and development perspectives have been proposed. El objetivo del estudio es optimizar el desarrollo y la psicocorrección de las expectativas sociales de los encuestados, definir la relación de los parámetros del contenido psicológico de las expectativas sociales con los indicadores de control subjetivo, el sentido de las orientaciones de la vida, la esfera motivacional de los futuros profesores de filología extranjera. La investigación se realiza en tres etapas: la determinación, la formación y el control. En la etapa de determinación se han utilizado tales cuestionarios como LSE, LSC, PIL y LPS. Se ha establecido la interrelación más significativa de los parámetros investigados. En la etapa de formación se ha introducido un curso especial “Expectativas sociales: teoría y práctica”. El grupo experimental (n=15) y el del control (n=17) fueron grupos de estudiantes de futuros profesores de filología española. La etapa de control ha confirmado los cambios positivos significativos de los parámetros: el conocimiento del curso previsto de los eventos (.004**; p≤.01), la actitud esperada para los participantes en la interacción interpersonal (.008**; p≤.01), el rendimiento esperado (.018**; p≤.01) y el nivel de expectativas sociales de los investigados (.001**; p≤.01). La eficacia del programa desarrollado se ha confirmado experimentalmente y se han propuesto formas de mejora y perspectivas de su desarrollo. Мета дослідження – оптимізувати розвиток та психокорекцію соціальних очікувань досліджуваних; визначити взаємозв'язок психологічних змістових параметрів соціальних очікувань з показниками суб'єктного контролю, сенсу життєвих орієнтацій, мотиваційної сфери майбутніх викладачів іноземної філології. Дослідження проводиться в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. На констатувальному етапі використано анкети LSE, LSC, PIL та LPS. Встановлено найбільш вагомий взаємозв'язок досліджуваних параметрів. На стадії формування було запроваджено спеціальний курс «Соціальні очікування: теорія та практика». Експериментальна (n = 15) та контрольна групи (n = 17) були студентськими групами майбутніх викладачів іспанської філології. Етап контролю підтвердив значні позитивні зміни параметрів: усвідомлення очікуваного перебігу подій (.004 **; p≤.01), очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008 **; p≤.01 ), очікувані результати (.018 **; p≤.01) та рівень соціальних очікувань суб’єктів (.001 **; p≤.01). Ефективність розробленої програми експериментально підтверджена та запропоновано шляхи вдосконалення та перспективи розвитку.
Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine
(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.
The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).
PROFESSIONAL RELEVANCE OF POTENTIAL LABOR EMIGRANTS
(2022) Blynova, O.; Derevianko, S.; Ivanova, O.; Popovych, I. S.; Estay Sepulveda, J. G.; Блинова, О. Є.; Дерев’янко, С. М.; Іванова, О. В.; Попович, І. С.; Естай Сепулведа, Х. Г.
The purpose is to examine professional relevance in the formation of migration policy in the dimensions of social geography and social-psychological determinants of emigrants’ behavior. We conducted empirical research involving people who applied for consultation to official institutions, agencies and economic entities dealing with search for job vacancies and employment of Ukrainian citizens abroad. Метою є визначення професійної затребуваності у формуванні міграційної політики у вимірах соціальної географії і соціально-психологічних детермінант поведінки емігрантів. Проведено емпіричне дослідження серед осіб, які зверталися за консультацією до офіційних установ та агенцій, суб’єктів господарської діяльності, які задіяні в пошуку трудових вакансій та здійснюють працевлаштування громадян України за рубежем. Застосовано психодіагностичні методики: опитувальник “Професійна затребуваність особистості” (О. Харитонова); “Опитувальник стилів ідентичності” M. Берзонські (адаптація О. Бєлінська і I. Бронін); “П’ятифакторний особистісний опитувальник” (адаптація Л. Бурлачук і Д. Ковальов). Результати. З’ясовано, що у потенційних трудових мігрантів, які звертаються до різних агенцій та організацій з метою отримання інформації про можливості працевлаштування за кордоном, спостерігається низький та нижче за середній рівень задоволеності професійною самореалізацією, своєю професійною затребуваністю, результатами власної професійної діяльності. Визначено відмінності між групою потенційних мігрантів та групою осіб, які працевлаштовані та не мають намірів для виїзду за кордон за параметрами: “задоволеність реалізацією професійного потенціалу” (р<.01); “належність до професійної спільноти” (р<.05); “переживання професійної затребуваності” (р < .05). Висновки. Виявлено, що у групі потенційних мігрантів переважає дифузний стиль ідентичності, рішення потенційних мігрантів стосовно важливих життєвих та професійних ситуацій залежать від випадкових чинників, що свідчить про нездатність тримати чіткий вектор професійного розвитку, бачити професійну мету та шляхи її послідовної реалізації. Встановлено наявність взаємозв’язків між переживанням професійної затребуваності та особистісними характеристиками потенційних мігрантів, а саме, з’ясовано, що високий рівень оцінки своєї професійної компетентності, професійного авторитету, задоволеності реалізацією професійного потенціалу зумовлюється відкритістю досвіду, комунікативністю, організованістю, високим рівнем самоконтролю поведінки.
PSYCHOLOGICAL FACTORS OF COMPETITIVENESS OF THE WOMEN’S YOUTH HANDBALL TEAM
(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; KONONENKO, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кононенко, О. І.
The aim of the article is an empirical study of the influence of dispositional optimism on the psychological meaning parameters of the athletes’competitiveness of women’s youth handball teams. Study participants: women’s youth handball teams (n = 61). The handball players are representatives of five national teams from different regions of Ukraine.They are regular participants in the competitions of the Championship of Ukraine (Junior League). Methods. Standardized and adapted psychodiagnostic methods, correlation analysis, comparative analysis using φ – Fisher’s angular transformation criterion are applied. Results. The components of competitiveness of young female handball players are determined and grounded: motivational, regulatory, personal. It is established that the average viability indicators in the group of women’s handball players exceed the average normative values, which points out at the ability to overcome difficult, stressful situations in training and competitive sports activities. Higher indicators of the studied sample were stated in comparison with the normative values on the scales “Openness to experience”, “Conscientiousness” and “Extraversion”. It was found that dispositional optimism at a statistically significant level (p < .05) correlates with the indicators “Motivation to succeed”, “Hardiness” and its components (commitment, control, challenge). The correlation at the statistically significant level (p < .05) of dispositional optimism with personal factors, namely, with openness to experience, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism was stated. A comparative analysis of two groups of female handball players by the level of dispositional optimism was performed. It is established and substantiated that dispositional optimism has an impact on the motivation to succeed, hardiness, openness to experience, conscientiousness. The diagram is constructed and the differences in the key parameters of dispositional optimism are clearly shown. The obtained results should be implemented in the practice of psychological work on pre-competitive training of young athletes in team sports in order to increase the level of competitiveness. Метою статті є емпіричне дослідження впливу диспозиційного оптимізму на психологічні змістові параметри конкурентоздатності спортсменок молодіжних жіночих гандбольних команд. Учасники дослідження: жіночі молодіжні гандбольні команди (n=61). Гандболістки є представницями п’ятьох збірних команд різних областей України. Вони є постійними учасницями змагань Чемпіонату України (Ліга Юніорів). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики, кореляційне аналізування, порівняльне аналізування за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено і обґрунтовано складові конкурентоздатності юних гандболісток: мотиваційну, регуляційну, особистісну. Встановлено, що середні показники життєстійкості в групі гандболісток перевищують середньонормативні значення, що свідчить про здатність долати складні, стресові ситуації у тренувальній та змагальній спортивній діяльності. Констатовано більш високі показники досліджуваної вибірки порівняно з нормативними значеннями за шкалами “Відкритість досвіду”, “Сумлінність (добросовісність)” та “Екстраверсія”. З’ясовано, що диспозиційний оптимізм на статистично значущому рівні (р < .05) корелює з показниками “Мотивація досягнення успіху”, “Життєстійкість” та її складовими (залученість, контроль, прийняття ризику). Констатовано кореляційний зв’язок на статистично значущому рівні (р < .05) диспозиційного оптимізму з особистісними чинниками, а саме, з відкритістю досвіду, сумлінністю, екстраверсією, схильністю до згоди, нейротизмом. Здійснено порівняльне аналізування двох груп гандболісток за рівнем диспозиційного оптимізму. Встановлено і обґрунтовано, що диспозиційний оптимізм має вплив на мотивацію досягнення успіху, життєстійкість, відкритість досвіду, сумлінність (самоконтроль). Побудовано діаграму і наочно показано відмінності за ключовими параметрами диспозиційного оптимізму. Отримані результати доцільно операціоналізувати у практику психологічної роботи з передзмагальної підготовки юних спортсменів командних видів спорту з метою підвищення рівня конкурентоздатності.
Psychological Features of Subjective Vitality and Hardiness of Representatives of Parachute Sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Skyba, O.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Скиба, О.
The purpose of the research is to clarify the issue of connection of personal vitality with the concept of vitality. The aim of this study is to consider the phenomenon of vitality in accordance with various scientific theories and to illuminate the psychological features of vitality. Also the goal is to analyze the results of an experimental study of the features of vitality and hardiness of parachute representatives. The empirical research has been carried out at the basis of JSC “Avia-Soyuz” of the State Company “Mayske”. The study involved 180 respondents aged 25 to 50 years, including 90 parachute representatives and 90 control group respondents. Informed consent to participate in the study has been obtained from all participants. From the group of empirical methods the psychodiagnostic methods (Subjective Vitality Scale (Ryan & Frederick), Vitality Test (Maddi)) were used in the study. From the group of methods of data analysis (processing) we used qualitative and quantitative analysis of the obtained results, methods of computer processing of experimental data. A theoretical analysis of the subjective vitality phenomenon in the context of psychology is presented; its peculiarities from the point of view of different scientific approaches are highlighted. Psychological and physiological factors of increase of vital energy are analyzed and causes of its exhaustion are examined. Psychological peculiarities of the concept of vitality and its main components have been revealed. The basic psychological patterns that link vitality to the phenomenon of vitality are substantiated in the work. The results of the empirical study, the purpose of which was to investigate the psychological features of subjective vitality and vitality in parachuting, were analyzed. The comparative analysis of the results of parachutists with the representatives of the control group was carried out. Indicators of subjective vitality as a condition and dispositional vitality as a personal quality of parachute representatives were determined as a result of the research. The dynamics of subjective vitality from the beginning to the end of the jump season was analyzed. The features of hardiness and its components: control and risk acceptance were investigated. A comparative analysis of the results of parachute sports representatives with the results of the control group was carried out. Розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями. Висвітлити психологічні особливості життєстійкості. Розкрити питання зв'язку особистісної вітальності з поняттям життєстійкості. Проаналізувати результати експериментального дослідження щодо вивчення особливостей вітальності та життєстійкості разом з її компонентами у представників парашутного спорту. Матеріал та методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Методика дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка, Тест життєстійкості Мадді. У дослідженні взяли участь 180 респондентів віком від 25 до 50 років, серед них 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне досліджування здійснювалося на на базі: АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Результати. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності в контексті психології, висвітлено її особливості з точки зору різних наукових підходів. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Розкрито психологічні особливості поняття життєстійкості та її основних компонентів. В роботі обґрунтовано основні психологічні закономірності, що пов’язують вітальність з феноменом життєстійкості. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності та життєстійкості у представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів парашутистів з представниками контрольної групи. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначено показники суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту. Здійснено аналіз динаміки суб’єктивної вітальності від початку до кінця стрибкового сезону. Досліджено особливості життєстійкості та її компонентів: контролю та прийняття ризику. Проведено порівняльний аналіз результатів представників парашутного спорту з результатами контрольної групи.
PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL MARGINALITY OF FUTURE SOCIAL WELFARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Kisil, Z.; Tkach, T.; Semenova, N.; Kamisnka, S.; Semenov, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Кисіль, З.; Ткач, Т.; Семенова, Н.; Семенов, О.; Камінська, С.
The purpose is to examine psychological manifestations of professional marginality and determine if future social welfare professionals have its structural components. Professional marginality is considered as a connection disruption in the system “person – profession – society”. The study establishes that the main factors of the formation of professional marginality are socially determined, professionally determined and personality factors. Factor analysis determines four models of the profession: 1) Awareness of one’s professional efficiency (competence, knowledge and skills) (“Personal model of the profession” (23.51%); the sub-system “person and profession”); 2) Awareness of social significance of the profession (“Social model of the profession” (18.31%); the sub-system “profession and society”); 3) Awareness of oneself as an in demand professional (“Individual model of the profession” (9.39%); the sub-system “professional and society”); 4) Lack of significant correlations with the indexes of professional identity / professional marginality and demand for the profession, the domination of extraversion and neuroticism (“Communicative model of the profession” (7.46%); it partly reflects the sub-system “profession and society”). El objetivo del estudio es determinar las manifestaciones psicológicas de la marginalidad profesional de los futuros especialistas de la seguridad social e identificar sus componentes estructurales. La marginalidad profesional se considera como la ruptura de los vínculos en el sistema “persona – profesión – sociedad”, como el rechazo de normas, valores, responsabilidad, moralidad de la profesión e incumplimiento de las funciones profesionales, falta de ética profesional. Se han determinado que los factores principales que causan la formación de la marginalidad profesional son de origen social, profesional y personal. La estructura de la identificación profesional tiene cuatro modelos de la profesión: 1) comprensión de su preparación profesional (“Modelo personal de la profesión” (23.51%); subsistema “personalidad y profesión”); 2) comprensión de la importancia social de la profesión (“Modelo social de la profesión” (18.31%); subsistema “profesión y sociedad”; 3) conciencia de sí mismo como un especialista que tiene demanda (“Modelo individual de la profesión” (9.39%); subsistema “especialista y sociedad”; 4) ausencia de los vínculos significativos con los indicadores de identidad profesional / marginalidad profesional y demanda profesional, la prevalencia de extraversión y neuroticismo (“Modelo comunicativo de la profesión” (7.46%); refleja parcialmente el subsistema “profesión y sociedad”). Метою є з’ясування психологічних проявів професійної маргінальності та визначення її структурних компонентів у майбутніх фахівців соціального забезпечення. Професійна маргінальність розглядається як розрив зв'язків у системі «людина – професія – суспільство», як відмова від норм, цінностей, відповідальності, моральності професії та недотримання професійних функцій, відсутність професійної етики. Визначено, що основні фактори, що зумовлюють формування професійної маргінальності, мають соціальне, професійне та особистісне походження. Структура професійної ідентифікації має чотири моделі професії: 1) розуміння їх професійної підготовки ("Особистісна модель професії" (23,51%); підсистема "особистість і професія"); 2) розуміння соціальної важливості професії ("Соціальна модель професії" (18,31%); підсистема "професія і суспільство"; 3) самосвідомість як затребуваного фахівця ("Індивідуальна модель професії" (9,39%); підсистема «спеціаліст та суспільство»; 4) відсутність значущих зв’язків із показниками професійної ідентичності / професійної маргінальності та професійного попиту, поширеності екстраверсії та невротизму («Комунікативна модель професії» (7,46%); частково відображає підсистему "професія та суспільство").
PSYCHOLOGICAL SAFETY OF THE LEARNING ENVIRONMENT IN SPORTS SCHOOL AS A FACTOR OF ACHIEVEMENT MOTIVATION DEVELOPMENT IN YOUNG ATHLETES
(2020) Blynova, O. Ye.; Kruglov, K.; Semenov, O.; Los, O.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. О.; Семенов, О. С.; Лось, О. М.; Попович, І. С.
The article is dedicated to studying the influence of psychological safety of the learning environment in sports school on manifestation of achievement motivation in young athletes. The aim is to determine an interdependence of indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school with indicators of sport motivation in young athletes. An empirical research was performedwitha sample of young athletesstudying and training at a sports school (n=61, the age of 15-16 years). Such psychodiagnostic techniques are applied: “Socio-psychological Safety of Subject» (“SSS”) (Eksacusto, 2009), “Sport Motivation Scale” (“SMS”) (Vallerand, 1997, adapted by Kasatkin, Vykhodets & Kvitchastyy, 2012), “Motives for Playing Sports” (“MPS”) (Shaboltas, 2004). Results. The interrelations between the indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school and structural components of sport motivation in young athleteshave beenrevealed. A significant tie-in between a motive to achieve success in sports and safety (.284; p <.05), motive for social self-assertion and satisfaction (.308; p <.05); civil and patriotic motive and safety (.356; p <. 01) has been determined. Differences in manifestations of sport motives among athleteswith high (p <.05) and low (p <.05) level of social and psychological safety, proving the influence of social and psychological safety of the learning environment in sports school on manifestations of motives for achievement of individual success and orientation towards the interests of team and collective, have been found. The results obtained can be considered in the psychological training of athletes. Статтю присвячено вивченню впливу психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивації досягнення юних спортсменів. The aim is визначення взаємозалежності показників соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи з показниками спортивної мотивації юних спортсменів. Проведено емпіричне дослідження у вибірці юних спортсменів, які навчаються і виховуються у спортивній школі (n=61, вік 15-16 років). Результати. Виявлено взаємозв’язки між показниками соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи та складовими структури спортивної мотивації юних спортсменів. Встановлено значущий зв’язок мотиву досягнення успіху у спорті з захищеністю (.284; р < .05), мотиву соціального самоствердження з задоволеністю (.308; р < .05), громадянсько-патріотичного мотиву з захищеністю (.356; р < .01). З’ясовано відмінності у проявах спортивних мотивів між юними спортсменами з високим (р < .05) та низьким рівнем соціально-психологічної безпеки (р < .05), що доводить вплив соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивів досягнення індивідуального успіху та орієнтацію на інтереси колективу, команди. Отримані результати можуть бути враховані у психологічній підготовці спортсменів.
PSYCHOLOGYCAL PROVISION OF PROCESSES MODERNIZATION OF METALLURGICAL PRODUCTION MANAGEMENT
(2018) Blynova, O. Ye.; Sheviakoy, O. V.; Блинова, О. Є.
Purpose: The creation of an ergonomic methodical approach to the processes modernization of metallurgical production management, which involves a human factor at the difficult man-machine system development and exploitation and the realization degree estimation of ergonomic requirements on the different stages of operator`s activity planning. Methodology: An analytical model of the organization of the research works devoted to the ergonomic modernization of man-machine systems was developed. Searching and purpose-oriented investigations on the different stages of man-machine system development and exploitation were modelled from the sketchy projection till the exploitation of the system. Theoretical, system analytical and experimental methods were used. Findings: The results of processes ergonomic modernization of metallurgical production management were discussed in two countries under new economic (market) conditions. The factors, which define the tension in rolling-mill operator`s activity, were exposed. Some recommendations on modernization of the existing technology and labor organization were formulated.
Research of predisposition to risk of participants of extreme sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Kuzikov, B.; Blynova, O.; Vavryniv, O.; Khmiliar, О.; Popovych, I. S.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Кузіков, Б.; Блинова, О. Є.; Вавринів, О.; Хміляр, О.; Попович, І. С.
The purpose of the research is a theoretical analysis and experimental study of predisposition to risk of participants of extreme sports and establishment of recommendations for the development of personal qualities for successful and safe activities. The study involved representatives of extreme sports (n = 180): skydivers (n = 60), base jumping representatives (n = 60) and motorcyclists (n = 60). The behavioral patterns of respondents engaged in extreme sports have been revealed and substantiated. Levels of predisposition to risk, self-confidence, nervous mental stability and search for thrills of representatives of motorcycle sports, parachuting and base jumping have been determined. The dynamics of the level of predisposition to risk, nervous mental stability and the scale of search for thrills depending on the experience of extreme activity of the respondents have been observed. The relationship between the level of predisposition to risk and such indicators as nervous mental stability, self-confidence, the search for thrills has been established (p ≤ .05). Recommendations for the development of the necessary personal qualities for successful extreme activities have been developed. El objetivo del estudio es efectuar el análisis teórico y el estudio experimental del apetito de riesgo de los participantes de deportes extremos y elaborar las recomendaciones del desarrollo de cualidades personales para actividades exitosas y seguras. En el estudio han participado los representantes de deportes extremos (n = 180): paracaidistas (n = 60), representantes del bungee jumping (n = 60) y motociclistas (n = 60). Se ha revelado y argumentado las reglas de comportamiento de los que practican deportes extremos. Se ha determinado los niveles de apetito de riesgo, de autoconfianza, de estabilidad neuropsicológica y de búsqueda de emociones fuertes de los representantes del motociclismo, paracaidismo y bungee jumping. Se ha monotoreado la dinámica del nivel de apetito de riesgo, de estabilidad neuropsicológica y de escala de búsqueda de emociones fuertes según la experiencia de actividad extrema de los deportistas investigados. Se ha establecido la relación entre el nivel del apetito de riesgo y tales indicadores como estabilidad neuropsicológica, autoconfianza, búsqueda de emociones fuertes (p ≤ .05). Se ha elaborado las recomendaciones del desarrollo de las cualidades personales necesarias para actividades extremas exitosas. Метою дослідження є теоретичне аналізування і експериментальне дослідження схильності до ризику в учасників екстремальних видів спорту та розробка рекомендацій щодо розвитку особистісних властивостей для успішної та безпечної діяльності. У дослідженні взяли участь представники екстремальних видів спорту (n=180): спортсмени-парашутисти (n=60), представники бейсджампінгу (n=60) та мотоциклісти (n=60). Розкрито і обґрунтовано поведінкові закономірності респондентів, що займаються екстремальними видами спорту. Визначено рівні схильності до ризику, впевненості в собі, нервово-психічної стійкості та пошуку гострих відчуттів у представників мотоциклетного спорту, парашутизму та бейсджапмінгу. Відстежено динаміку рівня схильності до ризику, нервово-психічної стійкості та шкали пошуку гострих відчуттів в залежності від досвіду екстремальної діяльності досліджуваних. Встановлено взаємозв’язок рівня схильності до ризику з такими показниками як нервово-психічна стійкість, впевненість в собі, пошук гострих відчуттів (р≤.05). Розроблено рекомендації щодо вироблення необхідних особистісних властивостей для успішної екстремальної діяльності.
Research of Relationship between the Social Expectations and Professional Training of Lyceum Students studying in the Field of Shipbuilding
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Aleksieieva, M.; Nosov, P. S.; Zavatska, N.; Smyrnova, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Алексєєва, М. І.; Носов, П. С.; Завацька, Н. Є.; Смирнова, О. О.
Social expectations are important regulators of vocational training of lyceums of shipbuilding vocational schools. The aim is to study the relationship of social expectations and professional training of lyceum-shipbuilders (n = 251). The most significant relationships of expectations and investigated variables at the level (p≤.01) are established. The program for optimization of development and psycho-correction in the form of the elective “Expected result” is implemented. The efficiency of the developed program has been experimentally confirmed. The ways of improvement and development perspectives are proposed. Соціальні очікування є важливими регуляторами навчально-професійної підготовки ліцеїстів суднобудівних професійно-технічних училищ. Метою є дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і професійної підготовки ліцеїстів-суднобудівельників (n=251). Встановлено найбільш значущі взаємозв’язки очікувань і досліджуваних змінних на рівні (p≤.01). Впроваджено програму оптимізації розвитку та психокорекції у формі факультативу «Очікуваний результат». Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.