PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL MARGINALITY OF FUTURE SOCIAL WELFARE PROFESSIONALS

Abstract

The purpose is to examine psychological manifestations of professional marginality and determine if future social welfare professionals have its structural components. Professional marginality is considered as a connection disruption in the system “person – profession – society”. The study establishes that the main factors of the formation of professional marginality are socially determined, professionally determined and personality factors. Factor analysis determines four models of the profession: 1) Awareness of one’s professional efficiency (competence, knowledge and skills) (“Personal model of the profession” (23.51%); the sub-system “person and profession”); 2) Awareness of social significance of the profession (“Social model of the profession” (18.31%); the sub-system “profession and society”); 3) Awareness of oneself as an in demand professional (“Individual model of the profession” (9.39%); the sub-system “professional and society”); 4) Lack of significant correlations with the indexes of professional identity / professional marginality and demand for the profession, the domination of extraversion and neuroticism (“Communicative model of the profession” (7.46%); it partly reflects the sub-system “profession and society”). El objetivo del estudio es determinar las manifestaciones psicológicas de la marginalidad profesional de los futuros especialistas de la seguridad social e identificar sus componentes estructurales. La marginalidad profesional se considera como la ruptura de los vínculos en el sistema “persona – profesión – sociedad”, como el rechazo de normas, valores, responsabilidad, moralidad de la profesión e incumplimiento de las funciones profesionales, falta de ética profesional. Se han determinado que los factores principales que causan la formación de la marginalidad profesional son de origen social, profesional y personal. La estructura de la identificación profesional tiene cuatro modelos de la profesión: 1) comprensión de su preparación profesional (“Modelo personal de la profesión” (23.51%); subsistema “personalidad y profesión”); 2) comprensión de la importancia social de la profesión (“Modelo social de la profesión” (18.31%); subsistema “profesión y sociedad”; 3) conciencia de sí mismo como un especialista que tiene demanda (“Modelo individual de la profesión” (9.39%); subsistema “especialista y sociedad”; 4) ausencia de los vínculos significativos con los indicadores de identidad profesional / marginalidad profesional y demanda profesional, la prevalencia de extraversión y neuroticismo (“Modelo comunicativo de la profesión” (7.46%); refleja parcialmente el subsistema “profesión y sociedad”). Метою є з’ясування психологічних проявів професійної маргінальності та визначення її структурних компонентів у майбутніх фахівців соціального забезпечення. Професійна маргінальність розглядається як розрив зв'язків у системі «людина – професія – суспільство», як відмова від норм, цінностей, відповідальності, моральності професії та недотримання професійних функцій, відсутність професійної етики. Визначено, що основні фактори, що зумовлюють формування професійної маргінальності, мають соціальне, професійне та особистісне походження. Структура професійної ідентифікації має чотири моделі професії: 1) розуміння їх професійної підготовки ("Особистісна модель професії" (23,51%); підсистема "особистість і професія"); 2) розуміння соціальної важливості професії ("Соціальна модель професії" (18,31%); підсистема "професія і суспільство"; 3) самосвідомість як затребуваного фахівця ("Індивідуальна модель професії" (9,39%); підсистема «спеціаліст та суспільство»; 4) відсутність значущих зв’язків із показниками професійної ідентичності / професійної маргінальності та професійного попиту, поширеності екстраверсії та невротизму («Комунікативна модель професії» (7,46%); частково відображає підсистему "професія та суспільство").