Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
1255 results
Search Results
Item ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ЯК ЧИННИК САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2025) Ільницька, І. А.В статті представлені результати емпіричного дослідження, мета якого виявити зв’язки між особливостями самоактуалізації та сформованістю почуття соціально-психологічної безпечності у студентів університетів. Теоретично обґрунтовується роль безпеки як персональної характеристики (моделі сприйняття світу, когнітивного переконання, провідної потреби, емоційного стану, особистісної властивості) в забезпеченні функціонування системи «Я та світ». Наводяться результати опитування, спрямованого на оцінку прагнення до самоактуалізації та параметрів соціально-психологічної безпеки у вибірці 302 студентів херсонських університетів віком 16-27 років. Для збору даних використано методику «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І.І. Приходько, опитувальник САМОАЛ (Н.Ф. Каліна, О.В. Лазукін). Самоактуалізація розуміється як багатовимірний конструкт, що є критерієм особистісної зрілості та психологічного здоров‘я людини. За даними дослідження 44 % вибірки продемонстрували виражену тенденцію до максимально повної реалізації своїх можливостей і потенцій. Проаналізовано розвиненість окремих компонентів самоактуалізації в юнацькому віці. Провідними сферами життєвого самоздійснення виявились: орієнтація у часі, контактність та гнучкість у спілкуванні, прихильність до цінностей самоактуалізованої особистості. Недостатньо розвинені (тобто потребують корекційно-розвивальних заходів) такі складові як автономність, креативність, спонтанність, позитивний погляд на природу людини. Між параметрами безпеки та самореалізації особистості виявлена велика кількість прямих та міцних кореляцій. Отримані результати підтверджують існуючі наукові уявлення про психологічну безпеку як базову потребу, що визначає як розвиток особистості в цілому, так і його найвищий прояв – прагнення до самоактуалізації. The article presents the results of an empirical study, the purpose of which is to identify the connections between the features of self-actualization and the formation of a sense of social and psychological safety in universities students.The role of safety as a personal characteristic (model of perception of the world, cognitive persuasion, leading need, emotional state, personal property) in ensuring the functioning of the "I and the World" system is theoretically substantiated. The results of a survey aimed at assessing the desire for self-actualization and parameters of socio-psychological safety in a sample of 302 students of Kherson universities aged 16-27 are presented. To collect data, the method "Express diagnostics of psychological safety of the individual" was used by I.I. Prykhodko, the SAMOAL questionnaire (N.F. Kalina, O.V. Lazukin). Self-actualization is understood as a multidimensional construct, which is a criterion of personal maturity and psychological health of a person. According to the study, 44% of the sample showed a pronounced tendency to maximize the full realization of their capabilities and potentials. The development of individual components of self- actualization in adolescence has been analyzed. The leading areas of life fulfillment were: time orientation, contact and flexibility in communication, and commitment to the values of a self-actualized personality. Such components as autonomy, creativity, spontaneity, and a positive view of human nature are underdeveloped (require corrective and developmental measures). A large number of direct and strong correlations have been found between the parameters of safety and self-realization. The results confirm the existing scientific concepts of psychological safety as a basic need that determines both the development of the individual as a whole and its highest manifestation - the desire for self- actualization.Item ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ(2025) Ільницька, І. А.Мета даного дослідження – висвітлити результати опитування студентів прикордонних південних регіонів України, що стосуються почуття безпекиItem ДИСТРЕС ВІЙНИ, ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ: ДИНАМІКА ЗМІН В 2019-2021 та 2025 РОКАХ(2025) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.У статті розглядається питання соціально-психологічної безпеки студентської молоді в умовах тривалого військового конфлікту в Україні. Автори підкреслюють вразливість студентів до хронічного стресу, спричиненого війною та посиленого попередніми кризовими переживаннями. Дослідження базується на аналізі динаміки змін у рівні дистресу та почуття соціально-психологічної безпечності студентів протягом 2019-2025 років. Аналіз наукових досліджень свідчить про необхідність перегляду традиційних підходів до визначення психологічної безпеки, особливо в екстремальних умовах. Українські та зарубіжні дослідники констатують значне підвищення рівнів депресії, тривожності та ПТСР серед студентів, спричинене соціальною ізоляцією, руйнуванням мереж підтримки та загальною невизначеністю майбутнього. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти Києва, Херсона і Тернополя (302 особи у першій хвилі та 142 особи у другій хвилі). Було використано опитувальник «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І. Приходько, Тесту життєстійкості Мадді (коротка версія, розроблена В. Олефіром, М. Кузнєцовим, А. Павловою) Шкалу Психологічного дистресу війни І. Галецької та М. Кліманської. Статистична обробка даних включала розрахунок описових характеристик, частотний аналіз та порівняльний аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження демонструють порушення життєстійкості, накопичення психологічної втоми та значуще зниження рівня психологічної безпеки студентів у 2025 році порівняно з періодом пандемії. Найбільш вразливими виявилися мотиваційно-вольовий та соціальний компоненти безпеки, що свідчить про потребу у цільових програмах підтримки. Отримані дані мають важливе значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги студентській молоді в умовах війни. This article explores the issue of socio-psychological security among university students amid the prolonged military conflict in Ukraine. The authors emphasize students' vulnerability to chronic stress caused by the war, further exacerbated by prior crises. The study is based on an analysis of changes in distress levels and perceptions of socio-psychological security among students from 2019 to 2025. A review of scientific literature highlights the need to reconsider traditional approaches to defining psychological security, particularly under extreme conditions. Both Ukrainian and international researchers report a significant increase in depression, anxiety, and PTSD among students, driven by social isolation, the breakdown of support networks, and overall uncertainty about the future. The study involved university students from Kyiv, Kherson, and Ternopil (302 participants in the first wave and 142 in the second wave). The following measures were used: the "Express Diagnostics of Personal Psychological Security" questionnaire by I. Prykhodko, the Hardiness Test (short version developed by V. Olefir, M. Kuznetsov, and A. Pavlova), and the War Psychological Distress Scale by I. Haletska and M. Klimanska. Statistical data processing included descriptive analysis, frequency analysis, and comparative analysis using Student's t-test. The findings reveal a decline in psychological resilience, an accumulation of psychological fatigue, and a significant reduction in students' psychological security in 2025 compared to the pandemic period. The most affected components were motivational-volitional and social security, underscoring the need for targeted support programs. These findings are crucial for developing effective psychological assistance strategies for students in wartime conditions.Item JUNIOR ATHLETES' BEHAVIORAL SELF-REGULATION STYLES WITHIN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL SAFETY IN THE LEARNING AND TRAINING ENVIRONMENT.(2025) Popovych, I.; Hoi, N.; Hrys, A.; Yurkiv, Y.; Radul, S.; Pavliuk, M.; Hoian, I.; Попович, І. С.This study analyzes the prominence of dominant behavioral self-regulation styles among junior athletes within the context of psychological safety in their learning and training environment. Methods. The randomly selected sample was representative of the general population and consisted only of junior athletes attending Olympic Reserve sports schools for children and youth, totaling 89 participants. These junior athletes, aged 14– 19, were educated and trained full-time at sports institutions in Ukraine. Participants included athletes from team sports (handball and football) as well as individual sports (rhythmic gymnastics, freestyle wrestling, artistic gymnastics, and weightlifting). The research participants were prize-winners and winners of regional, national, and European championships and regularly competed in Ukrainian and international tournaments. The parameters of the main variables (self-regulation styles and psychological safety of the learning and training environments) and the additional variable (internality in sports activities) were determined using valid, representative, and reliable methodologies. Results. Fifteen direct correlations between the studied variables were established. It was empirically proved that the self-regulation style, “modeling”, and the parameter of psychological safety, “comfort”, are the most dependent and loaded parameters. It was substantiated that creating behavioral models in the constructive and safe learning and training space is an effective way for junior athletes’ professional growth. It was found that the three self-regulation styles (planning, modeling, and programing), in combination with pronounced independence and high levels of comfort and social-psychological safety, constitute a latent resource of the optimal learning and training environment. It was established that a high level of comfort in the learning and training environment contributes to developing the self-regulation styles – “programming” and “modeling”. Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into junior athletes’ behavioral self-regulation styles in the dimensions of psychological safety of the learning and training environment means determining the levels of self-regulatory readiness for relevant activities under the influence of safety factors combined in the continuum “satisfaction–harmony–comfort”. It was explained that the dominant styles of junior athletes’ self-regulation reflect juniors’ managerial ability to regulate their psycho- emotional states, exerting influence on themselves through self-discipline, self-hypnosis, imaginary images, auto-training technologies, muscle tone management, and breathing techniques. The established psychological correlations and the identified significant differences in the levels of the studied parameters possess scientific novelty. They can be implemented in the learning and training process at sports educational institutions.Item DISPOSITIONAL DETERMINANTS OF MENTAL TENSION IN FUTURE COACHES(2025) Halian, I.; Popovych, I.; Mykhailyuk, I.; Halian, A.; Kononenko, A.; Kruglov, K.; Hoian, I.; Попович, І. С.he aim of the study was to examine the level of mental tension experienced by future coaches–athletes and how it is influenced by emotional exhaustion and professional orientation, with a sample size of 100 participants. Methods: The study used validated psycho-diagnostic tools, descriptive statistics, normality tests (Kolmogorov– Smirnov and Shapiro–Wilk), regression analysis, effect size measurement (Cohen's d), and statistical significance coefficients. Results: Using the Mann–Whitney test on the Psychological Stress Scale (PSM-25), significant differences in mental tension were found between future coaches of different specializations and genders (p < .01; d = −1.252). Significant differences were identified in occupational burnout components measured by the Maslach Burnout Inventory – Educators Survey (MBI-ES): Emotional exhaustion (p < .01; d = −0.904), depersonalization (p < .01; d = −0.454), and reduced personal accomplishment (p < .01; d = −0.666). Professional orientation was evaluated using the Bass Orientation Inventory, revealing significant effects in personal orientation (p < .01; d = −0.951) and task orientation (p < .01; d = 0.774). Multiple regression analysis was applied to forecast causal relationships between mental tension, emotional exhaustion, and professional orientation in future coaches-athletes of different specializations. Independent variables include the following indicators of the test “MBI-ES”: emotional exhaustion (EE), depersonalization (Dp), reduction in personal achievements (RPA), and “Bass Orientation Inventory”: рersonal orientation (PO), task orientation (TO), collectivist orientation (CO). Regression analysis results allowed us to create a model that accounts for a fairly large share of predictors in determining the dependent variable (R2 = .773, p = .001). The predictor “emotional exhaustion” with β = 3.111, SE = .230, t = 13.544, and p = .000 has the largest share in the model. The share of this predictor in the model is 43.6 %. The predictor “task orientation” with β = -3.240, SE = .326, t = -9.948, and p = .000 shows a negative effect on mental tension. The share of this predictor in the model is 23.3%. The predictor “depersonalization” with a negative effect on the variability of the dependent variable (β = -1.252, SE = .338, t = -3.703, p = .000) has the smallest share in the model. The share of this predictor in the model is 3.24%. Discussion and conclusions: It was found that future female coaches-athletes generally demonstrate higher levels of psychological stress, emotional exhaustion, and depersonalization compared to boys. At the same time, male coaches-athletes are more prone to reflection and less prone to reduction in personal achievements. Emotional exhaustion is a key predictor of mental tension in coaches-athletes, which is corroborated by regression analysis results. Task orientation and depersonalization are the predictors that negatively affect the variability of the dependent variable. Research into future coaches-athletes’ behavior in extreme situations depending on their personality structure, types of sports, professional experience, and level of sports mastery seems promising.Item СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИМІРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2025) Попович, І. С.Здійснено теоретичне аналізування проблеми соціальних очікувань суб’єктів освітнього процесу у вимірах національної ідентичності. Зазначено, що національна ідентичність органічно поєднана з розвитком громадянської компетентності. Показано, що в умовах перманентних перетворень, що огорнули Україну в останні десятиліття, актуалізується проблема оптимізації соціальних очікувань суб’єктів освітнього процесу. Акцентовано, що зорієнтовані на підвищення національної самосвідомості соціальні очікування суб’єктів освітнього процесу здійснюють інтеграційний та регулятивний вплив на змістові характеристики діяльності. A theoretical analysis of the problem of social expectations of subjects of the educational process in the dimensions of national identity has been carried out. It is noted that national identity is organically combined with the development of civic competence. It is shown that in the conditions of permanent transformations that have enveloped Ukraine in recent decades, the problem of optimizing social expectations of subjects of the educational process is becoming more urgent. It is emphasized that social expectations of subjects of the educational process have an integrative and regulatory impact on the content characteristics of activity.Item DOMINANT MENTAL STATES IN JUNIORS’ COPING BEHAVIOR(2025) Kurova, A.; Popovych, I.; Shevchenko, N.; Lialiuk, G.; Chernyavska, T.; Kolly-Shamne, A.; Yaremchuk, V.; Shcherbak, T.; Попович, І. С.This study aims to identify the psychological correlations of defensive behavior and develop a factor structure of dominant mental states related to coping behavior in junior athletes. Methods: The sample included junior athletes aged 15–19 (M = 17.23; SD = ±3.43), participating in All-Ukrainian, European, and World championships (n = 119). Two validated psycho-diagnostic tools, previously tested on Ukrainian populations, were used to accurately capture the key research variables. Theoretical methods included retrospective analysis, generalization, comparative analysis, and interpretation. Empirical methods involved targeted observation and testing. Factorial ANOVA was applied to reduce the proportionality among research variables. Standard statistical procedures were also performed. Results: The methodological foundations were based on the concept of the athlete's personality as an open and dynamic system, taking into account psychophysiological and age- related growth patterns. The strongest direct correlation was found between “planning” and “emotional stability” (R = .841; p < .001), while the strongest inverse correlation was between “refusal” and “emotional stability” (R = –.838; p < .001). It was summarized that emotional stability is the most loaded and actualized characteristic in the research conditions. The factor structure of dominant mental states of junior athletes’ coping behavior was created. Eight factors were established (Σd = 86.293%): F1 “Self-blame coping behavior”, F2 “Sensitive coping behavior”, F3 “Dependent coping behavior”, F4 “Conscious coping behavior”, F5 “Tense coping behavior”, F6 “Confident coping behavior”, F7 “Safe coping behavior”, and F8 “Dreamy coping behavior”. It was summarized that diagnosing and interpreting dominant mental states of junior athletes’ coping behavior gave us a deeper insight into junior athletes’ psychology in crisis and extreme situations of life activities. Discussion and conclusions: It was empirically established and theoretically substantiated that dominant mental states of junior athletes’ coping behavior are active strategies of defensive behavior in critical situations of sporting activities. It was underscored that dominant mental states of coping behavior reflect the prevalent type of behavior in combination with the most pronounced personality traits that are actualized in the dimensions of defensive behavior. The research findings should be operationalized in the activities of sports subjects working in junior sports.Item TIME PERSPECTIVE OF FORCED MIGRANTS WITHIN THE NATIONAL BOUNDARIES AND ABROAD(2025) Plokhikh, V.; Popovych, I.; Shevchenko, N.; Losiyevska, O.; Kolly-Shamne, A.; Akimov, R.; ; Попович, І. С.Item БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ СИСТЕМ В ГЛОБАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ: СУЧАСНІ МОДЕЛІ ТА ПІДХОДИ(2025) Орлов, О.; Прохоренко, Л.; Попович, І. С.; Волошина, О.; Orlov, О.; Prokhorenko, L.; Popovych, І.; Voloshyna, О.У статті розглядаються сучасні багатовимірні підходи до аналізу національних освітніх систем, що мають особливе значення для зусиль України з реформування освіти. На основі комплексного огляду наукової літератури автори виділяють та оцінюють кілька ключових аналітичних моделей: Критичний культурний політико-економічний підхід до освіти (CCPEE), підхід вкладених кейсів, освіту як виробничу систему (моделі CIPO/CIPP), теорію світової культури та різноманітні ідеологічно вмотивовані критичні підходи (сюди входять і феміністичні, деколоніальні та перспективи соціальної справедливості). Методологічно дослідження використовує аналітичний огляд наукової літератури, що охоплює порівняльну педагогіку, освітню політику, соціологію освіти, політичну економію, інституційний аналіз та право. Відбір аналітичних моделей здійснювався за критеріями: 1) наявність цілісної структури з кількома аналітичними вимірами; 2) здатність пояснювати взаємозв’язки між структурними елементами освітніх систем та 3) застосування в порівняльних освітніх дослідженнях. Для кожного підходу автори аналізують концептуальні основи, методологічні принципи, переваги та обмеження через систематичне порівняння та критичну оцінку. Дослідження систематично порівнює ці моделі за п’ятьма параметрами: рівень абстрактності аналітичних категорій, методологічна складність, потенціал операціоналізації, ідеологічна орієнтація та політична заангажованість. Кожен підхід пропонує певні переваги та обмеження для порівняльних досліджень в освіті. Модель CCPEE забезпечує комплексну, хоча й абстрактну структуру, що досліджує культурні, політичні та економічні виміри; підхід вкладених кейсів пропонує багаторівневий аналіз, що пов’язує макро-, мезо- та мікроперспективи; а системні моделі на зразок CIPO акцентують увагу на вимірюваних показниках освітньої ефективності. У підсумку, трансформація освіти в Україні потребує складних аналітичних моделей, які враховують багатовимірний характер освітніх процесів. Дослідження підкреслює важливість критичної методологічної рефлексії дослідників під час вибору аналітичних інструментів для порівняльних освітніх досліджень та адаптації міжнародного досвіду до українського контексту. Цей аналіз сприяє формуванню теоретичного підґрунтя для розробки освітньої політики, що базується на доказах, в умовах європейської інтеграції України та викликів воєнного часу. This article examines contemporary multidimensional approaches to analyzing national education systems, with particular relevance for Ukraine's efforts to reform its educational framework, including provisions for students with special educational needs. Through a comprehensive literature review of both Ukrainian and international research, the authors identify and evaluate several key analytical frameworks: the Critical Cultural Political Economy of Education (CCPEE), the Nested Case Studies approach, education as a production system (CIPO/CIPP models), World Culture Theory, and various ideologically motivated critical approaches (including feminist, decolonial, and social justice perspectives). Methodologically, the research employs an analytical review of scientific literature spanning comparative pedagogy, educational policy, sociology of education, political economy, institutional analysis, and law. The selection of analytical models follows specific criteria: (1) the presence of a holistic framework with multiple analytical dimensions, (2) the ability to explain relationships between structural elements of educational systems, and (3) application in comparative educational research. For each approach, the authors analyze conceptual foundations, methodological principles, advantages, and limitations through systematic comparison and critical evaluation. The study systematically compares these frameworks based on five parameters: the abstraction level of analytical categories, methodological complexity, operationalization potential, ideological orientation, and political engagement. Each approach offers distinct advantages and limitations for educational comparative research. The CCPEE model provides a comprehensive but abstract framework examining cultural, political, and economic dimensions; the Nested Case Studies approach offers multi-level analysis connecting macro, meso, and micro perspectives; and system- based models like CIPO emphasize measurable indicators for educational effectiveness. The authors conclude that Ukraine's educational transformation, particularly regarding inclusive education, requires complex analytical models that account for the multidimensional nature of educational processes. The study emphasizes the importance of researchers' critical methodological reflection when selecting analytical tools for comparative educational research and adapting international practices to the Ukrainian context. This analysis contributes to the theoretical foundation for evidence-based educational policy development during Ukraine's European integration and wartime challenges.Item COMPARATIVE RESEARCH ON CREATIVITY IN JUNIORS' MOTIVATION STRUCTURE(2025) Popovych, I. S.; Unhurian, N.; Varnava, U.; Bilosevych, I.; Soroka, O.; Dobrovolska, N.; Hoian, I.; Попович, І. С.The aim of this study was to perform theoretical–empirical research into the psychological parameters of creativity within the motivation structure of junior athletes and to compare the findings by gender and sport. Methods: The research sample consisted of 90 junior athletes (45 males, 45 females), representing both team sports (volleyball, mini-football, football, and handball) and individual sports (Greco–Roman wrestling, artistic gymnastics, weightlifting, chess, and boxing). The sample was evenly split, with 45 athletes from each group. Junior athletes were trained at sports schools for children and youth in Ukraine, represented junior teams of professional clubs, and participated in national and international tournaments, achieving success in Ukrainian, European, and World championships. The following descriptive frequency characteristics were recorded by age: M = 17.39; SD = ±3.48; Мe = 17.50. Valid and reliable tools, tested in sports studies on junior samples, were applied to establish the parameters of creativity and motivation. Results. A statistically significant superiority of junior female athletes (Group 1) was found in two parameters of motivation: intrinsic motivation (U = 776.50; p = .049) and social status (U = 774.00; p = .046). No superiority was identified in the parameters of creativity. No statistically significant difference was found between the sample of juniors engaging in team sports (Group I) and the sample of juniors engaging in individual sports (Group II). The use of Spearman’s correlation coefficient (rs) allowed us to establish that the parameters of creativity are low-loaded with motivational intentions, and, correspondingly, juniors’ motivation is low-dependent on creativity. The comparison of two groups of the levels of creativity parameters (Group A and Group B) allowed us to identify a superiority in the parameters “extrinsic positive motivation” and “general activeness”, indicating the focus of creativity on the content component of competitive activity. There is a caveat that “comfort” is the most dependent parameter that can have a negative impact on the content component of competitive activity. Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into the phenomenon and psychological content parameters of creativity in juniors’ motivation structure is a successful attempt to establish psychological correlations and find statistical differences in their motivation. Operationalization of the obtained results is significant in the context of a local competitive situation. It is recommended that the obtained statistical results and algorithms for establishing psychological correlations and finding differences be considered by subjects in sporting activities who work with junior athletes.