Browsing by Author "Бутенко, Н. І."

Now showing 1 - 20 of 23

EXTRACURRICULAR ACTIVITIES AS A FORM OF DEVELOPMENT OF SOCIAL COMPETENCE OF ADOLESCENTS WITH INTELLECTUAL DISORDERS
(2020) Бутенко, Н. І.; Butenko, N. I.; Utosov, Yan; Utosovа, Оlena; Drozd, Lidiia; Vasylieva, Nataliia; Lavrykova, Oksana
The formation and development of social competence of adolescents with intellectual disabilities is a priority of special educational institutions, because it is the key to successful socialization of these students. The main goal is to reveal the psychological and pedagogical conditions for the formation of social competence of adolescents with intellectual disabilities through their engagement into the extracurricular activities. The method involves considering the capabilities of each teenager in extracurricular activities at any age. Extracurricular activities that are based on each individual case of every student are used to form specific competencies that are especially important for him at the next level of learning and socialization. The experiment involved 114 adolescents aged 12-16 years studying in special educational institutions. Based on the components of social competence, the following methods were selected and diagnostics were performed: projective technique “Incomplete Sentences”, projective drawing “My Friends”, observation, exploratory technique “My Orientations”, exploratory technique “Nonverbal characteristics of communication”, observation, Saul Rosenzweig test, exploratory technique “An Island”, projective technique “Joint Drawing”, drama game “The Turnip”, exploratory technique “Assess the Behavior”, a discussion based on short stories “The Hero’s Character and His Actions”. The number of adolescents with intellectual disabilities who have cognitive-related competencies has increased significantly (t=5,01; p=0,001); ; competencies of motivational and value sphere (t=4,7; p=0,01). Increased was the number of adolescents who adequately assess themselves and their abilities and capabilities (33, 85%), use socially acceptable behavior and understand moral norms (39, 47%). The level of control over students’ own actions has significantly increased, as well as their ability to evaluate their own actions and self-reflect (t = 5.3; p = 0.05). The diagnostic results obtained after the introduction of the method testified to the effectiveness of its use for adolescents with intellectual disabilities in the conditions of special educational institutions.
АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
(2019) Бутенко, Н. І.; Буідзе, А. О.
ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
(2017) Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.
ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
(2017) Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.
ВАРИАТИВНОСТЬ ПОДХОДОВ В ОПРЕДЕЛЕНИИ ВАЛЕОЛОГИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ
(2015) Спринь, А. Б.; Бутенко, Н. И.; Sprin, А. В.; Butenko, N. l.; Спринь, О. Б.; Бутенко, Н. І.
В данной статье рассматривается вариативность в определении валеологического воспитания. Выявляются закономерности приобщения личности к собственному здоровью. Результатом валеологического воспитания является валеологическая культура. Для её формирования используется опыт классиков педагогики. This article examines the variation in definition of valeological vospitannitsa patterns of initiation of personality to their own health, the Result of valeological education is valeological culture. For its making use of the experience of the classics of pedagogy.
ВАРИАТИВНОСТЬ ПОДХОДОВ В ОПРЕДЕЛЕНИИ ВАЛЕОЛОГИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ
(2015) Бутенко, Н. И.; Спринь, А. Б.; Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.
В данной статье рассматривается вариативность в определении валеологического воспитания. Выявляются закономерности приобщения личности к собственному здоровью. Результатом валеологического воспитания является валеологическая культура. Для её формирования используется опыт классиков педагогики
ГОТОВНІСТЬ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ
(2020) Бутенко, Н. І.; Куліда, А. Є.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
(2018) Спринь, О. Б.; Бутенко, Н. І.
ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК УМОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЗА ЗАКОНАМИ КРАСИ
(2020) Бутенко, Володимир; Бутенко, Н. І.; Butenko, Volodymyr; Butenko, N. І.
У статті представлена характеристика цивілізаційного підходу до розвитку українського суспільства, в якому гармонізуються соціальні, економічні, культурологічні процеси, зміцнюється роль особистості, спроможної виявляти естетичне ставлення до навколишньої дійсності; здатність сприймати, оцінювати, творчо осмислювати та втілювати на практиці естетичні цінності. Головна увага зосереджена на ролі естетичної свідомості у розвитку гармонійної особистості, можливостях впливу естетичної свідомості на різновиди життєдіяльності людини за законами краси. The article focuses on the suitability of civilizational approach introduction to the development of Ukrainian society, which harmonizes social, economic, industrial, cultural-creative processes, strengthens the role of the individual, able to show the aesthetic attitude to the surrounding reality and the ability to deeply perceive, evaluate, creatively comprehend and put into practice aesthetic values. According to the results of theoretical analysis, the contribution of scientists to the study of the aesthetic factors influence in the system of individual education, it is highlighted that issues of aesthetic content acquire relevant character and perceived as necessary to improve the effectiveness of personal preparation for life, work, creativity, communication and self-development. In the process of scientific research the essence and significance of aesthetic consciousness in the organization of human life is discovered, the role of aesthetic consciousness in the development of harmonious personality is clarified, the possibilities of aesthetic consciousness influence on different types of life according to the laws of beauty are highlighted. It is noted that aesthetic consciousness needs to be understood and defined as a civilizational category, which symbolizes the gradual advancement of society on the path of progress, acquisition of qualitatively new content and forms of activity, establishment of fruitful human relations with the environment, use of significant human opportunities in self-improvement field. It is emphasized that aesthetic consciousness can motivate a person to be more developed, perfect, expressive at the level of the most important traits and qualities. It is about one’s physical, psychological, spiritual and creative development. According to the results of the research, the possibilities of the aesthetic consciousness influence on the types of personal vital activity according to the laws of beauty are highlighted, an attempt to systematically approach the analysis of this issue is revealed, the types of human vital activity according to the laws of beauty are marked out. Such types of vital activity of the individual include evaluative-interpretative, communicative-value, educationalcognitive, scientific-researching, creative-innovative, productive-industrial and self-organizing activities.
ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ
(2018) Бутенко, Н. І.; Butenko, N. І.
У статті розглянуто поняття педагогічної майстерності та її структура. Проведено аналіз теоретичних праць та практичного досвіду видатних педагогів, які були основоположниками введення цього поняття. Вони доводили важливість наявності певних особистісних та професійних якостей, які мають бути наявні у майстра педагогічної справи. У процесі дослідження зазначеної проблеми вияснилось, що не існує однозначного тлумачення сутності цього поняття. Проте в процесі підготовки майбутнього вчителя варто акцентувати увагу на усіх структурних компонентах, а особливе місце має займати естетичний аспект. The article deals with the concept of pedagogical skill and its structure. The analysis of theoretical works and practical experience of the outstanding teachers, who were the founders of the introduction of this concept, has been carried out. They proved the importance of having certain personal and professional qualities that the master of teaching skills should possess. In the process of studying this problem, it became clear that there is no unambiguous interpretation of the essence of this notion. However, in the process of training a future teacher, it is necessary to focus on all structural components. Spiritual, communicative, organizational, psychological bases belong to the structure of pedagogical skills. A special place in the professional training of a future teacher should take an aesthetic aspect. The young educators should have a well- established aesthetic experience. And this means that in their spiritual arsenal they have to find the appropriate place of those qualities that allow them to gracefully perceive the phenomena of the surrounding reality, to evaluate them in the interconnection of form and content, and to multiply in the cultural and creative process of the value of science, technology and art. The personal creativity of the teacher plays an important role in the educational process. This confirms the presence of such a component of pedagogical skill as creative bases. Pedagogical creativity is incomparable with any other kind of productive activity. Focusing on the studied and analyzed existing examples of school practice, we can distinguish different types of the teacher’s creative behavior: a leader, a generator of pedagogical ideas, an enthusiast, a researcher. Pedagogical skill is an art of education and upbringing; it is the highest level of the teacher’s work. It can be provided only by that graduate who will master the laws of beauty in the system of communication, knowledge and creativity, and who will be able to take them into account in their pedagogical activity.
МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
(2014) Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.; Гусевич, Т.
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ В РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
(2018) Бутенко, Н. І.
В статье рассматриваются актуальные проблемы нравственного воспитания на основании принятых государственных документов, анализа исторического и современного опыта организации учебно-воспитательного процесса.
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ В РОЗВИТКУ
(2014) Спринь, О. Б.; Чех, І.; Бутенко, Н. І.
ПРОБЛЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
(2019) Бутенко, Н. І.
У статті розглядаються актуальні проблеми підготовки майбутніх вчителів до творчої, науково-пошукової діяльності. Автором визначено умови залучення студентів в наукове життя.
РОЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ МОРАЛЬНО-ДІЛОВИХ ВІДНОСИН У МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(2020) Бутенко, Н. І.; Сухенко, Л. В.
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
(2020) Бутенко, Н. І.; Іванова, В.
У статті розглядаються актуальні проблеми підготовки учителів біології в умовах нової освітньої парадигми. Суспільні тенденції гумaнізації нaвчaльнo-вихoвнoгo прoцесу стaвлять дo учителя біології висoкі вимoги. The article considers the current problems of training biology teachers in the new educational paradigm. Social tendencies of humanization of the educational process place high demands on the biology teacher.
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
(2013) Бутенко, Н. І.
ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
(2023) Федяєва, В. Л.; Корольова, І. І.; Слюсаренко, Н. В.; Александрова, Г. М.; Бутенко, Н. І.; Пермінова, Л. А.; Богомолова, М. Ю.; Токарева, О. В.; Фесенко, Г. А.; Хотєнов, І. М.; Писларь, О. О.; Сібаров, С. Д.
Мета роботи – виявити особливості і визначити провідні тенденції модернізації системи управління шкільними закладами, як в Європейських країнах, так і в Україні; перевірити можливості використання цього досвіду для практичної реалізації завдань реформування управління закладами освіти відповідно до законів України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017); досліджувати проблемні питання розвитку освітнього менеджменту в Україні та світі і перспективи розвитку сучасного менеджменту в галузі освіти, розробляти технологію вивчення основ управління навчальних закладів різного типу і рівня. Спираючись на наукові надбання вітчизняних та зарубіжних учених, на досвід керівників новаторських закладів освіти, визначати теоретичні засади сучасного освітнього менеджменту та перевірити їх у практичній діяльності управлінських структур в сфері освіти. У процесі виконання наукової роботи вивчено сучасну наукову літературу в галузі педагогічних, економічних, психологічних наук з питань підготовки менеджерів освіти. Провідне місце при роботі над визначеною теми посідали питання дослідження практики управління авторськими школами крізь призму історичної перспективи, розглядалися сучасні інноваційні моделі управління закладом освіти, що дало змогу описати нормативну структурно-функціональну модель закладом освіти. Відповідно до цієї моделі з метою її успішного функціонування обґрунтовано систему підготовки управлінських кадрів за авторською програмою. Результати дослідження висвітлено у 53-х публікаціях. The purpose of the work is to identify the features and determine the leading trends in the modernization of the management system of school institutions, both in European countries and in Ukraine; check the possibilities of using this experience for the practical implementation of the tasks of reforming the management of educational institutions in accordance with the laws of Ukraine «On Higher Education» (2014), «On Education» (2017); to investigate the problematic issues of the development of educational management in Ukraine and the world and the prospects for the development of modern management in the field of education, to develop a technology for studying the basics of management of educational institutions of various types and levels. Relying on the scientific achievements of domestic and foreign scientists, on the experience of leaders of innovative educational institutions, determine the theoretical foundations of modern educational management and test them in the practical activities of management structures in the field of education. In the process of carrying out scientific work, modern scientific literature in the field of pedagogical, economic, psychological sciences on the training of education managers was studied. The leading place in the work on the specified topic was occupied by the question of researching the practice of managing author's schools through the prism of a historical perspective, modern innovative models of management of an educational institution were considered, which made it possible to describe a normative structural and functional model of an educational institution. In accordance with this model, with the aim of its successful operation, the system of training management personnel according to the author's program is substantiated. The results of the research are covered in 53 publications.
УПРАВЛІНСЬКА КУЛЬТУРА МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(2019) Бутенко, Н. І.; Долгушина, О.
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК УМОВА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ
(2019) Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.; Butenko, N. І.; Spryn, A. B.
У статті розглядається актуальна проблема професійного удосконалення педагогів. Якісна підготовка педагогічних кадрів у сучасних умовах визначається рівнем її відповідності соціальному замовленню – формуванню творчої особистості, яка володіє глибокими науково-професійними знаннями, вміннями та навичками, високою культурою особистості, яка прагне до неперервного удосконалення своєї діяльності. Однією із необхідних умов підвищення професійності визначається педагогічна культура, яка передбачає інтегративну характеристику педагога, яка визначає основні риси його соціально-педагогічної діяльності. Ми виходимо із того, що педагогічна культура – важлива складова загальної культури в умовах педагогічного процесу. Її фундаментом, внутрішнім стержнем є світогляд – єдність знань, переконань і практичних дій педагога. Педагогічна культура вимагає наявності певної теоретичної чітко розробленої загальної моделі її структурних компонентів. До основних компонентів педагогічної культури відносяться: культура мислення, почуттів, дій, спілкування, мови. Всі вони взаємопов’язані, взаємообумовлені, взаємодіють. Кожний із перерахованих компонентів має безпосереднє відношення до структури педагогічних здібностей і визначається базовими властивостями і професійними уміннями. Розвиток педагогічної культури у процесі професійної підготовки майбутнього учителя має бути націленим на зростання демократичності, гуманності, поваги та уваги до особистості, ввічливості, розвитку моральних якостей та загальнолюдських цінностей в педагогічній діяльності. Для прояву професіоналізму педагогічного працівника необхідна наявність таких видів культури, як: професійна, педагогічна, управлінська . З’ясовано, що професійну культуру складають педагогічна та управлінська. Педагогічна культура виявляється у системі професійних знань і вмінь, особистісних якостей, мотивів і цінностей, які реалізуються у різноманітних видах професійної діяльності та спілкування педагога. At stats rozdlyazhatsya actual problem of professional udoskonalenny teachers. Yakisna training of teachers at our current minds is to see the highest level of social diversity -the form of creative specialties, the highest level of knowledge and knowledge of the world, professional history and professional knowledge.One of the most necessary minds is the education of teachers, the culture, the transfer of the integral characterization of the teacher, and the basic education of the social and pedagogical activity. Apparently because of the fact that pedagogical culture is important, the warehouse of foreign culture is important in the minds of the pedagogical process. Фундаї foundation, inner core є svіtoglyad - єdnіst knowledge, reconfiguration and practical teacher. The pedagogical culture of vimagas is obvious in terms of singing theoretically clearly fragmented foreign models of structural components. The main components of pedagogical culture are introduced: culturemiscellaneous, pochuttiv, diy, spilkuvannya, movi. All stink vzakomopov’yazanі, vzaimoumoblenovlenі, vzakomodіyut. The leather component is reinserted in components without any interruption to the structure of pedagogical needs and is designated as the basic authority and professional intelligence.The development of pedagogical culture in the process of professional training of a maybut teacher as a teacher focuses on the development of democracy, humanity, respect and respect for special values, moral values and education of moral values.For manifesting the professionalism of the pedagogical practitioner, the manifestation of such types of culture is necessary, such as: professional, pedagogical, managerial. It’s explained that the professional culture is stored by the teacher and the manager. The pedagogical culture manifests itself in the system of professional knowledge and knowledge, special brutes, motives and values, as well as realizable in the different types of professional teacher training.