Browsing by Author "Волянюк, А."
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2025) Волянюк, А.; Volianiuk, А.Стаття присвячена аналізу можливостей використання ШІ в методології та технологіях організації педагогічних досліджень, визначенню ефективних способів його інтеграції з метою підвищення результативності дослідницького процесу та узагальненню ризиків використання ШІ з метою їх мінімізації. Розглянуто сучасний стан дослідження цієї проблеми, наголошено на недостатній увазі до методологічного аспекту інтеграції ШІ у педагогічну науку, визначено ключові питання дослідження: використання ШІ здобувачами при написанні наукових робіт та організації досліджень, ефективні способи використання ШІ в педагогічних дослідженнях та запобігання надмірному/неправильному його використанню. Розглянуто роль викладача в інформаційну епоху та потенціал ШІ як потужного інструменту в наукових дослідженнях. У статті проаналізовано виклики, пов’язані з використанням ШІ в організації педагогічних досліджень, такі як якість даних, складність інтерпретації результатів, етичні питання та ризики порушення академічної доброчесності. Підкреслено необхідність експертної перевірки результатів, отриманих за допомогою ШІ, та дотримання нормативної бази, що регулює його використання. Описано досвід інтеграції ШІ в освітню компоненту «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на педагогічному факультеті Херсонського державного університету. Проведено опитування здобувачів щодо їхньої взаємодії з ШІ, виявлено проблеми, з якими вони стикаються під час взаємодії з ШІ, такі як некоректні запити, надмірне використання ШІ, відсутність діалогу з ШІ та ризики недотримання академічної доброчесності. На основі опитувань та практичних завдань встановлено, що найчастіше ШІ використовують на етапах формулювання тематики, пошуку інформації та редагування тексту; надано рекомендації ефективного використання ШІ у методології та технологіях організації педагогічних досліджень. У статті запропоновано принципи взаємодії з ШІ, такі як формування етичних норм, розвиток критичного мислення та використання ШІ як допоміжного інструменту. Систематизовано основні проблеми використання ШІ та способи їх мінімізації у таблиці, де розглянуто такі ризики, як академічна недоброчесність, плагіат, низька якість даних, етичні питання, відсутність критичного мислення, проблема «чорної скриньки», конфіденційність даних, спрощення дослідницького процесу та упередженість даних. Для кожного ризику запропоновано відповідні способи мінімізації. Також у статті представлено рекомендації щодо використання ШІ на різних етапах організації педагогічного дослідження, від формулювання теми до поширення результатів. Підкреслено, що ШІ може бути корисним інструментом на кожному етапі, підвищуючи ефективність роботи та допомагаючи уникати рутинних завдань. Наголошено на необхідності подальших наукових розвідок у цій сфері, розробці практичних рекомендацій та впровадженні міждисциплінарних підходів для формування дослідницьких компетентностей здобувачів педагогічних спеціальностей. The article is dedicated to analyzing the possibilities of using AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research, determining effective ways of its integration to improve the effectiveness of the research process, and summarizing the risks of using AI in order to minimize them. The current state of research on this problem is considered, emphasizing the lack of attention to the methodological aspect of AI integration into pedagogical science. Key research questions are defined: the use of AI by students in writing scientific papers and organizing research, effective ways of using AI in pedagogical research, and preventing excessive/incorrect use. The role of the teacher in the information age and the potential of AI as a powerful tool in scientific research are considered. The article analyzes the challenges associated with the use of AI in organizing pedagogical research, such as data quality, complexity of result interpretation, ethical issues, and risks of academic dishonesty. The necessity of expert verification of AI-generated results and adherence to the regulatory framework governing its use is emphasized. The experience of AI integration into the educational component «Methodology and Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measurements» at the Faculty of Pedagogy of Kherson State University is described. A survey of students regarding their interaction with AI was conducted, revealing problems they encounter during AI interaction, such as incorrect queries, excessive use of AI, lack of dialogue with AI, and risks of academic dishonesty. Based on surveys and practical tasks, it was established that AI is most often used at the stages of topic formulation, information retrieval, and text editing. Recommendations for the effective use of AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research are provided. The article proposes principles of interaction with AI, such as the formation of ethical norms, the development of critical thinking, and the use of AI as an auxiliary tool. The main problems of AI use and ways to minimize them are systematized in a table, which considers risks such as academic dishonesty, plagiarism, low data quality, ethical issues, lack of critical thinking, the «black box» problem, data confidentiality, simplification of the research process, and data bias. Corresponding minimization methods are proposed for each risk. The article also presents recommendations for using AI at various stages of organizing pedagogical research, from topic formulation to dissemination of results. It is emphasized that AI can be a useful tool at every stage, increasing work efficiency and helping to avoid routine tasks. The necessity of further research in this area, the development of practical recommendations, and the implementation of interdisciplinary approaches to develop research competencies of pedagogical specialties students are emphasized.Item МІЖНАРОДНІ СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ(2025) Волянюк, А.; Горб, А.; Макуха, О.; Горлова, А.; Gorb, A.; Makukha, О.; Horlova, А.; Volianiuk, А.Масштабна вимушена міграція українських дітей через війну створила унікальні виклики для освітніх систем приймаючих країн. У статті розглянуто ефективні стратегії підтримки дітей-мігрантів у різних країнах. Аналіз практик показує, що ключовими факторами успішної адаптації є підготовчі класи, мовні посередники, інтеграційні програми, психологічна підтримка, наставництво та залучення батьків до освітнього процесу. The large-scale forced migration of Ukrainian children due to the war has created unique challenges for the educational systems of host countries. The article examines effective strategies for supporting migrant children in various countries. An analysis of practices shows that key factors for successful adaptation include preparatory classes, language mediators, integration programs, psychological support, mentoring, and parental involvement in the educational process.Item РОЗВИТОК СТАЛОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В МОДЕЛІ ТРИСУБ`ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ (В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ)(2022) Петухова, Л.; Волянюк, А.; Petukhova, L.; Volianiuk, A.У статті розглянуто особливості розвитку сталої мотивації майбутніх учителів початкової школи в моделі трисуб`єктної дидактики у воєнний час. Висвітлено особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти, як безпекового заходу в умовах війни. Зосереджено увагу на труднощах, які виникають у здобувачів та викладачів під час онлайн-навчання. Проаналізовано провідні мотиви онлайн-навчання, висвітлено результати дослідження демотивуючих чинників, способи їх усунення або зменшення. Зазначене дослідження демотивуючих чинників було проведено у 2 етапи: у 2020-2022 роках у довоєнний час та у квітні 2022 під час війни на базі Херсонського державного університету у здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта. У межах дослідження було проведено анкетування серед здобувачів 1-4 курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. На основі аналізу наявних тенденцій та змін зроблено висновки та надано практичні поради щодо усунення демотивуючих чинників в освітньому процесі закладу вищої освіти. У статті визначено реальну роль педагога (викладача закладу вищої освіти / вчителя школи та ін.) в інформаційному суспільстві. Висвітлено необхідні умови для існування середовища, що сприяє досягненню результатів навчання. Схарактеризовано роль інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища в умовах війни в контексті підвищення рівня сталої мотивації. У статті акцентовано увагу на перебудові психолого-педагогічної структури діяльності викладача у процесі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлено результати аналізу відповідності ключових принципів методології Agile в освіті та пріоритетів інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища у моделі трисуб`єктної дидактики. Охарактеризовано вплив саморегульованого та проєктно-орієнтованого навчання на розвиток мотивів здобувача, можливості їх реалізації, керуючись моделлю трисуб`єктної дидактики. The article examines the peculiarities of the development of sustainable motivation of future primary school teachers in the model of three-subject didactics in wartime. Features of distance learning in institutions of higher education as a security measure in war conditions are highlighted. The focus is on the difficulties students and teachers face during online learning. The leading motives of online education are analyzed, the results of research on demotivating factors, ways to eliminate or reduce them are highlighted. The specified study of demotivating factors was conducted in 2 stages: in 2020-2022 in the pre-war period and in April 2022 during the war on the basis of the Kherson State University among applicants of the specialty 013 Primary education. Within the framework of the study, a questionnaire was conducted among students of 1-4 courses of the first (bachelor) level of higher education. On the basis of the analysis of existing trends and changes, conclusions were made and practical advice was given to eliminate demotivating factors in the educational process of the institution of higher education. The article defines the real role of the pedagogue (teacher of a higher education institution / school teacher, etc.) in the information society. The necessary conditions for the existence of an environment that contributes to the achievement of learning outcomes are highlighted. The role of the information and communication pedagogical environment in the conditions of war in the context of increasing the level of sustainable motivation is characterized. The article focuses on the reconstruction of the psychological and pedagogical structure of the teacher's activity in the process of implementing information and communication technologies. The results of the analysis of the compliance of the key principles of the Agile methodology in education and the priorities of the information and communication pedagogical environment in the model of three-subject didactics are highlighted. The influence of self-regulated and project-oriented learning on the development of the student's motives, the possibility of their implementation, guided by the model of three-subject didactics, is characterized.