Browsing by Author "Головко, Н. Ю."

Now showing 1 - 13 of 13

Experience of Developing and Implementation of the Virtual Case Environment in Physics Learning by Google Services
(2019) Korobova, І.; Golovko, N.; Goncharenko, T.; Hniedkova, O.; Коробова, І. В.; Головко, Н. Ю.; Гончаренко, Т. Л.; Гнєдкова, O. O.
The development of information and communication technologies (ICT), artificial intelligence, cloud computing, data science, digital platforms etc., causes changes in methodical means of teaching to increase the use of educational computer systems. Today, open information systems, global educational networks, digital resources going beyond the boundaries of separate educational institutions are developed. For example, Google services allow teachers to design the virtual educational environment with electronic educational resources, taking into account the individual characteristics of the students, the geographic region and the social structure of the country. In recent years, the education of Ukraine is oriented on the STEM education. The STEM centers, courses, curricula, information resources are developed. It promotes the choice of young people in engineering and technological professions. In the article, we analyze the particularity of Physics as a STEM discipline, and describe the experience of developing and implementation of the virtual case environment in the Physics learning by means of Google services. It promotes the involvement of students in research, the use of digital technologies in Physics learning. The implementation of the ideas of STEM-education on the basis of the Laboratory of Physics and Educational Technologies of the Kherson State University is presented.
Experience of Developing and Implementation of the Virtual Case Environment in Physics Learning by Google Services
(2019) Goncharenko, T. L.; Korobova, I.; Golovko, N.; Hniedkova, O.; Коробова, І. В.; Гончаренко, Т. Л.; Головко, Н. Ю.; Гнєдкова, O. O.
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ КЕЙСІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КЛЮЧОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ «УМІННЯ ВЧИТИСЯ»
(2019) Головко, Н. Ю.; Golovko, N. Yu.
ВИКОРИСТАННЯ СИТУАТИВНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
(2017) Головко, Н. Ю.; Коробова, І. В.
Ситуативне навчання має довгу історію використання в бізнесі, юриспруденції і медичній освіті. Проте порівняно недавно дану методику почали використовувати в природничій освіті. Аналіз літератури та існуючих досліджень з цієї теми підтвердив, що це потужна педагогічна методика викладання навчальних предметів, яка дозволяє розвивати критичне мислення та практичні навички. У статті розглядається питання використання кейс методу в рамках зусиль з переходу навчання фізики від традиційного формату до інтерактивного, що підвищує активність школярів та допомагає показати практичну значущість знань. Обґрунтовується доцільність створення та застосування задач-ситуацій під час навчання учнів фізики для розвитку основних компетентностей, зокрема, здатності приймати рішення, працювати з інформацією, комунікативність, здатність до співпраці тощо. Запропоновано під час проектування кейсів виділяти сюжетний, інформаційний та контрольний блок для кращого сприйняття учнями ситуацій та продуктивної роботи з ними. Наведено приклад ситуативної вправи, яку можна використати на уроці з теми «Робота і потужність електричного струму», що дозволить учням отримати досвід практичного застосування здобутих знань.
ДОСВІД ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВІД ЛАМП РОЗЖАРЮВАННЯ І СВІТЛОДІОДНИХ ЛАМП НА ПРОРОСТКИ ЯЧМЕНЮ
(2019) Гончаренко, Т. Л.; Кундельчук, О. П.; Котовський, І. М.; Головко, Н. Ю.; Goncharenko, T. L.; Kundelchuk, O. P.; Kotovskii, I. N.; Golovko, N. Yu.
Енергозберігаючі світлодіодні лампи порівняно зі звичайними лампами розжарювання характеризуються надмірним випромінюванням в блакитній області спектру, що може порушувати роботу клітин сітківки ока, впливати на синтез мелатоніну і, таким чином, призводити до порушень добових біологічних ритмів роботи організму людини. При цьому навіть в одній партії продукції лампи часто істотно відрізняються за спектрами випромінювання. Оскільки короткохвильове випромінювання володіє рістінгібуючим впливом на рослини, в роботі запропоновано використовувати доступну для пересічних споживачів тест-систему «проростаюче насіння» для виявлення надлишкової кількості короткохвильового випромінювання від світлодіодних ламп. Проведені дослідження показали, що на відстані, яка знімає температурні відмінності випромінювання від LED ламп і ламп розжарювання, і за умови відсутності екранування випромінювання скляною кришкою чашки Петрі, відбувається статистично достовірне гальмування росту епікотилів, але не коренів, проростків ячменю (Hordеum vulgаre) випромінюванням від LED лампи порівняно з випромінюванням від лампи розжарювання. Отримані дані дозволяють рекомендувати використання показника «середня довжина епікотилів проростків ячменю» для виявлення надлишкової кількості короткохвильового випромінювання від світлодіодних ламп порівняно з лампами розжарювання. Energy saving LED bulbs, in comparison with conventional incandescent lamps, are characterized by excessive emitting in the blue region of the spectrum, which can disrupt the cells of the retina and affect on the synthesis of melatonin. As a result, it violates daily biological rhythms of the human body. Wherein, in one batch of products lamps can often differ significantly in the radiation spectrum. Since short-wave radiation has a growth inhibiting effect on plants, authors suggest use the germination seed test system for detecting an excessive amount of shortwave radiation from light-emitting diode lamps. Research results showed, that at a distance that removes the temperature differences of radiation from LED lamps and incandescent lamps, and in the absence of radiation shielding by the glass cover of the Petri dish, there is statistically significant inhibition of growth of epicotyls, but not roots, barley seedlings (Hordеum vulgаre) by radiation from the LED lamp, as compared to the radiation from the incandescent lamp. Findings allow to recommend use the indicator «average length of epicotyls of barley seedlings» to detect an excessive amount of short-wave radiation from LED lamps in compared with incandescent lamps.
ДОСВІД ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВІД ЛАМП РОЗЖАРЮВАННЯ І СВІТЛОДІОДНИХ ЛАМП НА ПРОРОСТКИ ЯЧМЕНЮ
(2019) Кундельчук, О. П.; Котовський, І. М.; Гончаренко, Т. Л.; Головко, Н. Ю.; Kundelchuk, O. P.; Kotovskii, I. N.; Goncharenko, T. L.; Golovko, N. Yu.
Енергозберігаючі світлодіодні лампи порівняно зі звичайними лампами розжарювання характеризуються надмірним випромінюванням в блакитній області спектру, що може порушувати роботу клітин сітківки ока, впливати на синтез мелатоніну і, таким чином, призводити до порушень добових біологічних ритмів роботи організму людини. При цьому навіть в одній партії продукції лампи часто істотно відрізняються за спектрами випромінювання. Оскільки короткохвильове випромінювання володіє рістінгібуючим впливом на рослини, в роботі запропоновано використовувати доступну для пересічних споживачів тест-систему «проростаюче насіння» для виявлення надлишкової кількості короткохвильового випромінювання від світлодіодних ламп. Проведені дослідження показали, що на відстані, яка знімає температурні відмінності випромінювання від LED ламп і ламп розжарювання, і за умови відсутності екранування випромінювання скляною кришкою чашки Петрі, відбувається статистично достовірне гальмування росту епікотилів, але не коренів, проростків ячменю (Hordеum vulgаre) випромінюванням від LED лампи порівняно з випромінюванням від лампи розжарювання. Отримані дані дозволяють рекомендувати використання показника «середня довжина епікотилів проростків ячменю» для виявлення надлишкової кількості короткохвильового випромінювання від світлодіодних ламп порівняно з лампами розжарювання. Energy saving LED bulbs, in comparison with conventional incandescent lamps, are characterized by excessive emitting in the blue region of the spectrum, which can disrupt the cells of the retina and affect on the synthesis of melatonin. As a result, it violates daily biological rhythms of the human body. Wherein, in one batch of products lamps can often differ significantly in the radiation spectrum. Since short-wave radiation has a growth inhibiting effect on plants, authors suggest use the germination seed test system for detecting an excessive amount of short-wave radiation from light-emitting diode lamps. Research results showed, that at a distance that removes the temperature differences of radiation from LED lamps and incandescent lamps, and in the absence of radiation shielding by the glass cover of the Petri dish, there is statistically significant inhibition of growth of epicotyls, but not roots, barley seedlings (Hordеum vulgаre) by radiation from the LED lamp, as compared to the radiation from the incandescent lamp. Findings allow to recommend use the indicator «average length of epicotyls of barley seedlings» to detect an excessive amount of short-wave radiation from LED lamps in compared with incandescent lamps.
Дослідження студентів з основ нанотехнологій як засіб підготовки майбутніх вчителів фізики до STEM-освіти школярів
(2016) Головко, Н. Ю.
У статті розглядається питання розвитку пізнавальної активності майбутніх вчителів під час вивчення дисциплін пов’язаних з нанотехнологіями. The article discusses the popularization of professional technical direction by introducing the subject "Fundamentals nanotechnology " as a form of STEMprogram.
ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ
(2017) Головко, Н. Ю.; Коробова, І. В.
ИСПЫТАНИЯ ДАТЧИКА АТОМНО-СИЛОВОГО МИКРОСКОПА В РЕАЛЬНЫХ УСЛОВИЯХ
(2016) Головко, Н. Ю.
ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ ЛАБОРАТОРІІ ФІЗИКИ І ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
(2018) Гончаренко, Т. Л.; Головко, Н. Ю.
ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ ШЛЯХОМ НАБУТТЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
(2020) Головко, Н. Ю.; Коробова, І. В.
Метою статті є обґрунтування необхідності набуття учнями природничо-наукової компетентності як основи для формування фізичної картини світу.
ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
(2020) Головко, Н. Ю.; Коробова, І. В.
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З ФІЗИКИ
(2020) Головко, Н. Ю.; Коробова, І. В.; Golovko, N.; Korobova, I. V.
STEM-освіта безпосередньо пов'язана з наукою, технікою, технологіями, інженерно-орієнтованою діяльністю людини. В Україні відчувається особливо високий попит на фахівців цих галузей. Впровадження STEM– навчання передбачає розробку інноваційних методів і прийомів, що допоможуть розвинути в учнів науково-технічні навички, творчі здібності, поєднати навчання з життям. Одним із відомих методів контекстного навчання є метод ситуаційних вправ. Його застосування у навчанні фізики дає можливість формувати природничо-наукову компетентність учнів на засадах принципу зв`язку навчання з життям. Це дасть можливість випускнику зробити свідомий вибір майбутньої професії технічного спрямування, що є актуальним. Формулювання проблеми. Метою дослідження є обґрунтування доцільності й доведення ефективності формування природничо-наукової компетентності учнів засобами ситуаційного навчання фізики. Матеріали й методи. В роботі розглянуті типи ситуаційних задач, наведені їх приклади; використані теоретичні й емпіричні методи дослідження, статистичний Q-критерій. Вибірка складала 60 учнів. Результати. Аналіз динаміки рівня успішності й мотивації учнів показав доцільність використання системи ситуаційних задач для формування науково-природничої компетентності школярів. Висновки. Доведено, що ситуаційні задачі є корисним навчальним ресурсом. Розв`язування задач, пов`язаних з реальними життєвими ситуаціями, допомагає учню уявити фізичну ситуацію, переконатися, що вона є життєво важливою, актуальною і потребує вирішення; для її вирішення потрібні теоретичні знання з фізики. Систематичне застосування ситуаційних задач з фізики сприяє формуванню науково-природничої компетентності учнів; забезпечує внутрішню мотивацію учнів до вивчення фізики; робить фізичне знання особистісно значущим; орієнтує учнів на свідоме обрання майбутньої професії інженерно-технічного напрямку. STEM education is directly related to science, technology, technology, and engineering-oriented human activities. In Ukraine, there is a particularly high demand for specialists in these industries. The introduction of STEM-learning involves the development of innovative methods and techniques that will help students develop scientific and technical skills, creative abilities, combine learning with life. One of the known methods of contextual learning is the method of situational exercises. Its application in the teaching of physics makes it possible to form the scientific and natural competence of students on the basis of the principle of connection of learning with life. This will allow the graduate to make a conscious choice of future technical profession, which is relevant. Formulation of the problem. The purpose of the study is to substantiate the feasibility and prove the effectiveness of the formation of natural science competence of students by means of situational teaching of physics. Materials and methods. The paper considers the types of situational tasks, gives their examples; used theoretical and empirical research methods, statistical Q-criterion. The sample was 60 students. Results. Analysis of the dynamics of the level of success and motivation of students showed the feasibility of using a system of situational tasks for the formation of scientific and natural competence of students. Conclusions. It is proved that situational tasks are a useful educational resource. Solving problems related to real life situations helps the student to imagine the physical situation, to make sure that it is vital, relevant and needs to be solved; to solve it requires theoretical knowledge of physics. Systematic application of situational problems in physics contributes to the formation of scientific and natural competence of students; provides intrinsic motivation of students to study physics; makes physical knowledge personally significant; orients students to consciously choose the future profession of engineering and technical direction.