Browsing by Author "Горлова, А. В."

Now showing 1 - 19 of 19

ICT AS A KEY INSTRUMENT FOR A BALANCED SYSTEM OF PEDAGOGICAL EDUCATION
(2020) Spivakovsky, A.; Petukhova, L.; Anisimova, O.; Horlova, A.; Kotkova, V.; Volianiuk, A.; Волянюк, А. С.; Петухова, Л. Є.; Співаковський, О. В.; Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Коткова, В. В.
The article presents the results of the study of future pedagogical specialists competences development with the help of ICT. The sense of future teachers' professional training is analyzed within different scientifically views and approaches. Fundamental, invariant and variation components of a balanced educational system are defined. The modern requirements to digital skills of future specialists are discussed. The quantitative and qualitative results of an experimental study proved the set of professional qualities of modern flexible alumnus. The experience of implementing ICT in high education is reflected on the example of courses History of pedagogy and Frebelpedagogy. A piloting course for mastering “soft skills” is described. Its object is to increase the level of general professional training. Implementation of ICT in a balanced system (fundamental, invariant and variant components) affects the alumni competitiveness. It causes the capitalization of students as future specialists able to integrated their knowledge in changing social and cooperative environment. / У статті наведено результати дослідження розвитку компетенцій майбутніх педагогів за допомогою ІКТ. Аналізується зміст професійної підготовки майбутніх учителів у рамках різних наукових поглядів і підходів. Визначено фундаментальні, інваріантні та варіаційні компоненти збалансованої освітньої системи. Обговорюються сучасні вимоги до цифрових навичок майбутніх спеціалістів. Кількісні та якісні результати експериментального дослідження підтвердили сукупність професійних якостей сучасного гнучкого випускника. Досвід впровадження ІКТ у ВНЗ відображено на прикладі курсів Історія педагогіки та Фребельпедагогіки. Описано курс пілотування для оволодіння «soft skills». Його метою є підвищення рівня загальнопрофесійної підготовки. Впровадження ІКТ у збалансованій системі (фундаментальні, інваріантні та варіантні компоненти) впливає на конкурентоспроможність випускників. Це зумовлює капіталізацію студентів як майбутніх спеціалістів, здатних інтегрувати свої знання в мінливе соціальне та кооперативне середовище.
ICT AS A KEY INSTRUMENT FOR A BALANCED SYSTEM OF PEDAGOGICAL EDUCATION
(2020) Spivakovsky, A.; Petukhova, L.; Anisimova, O.; Horlova, A.; Kotkova, V.; Volianiuk, A.; Співаковський, О. В.; Петухова, Л. Є.; Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Коткова, В. В.
The article presents the results of the study of future pedagogical specialists competences development with the help of ICT. The sense of future teachers' professional training is analyzed within different scientifically views and approaches. Fundamental, invariant and variation components of a balanced educational system are defined. The modern requirements to digital skills of future specialists are discussed. The quantitative and qualitative results of an experimental study proved the set of professional qualities of modern flexible alumnus. The experience of implementing ICT in high education is reflected on the example of courses History of pedagogy and Frebelpedagogy. A piloting course for mastering “soft skills” is described. Its object is to increase the level of general professional training. Implementation of ICT in a balanced system (fundamental, invariant and variant components) affects the alumni competitiveness. It causes the capitalization of students as future specialists able to integrated their knowledge in changing social and cooperative environment.
БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТЄ СЕРЕДОВИЩЕ В НУШ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
(2024) Горлова, А. В.; Трибушна, К. Ю.
Стаття присвячена актуальній проблемі створення безпечного освітнього середовища в Новій українській школі (НУШ) в умовах військового стану, акцентуючи увагу на фізичній та психологічній безпеці учнів. Проаналізовано концептуальні підходи до забезпечення психологічної, фізичної та емоційної безпеки учнів у сучасних школах. Розглядаються чинники, що впливають на формування комфортного навчального простору, а також роль педагогічного колективу, адміністрації шкіл та учнів у підтримці здорового і сприятливого клімату в умовах військового стану. The article is devoted to the actual problem of creating a safe educational environment in the New Ukrainian School (NUS) under martial law, focusing on the physical and psychological safety of students. Conceptual approaches to ensuring the psychological, physical and emotional safety of students in modern schools are analyzed. Factors affecting the formation of a comfortable learning space are considered, as well as the role of the teaching staff, school administration and students in maintaining a healthy and favorable climate in the conditions of martial law.
ВЗАЄМОДІЯ З ТЬЮТЕРОМ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО УМОВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2020) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, O. E.; Horlova, A. V.
У статті автори аналізують роль кураторства і тьюторства у процесі адаптації майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкової школи до умов навчання в закладі вищої освіти. Розкриті типові проблеми, види і форми адаптації студентів-першокурсників до умов нового освітнього та соціального середовища, обґрунтовано актуальність адаптації студентів в аспекті професійної підго-товки до партнерської взаємодії.Розкрито сутність понять «адаптація», «адаптація студентів до умов ЗВО» «тьюторство», «взаємодія», схарактеризовано їх ознаки.У статті наголошено на нагальній потребі розвитку тьюторства як спеціально організованої професійної діяльності.Із метою з’ясування рівня адаптованості до умов закладу вищої освіти проаналізовано результати опитування студентів-першокурсників спеціальності «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» педаго-гічного факультету Херсонського державного університету.Респонденти продемонстрували низький рівень готовності змінюватися, інтегруватися у нове середовище життєдіяльності, схильність до уникнення нових вражень та емоційних переживань. Суб’єк-тивний показник загальної задоволеності від вступу до закладу вищої освіти також нижче середнього.На основі аналізу цих показників сформульовано висновки щодо труднощів пристосування першокурсників до нового соціального середовища та запропоновано шляхи ефективної адаптації студентів у закладі вищої освіти.Отримані результати мають практичну цінність і можуть бути застосовані при впровадженні системи тьюторства.У статті наведено конкретні приклади форм роботи з першокурсниками у період адаптації.Зроблено висновок про те, що на першому році навчання у закладі вищої освіти існує потреба в розробці наскрізної методичної системи адаптативної діяльності тьюторів для формування в майбутніх педагогів загальних та фахових компетентностей, особистісних якостей, необхідних у науковій та педагогічній роботі. The article analyses the role of curatorship and tutoring in the process of adaptation of future educators of preschool institutions and primary school teachers to the conditions of study in the higher education institution.The typical problems, types and forms of adaptation of first-year students to the conditions of the new educational and social environment are revealed, the relevance of students’ adaptation in the aspect of professional preparation for partnership is substantiated.The essence of the concept “adaptation”, “adaptation of students to the conditions of HEI”, “tutoring”, “interaction”, their features are characterized.The article emphasizes the urgent need for development of tutoring as a specially organized professional activity.In order to determine the level of adaptation to the conditions of higher education institution, the results of a survey of first-year students of specialties “Preschool Education”, “Primary Education” of the Pedagogical Faculty of Kherson State University were analyzed.Respondents showed a low level of willingness to change, to integrate into a new living environment, a tendency to avoid new impressions and emotional experiences. The subjective rate of overall satisfaction with the admission to higher education institution is also below average.Based on the analysis of these indicators, conclusions on the difficulties of adaptation of fist-year students to the new social environment are formulated, the ways of effective adaptation of students in higher education institution are suggested.The obtained results have practical value and can be applied in the implementation of the tutoring system.The article gives specific examples of forms of the work with first-year students in the period of adaptation.It is concluded that in the first year of study in higher education institution there is a need to develop a comprehensive methodological system of adaptive activities of tutors for the formation of general and professional competencies of future teachers, personal qualities required in scientific and pedagogical work.
ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
(2025) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, О. E.; Horlova, A. V.
У статті розглянуто актуальні виклики, трансформаційні процеси та перспективи розвитку системи дошкільної та початкової освіти в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Виокремлено ключові проблеми, що істотно впливають на функціонування дошкільної та початкової освіти в Україні, серед яких: реальна загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, фізичні руйнування освітньої інфраструктури, масове внутрішнє та зовнішнє переміщення учасників освітнього процесу, ускладнення доступу до якісної освіти та порушення її безперервності, втрата ефективного освітнього управління на тимчасово окупованих територіях, зменшення фінансових ресурсів, необхідність перегляду ролі приватної освіти. Особливу увагу приділено змінам, що відбулися у функціонуванні освітніх закладів, формуванню нових підходів до організації освітнього процесу, адаптації дітей і педагогічних працівників до умов воєнного стану. Здійснено аналіз впливу військових дій на доступність освітніх послуг, матеріально-технічну базу закладів освіти, кадрове забезпечення та психологічний стан учасників освітнього процесу. Окреслено особливості роботи дошкільних установ і початкових шкіл у регіонах, які зазнали руйнувань або значних переміщень населення. Зосереджено увагу на ролі дистанційного та змішаного навчання як інструментів збереження безперервності освіти. У контексті розвитку цифрової компетентності педагогів та інтеграції інноваційних технологій розкрито можливості та обмеження цифрових рішень в умовах кризи. У статті представлено нормативно-правову базу, що регламентує діяльність закладів освіти під час війни, а також проаналізовано окремі освітні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, учителів та батьків. Виокремлено потенціал партнерства між державою, громадянським суспільством та міжнародними організаціями у відновленні та модернізації освітньої системи. Запропоновано напрями подальшого розвитку дошкільної та початкової освіти в Україні в післявоєнний період із урахуванням принципів стійкості, інклюзивності та педагогічної гнучкості. The article examines current challenges, transformational processes and prospects for the development of the preschool and primary education system in Ukraine in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation. The key problems that significantly affect the functioning of preschool and primary education in Ukraine are highlighted, including: a real threat to the life and health of participants in the educational process, physical destruction of the educational infrastructure, mass internal and external movement of participants in the educational process, complication of access to quality education and disruption of its continuity, loss of effective educational management in the temporarily occupied territories, reduction of financial resources, the need to review the role of private education. Special attention is paid to the changes that have taken place in the functioning of educational institutions, the formation of new approaches to the organization of the educational process, the adaptation of children and teaching staff to the conditions of martial law. An analysis of the impact of military operations on the availability of educational services, the material and technical base of educational institutions, personnel support and the psychological state of the participants in the educational process was carried out. The peculiarities of the work of preschool institutions and primary schools in regions that have suffered destruction or significant population movements, as well as in relatively safe areas, are outlined. Attention is focused on the role of distance and blended learning as tools for maintaining educational continuity. In the context of the development of digital competence of teachers and the integration of innovative technologies, the possibilities and limitations of digital solutions in crisis conditions are revealed. The article presents the legal framework regulating the activities of educational institutions during the war, as well as analyzes individual educational initiatives aimed at supporting children, teachers and parents. The potential of partnership between the state, civil society and international organizations in the restoration and modernization of the educational system is highlighted. Directions for the further development of preschool and primary education in Ukraine in the postwar period are proposed, taking into account the principles of sustainability, inclusiveness and pedagogical flexibility
ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ ВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
(2025) Дворська, А. О.; Кучай, Т. П.; Чичук, А. П.; Осередчук, О. А.; Горлова, А. В.; Dvorska, A. O.; Kuchai, T. P.; Chychuk, A. P.; Oseredchuk, O. A.; Horlova, A. V.
У статті з’ясовано залежність іміджу сучасного фахівця соціономічних професій від педагогічної майстерності. Смислова інтерпретація педагогічної майстерності передбачає три значення: особистісне утворення; якісна характеристика педагогічної діяльності; соціально-педагогічне явище. Аналіз наукових джерел дозволив визначити педагогічну майстерність як інтегративну характеристику високої професійно-педагогічної підготовленості фахівця соціономічних професій, внутрішньо зумовлену високорозвиненими особистісними якостями. Розкрито шляхи удосконалення педагогічної майстерності педагога. Найвищим рівнем педагогічної діяльності є саме педагогічна майстерність, адже у ній виявляється творча активність учителя. Складовими педагогічної майстерності названо знання в галузі культури та її високий рівень, практичні уміння і навички, педагогічні здібності (за І. Зязюном). Головними критеріями педагогічної майстерності визначено діалоговий характер взаємин з учнями, продуктивність результатів спільної діяльності, оптимальність щодо вибору засобів навчання, творчий зміст діяльності, визначеність її спрямованості. Серед якісних показників педагогічної майстерності виділено глибоке знання предмета, високу культуру, досконале володіння методикою навчання, знання педагогіки, психології, технологій організації освітнього процесу. Важливими складовими елементами професійно-педагогічної майстерності є: педагогічна техніка, глибокі професійні знання, гуманістична спрямованість професійної діяльності, розвинені педагогічні здібності. Виділено основні провідні здібності, якими повинна володіти особистість для здійснення педагогічної діяльності: комунікативність; перцептивність; особистісний динамізм; організаторські здібності; емоційна лабільність; оптимістичне прогнозування; психологічна стійкість; креативність. Визначено сутність педагогічної майстерності, наведено фактори удосконалення даної інтегративної якості особистості. Подальшого дослідження потребує з’ясування умов професійного зростання, підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. The dependence of the image of a modern specialist of socionomic professions on pedagogical skill is clarified. The semantic interpretation of pedagogical skill implies three meanings: personal formation; qualitative characteristic of pedagogical activity; sociopedagogical phenomenon. Analysis of scientific sources allowed us to define pedagogical skill as an integrative characteristic of high professional and pedagogical preparedness of a specialist of socionomic professions, internally determined by highly developed personal qualities. Ways of improving the pedagogical skill of a teacher are revealed. The highest level of pedagogical activity is precisely pedagogical skill, because it manifests the creative activity of the teacher. The components of pedagogical skill are named knowledge in the field of culture and its high level, practical skills and abilities, pedagogical abilities (according to I. Zyazyun). The main criteria of pedagogical skill are defined as the dialogical nature of relationships with students, the productivity of joint activity results, optimality in the choice of teaching aids, creative content of activity, and the certainty of its direction. Among the qualitative indicators of pedagogical skill, deep knowledge of the subject, high culture, perfect mastery of teaching methods, knowledge of pedagogy, psychology, and technologies for organizing the educational process are highlighted. Important components of professional and pedagogical skill are: pedagogical technique, deep professional knowledge, humanistic orientation of professional activity, and developed pedagogical abilities. The main leading abilities that a person must possess to carry out pedagogical activity are highlighted: communicativeness; perceptiveness; personal dynamism; organizational abilities; emotional lability; optimistic forecasting; psychological stability; creativity. The essence of pedagogical skill is defined, and factors for improving this integrative quality of personality are given. Further research is needed to clarify the conditions for professional growth, increasing the level of pedagogical skills of teachers.
ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА ТА ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА
(2021) Цюпак, І. М.; Фоміна, І. С.; Горлова, А. В.; Анісімова, О. Е.; Маценко, Т. М.; Казаннікова, О. В.; Саган, О. В.; Раєвська, І. М.; Яковлева, С. Д.; Семашкіна, Г. М.; Кабельникова, Н. В.
У збірнику представлені авторські програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта та другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у авторських програмах програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм та відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі авторських програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
ЗБІРКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта
(2021) Цюпак, І. М.; Устимова, О. В.; Голінська, Т. М.; Казаннікова, О. В.; Горлова, А. В.; Федяєва, В. Л.; Щербина, В. Ю.; Валуєва, І. В.; Раєвська, І. М.; Борисенко, Н. М.; Сугейко, Л. Г.; Денисенко, В. В.; Яковлева, С. Д.; Кабельнікова, Н. В.; Ільїна, Н. В.; Образцова, О. М.; Полєвікова, О. Б.; Владимирова, А. Л.; Гриценко, І. В.
У збірнику представлені навчальні програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у навчальних програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм, які відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі навчальних програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
ЗБІРКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта
(2021) Цюпак, І. М.; Денисенко, В. В.; Саган, О. В.; Лось, О. М.; Борисенко, Н. М.; Москова, Т. М.; Бальоха, А. С.; Казаннікова, О. В.; Семашкіна, Г. М.; Ільїна, Н. В.; Гриценко, І. В.; Горлова, А. В.; Сугейко, Л. Г.; Смутченко, О. С.; Раєвська, І. М.; Сидоренко, Н. І.; Ляшко, В. В.; Яковлева, С. Д.; Полєвікова, О. Б.; Кабельникова, Н. В.
У збірнику представлені навчальні програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у навчальних програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм, які відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі навчальних програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
ЗБІРНИК АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ
(2017) Андрієвський, Б. М.; Анісімова, О. Е.; Владимирова, А. Л.; Воропай, Н. А.; Голінська, Т. М.; Горлова, А. В.; Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Коткова, В. В.; Петухова, Л. Є.; Цюпак, І. М.; Швець, Т. А.
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ ТРИСУБ'ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ ТА УСПІШНІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ДОСВІДУ
(2023) Горлова, А. В.; Чепурна, С. П.
У сучасних умовах еволюції освіти, де цифровізація освітнього середовища є необхідністю, виникає потреба перегляду традиційних підходів до навчання та оновлення моделі взаємодії між викладачем, здобувачем освіти і освітнім середовищем. Серед таких підходів виділяється трисуб'єктна дидактика, яка базується на засадах активної участі трьох рівноправних суб'єктів освітнього процесу - викладача, здобувача освіти та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Ця стаття присвячена дослідженню зв'язку між використанням трисуб'єктної дидактики і успішністю реалізації освітніх програм. Автори статті детально розглядають концепцію трисуб'єктної дидактики, її теоретичні основи та переваги в порівнянні з традиційними підходами. Зокрема, стаття аналізує, як трисуб'єктна дидактика впливає на ефективність навчання, стимулює активну участь здобувачів у освітньому процесі та підвищує якість освітньо-професійної програми «Початкова освіта». В статті надаються практичні приклади успішного застосування трисуб'єктної моделі навчання у викладанні різних освітніх компонент, які реалізуються в межах освітньо-професійної програми «Початкова освіта». Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти користь цього підходу для підвищення рівня якості освіти, оволодіння фаховими компетентностіми здобувачами, а також для сприяння та поліпшення цифровізації освітнього середовища ЗВО. Ця стаття буде корисним доповненням для дослідників та практиків у галузі педагогіки, які прагнуть покращити ефективність навчання та вдосконалити освітній процес. Висновки та рекомендації дослідження можуть бути застосовані для оптимізації педагогічних підходів та підвищення рівня якості освіти в умовах сучасного освітнього середовища. In the modern context of educational evolution, where the digitization of the educational environment is a necessity, there arises a need to reconsider traditional teaching approaches and update the model of interaction among educators, learners, and the educational environment. Among these approaches, triadic didactics stands out, built on the principles of active participation of the three equal subjects of the educational process – the educator, the learner, and the information-communication pedagogical environment. This article is dedicated to exploring the connection between the utilization of triadic didactics and the success of educational program implementation. The authors of the article delve into the concept of triadic didactics, its theoretical foundations, and its advantages compared to traditional approaches. Specifically, the article analyzes how triadic didactics influences learning efficiency, stimulates active engagement of learners in the educational process, and enhances the quality of the educational-professional program «Elementary Education». The article provides practical examples of the successful application of the triadic teaching model in various educational components within the «Elementary Education» program. The research findings contribute to a better understanding of the benefits of this approach in enhancing the quality of education, equipping learners with professional competencies, and promoting the improvement and digitization of the higher education environment. This article serves as a valuable resource for researchers and practitioners in the field of pedagogy who aim to enhance the effectiveness of teaching and refine the educational process. The conclusions and recommendations drawn from this research can be applied to optimize pedagogical approaches and elevate the quality of education in the context of the contemporary educational environment.
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ ТРИСУБ'ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ ТА УСПІШНІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ДОСВІДУ
(2023) Горлова, А. В.; Чепурна, С. П.
У сучасних умовах еволюції освіти, де цифровізація освітнього середовища є необхідністю, виникає потреба перегляду традиційних підходів до навчання та оновлення моделі взаємодії між викладачем, здобувачем освіти і освітнім середовищем. Серед таких підходів виділяється трисуб'єктна дидактика, яка базується на засадах активної участі трьох рівноправних суб'єктів освітнього процесу - викладача, здобувача освіти та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Ця стаття присвячена дослідженню зв'язку між використанням трисуб'єктної дидактики і успішністю реалізації освітніх програм. Автори статті детально розглядають концепцію трисуб'єктної дидактики, її теоретичні основи та переваги в порівнянні з традиційними підходами. Зокрема, стаття аналізує, як трисуб'єктна дидактика впливає на ефективність навчання, стимулює активну участь здобувачів у освітньому процесі та підвищує якість освітньо- професійної програми «Початкова освіта». В статті надаються практичні приклади успішного застосування трисуб'єктної моделі навчання у викладанні різних освітніх компонент, які реалізуються в межах освітньо-професійної програми «Початкова освіта». Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти користь цього підходу для підвищення рівня якості освіти, оволодіння фаховими компетентностіми здобувачами, а також для сприяння та поліпшення цифровізації освітнього середовища ЗВО. Ця стаття буде корисним доповненням для дослідників та практиків у галузі педагогіки, які прагнуть покращити ефективність навчання та вдосконалити освітній процес. Висновки та рекомендації дослідження можуть бути застосовані для оптимізації педагогічних підходів та підвищення рівня якості освіти в умовах сучасного освітнього середовища. In the modern context of educational evolution, where the digitization of the educational environment is a necessity, there arises a need to reconsider traditional teaching approaches and update the model of interaction among educators, learners, and the educational environment. Among these approaches, triadic didactics stands out, built on the principles of active participation of the three equal subjects of the educational process – the educator, the learner, and the information-communication pedagogical environment. This article is dedicated to exploring the connection between the utilization of triadic didactics and the success of educational program implementation. The authors of the article delve into the concept of triadic didactics, its theoretical foundations, and its advantages compared to traditional approaches. Specifically, the article analyzes how triadic didactics influences learning efficiency, stimulates active engagement of learners in the educational process, and enhances the quality of the educational-professional program «Elementary Education». The article provides practical examples of the successful application of the triadic teaching model in various educational components within the «Elementary Education» program. The research findings contribute to a better understanding of the benefits of this approach in enhancing the quality of education, equipping learners with professional competencies, and promoting the improvement and digitization of the higher education environment. This article serves as a valuable resource for researchers and practitioners in the field of pedagogy who aim to enhance the effectiveness of teaching and refine the educational process. The conclusions and recommendations drawn from this research can be applied to optimize pedagogical approaches and elevate the quality of education in the context of the contemporary educational environment.
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ «ПЕДАГОГ-ВИХОВАНЕЦЬ» НА МЕЖІ ПОЧАТКОВОЇ ТА ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
(2014) Горлова, А. В.; Horlova, А.
У статті висвітлюються питання наступності початкової та основної ланок освіти; обrрунтовується необхідність створення гуманістично спрямованої суб`єкт-суб`єктної виховної взаємодії. Автор розкриває складові успішної адаптації п`ятикласників до нових умов навчально-виховного процесу, презентує висновки дослідження щодо труднощів, з якими стикаються педагоги і діти раннього підліткового віку.
ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЯК СКЛАДОВА АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО УМОВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2021) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.
Навчально-методичний посібник рекомендований кураторам академічних груп, тьюторам, заступникам деканів з виховної роботи, викладачам, педагогам-практикам, представникам органів місцевої влади, студентського самоврядування, роботодавцям-стейкхолдерам – усім причетним до професійної підготовки фахівців галузі дошкільної освіти. Буде корисним під час викладання освітніх компонент «Вступ до спеціальності», «Психологія загальна», «Педагогіка дошкільна», «Педагогічна майстерність» та для використання у виховній роботі із здобувачами вищої освіти.
ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ГУМАНІСТИЧНО СПРЯМОВАНОЇ ВИХОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
(2014) Горлова, А. В.; Резнік, Н. О.; Резник, Н. О.; Gorlova, A. V.; Reznik, N. O.
Статтю присвячено обґрунтуванню важливості і ефективності професійних вмінь учителів початкової школи та окресленню практичних аспектів підготовки майбутніх педагогів до створення виховної взаємодії на гуманістичних засадах.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
(2021) Денисенко, В. В.; Андрієвський, Б. М.; Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Вінник, Т. О.; Голінська, Т. М.; Гриценко, І. В.; Казаннікова, О. В.; Полєвікова, О. Б.; Цюпак, І. М.
РОЛЬ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ВДОСКОНАЛЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
(2024) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, O. E.; Horlova, A. V.
Сучасні заклади вищої освіти функціонують у динамічному та мінливому середовищі, яке постійно ставить перед ними нові виклики та пропонує нові можливості. Зокрема, це відчувається у сьогоденні (військовий стан, соціальна нестабільність, інновації в освіті тощо). Однак, незважаючи на всі труднощі, успішний розвиток закладів вищої освіти значною мірою залежить від їхньої здатності ефективно взаємодіяти з різними групами зацікавлених сторін. У публікації представлено досвід співпраці науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Херсонського державного університету зі стейкхолдерами. У статті обґрунтовано сутність, зміст, умови такої взаємодії. Це питання має особливу актуальність та значущість для випускників педагогічного факультету, що регулюються потребами ринку праці. Метою статті є аналіз підходів до вдосконалення партнерської взаємодії суб’єктів педагогічного факультету зі стейкхолдерами для підготовки конкурентоздатних на сучасному ринку праці фахівців. У статті використано результати застосованих методів, серед яких – аналіз, синтез, узагальнення практичного досвіду та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Ґрунтуючись на концепціях партнерства, взаємної вигоди та соціальної відповідальності, авторами обґрунтовано необхідність включення стейкхолдерів до освітньої діяльності педагогічного факультету. Доведено, що позитивні результати досягаються за рахунок різноманітних форм та методів взаємодії стейкхолдерів із педагогічним колективом та майбутніми фахівцями. Вибір педагогічно доцільних форм і методів співпраці залежить від цілей та завдань, типів стейкхолдерів та їхніх потреб, можливостей та ресурсів закладу вищої освіти. Прикладами слугують: інформаційно-комунікаційні методи співпраці (публікація інформації про діяльність ЗВО на вебсайті, у соціальних мережах, ЗМІ, проведення тематичних зустрічей, семінарів, опитування, анкетування, фокус-групи); організаційно-діяльні (створення спільних робочих груп для розроблення та реалізації освітніх програм, оцінювання якості освіти, членство в наглядовій раді, вченій раді, створення ради стейкхолдерів та спілки роботодавців, організація стажувань, практик, працевлаштування випускників); навчально-методичні (розроблення та реалізація спільних освітніх програм залучення до освітнього процесу через проведення лекцій, майстер-класів, тренінгів). Сформульовано висновок: стейкхолдери мають потенціал впливу на організацію вступної кампанії, адаптацію здобувачів вищої освіти до академічного життя, вибір технологій і методів викладання навчальних дисциплін, якість їх методичного забезпечення, розроблення, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх змісту, об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти. Modern higher education institutions operate in a dynamic and changing environment, constantly facing new challenges and being presented with new opportunities. This is particularly felt today, amid conditions such as martial law, social instability, and innovations in education. Despite all difficulties, the successful development of higher education institutions largely depends on their ability to effectively interact with various stakeholder groups. The publication presents the experience of scientific and pedagogical staff of the pedagogical faculty of Kherson State University in cooperation with stakeholders. The article substantiates the essence, content, and conditions of such interaction, which holds special relevance and significance for the graduates of the pedagogical faculty, governed by labor market needs. The aim of the article is to analyze approaches to improving the partnership interaction of the subjects of the pedagogical faculty with stakeholders to prepare specialists competitive in the modern labor market. The article employs results of applied methods, including analysis, synthesis, generalization of practical experience, and systematization of the results of scientific searches and available scientific-pedagogical literature. Based on the concepts of partnership, mutual benefit, and social responsibility, the authors justify the need to include stakeholders in the educational activities of the pedagogical faculty. The authors demonstrate that positive results are achieved through various forms and methods of interaction between stakeholders and the pedagogical team and future specialists. The choice of pedagogically appropriate forms and methods of cooperation depends on the goals and tasks, types of stakeholders and their needs, and the possibilities and resources of the higher education institution. Examples include informational and communication methods of cooperation (publishing information about the HEI’s activities on websites, in social networks, media, holding thematic meetings, seminars, surveys, questionnaires, focus groups); organizational and active methods (creating joint working groups to develop and implement educational programs, evaluating the quality of education, membership in the Supervisory Board, the Academic Council, creating a Stakeholder Council and an Employers’ Union, organizing internships, practices, employment of graduates); educational and methodological (development and implementation of joint educational programs, involvement in the educational process through lectures, master classes, trainings). A conclusion is formulated – stakeholders have the potential to influence: the organization of the admissions campaign; the students’ adaptation to academic life; the choice of technologies and methods for teaching academic disciplines; the quality of their methodological support; the development, monitoring, periodic review of educational programs of specialties and their content; the objectivity of assessing the learning outcomes of students.
РОЛЬ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ВДОСКОНАЛЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
(2024) Анісімова, О. Е.; Anisimova, O. E.; Горлова, А. В.; Horlova, A. V.
Сучасні заклади вищої освіти функціонують у динамічному та мінливому середовищі, яке постійно ставить перед ними нові виклики та пропонує нові можливості. Зокрема, це відчувається у сьогоденні (військовий стан, соціальна нестабільність, інновації в освіті тощо). Однак, незважаючи на всі труднощі, успішний розвиток закладів вищої освіти значною мірою залежить від їхньої здатності ефек- тивно взаємодіяти з різними групами зацікавлених сторін. У публікації представлено досвід співпраці науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Херсонського державного університету зі стейкхолдерами. У статті обґрунтовано сутність, зміст, умови такої взаємодії. Це питання має особли- ву актуальність та значущість для випускників педагогічного факультету, що регулюються потребами ринку праці. Метою статті є аналіз підходів до вдосконалення партнерської взаємодії суб’єктів педагогічного факультету зі стейкхолдерами для підготовки конкурентоздатних на сучасному ринку праці фахівців. У статті використано результати застосованих методів, серед яких – аналіз, синтез, узагальнення практичного досвіду та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Ґрунтуючись на концепціях партнерства, взаємної вигоди та соціальної відповідальності, авторами обґрунтовано необхідність включення стейкхолдерів до освітньої діяльності педагогічного факультету. Доведено, що позитивні результати досягаються за рахунок різноманітних форм та методів взаємо- дії стейкхолдерів із педагогічним колективом та майбутніми фахівцями. Вибір педагогічно доцільних форм і методів співпраці залежить від цілей та завдань, типів стейкхолдерів та їхніх потреб, можли- востей та ресурсів закладу вищої освіти. Прикладами слугують: інформаційно-комунікаційні методи співпраці (публікація інформації про діяльність ЗВО на вебсайті, у соціальних мережах, ЗМІ, прове- дення тематичних зустрічей, семінарів, опитування, анкетування, фокус-групи); організаційно-діяльні (створення спільних робочих груп для розроблення та реалізації освітніх програм, оцінювання якості освіти, членство в наглядовій раді, вченій раді, створення ради стейкхолдерів та спілки роботодавців, організація стажувань, практик, працевлаштування випускників); навчально-методичні (розроблення та реалізація спільних освітніх програм залучення до освітнього процесу через проведення лекцій, майстер-класів, тренінгів). Сформульовано висновок: стейкхолдери мають потенціал впливу на організацію вступної кампанії, адаптацію здобувачів вищої освіти до академічного життя, вибір технологій і методів викладання навчальних дисциплін, якість їх методичного забезпечення, розроблення, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх змісту, об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти. Modern higher education institutions operate in a dynamic and changing environment, constantly facing new challenges and being presented with new opportunities. This is particularly felt today, amid conditions such as martial law, social instability, and innovations in education. Despite all difficulties, the successful development of higher education institutions largely depends on their ability to effectively interact with various stakeholder groups. The publication presents the experience of scientific and pedagogical staff of the pedagogical faculty of Kherson State University in cooperation with stakeholders. The article substantiates the essence, content, and conditions of such interaction, which holds special relevance and significance for the graduates of the pedagogical faculty, governed by labor market needs. The aim of the article is to analyze approaches to improving the partnership interaction of the subjects of the pedagogical faculty with stakeholders to prepare specialists competitive in the modern labor market. The article employs results of applied methods, including analysis, synthesis, generalization of practical experience, and systematization of the results of scientific searches and available scientific-pedagogical literature. Based on the concepts of partnership, mutual benefit, and social responsibility, the authors justify the need to include stakeholders in the educational activities of the pedagogical faculty. The authors demonstrate that positive results are achieved through various forms and methods of interaction between stakeholders and the pedagogical team and future specialists. The choice of pedagogically appropriate forms and methods of cooperation depends on the goals and tasks, types of stakeholders and their needs, and the possibilities and resources of the higher education institution. Examples include informational and communication methods of cooperation (publishing information about the HEI’s activities on websites, in social networks, media, holding thematic meetings, seminars, surveys, questionnaires, focus groups); organizational and active methods (creating joint working groups to develop and implement educational programs, evaluating the quality of education, membership in the Supervisory Board, the Academic Council, creating a Stakeholder Council and an Employers’ Union, organizing internships, practices, employment of graduates); educational and methodological (development and implementation of joint educational programs, involvement in the educational process through lectures, master classes, trainings). A conclusion is formulated – stakeholders have the potential to influence: the organization of the admissions campaign; the students’ adaptation to academic life; the choice of technologies and methods for teaching academic disciplines; the quality of their methodological support; the development, monitoring, periodic review of educational programs of specialties and their content; the objectivity of assessing the learning outcomes of students.
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
(2023) Анісімова, О. Е.; Петухова, Л. Є; Воропай, Н. А.; Горлова, А. В.; Бальоха, А. С.; Чепурна, С. П.
У посібнику представлено теоретичний аналіз питання інтерактивної взаємодії викладача ЗВО та здобувачів освіти, практичні розробки, авторський досвід партнерської взаємодії учасників освітнього процесу. Навчально-методичний посібник рекомендований викладачам, здобувачам освіти закладів вищої освіти, закладів системи післядипломної освіти. Представлено теоретичні матеріали щодо інтерактивної освіти, методичні рекомендації, приклади WEB-мультимедіа енциклопедій та різноманітних форм взаємодії педагога ЗВО із здобувачами освіти.