Browsing by Author "Зуброва, О. А."

Now showing 1 - 14 of 14

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
(2022) Зуброва, О. А.
ДО ПИТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОГО ГАЗЕТНОГО ЗАГОЛОВКУ
(2010) Зуброва, О. А.
Статтю присвячено визначенню характеристик газетного заголовку на матеріалі англомовних періодичних видань. Автором проаналізовано існуючі визначення поняття «газетний заголовок», розглянуто основні функції та структурні особливості англомовного газетного заголовку.
ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ
(2010) Зуброва, О. А.; Zubrova, O. A.
У статті подано визначення професійних особистісних якостей вчителя-філолога; проаналізовано можливості навчальних дисциплін у їх формуванні; розглянуто принципи формування особистості майбутнього вчителя-філолога; представлено модель формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів.
КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
(2023) Зуброва, О. А.; Zubrova, O. A.
Мета статті полягає в розкритті особливостей використання комунікативно-когнітивного підходу у процесі мовної освіти майбутніх учителів англійської мови в закладах вищої освіти. Методи. Під час роботи над дослідженням використано теоретичні методи аналізу наукової літератури, синтезу основних положень, а також емпіричні методи спостереження за освітнім процесом, порівняльного аналізу, інтерпретації й узагальнення отриманої інформації. Результати. Основою когнітивно-комунікативного підходу є моделювання реальних ситуацій спілкування у процесі навчання іноземної мови, активізація пізнавальних потреб студента, урахування його індивідуального когнітивного стилю та вибір, виходячи із цього, індивідуальних стратегій навчання. Даний підхід акцентує роль студента як активного учасника освітнього процесу, який орієнтується в обсязі навчального матеріалу та свідомо обирає навчальну стратегію. Когнітивно-комунікативний підхід ґрунтується на міждисциплінарному та культурологічному принципах побудови навчального процесу. Міждисциплінарний принцип передбачає залучення в освітній процес знань, технологій, інструментарію інших наук і навчальних дисциплін, а культурологічний – надає можливість вивчати іноземну мову в контексті культури країн, рідних для носіїв цієї мови. Когнітивно-комунікативний підхід є ефективним у формуванні як лексичної, так і граматичної компетенції студентів, з акцентом на свідомому використанні студентами знань із рідної мови та беручи до уваги когнітивні закономірності процесу формування лексичних і граматичних навичок. Даний підхід ґрунтується на врахуванні когнітивного стилю студента – індивідуального способу переробки інформації, який включає три компоненти: когнітивний (знання), афективний (почуття) та поведінковий (учинки). Від когнітивного стилю залежить вибір стратегій навчання, які розподіляються на чотири основні типи: стратегії запам’ятовування, когнітивні, компенсаційні й емотивні стратегії. За когнітивно-комунікативного підходу етап уведення нових лексичних або граматичних зразків відрізняється від традиційного та включає декілька логічно пов’язаних фаз: пред’явлення нових мовних одиниць у контексті, їх свідоме осмислення та вбудовування в концептосферу іншомовної особистості студента. На етапі закріплення лексичних і граматичних одиниць запропоновані студентам вправи мають максимально відтворювати умови реального спілкування та відповідати когнітивно-комунікативній парадигмі навчання англійської мови. Вправи мають добиратися за такими критеріями: чітким і реалістичним контекстом, реалістичним використанням мови, персоналізацією матеріалу, завдання мають виступати засобом досягнення комунікативної мети та відпрацьовувати інтегровані мовленнєві навички. Висновки. Вибір когнітивно-комунікативного підходу в навчанні майбутніх учителів іноземної мови дозволяє сформувати іншомовну комунікативну компетентність студентів і активізувати їхні пізнавальні потреби шляхом урахування когнітивного стилю та підбору індивідуальних стратегій навчання. Purpose. The article aims to describe the distinctive aspects of employing the communicative and cognitive approach in the language education of prospective English teachers in higher education institutions. Methods. In our research, we use theoretical methods, including analysis and the synthesis, and empirical methods such as educational process observations, comparative analysis, information interpretation, and generalization. Results. The cognitive and communicative approach focuses on modelling authentic communication scenarios during foreign language teaching, activating students’ mental requirements, considering their cognitive styles, and tailoring individualized learning strategies. This approach underscores the active role of students in the educational process as they navigate the educational material and consciously select appropriate learning strategies. The cognitive and communicative approach is grounded in interdisciplinary and cultural educational principles. The cognitive and communicative approach effectively cultivates students’ lexical and grammatical competence, emphasizing the conscious application of their native language knowledge while considering mental patterns in the development of language skills. It places significant emphasis on students’ cognitive styles, encompassing three key components: cognitive (knowledge), affective (emotions), and behavioural (actions). Learning strategies based on these cognitive styles categorize into four primary types: memorization strategies, cognitive strategies, compensatory strategies, and emotional strategies. In the cognitive and communicative approach, the phase for introducing new lexical and grammatical structures deviates from the traditional method, encompassing several logically connected stages. These include presenting new language elements within context, ensuring the student’s conscious comprehension, and integrating them into the student’s foreign language conceptual sphere. When consolidating lexical and grammatical elements, the exercises offered to students should closely replicate real-life communication conditions, aligning with the cognitive and communicative framework for English language instruction. The selection of exercises should adhere to specific criteria, including a clear and realistic context, authentic language usage, material personalization, and the function of tasks as instruments for achieving communicative goals while practicing comprehensive language skills. Conclusions. The adoption of the cognitive and communicative approach in the training of future foreign language teachers facilitates the development of students’ foreign language communicative competence. It also activates their mental needs by considering individual cognitive styles and learning strategies choices.
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСФЕМІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ
(2017) Зуброва, О. А.; Zubrova, О. А.
У статті розглянуто лексико-семантичні особливості дисфемізмів у сучасній англомовній жіночій прозі (на матеріалі роману Хелен Філдінг «Щоденник Бріджит Джонс»). Дисфемізми систематизовано за лексичним принципом на ті, що представлено обсцінною лексикою, пейоративними лексичними одиницями та загальновживаними словами у функції вторинної номінації. Також дисфемізми розподілено на сім лексико-семантичних груп, до яких увійшли дисфемізми на позначення розумових здібностей, психічного та емоційного стану, зовнішності, дисфемістичні номінації жінок і чоловіків, поганих звичок і неприємних ситуацій). В статье рассмотрены лексико-семантические особенности дисфемизмов в современной англоязычной женской прозе (на материале романа Хелен Филдинг «Дневник Бриджит Джонс»). Дисфемизмы систематизированы по лексическому принципу на те, которые представлены обсцентной лексикой, пейоративными лексическими единицами и общеупотребительными словами в функции вторичной номинации. Также дисфемизмы разделены на семь лексико-семантических групп, в которые вошли дисфемизмы, обозначающие умственные способности, психическое и эмоциональное состояние, внешность, дисфемистические номинации женщин и мужчин, плохих привычек и неприятных ситуаций). The article focuses on the lexical and semantic peculiarities of dysphemisms in modern English women’s prose (case study of the novel by Helen Fielding “The Bridget Jones’s Diary”). Dysphemisms are arranged according to the lexical principle in ones represented by obscene vocabulary, pejorative lexical units and secondary nominated commonly used lexemes. Dysphemisms are also systematized into seven lexico-semantic groups, which include dysphemisms which nominate mental abilities, emotional state, appearance, as well as dysphemistic names of women and men, bad habits and unpleasant situations).
ОБРАЗ НЬЮ-ЙОРКА В СУЧАСНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
(2018) Зуброва, О. А.; Zubrova, O. A.
У статті розглянуто лінгвістичні особливості репрезентації художнього образу Нью-Йорка в сучасній художній прозі (на матеріалі роману К. Бушнелл „Секс у великому місті‖). Уточнено поняття образу; проаналізовано урбаноніми та стилістичні засоби різних мовних рівнів, що вербалізують образ Нью-Йорка у творі. Визначено, що текст роману насичено урбанонімами різних типів – аргоронімами, годонімами, ойкодомонімами та емпоронімами. Виявлено, що образ Нью-Йорка на лексичному рівні розкривається шляхом вживання сленгу та дисфемізмів; на семасіологічному рівні створення образу міста підсилено використанням антитези, порівняння, метафори, персоніфікації, оксиморону, а також іронії. Синтаксичний рівень представлено виразними засобами (номінативні речення, еліпсис, асиндетон, перелічення, повтор, емфатична конструкція), а також стилістичними прийомами (парцеляція, риторичні запитання). Найчастотнішими з виразних засобів і стилістичних прийомів, що вербалізують образ мегаполіса, є антитеза, парцеляція, метафора, порівняння, номінативні речення, перелічення та риторичні запитання. В статье рассматриваются лингвистические особенности репрезентации художественного образа Нью-Йорка в современной художественной прозе (на материале романа К. Бушнелл „Секс в большом городе‖). Уточнено понятие образа; проанализированы урбанонимы и стилистические средства разных языковых уровней,вербализирующие образ Нью-Йорка в произведении. Установлено, что текст романа насыщен урбанонимами различных типов – аргоронимами, годонимами, ойкодомонимами и эмпоронимами. Выявлено, что образ Нью-Йорка на лексическом уровне раскрывается с помощью употребления сленга и дисфемизмов; на семасиологическом уровне образ города создается с помощью антитезы, сравнения, метафоры, персонификации, оксюморона, а также иронии. Синтаксический уровень представлен выразительными средствами (номинативные предложения, эллипсис, асиндетон, перечисление, повтор, эмфатическая конструкция), а также стилистическими приемами (парцелляция, риторические вопросы). Самыми частотными из выразительных средств и стилистических приемов, вербализирующих образ мегаполиса, являются антитеза, парцелляция, метафора, сравнение, номинативные предложения, перечисление и риторические вопросы. The article deals with the linguistic peculiarities of New York image representation in contemporary fiction (case study of K. Bushnell’s novel ―Sex & the City‖). The notion of the image is specified; urban names and stylistic devices of different language levels verbalizing the image of New York in the text of the novel are analyzed. It is stated that the text of the novel is filled with urban names of various types – names of squares, streets, avenues, boulevards, hotels, restaurants, parks, shops, etc. It is defined that the image of New York at the lexical level is revealed through the use of slang and dysphemisms; at the semasiological level the image of the city is created through antithesis, comparison, metaphor, personification, oxymoron, and irony. The syntactic level is represented by the expressive means (nominative sentences, ellipsis, asyndeton, enumeration, repetition, emphatic constructions), as well as the stylistic devices (parcellation, rhetorical questions). The most frequently occurring of all the expressive means and stylistic devices verbalizing the image of the metropolis are antithesis, parcellation, metaphor, comparison, nominative sentences, enumeration and rhetorical questions.
ОБРАЗ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ
(2022) Зуброва, О. А.; Колкунова, В. В.; Zubrova, O. A.; Kolkunova, V. V.
Стаття є спробою авторів описати й систематизувати основні лінгвістичні засоби, що використовуються англійськомовними інтернет-ЗМІ для творення медіаобразу тимчасово окупованого Херсона. З цією метою здійснено обґрунтування поняття «медіаобраз» та визначено й проаналізовано комплекс лінгвістичних засобів творення образу міста з урахуванням критерію «цінності новин», який є провідним стилеутворювальним фактором текстів сучасних ЗМІ. Актуальність обраного напряму дослідження зумовлюється необхідністю здійснювати на лінгвістичному рівні критичний аналіз інформації, що її подають у ЗМІ, для протистояння маніпуляціям з метою впливу на читача й створення необхідного емоційного відгуку. Обрані для дослідження статті інтернет-видань «New York Times», «The Washington Post» та «The Economist», матеріали яких є проявом професійної неупередженої журналістики, дали змогу дослідити й проаналізувати мовні засоби творення образу й емоційного враження від окупованого міста. У результаті виконаного дослідження з’ясовано, що медіаобраз тимчасово окупованого Херсона, створений після 24 лютого 2022 року в публікаціях зазначених вище інтернет-видань, є комплексним утворенням, що складається з таких компонентів: міські об’єкти, місто як військова стратегічна ціль, окупаційні війська в місті, мешканці міста (їхні потреби, протест проти окупації, психологічний стан). На рівні мови всі вказані складники медіаобразу вербалізуються як прямими номінаціями із залученням денотативного й конотативного значень лексем, так і метафоричними номінаціями. Прямі номінації містять власні назви (топоніми й урбаноніми) і загальні нейтральні й емоційно забарвлені назви. Емоційно забарвлені назви й характеристики застосовуються частіше за нейтральні через свою здатність до впливу на читача. Метафоричні номінації як складник медіаобразу тимчасово окупованого Херсона реалізовані засобами порівнянь, гіпербол та антитез. Метафоричний складник в медіаобразі тимчасово окупованого Херсона є відносно незначним, що пояснюється вимогами до стилю новинних інтернет-статей. The paper represents the authors’ attempt to describe and organize the basic linguistic tools used by the Anglophone media to create the image of temporarily occupied Kherson. To that end, the authors define the concept of “media image” and analyze the entirety of the linguistic means used to create the image of the city. In this context they take into account the criterion of “news value”, which is a leading style forming factor in the modern media texts. The topicality of the chosen study direction is determined by the need to carry out a critical linguistic analysis of the information provided in the media and to oppose manipulations that influence the reader and create their predetermined emotional response. Case study of the internet publications of The New York Times, The Washington Post and The Economist dated after February 24, 2022, enabled the authors to explore and analyze the linguistic means of creating the image of the occupied city and the emotional impression of it. As the outcome of the study, the paper represents the media image of temporarily occupied Kherson as a complex formation consisting of the components as follows: the urban objects, the city as a military strategic target, the occupation troops in the city, the city residents (their needs, protest against occupation, psychological condition). At the language level, all these components of Kherson media image are verbalized by direct naming units including denotative and connotative ones, and metaphorical naming units. The denotative naming units contain proper names (toponyms and urbanonyms), as well as general neutral and emotionally colored units. The emotionally colored naming units are used more often than the neutral ones because of their ability to influence the reader. The metaphorical naming units as a component of the media image of temporarily occupied Kherson are implemented by means of comparison, hyperbole and antithesis. The metaphorical component in the media image of temporarily occupied Kherson is relatively insignificant, which is explained by the requirements for the style of the internet news reports.
ОРГАНИЗАЦИЯ ДИСКУССИИ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ПРАКТИЧЕСКОМУ КУРСУ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
(2012) Зуброва, О. А.
ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
(2016) Зуброва, О. А.
ПРІОРИТЕТНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2022) Заболотська, О. О.; Співаковська, Є. О.; Зуброва, О. А.; Базилевич, Н. В.; Поторій, Н. В.; Смутченко, О. С.
Об’єкт дослідження - навчальний процес з англійської мови у середніх та вищих навчальних закладах Ціль роботи – розробити нові методи, прийоми та форми роботи в умовах комп’ютерізації освіти й дистанційного навчання, методи підвищення ефективності формування базових компетентностей учнів з англійської мови, технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців з англійської мови. Методи дослідження й перелік апаратури – теоретичні, емпіричні, статистичні; Результати та їх новизна - вперше розроблено: - електронний дистанційний курс «Новітні досягнення в галузі лінгвістики» на платформі LMS MOODLE; - модель формування поликультурної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов; - модель формування цифрової компетентності майбутніх фахівців; - розроблено структурно-функціональну модель та методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов; - авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт; - методичні рекомендації з курсу "Країнознавство Англії та США" у підготовці майбутніх учителів англійської мови; - модель та методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови; - електронний словник: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/),
ПРІОРИТЕТНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2022) Заболотська, О. О.; Співаковська, Є. О.; Зуброва, О. А.; Базилевич, Н. В.; Поторій, Н. В.; Смутченко, О. С.
Об’єкт дослідження - навчальний процес з англійської мови у середніх та вищих навчальних закладах Ціль роботи – розробити нові методи, прийоми та форми роботи в умовах комп’ютерізації освіти й дистанційного навчання, методи підвищення ефективності формування базових компетентностей учнів з англійської мови, технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців з англійської мови. Методи дослідження й перелік апаратури – теоретичні, емпіричні, статистичні; Результати та їх новизна - вперше розроблено: - електронний дистанційний курс «Новітні досягнення в галузі лінгвістики» на платформі LMS MOODLE; - модель формування поликультурної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов; - модель формування цифрової компетентності майбутніх фахівців; - розроблено структурно-функціональну модель та методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов; - авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт; - методичні рекомендації з курсу "Країнознавство Англії та США" у підготовці майбутніх учителів англійської мови; - модель та методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови; - електронний словник: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/), Інформація щодо впровадження: - дистанційний курс «новітні досягнення в галузі лінгвістики» в освітній процес Херсонського державного університету факультету української й іноземної філології та журналістики; - методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов в умовах полілінгвільного освітнього середовища впроваджено в освітньо-виховний процес Херсонського державного університету (акт впровадження № 09/31-1053 від 27.06.2018), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (акт впровадження № 1-5/387 від 11.06.2018), Класичного приватного університету (акт впровадження № 941 від 27.08.2018) та Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт впровадження № 1/722 від 21.06.2018); - в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт, - електронний словник для учнів Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/), методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова під час проходження виробничої практики; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова під час проходження виробничої практики. Значимість роботи – надання наукових та освітніх послуг викладачам та вчителям англійської мови для оптимізації навчального процесу в школі та освітнього – в ЗВО, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів, розвиток наукового потенціалу молодого фахівця. Висновки, пропозиції щодо розвитку об’єкта дослідження (розроблення) й доцільності продовження досліджень Даний науковий доробок довів свою дієвість підчас впровадження нових методів, форм та методик в закладах середньої спеціальної та вищої освіти, проведенні семінарів для вчителів міста Херсона та області (на базі Херсонського державного університету та гімназії № 6 м. Херсона), 2 конференцій Міжнародного рівня, проведених на факультеті іноземної філології кафедрою англійської мови та методики її викладання.
РОЛЬ СТИЛІСТИКИ СИНТАКСИСУ В ДЕКОДУВАННІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ПЕРІОДУ ВІКТОРІАНСТВА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Е. ГАСКЕЛЛ «ПІВНІЧ І ПІВДЕНЬ»)
(2017) Зуброва, О. А.; Сухенко, К.; Сухенко, Е.; Zubrova, O. А.; Sukhenko, К.
У статті розглянуто синтаксичні особливості художнього англомовного тексту періоду вікторіанства. Особливу увагу в дослідженні приділено виражальним засобам (повтор, перелік, синтаксична тавтологія, полісиндетон, емфатична конструкція to do та вставні конструкції) та стилістичним прийомам синтаксичного рівня (паралелізм, анафора, риторичне питання, парцеляція), характерним для роману Е. Гаскелл «Північ і Південь». В статье рассмотрены синтаксические особенности художественного англоязычного текста периода викторианства. Особое внимание в исследовании уделено выразительным средствам (повтор, перечень, синтаксическая тавтология, полисиндетон, эмфатическая конструкция to do и вставные конструкции) и стилистическим приемам синтаксического уровня (параллелизм, анафора, риторический вопрос, парцелляция), характерным для романа Э. Гаскелл «Север и Юг». The article deals with the syntactic peculiarities English literary Victorian text. The research focuses on the expressive means (repetition, enumeration, syntactic tautology, polysyndeton, emphatic consruction to do and parenthesis) and stylistic devices on the syntactic level (parallelism, anaphora, rhetorical question, parcellation), characteristic of E. Gaskell’s novel “North and South”.
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ- ФІЛОЛОГІВ
(2016) Зуброва, О. А.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ
(2023) Шипко, А. Л.; Зуброва, О. А.; Shypko, A. L.; Zubrova, O. A.
Мета дослідження полягає в уточненні поняття ідентифікації особистості та розробленні передумов створення виховного простору згідно із системою принципів виховання, який уможливлює ефективний вплив на процеси формування ідентифікації особистості. Методи. Застосовано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, теоретичне моделювання, системний та проблемний методи. Результати. У процесі оволодіння культурою людина проходить шлях розширення простору власної життєдіяльності, який характеризується такими етапами: сім’я, дошкільний заклад, школа, ближній рідний край, рідний край, Батьківщина, інші країни світу. Взаємодія з простором здійснюється через мікросоціальні середовища, до яких себе відносить особистість і з якими себе ідентифікує, проходячи поступовий процес адаптації. У разі зміни соціального положення перед особистістю постає завдання ідентифікації себе з іншими спільнотами, що дає поштовх для формування нових життєвих перспектив. Ідентичність є усвідомленням особистістю власної належності до певної соціальної ролі або соціальної групи. Проблема формування ідентичності особистості, головним чином, є проблемою залучення людини до певного простору та створення умов для реалізації людини у цьому просторі. Ідентифікація особистості реалізується у діяльності, передумовою ефективності якої є сформована готовність – стан, що є запорукою результативної, ефективної діяльності. Основними видами готовності є мотиваційна, фізична, психологічна, морально-вольова, операційна та комунікаційна готовність. Ключем до формування ідентифікації та готовності до діяльності є мотив, який з'являється у результаті взаємодії особистості з простором життєдіяльності. Із метою формування стійких мотивів, орієнтованих на досягнення виховної мети, провідним завданням вихователя є створення виховного простору. Висновки. Розроблено систему принципів виховання, до якої належать чотири групи принципів: принципи організації соціокультурного і природнього простору, організації виховного середовища, педагогічної етики та особистісної поведінки вихованця. Формування виховного простору, в основу якого покладено систему педагогічних принципів, дає можливість здійснювати педагогічне керівництво не тільки діями вихователя, а й впливами самого вихованця, виховного мікросередовища та соціокультурного та природного простору.The purpose of the study is to elucidate the concept of personality identification and establish the prerequisites for designing an educational environment based on principles of education. This educational framework aims to facilitate an effective impact on the processes of personality identification. Methods. Various scientific research methods were employed, including analysis, synthesis, induction, abstraction, generalization, theoretical modelling, system and problem-solving methods. Results. As individuals acquire cultural knowledge, they undergo a journey that expands the scope of their life activities, marked by distinct stages: family, preschool, school, local community, native region, homeland, and international experiences. The interaction with these spaces occurs through microsocial environments, to which individuals relate and gradually adapt. When individuals experience changes in social status, they face the task of identifying with new communities, which fosters the formation of fresh life perspectives. Identity represents an individual's awareness of their affiliation with a social role or group. Forming an individual's identity is primarily about engaging him in a specific space and creating conditions for his realization within it. Individual identification manifests through activity, and its effectiveness hinges on preparedness, which is a state that ensures efficient and effective engagement. The key components of preparedness encompass motivational, physical, psychological, moral-willed, operational, and communicative readiness. The formation of identification and readiness for activity is intricately linked to motives that arise through an individual's interaction with the space of life. To instil enduring motives oriented towards educational objectives, the primary responsibility of educators is to construct an educational environment. Conclusions. A set of educational principles, tailored to each participant of the educational process, encompasses four principle categories: principles governing the organization of sociocultural and natural spaces, the configuration of the educational environment, pedagogical ethics, and the students' personal conduct. The creation of an educational space, underpinned by a system of pedagogical principles, allows for pedagogical guidance to be exerted not only through the educator's actions but also through the influence of the student themselves, the educational microenvironment, and the sociocultural and natural context.