Browsing by Author "Попович, И. С."

Now showing 1 - 20 of 29

AUTOMATED IDENTIFICATION OF AN OPERATOR ANTICIPATION ON MARINE TRANSPORT
(2020) Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Cherniavskyi, V. V.; Zinchenko, S. M.; Prokopchuk, Y. A.; Makarchuk, D. V.; Носов, П. С.; Попович, І. С.; Чернявський, В. В.; Зінченко, С. М.; Прокопчук, Ю. О; Макарчук, Д. В.; Попович, И. С.; Чернявский, В. В.; Зинченко, С. М.; Прокопчук, Ю. А.
Context. The article discusses approaches to anticipation identification being an essential part of the decision-making process done by the operator by using the example of a sea captain in ergatic systems of critical infrastructures in the sea transport management. The mentioned above aspect of anticipation of operators can be regarded as being a complex form of human-machine interaction and, certainly, claims for further elaboration of information and tools to be used. Objective. The way to approach development is taken as being based on an information analysis of the full range of trajectories of decision-making by operators at the time of performing complex multi-stage actions. These items are rooting out of their adopted strategy of human-machine interaction. Besides, it leads to the formation of a metric being able to algorithmically represent the enormous number of variants. It can be done taking into account conditions of combinatorial representation in terms of the geometric theory of groups on the Cayley graph. Method. Being a part of the approach elaboration the having been obtained during the analysis of the database of navigation simulators mathematical model of experimental data collecting and processing succeeded to be constructed. To confirm the formalalgorithmic approach a simulation was challenged to be carried out helping to form the trajectory of the operator’s decision making in critical situations. It was felicitously performed basing on the three-factor ERO-AEA-EAPI model. Thus, the algebraic and software representation of the metric decision space is noticed to uncover approximate complex human-machine interactions in uncertain environments. As a result, the converting process of data of the main subject of critical infrastructure (i.e. the operator) into knowledge is able to be coped with. In addition, factors possible to be gauged in the proposed metric are able to be uncovered. Results. In order to carry out the feasibility assessment of the developed approach as well as formal-algorithmic ones, an experiment was performed by using the Navi Trainer 5000 navigation simulator (NTPRO 5000). During having one of the most troublesome operations i.e. mooring we wanted the server data to be analyzed. As a result, data about anticipation being shaped as triangular constructs in the quasi-isometric space of Cayley graph is reported to have been obtained. The automated neural networks being used for result obtaining led to delivering of the possibility to get multiple data regression and to analyze the relationships of many independent variables. It is considered to be clear evidence due to having found out results of scattering and reliability diagrams. Conclusions. The having been presented in the investigations formal-algorithmic approach together with the developed software tools and the approaches of converting data into knowledge about operator anticipation are said to embrace the possibility to classify and to identify individual decision-making strategies when managing a vessel and to predict the likelihood of poor consequences. With regarding to the cogency of the proposed approach and models these issues happen to have been successfully justified by means of the automated processing of experimental data. Актуальність. У статті розглядається підхід ідентифікації антиципації як важливої складової процесу прийняття рішень оператора на прикладі капітана далекого плавання в ергатичних системах критичних інфраструктур при управлінні морським транспортом. Розглянутий аспект антиципації операторів є складною формою людино-машинного взаємодії і вимагає розробки підходів та відповідних інформаційних засобів. Мета. Підхід щодо розробки засобів грунтується на інформаційному аналізі повного спектра траекторій прийняття рішень операторів в моменти виконання складних багатоетапних дій заснованих на прийнятій стратегії людино-машинної взаємодії. Такий підхід передбачає формування метрики здатної алгоритмічним способом відобразити простір варіантів в умовах комбинаторного передуявлення в термінах геометричної теорії груп на графі Келі. Метод. В рамках розробки підходу визначена математична модель збору та обробки експериментальних-тальних даних в ході аналізу бази даних навігаційних симуляторів. З метою підтвердження прийнятих формально-алгоритмічних підходів проведено імітаційне моделювання що формує траєкторію прийняття рішень оператора в критичних ситуаціях заснованих на трехфакторной моделі ERO-AEA-EAPI. Таким чином алгебраїчне і програмне представлення метричного простору прийняття рішень дозволяє апроксимувати складні людино-машинні взаємодії в умовах невизначеності і отримати підхід трансформації даних в знання про суб’єкта критичної інфраструктури – оператора. Результати. З метою підтвердження доцільності розроблених формально-алгоритмічних підходів був проведений експеримент з використанням навігаційного симулятора Navi Trainer 5000 (NTPRO 5000). В ході експерименту були проаналізовані дані сервера при виконанні однієї з найбільш складних операцій – швартуванні, і сформовані знання про антиципацію операторів у вигляді триангулярних конструктів на квазіізометричному просторі графа Келі. Результати моделювання із застосуванням автоматизованої нейроної мережі дозволили отримати множинну регресію даних і провести аналіз зв’язків незалежних змінних про що свідчать результати діаграм розсіювання і надійності. Висновки. Формально-алгоритмічні підходи, представлені в дослідженні, в поєднанні з розробленими програмними засобами, підходи перетворення даних у метаданні про антиципацію операторів дозволили класифікувати і визначити індивідуальні стратегії прийняття рішень при управлінні судном що дало змогу прогнозувати ймовірність катастрофічних наслідків. Результативність запропонованого підходу і моделей була успішно обгрунтована за результатами автоматизованої обробки експериментальних даних. Актуальность. В статье рассматриваются подходы идентификации антиципации как важной составляющей процесса принятия решений оператором на примере капитана дальнего плавания в эргатических системах критических инфраструктур при управлении морским транспортом. Рассматриваемый аспект антиципации операторов является сложной формой человеко-машинного взаимодействия и требует разработки информационных подходов и средств. Цель. Подход к разработке подходов основывается на информационном анализе полного спектра траекторий принятия решений операторов в моменты выполнения сложных многоэтапных действий основанных на принятой стратегии человекомашинного взаимодействия. Такой подход предполагает формирование метрики способной алгоритмическим способом отобразить пространства вариантов, в условиях комбинаторного представления, в терминах геометрической теории групп на графе Кэли. Метод. В рамках разработки подхода определена математическая модель сбора и обработки экспериментальных данных в ходе анализа базы данных навигационных симуляторов. С целью подтверждения принятых формально-алгоритмических подходов проведено имитационное моделирование формирующее траекторию принятия решений оператора в критических ситуациях основанных на трехфакторной модели ERO-AEA-EAPI. Таким образом алгебраическое и программное представление метрического пространства принятия решений позволяет аппроксимировать сложные человеко-машинные взаимодействия в условиях неопределенности и получить подход трансформации данных в знания о субъекте критической инфраструктуры – операторе. Результаты. С целью подтверждения целесообразности разработанного подхода и формально-алгоритмических подходов был проведен эксперимент с использованием навигационного симулятора Navi Trainer 5000 (NTPRO 5000). В ходе эксперимента были проанализированы данные сервера в ходе выполнения одной из наиболее сложных операций – швартовки, и сформированные знания об антиципации в виде триангулярных конструктов на квазиизометрическом пространстве графа Кэли. Результаты моделирования с применением автоматизированных нейронных сетей позволили получить множественную регрессию данных и провести анализ связей множества независимых переменных о чем свидетельствуют результаты диаграмм рассеивания и надежности. Выводы. Формально-алгоритмические подходы, представленные в исследовании, в сочетании с разработанными программными средствами, подходы преобразования данных в знания об антиципации операторов позволили классифицировать и определить индивидуальные стратегии принятия решений при управлении судном и прогнозировать вероятность катастрофических последствий. Результативность предложенного подхода и моделей была успешно обоснована по результатам автоматизированной обработки экспериментальных данных.
AUTOMATIC CONTROL OF THE VESSEL MOVEMENT IN A STORM
(2021) Ben, A. P.; Zinchenko, S. M.; Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Бень, А. П.; Зінченко, С. М.; Носов, П. С.; Попович, І. С.; Зинченко, С. Н.; Попович, И. С.
AUTOMATIC DETERMINATION OF THE NAVIGATORS MOTIVATION MODEL WHEN OPERATING WATER TRANSPORT
(2021) Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Zinchenko, S. M.; Kobets, V. M.; Safonova, A. F.; Appazov, E. S.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кобець, В. М.; Сафонова, Г. Ф.; Аппазов, Е. С.; Попович, І. С.; Зинченко, С. Н.; Кобец, В. Н.; Сафонова, А. Ф.; Аппазов, Э. С.; Попович, И. С.
Context. The article proposes an approach for automated identification of the navigators motivational model in the control of water transport. Algorithms for data extraction as a result of the man-machine interaction of navigator with the electronic control systems of the vessel during performing navigation operations of increased complexity are proposed. Objective. The purpose of research is to apply formal and algorithmic approaches to extracting data on the motivational model of navigator to prevent accidents in water transport. Method. The identification of manifestation determination of navigators’ mental activity by means of the visual concept of the geometric group theory is proposed. This approach delivered the visual systematic-logical combining of diagnostic methods aimed at determining navigators motivational centers and the processes of professional activity like maneuver performing. The key indicator of identification is said to be the parameter of the navigator’s activity as “rpm_port” having an impact on the vessel speed being a marker of intensification of the navigator’s physiological activity. Such an approach is beneficial in time phase identification while maneuvering indicating explicitly at the stepping up of the navigator’s physiological motivational state. It was proven to be correct based on the results due to Ward’s dendrogram, several statistical methods and applied software. The obtained research results encourage the prediction of the navigator’ motivational states in critical situations. Results. In order to confirm the proposed formal-algorithmic approach, an experiment was carried out using the navigation simulator Navi Trainer 5000. Automated analysis of experimental ones made it possible to form a motivational map of the navigator and determine the decision-making model affecting in the processes of control vessel in difficult situations. Conclusions. The proposed research approaches made it possible to automate the processes of extracting data indicating the principles of decision-making by navigator. The effectiveness of proposed approach was substantiated by the results of experimental data automated processing and the constructed tree-like decision-making spaces. Актуальність. У статті запропоновано підхід автоматизованої ідентифікації мотиваційної моделі навігаторів при управлінні морським транспортом. Запропоновано алгоритми вилучення даних в результаті людино-машинного взаємодії навігатора з електронними системами управління судном при виконанні навігаційних операцій підвищеної складності. Мета. Метою дослідження є застосування формального і алгоритмічного підходів до вилучення даних мотиваційної моделі навігатора для запобігання аварій на водному транспорті. Метод. Пропонується ідентифікація детермінованних проявів розумової діяльності навігаторів за допомогою візуальної концепції геометричної теорії груп. Такий підхід забезпечив наочне системо-логічне поєднання діагностичних методів що спрямовані на визначення мотиваційних центрів штурмана і процесів професійної діяльності, наприклад при виконанні маневрів. Ключовим показником ідентифікації вважається параметр активності штурмана «rpm_port», що впливає на швид- кість судна і є маркером посилення його фізіологічної активності. Такий підхід корисний для ідентифікації тимчасових фаз при маневруванні, що явно вказують на зміну мотиваційного стану навігатора. Даний аспект був доведений на підставі результатів дендрограмми Уорда, кількох статистичних методів і прикладного програмного забезпечення. Отримані результати досліджень дозволяють прогнозувати мотиваційні стани навігатора у критичних ситуаціях. Результат. З метою підтвердження запропонованого формально-алгоритмічного підходу був проведений експеримент з використанням навігаційного симулятора Navi Trainer 5000. Автоматизований аналіз експериментальних даних дозволив сформувати мотиваційну карту навігатора і визначити модель прийняття рішень що впливають на процеси управління судном у складних ситуаціях. Висновок. Запропоновані підходи дослідження дозволили автоматизувати процеси вилучення даних що вказують на принципи прийняття рішень навігатором. Результативність запропонованого підходу була обґрунтована за результатами автоматизованої обробки експериментальних даних і побудованих ознакових деревоподібних просторів прийняття рішень. Актуальность. В статье предложен подход автоматизированной идентификации мотивационной модели навигаторов при управлении морским транспортом. Предложены алгоритмы извлечения данных в результате человеко-машинного взаимодействия навигатора с электронными системами управления судном при выполнении навигационных операций повышенной сложности. Цель. Целью исследования является применение формального и алгоритмического подходов к извлечению данных мотивационной модели навигатора для предотвращения аварий на водном транспорте. Метод. Предлагается идентификация детермининированных проявлений мыслительной деятельности навигаторов с помощью наглядной концепции геометрической теории групп. Такой подход обеспечил наглядное систематико-логическое сочетание диагностических методов, направленных на определение мотивационных центров штурмана и процессов профессиональной деятельности, например при выполнении маневров. Ключевым показателем идентификации считается параметр активности штурмана «rpm_port», влияющий на скорость судна и являющийся маркером усиления его физиологической активности. Такой подход полезен для идентификации временной фазы при маневрировании, что явно указывает на изменение мотивационного состояния навигатора. Данный аспект был доказан на основании результатов дендрограммы Уорда, нескольких статистических методов и прикладного программного обеспечения. Полученные результаты исследований позволяют прогнозировать мотивационные состояния навигатора в критических ситуациях. Результат. С целью подтверждения предложенного формально-алгоритмического подхода был проведен эксперимент с использованием навигационного симулятора Navi Trainer 5000. Автоматизированный анализ экспериментальных данных позволил сформировать мотивационную карту навигатора и определить модель принятия решений влияющих на процессы управления судном в сложных ситуациях. Вывод. Предложенные подходы исследования позволили автоматизировать процессы извлечения данных указывающих на принципы принятия решений навигатором. Результативность предложенного подхода была обоснована по результатам автоматизированной обработки экспериментальных данных и построенных признаковых древовидных пространств принятия решений.
CONTROL REDUNDANCY AS A QUANTITATIVE MEASURE OF MANEUVERABILITY
(2021) Zinchenko, S. M.; Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Зінченко, С. М.; Носов, П. С.; Попович, І. С.; Зинченко, С. Н.; Попович, И. С.
The purpose of the article is to determine the criterion of control redundancy and calculate its value for various types of vessels and navigation modes. A brief review was carried out and it was concluded that redundancy controls are mostly used only as a backup to improve reliability, but not as a means of optimizing control. The dependence of the vessel’s maneuvering capabilities on the value of this criterion and its importance in the classification is shown. A formula for calculating control redundancy is proposed, and control redundancy values are calculated for vessels with different control schemes.
Identification of distortion of the navigator's time in model experiment
(2020) Nosov, P. S.; Cherniavskyi, V. V.; Zinchenko, S. M.; Popovych, I. S.; Prokopchuk, Y. A.; Safonov, M. S.; Носов, П. С.; Чернявский, В. В.; Зинченко, С. М.; Попович, И. С.; Прокопчук, Ю. А.; Сафонов, М. С.; Попович, І. С.
This article discusses a formal analysis of time perception made by sea transport navigators being in critical situations while performing vessel navigation. The carried out analysis of experimental data and investigations of marine accidents provided us with valuable insights of having wide range of cases in which navigators, while performing complex maneuvers (i.e. mooring operation), are highly likely to be involved into facing challenges of getting poor time comprehension during template implementation process. It is worth mentioning that while having it this very issue is being influenced on by external and internal factors. It, for its part, is noticed to considerably contribute into the increased likelihood of accidents. The main goal of this study is reported to be the development of a concept of having formal and automated means and methods for the identification distortion of the navigator's time (DNT) as being an indicator of negative manifestation of human factor in critical situations. For the sake of having been able to accomplish this goal a generalized model for the formation of t DNT was proposed as well as mathematical models and automated tools were introduced to be used for DNT intervals identification when analyzing the physical trajectory of the vessel's movement. Besides, the generating individual time codes in emergency situations system is managed to be successfully revealed. Moreover, the carried out experiments using the certified navigation simulator Navi Trainer 5000 are said to have confirmed the convincing cogency and to have made clear evidences of providing practical value of the proposed approaches. It goes without saying that these issues are sure to significantly improve the safety-driven process of keeping a navigational watch while navigating a vessel. В статье проведен формальный анализ восприятия времени навигаторами морского транспорта в критических ситуациях при управлении судном. Анализ экспериментальных данных и расследования морских катастроф показал, что в широком ряде случаев навигаторы во время выполнения сложных маневров, на примере швартовки судна, неадекватно воспринимают время выполнения типовых операций в условиях влияния внешних и внутренних факторов, что значительно повышает вероятность возникновения аварий. В качестве основной цели исследования выступает разработка формальных и автоматизированных средств и методов определения дисторсии времени навигатора (ДВН) как показателя проявления негативного человеческого фактора в критических ситуациях. Для выполнения поставленной цели была предложена обобщенная модель формирования ДВН, разработаны математические модели и автоматизированные средства для идентификации интервалов ДВН при анализе физической траектории движения судна, а также система формирования индивидуальных временных кодов в критических ситуациях. Проведенные эксперименты с использованием сертифицированного навигационного тренажера Navi Trainer 5000 подтвердили результативность и практическую ценность предложенных подходов, что в значительной мере позволит повысить безопасность несения навигационной вахты при управлении судном.
IDENTIFICATION OF MARINE EMERGENCY RESPONSE OF ELECTRONIC NAVIGATION OPERATOR
(2021) Nosov, P. S.; Cherniavskyi, V. V.; Zinchenko, S. M.; Popovych, I. S.; Nahrybelnyi, Ya. А.; Nosova, H. V.; Носов, П. С.; Чернявський, В. В.; Зінченко, С. М.; Попович, І. С.; Нагрибельний, Я. А.; Чернявский, В. В.; Зинченко, С. Н.; Попович, И. С.; Нагрибельный, Я. А.; Носова, Г. В.
Context. The article introduces an approach for analyzing the reactions of a marine electronic navigation operator as well as automated identification of the likelihood of the negative impact of the human factors in ergatic control systems for sea transport. To meet the target algorithms for providing information referring to the results of human-machine interaction of an operator in marine emergency response situations while managing increasing complexity of navigation operations’ carrying out are put forward. Objective. The approach delivers conversion of the operator’s actions feature space into a logical-geometric one of p-adic systems making the level of the operator’s intellectual activity by using automated means highly likely to be identified. It is sure to contribute to its dynamic prediction for the sake of further marine emergency situations lessening. Method. Within the framework of the mentioned above approach attaining objective as automated identification of the seg mented results of human-machine interactions a method for transforming deterministic fragments of an operator’s intellectual activity in terms of p-adic structures is proposed to be used. To cope with such principles as specification, generalization as well as transi tions to different perception spaces of the navigation situation by the operator are said to be formally specified. Having been carried out of simulation modeling has turned out to confirm the feasibility of the proposed above approach causing, on the grounds of tem porary identifiers, the individual structure of the operator’s reactions to be determined. As a result, the data obtained has delivered the possibility of having typical situations forecasted by using automated multicriteria methods and tools. This issue for its part is said to be spotted as identification of individual indicators of the operator’s reaction dynamics in complex man-machine interaction. Results. In order to have the proposed formal-algorithmic approach approved an experiment was performed using the navigation simulator Navi Trainer 5000 (NTPRO 5000). Automated analysis of experimental server and video data have furnished the means of deterministic operator actions identification in the form of metadata of the trajectory of his reactions within the space of p-adic struc tures. Thus, the results of modeling involving automated neural networks are sure to facilitate the time series of the intellectual activ ity of the electronic marine navigation operator to be identified and, therefore, to predict further reactions with a high degree of reli ability. Conclusions. The proposed formal research approaches combined with the developed automated means as well as algorithmic and methodological suggestions brought closer to the objectives for solving the problem of automated identification of the negative impact of the human factors of the electronic navigation operator on a whole new level. The efficiency of the proposed approach is noticed to have been approved by the results of automated processing of experimental data and built forecasts. Актуальність. У статті запропоновано підхід аналізу реакцій оператора морської електронної навігації та автоматизо ваної ідентифікації негативного впливу його людського фактору в ергатичних системах управління морським транспортом. Запропоновано алгоритми зчитування інформації про результати людино-машинного взаємодії оператора у критичних ситуаціях при виконанні навігаційних операцій підвищеної складності. Мета. Метою дослідження є розробка підходу що дозволяє перетворити простір ознак щодо дій оператора у вигляді ло гіко-геометричного простору p-адичних систем, в результаті якого з’являється можливість ідентифікації рівня інтелектуаль ної діяльності оператора за допомогою автоматизованих засобів і спрогнозувати його динаміку для нівелювання критичних ситуацій. Метод. В рамках підходу і з метою автоматизованої ідентифікації сегментованих результатів людино-машинної взаємо дії описано метод перетворення детермінованих фрагментів інтелектуальної діяльності оператора в термінах p-адічних структур. Формально описані принципи деталізації, узагальнення, а також переходів у різні простори сприйняття навігацій ної ситуації оператором. Проведено імітаційне моделювання що підтверджує доцільність запропонованого підходу і дозво ляє на основі часових ідентифікаторів визначити індивідуальну структуру реакцій оператора. Отримані дані дозволяють виконувати прогнозування для типових ситуацій із застосуванням автоматизованих багатокритеріальних методів і засобів, що у свою чергу дає можливість ідентифікувати індивідуальні показники динаміки реакцій оператора у складній людино машинній взаємодії. Результати. З метою підтвердження запропонованого формально-алгоритмічного підходу був проведений експеримент з використанням навігаційного симулятора Navi Trainer 5000 (NTPRO 5000). Автоматизований аналіз експериментальних серверних даних, даних відеоряду, дозволив ідентифікувати детерміновані дії оператора у вигляді метаданих траєкторії його реакцій в рамках просторів p-адичних структур. Результати моделювання із застосуванням автоматизованих нейронних мереж дозволили отримати часові ряди інтелектуальної діяльності оператора електронної морської навігації та з достатнім ступенем надійності виконувати прогноз подальших реакцій. Висновки. Запропоновані формальні підходи дослідження, в поєднанні із розробленими автоматизованими засобами, а також алгоритмічними і методологічними пропозиціями дозволили на новому рівні підійти до вирішення проблеми автома тизованої ідентифікації негативного прояву людського фактора оператора електронною навігації. Результативність запропонованого підходу була обґрунтована за результатами автоматизованої обробки експериментальних даних і побудованих прогнозів. Актуальность. В статье предложен подход анализа реакций оператора морской электронной навигации и автоматизи рованной идентификации негативного влияния его человеческого фактора в эргатических системах управления морским транспортом. Предложены алгоритмы считывания информации о результатах человеко-машинного взаимодействия опера тора в критических ситуациях при выполнении навигационных операций повышенной сложности. Цель. Целью исследования является разработка подхода позволяющего преобразовать признаковое пространство дейст вий оператора в виде логико-геометрического пространства p-адических систем, в результате которого появляется возмож ность идентифицировать уровень интеллектуальной деятельности оператора с помощью автоматизированных средств и спрогнозировать его динамику для нивелирования критических ситуаций. Метод. В рамках подхода и с целью автоматизированной идентификации сегментированных результатов человеко машинные взаимодействия описан метод преобразования детерминированных фрагментов интеллектуальной деятельности оператора в терминах p-адических структур. Формально описаны принципы детализации, обобщения, а также переходов в различные пространства восприятия навигационной ситуации оператором. Проведено имитационное моделирование под тверждающее целесообразность предложенного подхода и позволяющее на основе временных идентификаторов определить индивидуальную структуру реакций оператора. Полученные данные позволяют выполнять прогнозирование для типовых ситуаций с применением автоматизированных многокритериальных методов и средств, что в свою очередь дает возмож ность идентифицировать индивидуальные показатели динамики реакций оператора в сложном человеко-машинном взаимо действии. Результаты. С целью подтверждения предложенного формально-алгоритмического подхода был проведен эксперимент с использованием навигационного симулятора Navi Trainer 5000 (NTPRO 5000). Автоматизированный анализ экспериментальных серверных данных, данных видеоряда, позволил идентифицировать детерминированные действия оператора в виде метаданных траектории его реакций в рамках пространств p-адических структур. Результаты моделирования с применением автоматизированных нейронных сетей позволили получить временные ряды интеллектуальной деятельности оператора электронной морской навигации и с достаточной степенью надежности выполнять прогноз дальнейших реакций. Выводы. Предложенные формальные подходы исследования, в сочетании с разработанными автоматизированными средствами, а также алгоритмическими и методологическими предложениями позволили на новом уровне подойти к решению проблемы автоматизированной идентификации негативного проявления человеческого фактора оператора электронной навигации. Результативность предложенного подхода была обоснована по результатам автоматизированной обработки экспериментальных данных и построенных прогнозов.
IMPROVING THE ACCURACY AND RELIABILITY OF AUTOMATIC VESSEL MOUTION CONTROL SYSTEM
(2020) Popovych, I. S.; Zinchenko, S. M.; Ben, A. P.; Nosov, P. S.; Mamenko, P. P.; Mateichuk, V. M.; Зінченко, С. М.; Попович, І. С.; Бень, А. П.; Носов, П. С.; Маменко, П. П.; Матейчук, В. М.; Попович, И. С.; Зинченко, С. Н.; Матейчук, В. Н.
Context. There were considered the issues of improving the accuracy and reliability of automatic vessel motion control systems in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators. The object of research is the process of automatic vessel motion control in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators. The subject of research is a method and algorithms for improving the accuracy and reliability of auto-matic vessel motion control systems in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sen-sors and actuators. Objective. The aim of the research is development a method and algorithms for improving the accuracy and reliability of automatic vessel motion control systems in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators. Method. This goal is achieved by using in onboard controller of the automatic vessel motion control systems an observer to estima-tion the parameters of the state vector in the linear motion channel by measurements of linear speed and position sensors; estimation the parameters of the state vector in the angular motion channel by measurements of rotational speed and angular position sensors; continu-ous monitoring of the measured information by comparing it with the obtained estimations; correction estimations in the linear motion channel by measurements of linear speed and position sensors that have passed control; correction estimations in the angular motion channel by measurements of rotational speed and angular position sensors that have passed control; formation of a sensor failure in the linear motion channel ( linear speed sensor or position sensor ), if its measurements differ from the corresponding estimations for a greater than permissible value, to parry the failure in the linear motion channel by disconnecting the failed sensor from the observer and further estimation according to another sensor working in pairs; formation of a sensor failure in the angular motion channel ( rotation speed sensor or angular position sensor ), if its measurements differ from the corresponding estimations for a greater than permissible value, to parry the failure in the angular motion channel by disconnecting the failed sensor from the observer and further estimation ac-cording to another sensor working in pair; formation of an actuators failure in the linear motion channel ( engine, automation or other device) if a simultaneous or sequential failure of both sensors were detected - linear speed sensor and position sensor, actuator failure alarm in the linear motion channel; formation of an actuators failure in the angular motion channel ( rudders, drives, other devices ) if a simultaneous or sequential failure of both sensors were detected — rotation speed sensor and angular position sensor, actuator failure alarm in the angular motion channel. This method and algorithms make it possible to improve the accuracy and reliability of automatic vessel motion control processes in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators. Results. The proposed method and algorithms for improving the accuracy and reliability of automatic vessel motion control sys-tems in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators were verified by mathematical modeling in the MATLAB environment of the control object movement in a closed circuit with a control system for various types of vessels, navigation areas, weather conditions and cases of large deviations in sensors measurements during maneuver-ing and failures of sensors and actuators. Conclusions. The results of mathematical modeling confirmed the efficiency of the developed method and algorithms and allow to recommend them for practical use in the development of mathematical support for automatic vessel motion control systems in conditions of large deviations in sensors measurements during maneuvering and failures of sensors and actuators. Актуальність. Розглянуті питання підвищення точності і надійності систем автоматичного керування рухом судна при значних відхиленнях вимірюваної сенсорами інформації у процесі маневрування судна та при відмовах сенсорів і виконуючих пристроїв. Об’єктом дослідження є процес автоматичного керування рухом судна при значних відхиленнях вимірюваної сен-сорами інформації у процесі маневрування судна та при відмовах сенсорів і виконуючих пристроїв. Суб’єктом дослідження є метод і алгоритми підвищення точності і надійності систем автоматичного керування рухом судна при значних відхиленнях вимірюваної сенсорами інформації у процесі маневрування судна та при відмовах сенсорів і виконуючих пристроїв. Мета. Метою дослідження є розробка методу та алгоритмів підвищення точності і надійності систем автоматичного керу-вання рухом судна при значних відхиленнях вимірюваної сенсорами інформації у процесі маневрування судна та при відмовах сенсорів і виконуючих пристроїв. Метод. Ця мета досягається за рахунок використання у бортовому контролері системи автоматичного керування рухом судна оцінювача параметрів вектору стану у каналі лінійного руху по даним вимірювання лінійної швидкості і переміщення; оцінювання параметрів вектору стану у каналі кутового руху по даним вимірювання кутової швидкості і переміщення, постій-ного контролю за достовірністю вимірюваної інформації шляхом її порівняння з отриманими оцінками параметрів вектору стану; коригування оцінок у каналі лінійного руху по виміряним сенсорами даним лінійної швидкості і лінійного переміщення, що пройшли перевірку; коригування оцінок у каналі кутового руху по виміряним сенсорами даним кутової швидкості і куто-вого переміщення, що пройшли перевірку; формування відмови датчика у каналі лінійного руху ( датчика лінійної швидкості або датчика лінійного переміщення ), якщо його вимірювання відрізняються від оцінок на величину більшу допустимої, пари-рування відмови датчика у каналі лінійного руху шляхом його відключення від оцінювача та подальшого оцінювання по ін-формації іншого датчика, що працює з ним у парі; формування відмови датчика у каналі кутового руху ( датчика кутової шви-дкості або датчика кутового положення ), якщо його вимірювання відрізняються від оцінок на величину більшу допустимої, парирування відмови датчика у каналі кутового руху шляхом його відключення від оцінювача та подальшого оцінювання параметрів по інформації іншого датчика, що працює з ним у парі; формування відмови по управлінню у каналі лінійного руху ( силової установки, автоматики або іншого виконуючого пристрою ), якщо одночасно, або послідовно, через невеликий про-міжок часу, зафіксована відмова обох датчиків ( лінійної швидкості і лінійного переміщення ), формування алярму про відмо-ву управління у каналі лінійного руху; формування відмови по управлінню у каналі кутового руху ( керма, приводів, інших виконуючих пристроїв ), якщо одночасно або послідовно, через невеликий проміжок часу, зафіксовано відмову обох датчиків ( кутової швидкості і кутового переміщення ), формування алярму у каналі управління кутовим рухом. Даний метод та алго-ритми дозволяють підвищити точність та надійність автоматичної системи керування рухом судна при значних відхиленнях вимірюваної сенсорами інформації у процесі маневрування та при відмовах сенсорів і виконуючих пристроїв. Результати. Запропонований метод і алгоритми підвищення точності і надійності систем автоматичного керування рухом судна були перевірені математичним моделюванням у середовищі MATLAB процесів керування рухом судна у замкнутій схемі із системою керування для різних типів суден, районів плавання, погодних умов, випадків значних відхилень вимірюва-ної інформації при маневруваннях та відмов сенсорів і виконуючих пристроїв. Висновки. Результати проведеного математичного моделювання підтвердили працездатність та ефективність запропоно-ваного метода і алгоритмів та дозволяють рекомендувати їх для практичного використання при розробці математичного за-безпечення бортових контролерів систем автоматичного керування рухом суден, що працюють в умовах значних відхилень вимірюваної інформації у процесі маневрування та в умовах відмов сенсорів і виконуючих пристроїв. Актуальность. Рассмотрены вопросы повышения точности и надежности систем автоматического управления движением судна в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сенсоров и исполнительных устройств. Объектом исследования является процесс автоматического управления движением судна в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сенсоров и исполнительных устройств. Субъектом исследования является метод и алгоритмы повышения точности и надежности систем автоматического управления движением судна в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сенсоров и исполнительных устройств. Цель. Целью исследования является разработка метода и алгоритмов повышения точности и надежности систем автома-тического управления движением судна в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сенсоров и исполнительных устройств. Метод. Эта цель достигается за счет использования в бортовом контроллере системы автоматического управления движе-нием судна наблюдающего устройства для оценки параметров вектора состояния в канале линейного движения по данным измерений линейной скорости и перемещения; оценивания параметров вектора состояния в канале углового движения по дан-ным измерений угловой скорости и углового перемещения, постоянного контроля за достоверностью измеряемой информа-ции путем ее сравнения с полученными оценками параметров вектора состояния; корректировки оценок в канале линейного движения по измерениям линейной скорости и линейного перемещения, которые прошли контроль; корректировки оценок в канале углового движения по измеряниям угловой скорости и углового перемещения, которые прошли контроль; формирова-ние отказа датчика в канале линейного движения ( датчика линейной скорости или датчика линейного перемещения ), если его измерения отличаются от оценок на величину, большую допустимой, парирование отказа датчика в канале линейного движе-ния путем его отключения от наблюдателя и дальнейшего оценивания по информации другого датчика, что работает с ним в паре; формирование отказа датчика в канале углового движения ( датчика угловой скорости или датчика углового перемеще-ния ), если его измерения отличаются от оценок на величину, большую допустимой, парирование отказа датчика в канале углового движения путем его отключения от наблюдателя и дальнейшего оценивания по информации другого датчика, что работает с ним в паре; формирование отказа по управлению в канале линейного движения ( силовой установки, автоматики или другого исполнительного устройства ), если одновременно или последовательно, через небольшой промежуток времени, выявлены отказы обеих датчиков ( линейной скорости и линейного перемещения ), формирование аларма об отказе управле-ния в канале линейного движения; формирование отказа по управлению в канале углового движения ( руля, приводов, авто-матики или другого исполнительного устройства ), если одновременно или последовательно, через небольшой промежуток времени, выявлены отказы обеих датчиков ( угловой скорости и углового перемещения ), формирование аларма об отказе управления в канале углового движения. Данный метод и алгоритмы позволяют повысить точность и надежность систем ав-томатического управления движением судна в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сен-соров и исполнительных устройств. Результати. Предложенный метод и алгоритмы повышения точности и надежности систем автоматического управления движением судна были проверены математическим моделированием в среде MATLAB процессов управления движением суд-на для различных типов судов, районов плавання, погодних условий, случаев повышенных ошибок измерений при маневриро-вании и отказов сенсоров и исполнительных устройств. Выводы. Результаты проведенного математического моделирования подтверждают работоспособность и эффективность предложенного метода и алгоритмов и позволяют рекомендовать их для практического использования при разработке мате-матического обеспечения бортовых контроллеров систем автоматического управления движением судов, которые работают в условиях повышенных ошибок измерений при маневрировании и отказов сенсоров и исполнительных устройств.
IMPROVING THE ACCURACY OF AUTOMATIC CONTROL WITH MATHEMATICAL METER MODEL IN ON-BOARD CONTROLLER
(2020) Zinchenko, S. M.; Mateichuk, V. M.; Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Appazov, E. S.; Зінченко, С. М.; Матейчук, В. М.; Носов, П. С.; Попович, І. С.; Аппазов, Е. С.; Зинченко, С. Н.; Матейчук, В. Н.; Попович, И. С.; Аппазов, Э. С.
Context. The article discusses the issues of increasing the accuracy of automatic control of a moving object using a mathematical model of a meter and a device observing measurement errors in the on-board controller of the control system. The object of the research is the processes of automatic control of a moving object with a mathematical model of a meter and a device observing measurement errors in the on-board controller of the control system. The subject of the research is a method and algorithms for increasing the accuracy of automatic control of a moving object with a mathematical model of a meter and a device observing measurement errors in the on-board controller of the control system. Objective. The aim of research is an improving the accuracy of automatic control of a moving object. Method. This aim is achieved through the use in the on-board controller of the control system of the mathematical meter model and the observing device built on its basis, the estimation of the useful component and the systematic error, depending on the motion parameters of the controlled object, using only the useful component for control, without systematic error. Results. A method and algorithms for increasing the control accuracy of a moving object through the use in the on-board controller of a mathematical meter model and an observer of systematic measurement errors, built on its basis, have been developed. The efficiency and effectiveness of the developed method and algorithms were confirmed by mathematical modeling in the MATLAB environment of the control processes of a moving object in a closed circuit with a control system. Conclusions. The results of mathematical modeling confirmed the operability and efficiency of the proposed method and algorithms and allow them to be used for practical purposes in the development of mathematical support for high – precision automatic control systems. Актуальність. У статті розглянуті питання підвищення точності автоматичного керування рухомим об’єктом з використанням математичної моделі вимірювача та спостерігаючого за похибками вимірювання пристрою у бортовому контролері системи керування. Об’єктом дослідження є процеси автоматичного керування рухомим об’єктом з математичною моделлю вимірювача та спостерігаючого за похибками вимірювання пристрою у бортовому контролері системи керування. Предметом дослідження є метод і алгоритми підвищення точності автоматичного керування рухомим об’єктом з математичною моделлю вимірювача та спостерігаючого за похибками вимірювання пристрою у бортовому контролері системи керування. Мета. Метою дослідження є підвищення точності автоматичного керування рухомим об’єктом. Метод. Дана мета досягається за рахунок використання у бортовому контролері системи керування математичної моделі вимірювача і спостерігаю чого пристрою, побудованого на її основі, оцінки корисної складової і систематичної похибки вимірювання, що залежить від параметрів руху об’єкта керування, використання для керування тільки корисної складової без систематичної помилки вимірювання. Результати. Розроблено метод і алгоритми підвищення точності автоматичного керування рухомим об’єктом за рахунок використання у бортовому контролері системи керування математичної моделі вимірювача і спостерігаючого пристрою, побудованого на її основі. Працездатність та ефективність розробленого методу і алгоритмів перевірені математичним моделюванням у середовищі MATLAB процесів керування рухомим об’єктом у замкнутій схемі із системою керування. Висновки. Результати математичного моделювання підтверджують працездатність і ефективність запропонованого методу та алгоритмів і дозволяють рекомендувати їх для практичного застосування при розробці математичного забезпечення високоточних систем автоматичного керування рухом. Актуальность. В статье рассмотрены вопросы повышения точности автоматического управления подвижным объектом с использованием математической модели измерителя и наблюдающего за ошибками измерения устройства в бортовом контроллере системы управления. Объектом исследования являются процессы автоматического управления подвижным объектом с математической моделью измерителя и наблюдающего за ошибками измерения устройства в бортовом контроллере системы управления. Предметом исследования являются метод и алгоритмы повышения точности автоматического управления подвижным объектом с математической моделью измерителя и наблюдающего за ошибками измерения устройства в бортовом контроллере системы управления. Цель. Целью исследования является повышение точности автоматического управления подвижным объектом. Метод. Данная цель достигается за счет использования в бортовом контроллере системы управления математической модели измерителя и наблюдающего устройтва, построенного на ее основе, оценки полезной составляющей и систематической ошибки измерения, зависящей от параметров движения объекта управления, использования для управления только полезной составляющей без систематической ошибки измерения. Результати. Разработан метод и алгоритмы повышения точности автоматического управления подвижным объектом за счет использования в бортовом контроллере системы управления математической модели измерителя и наблюдающего устройтва, построенного на ее основе. Работоспособность и эффективность разработанного метода и алгоритмов проверены математическим моделированием в среде MATLAB процессов управления подвижным объектом в замкнутой схеме с системой управления. Выводы. Результаты математического моделирования подтверждают работоспособность и эффективность предложенного метода и алгоритмов и позволяет рекомендовать их для практического применения при разработке математического обеспечения высокоточных систем автоматического управления движением.
INFLUENCE HUMAN FACTOR ON SAFETY’S PLANNING ROUTE OF WATER TRANSPORT
(2021) Zinchenko, S. M.; Nosov, P. S.; Popovych, I. S.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Прокопчук, Ю. А.; Попович, І. С.; Литовченко, В. І.; Зинченко, С. М.; Попович, И. С.; Литовченко, В. И.
The study is aimed at conducting a formal analysis of algorithms for captains to apply when planning routes in difficult navigation situations. Formal and algorithmic analysis based on decision trees made it possible to improve ergatic navigation safety systems and to predict potential risks of maritime accidents in a timely manner. The article discusses approaches enabling algorithmisization of processes of navigational situations perception by captains. A formal description of the most essential elements of captains’ human factor affecting the route planning processes is provided. Also, the issues related to perception of difficult navigation situations by captains are considered, dependences on volume and multithreading of input information are given. In order to confirm actual influence of captains’ human factor elements on safe route planning, a number of experiments have been carried out using the Navi Trainer 5000 navigation simulator and subsequent modeling by means of Data Mining. As a result of modeling, standard designs for planning water transport routes have been obtained together with the confirmation of constructed models adequacy exemplified by the factor Fs 3 - «weather conditions». The proposed approaches will further expand the capabilities of predictive possible maritime accidents models due to human factor.
PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL DIMENSIONS OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY
(2019) Khmil, V. V.; Popovych, I. S.; Хміль, В. В.; Попович, І. С.; Хмиль, В. В.; Попович, И. С.
To analyse the philosophical and psychological contexts of social expectations of personality, to form general scientific provisions, to reveal the properties, patterns of formation, development and functioning of social expectations as a process, result of reflection and construction of social reality. Theoretical basis of the study is based on the phenomenology of E. Husserl, the social constructivism philosophy of L. S. Vygotskii, P. Berger, T. Luckmann, K. J. Gergen, ideas of constructive alternativeism of J. Kelly, psychology of social expectations of a personality as the unity of the mental process, mental state and properties of expectations. Originality. Social expectations of personality are considered as philosophical and psychological dimensions of the study, presented by analysing expectations in social constructivism, externalizing, building a model of the expected future. The authors clarified some theoretical and methodological aspects of the study of patterns of social expectations in the reflection and construction of social reality. The role of social institutions in the formation of expectations is outlined. The poly-aspect of the investigated problems is shown. It is substantiated that formation, realization of social expectations in organization of interaction of personality and social environment is possible in the presence of subject, object and content of activity. Conclusions. Social expectations influence social behaviour and determine the behaviour of an individual, small contact group, community, or large mass of people. Social expectations are able to set specific requirements, norms, sanctions, ideals that participants of the process must follow or must not violate. The philosophical dimension of the study integrates the ontological, epistemological, axiological preconditions for the formation and realization of the social ideal, represented by the study of the expected future in the forms of utopia, eschatology and thanatology. Psychological dimension of the study has a sufficiently developed content orientation from the psychological content parameters of social expectations to the role of expectations in social institutions and various spheres of human life. Systematic, actionable, self-regulatory, and subjective approaches have constituted a verified system of interpreting the social expectations of personality as a process, a result of the reflection and construction of social reality. The topic of social expectations of personality is far from being completed, in our opinion it is promising to create a deeper philosophical concept of social expectations of the personality. The specific topics are of particular relevance in the context of socio-political uncertainty, domination of the mass consciousness, loss of national and cultural identity. Проаналізувати філософський та психологічний контексти соціальних очікувань особистості, сформувати загальні наукові положення, розкрити властивості, закономірності становлення, розвитку та функціонування соціальних очікувань як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на феноменології Е. Гуссерля, філософії соціального конструктивізму Л. С. Виготського, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, ідеях конструктивного альтернативізму Дж. Келлі, психології соціальних очікувань особистості як єдності психічного процесу, психічного стану і властивостей очікувань. Наукова новизна. Соціальні очікування особистості розглянуто як філософський вимір дослідження, що представлений аналізуванням очікувань в соціальному конструктивізмі, екстерналізацією себе, побудовою моделі очікуваного майбутнього. З’ясовано деякі теоретико-методологічні аспекти дослідження закономірностей соціальних очікувань у відображенні й конструюванні соціальної дійсності. Окреслено роль соціальних інститутів у становленні і формуванні системи очікувань. Показано поліаспектність досліджуваної проблематики. Обґрунтовано, що формування, реалізація соціальних очікувань в організації взаємодії особистості та соціального оточення можлива за наявності об’єкта, предмета й змісту діяльності. Висновки. Соціальні очікування впливають на соціальну поведінку і визначають поведінку окремої особистості, малої контактної групи, спільноти чи великої маси людей. Соціальні очікування здатні встановлювати своєрідні вимоги, норми, санкції, ідеали, які учасникам процесу необхідно виконувати чи не порушувати. Філософський вимір дослідження інтегрує онтологічні, гносеологічні, аксіологічні передумови формування та реалізації соціального ідеалу, представлений дослідженням очікуваного майбутнього у формах утопії, есхатології і танатології. Психологічний вимір дослідження має достатньо розроблену змістову спрямованість від психологічних змістових параметрів соціальних очікувань до ролі очікувань у соціальних інститутах та різних сферах буття людини. Системний, діяльнісний, саморегуляційний, суб’єктний підходи склали верифіковану систему тлумачення соціальних очікувань особистості як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Тематика соціальних очікувань особистості ще далека від свого завершення, перспективним на наш погляд є створення більш глибокої філософської концепції соціальних очікувань особистості. Окреслена тематика набуває особливої актуальності у контексті соціально-політичної невизначеності, домінування масової свідомості, втрати національної та культурної ідентичності. Проанализировать философский и психологический контексты социальных ожиданий личности, сформировать общие научные положения, раскрыть свойства, закономерности становления, развития и функционирования социальных ожиданий как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Теоретический базис исследования основывается на феноменологии Э. Гуссерля, философии социального конструкционизма Л. С. Выготского, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, идеях конструктивного альтернативизма Дж. Келли, психологии социальных ожиданий личности как единства психического процесса, психического состояния и свойств ожиданий. Научная новизна. Социальные ожидания личности рассмотрены как философское и психологическое измерения исследования, что представлено анализом ожиданий в социальном конструкционизме, экстернализацией себя, построением модели ожидаемого будущего. Установлены некоторые теоретикометодологические аспекты исследования закономерностей социальных ожиданий в отображении и конструировании социальной реальности. Обозначена роль социальных институтов в становлении и формировании системы ожиданий, представлена полиаспектность исследуемой проблематики. Обосновано, что формирование, реализация социальных ожиданий в организации взаимодействия личности и социального окружения возможны при наличии объекта, предмета и содержания деятельности. Выводы. Социальные ожидания влияют на социальное поведение и определяют поведение отдельной личности, малой контактной группы, сообщества или большой массы людей. Социальные ожидания способны устанавливать своеобразные требования, нормы, санкции, идеалы, которые участникам процесса необходимо выполнять или не нарушать. Философское измерение исследования интегрирует онтологические, гносеологические и аксиологические предпосылки формирования и реализации социального идеала, представлено исследованием ожидаемого будущего в формах утопии, эсхатологии и танатологии. Психологическое измерение исследования имеет достаточно разработанную содержательную направленность от психологических содержательных параметров социальных ожиданий к роли ожиданий в социальных институтах и различных сферах бытия человека. Системный, деятельностный, саморегуляционный и субъектный подходы составили верифицируемую систему толкования социальных ожиданий личности как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Тематика социальных ожиданий личности еще далека от своего завершения, перспективным на наш взгляд является создание более глубокой философской концепции социальных ожиданий личности. Обозначенная тема приобретает особую актуальность в контексте социально-политической неопределенности, доминирования массового сознания, потери национальной и культурной идентичности.
АНАЛІЗ ВТОМИ НАВІГАТОРІВ ЯК ФАКТОРУ ВПЛИВУ НА ЕРГАТИЧНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СУДНОМ
(2021) Бень, А. П.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Попович, І. С.; Ben, A. P.; Nosov, P. S.; Zinchenko, S. M.; Popovych, I. S.; Зинченко, С. Н.; Попович, И. С.
ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ КОНТЕНТ-АНАЛІЗОМ
(2017) Попович, І. С.; Попович, И. С.
У статті описано п’ять етапів реалізації контент-аналітичної методики. Здійснено кодування досліджуваного масиву текстів, квантифікацію, розроблено кодувальну матрицю. Розкрито сутність властивостей і описано методику їх визначення. Подано формули, емпіричним шляхом визначено частотні характеристики і встановлені рівні досліджуваних властивостей. Описано сутність і методику визначення амбівалентності і полярності соціальних очікувань особистості. Наведено результати надійності та валідності методики. Висвітлено результати емпіричного дослідження апробації контент-аналітичної методики n=122. Здійснено валідизацію, визначено конвергентну і дискримінантну валідність, подано психометричні характеристики, зазначено, що отримані результати не суперечать науковим здобуткам.
Конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього
(2016) Попович, І. С.; Попович, И. С.; Popovych, I. S.
У статті теоретично обгрунтовано концепцію конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього. Розглянуто і схематично показано залежність конструювання моделі очікуваного майбутнього від зовнішніх та внутрішніх чинників психічної регуляції поведінки, від рівнів сформованості соціальних очікувань особистості та від властивостей соціальних очікувань особистості. У логічній послідовності окреслено та проаналізовано умови конструювання моделі очікуваного майбутнього. Запропоновано схему конструювання моделі очікуваного майбутнього.
Контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів
(2019) Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, И. С.; Блинова, Е. Е.
У статті здійснено контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів, висвітлено результати дослідження властивостей соціальних очікувань, встановлено психолінгвістичні детермінанти конструювання особистістю соціальної дійсності. Встановлено, що майбутні соціальні психологи за властивостями соціальних очікувань володіють такими показниками: інтернальність (51,43%), що не протирічить результатам, які отримані іншими дослідниками; активність (57,13%), результати якої за кількісним і відсотковим значеннями майже збігаються з інтернальністю; помірні результати відкритості (47,52%), що може свідчити про зрілість і соціальну компетентність однієї частини досліджуваних, і у той же час, невміння або небажання інтерпретувати, окреслювати свої очікування – другої частини досліджуваних. Доказано, що майбутні соціальні психологи, інтерпретуючи соціальне поле, окреслюють його, приділяють значну увагу рефлексивним аспектам, займають позицію «учасника процесу». Доведено, що контент-аналізування дозволяє вимірювати людську поведінку. Показано, яким чином знаково-смислові утворення, набуваючи суб’єктивних значень, стають об’єктивною фактичністю, що впливає на конструювання особистістю соціальної дійсності. The article analyzes social expectations of future social psychologists, examines the results of research on the peculiarities of social expectations, and establishes psycholinguistic determinants of constructing social reality by personality. It is emphasized that the variability of the demands of social environment predetermines the need for constant prognostic activity of the subject of life activity, not only in relation to natural object relations, but also in the sphere of social interaction, social communication, and speech constructing practices in the form of peculiar social expectations. It is substantiated and proven that the strict quantification of texts, creation of a coding matrix, quantitative and qualitative content analysis, the empirical distribution of scales at all levels of the investigated parameters, the determination of correlation, ensure reliability, reliability and validity of the research of the psycholinguistic aspect of the social expectations of future social psychologists. It is established that the future social psychologists by the properties of social expectations showed such indices: internality (51.43%), not contradicting the results obtained by other researchers; activity (57.13%), the results of which almost coincide with the internality by the quantitative and percentage values; moderate results of openness (47.52%), which may indicate maturity and social competence of one part of the subjects and at the same time inability or unwillingness to interpret, outline their expectations – the second part of the subjects. It is proved that future social psychologists, interpreting the social field – define it, pay great attention to reflective aspects, take the position of «participant in the process». It is noted that taking into account the age-related, interesting features of the sample objectively reflected the measurement of the properties of the expected social reality and indicated the quantitative and qualitative psychological parameters of the social expectations of personality. It is proved that the content analysis allows measuring human behavior. It is shown how the sign-semantic formations acquire subjective meanings, become objective factuality, that influence the construction of the social reality by the personality. В статье осуществлен контент-анализ социальных ожиданий будущих социальных психологов, освещены результаты исследования свойств социальных ожиданий, установлены психолингвистические детерминанты конструирования личностью социальной действительности. Подчеркнуто, что изменчивость требований социальной среды предопределяет необходимость постоянной прогностической активности субъекта жизнедеятельности не только по отношению к природным объектным связям, но и в сфере процессов социального взаимодействия, социальной коммуникации, практик речевого конструирования в виде своеобразных социальных ожиданий. Обоснованно и доказано, что строгая квантификация текстов, создание кодирующей матрицы, количественный и качественный контент-анализ, эмпирическое распределение шкал всех уровней исследуемых параметров, определение корреляции – обеспечивают надежность, достоверность и валидность исследования психолингвистического аспекта социальных ожиданий будущих социальных психологов. Установлено, что будущие социальные психологи по свойствам социальных ожиданий владеют такими показателями: интернальность (51,43%), что не противоречит результатам, полученным другими исследователями; активность (57,13%), результаты которой по количественному и процентному значениям совпадают с интернальностью; умеренные результаты открытости (47,52%), что может свидетельствовать о зрелости и социальной компетентности одной части испытуемых, и в то же время, неумение или нежелание интерпретировать, очерчивать свои ожидания – второй части испытуемых. Доказано, что будущие социальные психологи, интерпретируя социальное поле, определяют его, уделяют большое внимание рефлексивным аспектам, занимают позицию «участника процесса». Отмечено, что учет возрастных, содержательных особенностей выборки объективно отобразил измерение свойств ожидаемой социальной действительности и обозначил количественные и качественные психологические параметры социальных ожиданий личности. Доказано, что контент-анализ позволяет измерять человеческое поведение. Показано, каким образом знаково-смысловые образования, приобретая субъективные значения, становятся объективной фактичностью, что влияет на конструирование личностью социальной действительности.
МИГРАЦИОННЫЕ УСТАНОВКИ: ПРОБЛЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ
(2021) Блинова, Е. Е.; Попович, И. С.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.
В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования миграционных установок как проявления кризиса профессиональной идентичности. В структуре миграционной готовности выделены такие компоненты: когнитивный (информация об условиях и возможности трудоустройства за границей); эмоционально-оценочный (более позитивная оценка работы за границей); поведенческий (реальные действия, например, консультации, оформление документов для выезда на работу). Потенциальные мигранты, которые ориентируются на выезд за границу с целью трудоустройства, характеризуются наличием кризиса профессиональной идентичности, что побуждает к активным действиям по его преодолению. У статті представлені результати теоретичного аналізування та емпіричного дослідження міграційних установок як прояву кризи професійної ідентичності. У структурі міграційної готовності виділені такі компоненти: когнітивний (інформація про умови і можливості працевлаштування за кордоном); емоційно-оцінний (більш позитивна оцінка роботи за кордоном); поведінковий (реальні дії, наприклад, консультації, оформлення документів для виїзду на роботу). Потенційні мігранти, які орієнтуються на виїзд за кордон з метою працевлаштування, характеризуються наявністю кризи професійної ідентичності, що спонукає до активних дій щодо її подолання. The article presents the results of the theoretical analysis and empirical study of migration settings as the manifestation of the professional identity crisis. In the structure of migration readiness the following components have been distinguished: cognitive (the information about conditions and employment possibility abroad); emotional-evaluative (more positive assessment of work abroad); behavioral (real actions, for example, consultations, document preparation for departure to work). The potential migrants who are oriented for leaving abroad with the goal of employment are characterized by the presence of the professional identity crisis that encourages them to take active steps to overcome it.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОНСТРУИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТЬЮ СВОЕГО БУДУЩЕГО
(2018) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, І. S.
В статье представлен теоретический анализ психологических особенностей конструирования личностью своего будущего. Обосновано, что способность конструировать будущее находится в плоскости антиципационных, интернальных, активных измерений личности, требует тщательного исследования на нейрофизиологическом, философском, психологическом и социально-психологическом уровнях. Обозначена важность исследования предпосылок способности успешного конструирования будущего, определения причинно-следственных связей, обоснования врожденной обусловленности. Подано эмпирические результаты исследования свойств социальных ожиданий личности, влияющих на способность конструировать будущее. У статті представлено теоретичне аналізування психологічних особливостей конструювання особистістю свого майбутнього. Обґрунтовано, що здатність конструювати майбутнє знаходиться в площині антиципаційних, інтернальних, активних вимірів особистості, потребує скрупульозного дослідження на нейрофізіологічному, філософському, психологічному та соціально-психологічному рівнях. Позначена важливість дослідження передумов здатності успішного конструювання майбутнього, визначення причинно-наслідкових зв’язків, обґрунтування вродженої зумовленості. Подано емпіричні результати дослідження властивостей соціальних очікувань особистості, які впливають на здатність конструювати майбутнє. The article presents a theoretical analysis of the psychological features of personal design of his/her future. It is substantiated, that the ability to construct future lies in the plane of anticipatory, internal, active, active personality perspectives, requires careful research on the neurophysiologic, philosophical, psychological and socio-psychological levels. It is outlined the importance of ability of successful construction of future, definition of the cause-effect relationships and justification of inborn conditioning. Empirical results of research of properties of social expectations of personality influencing ability to construct the future are submitted.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ МОДЕЛИ СОЦИАЛЬНЫХ ОЖИДАНИЙ ЛИЧНОСТИ В АДАПТАЦИОННОМ ПРОЦЕССЕ
(2016) Попович, И. С.; Попович, І. С.
Побудова структурно-функціональної моделі соціальних очікувань особистості є необхідним кроком для отримання важливих наукових результатів, які неможливо було б досягти іншим шляхом. Саме такий підхід дозволяє говорити про психологічні виміри соціальних очікувань особистості, що є стратегічним завданням нашого наукового дослідження.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
(2018) Попович, І. С.; Попович, И. С.; Popovych, I. S.
У статті проаналізовано психолого-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців соціономічного профілю. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх соціальних та практичних психологів – процес цілеспрямованого формування у них спеціальних знань, розвитку необхідних навичок та вмінь, що дозволяють підвищувати ефективність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, опановувати нові напрямки, аспекти професійної діяльності, які поєднані в первинній професійній підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації працівників відповідно до потреб сьогодення. Приділено особливе значення громадянському вихованню майбутнього фахівця, яке відіграє ключову роль на початкових стадіях професійного становлення та розвитку фахівця. Констатовано, що здатність конструювати особистістю своє майбутнє, реалізується через перспективні лінії розвитку особистості, антиципацію і втілюється в образ перспективної репрезентації, образ бажаного майбутнього, що й формує буття людини, визначає завтрашній день, проектує її майбутнє. Резюмовано, що створюючи безперервну власну історію, особистість сама виступає проектантом свого життя, свого майбутнього, своєї моделі очікуваного майбутнього. Акцентовано увагу на комплексно-інтегрованому підході, який базується на операціоналізації, алгоритмізації та технологізації освітнього процесу. Показано, що теоретико-методологічне забезпечення є визначальним у професійній підготовці здобувачів рівня вищої освіти «бакалавр», «магістр» фахівців соціономічного профілю. В статье проанализированы психолого-педагогические особенности профессиональной подготовки специалистов социономического профиля. Отмечено, что профессиональная подготовка будущих социальных и практических психологов – процесс целенаправленного формирования у них специальных знаний, развития необходимых навыков и умений, позволяющих повышать эффективность труда, максимально качественно выполнять функциональные обязанности, осваивать новые направления, аспекты профессиональной деятельности, которые объединены в первичной профессиональной подготовке, переподготовке и повышении квалификации работников в соответствии с потребностями сегодняшнего дня. Особое значение уделено гражданскому воспитанию будущего специалиста, которое играет ключевую роль на начальных стадиях его профессионального становления и развития. Констатировано, что способность конструировать личностью свое будущее, реализуется через перспективные линии развития личности, антиципацию и воплощается в образ перспективной репрезентации, образ желаемого будущего, и формирует бытие человека, определяет завтрашний день, проектирует его будущее. Резюмировано, что, создавая непрерывную собственную историю, личность сама выступает проектантом своей жизни, своего будущего, своей модели ожидаемого будущего. Акцентировано внимание на комплексно-интегрированном подходе, который базируется на операционализации, алгоритмизации и технологизации образовательного процесса. Показано, что теоретико-методологическое обеспечение является определяющим в профессиональной подготовке соискателей уровня высшего образования «бакалавр», «магистр» специалистов социономического профиля. The article analyzes the psychological and pedagogical peculiarities of the professional training of specialists of the socionomic profile. It’s noted that the professional training of future social and practical psychologists is the process of purposeful formation of special knowledge, development of necessary skills and abilities, which allows to increase labor efficiency, to perform as much as possible qualitative functional duties, to master new directions, aspects of professional activity, combined with initial vocational training, retraining and skills development in accordance with the needs of the present. Special attention has been devoted to the education of future specialist who plays a key role in the initial stages of professional development and development of a specialist. It is stated that the ability to design a person’s future is realized through perspective lines of personality development, anticipation and is embodied in the image of perspective representation, the image of the desired future, which shapes human existence, determines tomorrow, projects its future. It is summarized that creating own continuous history, the person himself or herself acts as the designer of his life, his future, his model of the expected future. The accentuated attention is on the complex and integrated approach, which is based on the operationalization, algorithmization and technological process of the educational process. It’s shown that theoretical and methodological support is a key factor in the professional training of applicants for higher education «bachelor», «master» of specialists of the socionomic profile.
ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМІРИ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ
(2017) Попович, І. С.; Попович, И. С.; Popovych, I. S.
Монографія присвячена дослідженню соціальних очікувань особистості. У роботі подано теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальне визначення змістових параметрів соціальних очікувань особистості. Розроблено й апробовано авторський опитувальник рівня соціальних очікувань («РСО»), авторську методику визначення властивостей соціальних очікувань особистості. Здійснено кластеризацію емпіричного масиву даних методом k-середніх і визначено п’ять типів очікувань. Розроблено і реалізовано програму оптимізації розвитку та психокорекції соціальних очікувань особистості. Для психологів, викладачів, студентів, а також широкого кола читачів.
РОЛЬ СОЦИАЛЬНЫХ ОЖИДАНИЙ В СТАНОВЛЕНИИ И РАЗВИТИИ ЛИЧНОСТИ
(2015) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
Представлены результаты исследования социальных ожиданий личности. Подчеркнуто значение и роль социальных ожиданий как одного из важнейших и малоизученных психологических феноменов, влияние которого отражается на всех этапах становления и развития личности в онтогенетическом и профессиональном аспектах. Раскрыта особенность детских ожиданий и ожиданий взрослого человека. Отмечено, что именно в детском возрасте, когда ожидания не предметные, а чистые, и находятся в зародышевом, первичном состоянии, необходимо особое внимание обратить на психологию становления ожиданий. Сделано предположение, что именно младший школьный возраст является сензитивным, то есть наиболее благоприятным для формирования и становления социальных ожиданий личности. Подчёркнуто, что социальные ожидания способны выступать базовым компонентом системы регуляции поведения личности, который содействует ее становлению и развитию как субъекта самоактивности.