Browsing by Author "Романова, Н. В."

Now showing 1 - 20 of 42

АСОЦІАТИ СЛОВА-СТИМУЛУ WUT: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ СПРЯМОВАНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)
(2020) Романова, Н. В.
У статті здійснено комплексний аналіз результатів спрямованого асоціативного експерименту на слово-стимул Wut, виокремлено основні види асоціацій, що лежать у основі вербального подразника, окреслено його семантичний зміст як асоціативний вияв. The article presents a comprehensive analysis of directional associative experiment on word-stimulus Wut, singled out the main types of associations that are based on verbal stimulus, outlined its semantic content as associative expression.
ДИМИНУТИВЫ В КРУГУ БАЗОВЫХ ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ "DIE SCHÖNSTEN DEUTSCHEN ERZÄHLUNGEN
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
В статье рассматривается соотношение семантики диминутивов и базовых эмоций в современном немецком языке. Выявлено две основные семантические группы языковых единиц: позитивы и негативы.
ДО СЕМАНТИКИ СЛОВА-СТИМУЛУ OSTERN (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)
(2013) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті здійснено лінгвістичний і семантичний аналізи результатів спрямованого асоціативного експерименту на слово-стимул Ostern, виокремлено основні види асоціацій, що лежать у основі вербального подразника, окреслено його семантичний зміст як асоціативний вияв. В статье осуществлён лингвистический и семантический анализы результатов направленного ассоциативного эксперимента на слово-стимул Ostern, выделены основные виды ассоциаций, которые лежат в основе вербального раздражителя, обозначено его семантическое содержание как ассоциативное проявление. The article presents a linguistic and semantic analysis of directional associative experiment on word-stimulus Ostern, singled out the main types of associations that are based on verbal stimulus, outlined its semantic content as associative expression.
ДО СЕМАНТИКИ СЛОВА-СТИМУЛУ OSTERN (НА МАТЕРІАЛІ СПРЯМОВАНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)
(2013) Романова, Н. В.
У статті з’ясовано лінгвістичні характеристики асоціатів, на основі яких формується семантичний простір німецькомовного слова-стимулу Ostern, проаналізовано структурні й словотвірні закономірності субстантивів і атрибутів. In the article the linguistic characteristics associates, on which semantic space of the German-word-stimulus Ostern are based, are studied, the structural and word-building regularities of the nouns and adjectives are analysed.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В КОНТЕКСТІ КУРСУ «ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ»
(2016) Романова, Н. В.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ
(2017) Романова, Н. В.
У статті проаналізовано частотність уживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні, розглянуто графемні засоби її реалізації, з’ясовано структурні й семантиці особливості досліджуваних одиниць. Окрему увагу приділено фоностилістиці й тематичним полям, на яких вибудовуються душевні переживання ліричного героя, його емоційне ставлення до навколишнього світу. The article analyses the usage frequency of emotive vocabulary in modern German poetic speech, its graphic means are examined, structural and semantic special features of the investigated units are defined. Particular attention is paid to phonostylistics and thematic fields within which the emotional feelings of a lyric character and his emotional attitude to the surrounding word are formed. The complex classification of emotive vocabulary is offered; direct correlation between the polysemy of an emotive unit and its function in poetic speech, spread frequency’s dependence of a lexical item on the author’s language picture are proved. Запропоновано комплексну класифікацію емотивної лексики, виявлено прямокореляційний зв’язок між полісемією емотива і його функціонуванням у поетичному мовленні та залежність частоти поширеності певної лексеми від мовної картини світу автора. В статье проанализирована частотность употребления эмотивной лексики в современной немецкой поэтической речи, рассмотрены графические средства её реализации, определены структурные и семантические особенности исследуемых единиц. Отдельное внимание уделено фоностилистике и тематическим полям, на которых выстраиваются душевные переживания лирического героя, его эмоциональное отношение к окружающему миру. Предложено комплексную классификацию эмотивной лексики, выявлено прямокорреляционную связь между полисемией эмотива и его функционированием в поэтической речи и зависимость частоты распространения определённой лексемы от языковой картины мира автора.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ РАКУРСІ
(2015) Романова, Н. В.
Статтю присвячено аналізові основних сучасних поглядів щодо досліджень емотивної лексики в когнітивній лінгвістиці. Виявлено залежність смислового наповнення емоційних концептів від текстотипу, стратегії і тактики комунікативної поведінки мовців.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ
(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті висвітлено основні лексичні засоби об’єктивації емоцій людини в сучасній німецькій жіночій прозі. Виявлено дві групи елементів: слова й словосполучення. Словосполучення диференційовано за формою і змістом. Акцентовано увагу на лексико-граматичних класах емотивної лексики, виділено повнозначні (займенник, (зворотне) дієслово, іменник, прикметник, прислівник) слова й неповнозначні (емотивний вигук). Розглянуто форми емотивних дієслів (дієприкметник І, ІІ) і емотивних прикметників (основна, вища). Проаналізовано вживання найменш активованих лексем і словосполучень, що належать до тематичної підгрупи "нейрофізіологічні прояви емоцій", а також загальновживаних дієслів та стилістично забарвлених. Доведено, що домінантним аналізатором жінки в світовідчутті, світосприйнятті й світорозумінні є зір. The article presents basic lexical means of objectification of emotions human in Modern German woman’s prose. Two classes of elements have been revealed: words and word-combinations. The word-combinations have been differentiated by form and content. Emotive vocabulary has been laid upon parts of speech, namely pronoun, (inverse) verb, noun, adjective, adverb and emotive interjection. The forms of emotive verbs (participle I, II) and emotive adjectives (basic, higher) have been considered. The use of bare activated lexemes and word-combinations which belong to theme subgroup "neurophysiologic manifestation of emotions" and as well of vernacular and style marking verbs has been analyzed. It is proved, that the woman the best feels, perceives, and understands world with eyes. В статье освещены основные лексические средства объективации эмоций человека в современной немецкой женской прозе. Выявлены две группы элементов: слова и словосочетания. Словосочетания дифференцированы по форме и содержанию. Акцентировано внимание на лексико-грамматических классах эмотивной лексики, в том числе знаменательные части речи (местоимение, (возвратный) глагол, существительное, прилагательное, наречие) и служебные (эмотивное междометие). Рассмотрены формы эмотивных глаголов (причастие І, ІІ) и эмотивных прилагательных (основная, высшая). Проанализировано употребление низкочастотных лексем и словосочетаний, принадлежащих к тематической подгруппе "нейрофизиологические проявления эмоций", а также общеупотребительные и стилистически окрашенные глаголы. Доказано, что при мироощущении, мировосприятии, миропонимании у женщины доминирует зрение.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МЕТОДИЧНОМУ ВИМІРІ
(2012) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Стаття присвячена проблемам аналізу емотивної лексики німецької мови в руслі лінгвокогнітивного підходу, обґрунтовуються основні поняття когнітивної лінгвістики та методи її дослідження. Статья посвящена проблемам анализа эмотивной лексики немецкого языка в русле лингвокогнитивного подхода, обосновываются основные понятия когнитивной лингвистики и методы ее исследования. The article is devoted to the analysis of emotive vocabulary of the German language from a cognitive perspective, justified the basic concepts of cognitive linguistics and methods of their research.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЕЗІЙ ФРІДРІХА ФОН ШИЛЛЕРА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ: ДО 255 РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
ЕМОЦІЇ ТА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ У НОВОНІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОД (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІСТИКИ)
(2016) Романова, Н. В.
У статті висвітлено ґенезу терміна «емоція», репрезентовано основні психологічні теорії емоцій, окреслено найменування емоцій у новонімецький період. Позначення емоцій витлумачено через типи пам’яті етносу, яка диференціюється на генетичну, культурну та історичну. Домінують лексичні засоби, пов’язані з генетичною пам’яттю. Виявлені різновиди лексичної семантики емоцій мають переважно формальні показники в межах паремій і можуть бути пояснені обсягом і якістю знань носіїв мови про емоції як психологічне явище, оцінне ставлення до навколишнього світу. Модальність переживання емоцій – позитив, негатив, нейтральне, невизначене – відображається в емотивній лексиці, загальновживаній лексиці, що розширює своє значення до емотивного, синсемантичній лексиці в поєднанні з прикметниками, модальними дієсловами, сталих і вільних словосполученнях із емотивним або соматичним значенням. Аналіз позначень емоцій показує, що на їхню вербалізацію впливають лексичні, семантичні, граматичні та стилістичні чинники.
ЕМОЦІЇ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕКСТАХ ЄВАНГЕЛІЙ
(2023) Романова, Н. В.
Монографію присвячено проблемам семантики та вербалізації емоцій у німецькомовних текстах Євангелій. Емоції розглянуто з позиції міждисциплінарного підходу, реконструйовано емоційну сферу Ісуса Христа, Його фізіо-лінгвальну концепцію емоцій за синоптичними Євангеліями, а також окреслено парадигму емоцій на історикогеографічному тлі, укладено короткий понятійнотермінологічний словник. Для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів вишів і всіх тих, хто цікавиться проблемами емоцій та історією їх досліджень.
КАЛЕЙДОСКОП ДОСЯГНЕНЬ КАФЕДРИ
(2023) Романова, Н. В.
ЛЕКСЕМА GLÜCK ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ДЕРИВАТІВ ТА КОМПОЗИТІВ
(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Узагальнено словникову семантику німецькомовних похідних і складних слів із елементом / компонентом Glück, запропоновано структурно-семантичну класифікацію досліджуваних новотворів. Визначено структурно-семантичні особливості феномену. Обґрунтовано семантичні відношення плану вираження і плану змісту інновацій, виокремлено групи афіксів і напівафіксів із феліцитарним значенням, що беруть участь у творенні дериватів. This article summarizes the dictionary semantic of German derivates and composites words with element / component Glück; the set of structural and semantical study neologisms is offered. Structural and semantical peculiarities of phenomenon are determined. On the basis of semantical relations of plan of denote and of plan of content neologisms is motivated. Groups of affixes and half-affixes with happy meaning as element of modern German derivates are proved. Обобщено словарную семантику немецкоязычных производных и сложных слов с элементом / компонентом Glück, предложено структурно-семантическую классификацию исследуемых новообразований. Определены структурно-семантические особенности феномена. Обоснованы семантические отношения плана выражения и плана содержания инноваций, выделены группы аффиксов и полуаффиксов с фелицитарным значением, что принимают участие в образовании дериватов.
МОВНО-МОВЛЕННЄВІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА. СЕМАНТИКА. ФУНКЦІЇ. ІСТОРІЯ
(2020) Романова, Н. В.
Звіт про науково-дослідну тему: 101 с., 215 джерел, 1 додаток. Об’єкт дослідження – мовно-мовленнєві одиниці німецької мови. Мета дослідження – визначення лінгвістичних механізмів формування мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови, окреслення їх семантики, встановлення функціонування феномену на синхронно-діахронному зрізах. Методи дослідження – структурно-семантичний, контекстуальний, описовий, психолінгвістичний, порівняльно-історичний та ін. Зосереджено увагу на проблемах дослідження онтологічних та гносеологічних властивостей мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови з позицій різних наукових підходів, розширено уявлення про шляхи їх аналізу. Обґрунтовано систему вивчення лінгвістичних закономірностей та тенденцій розвитку мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови. Висвітлено співвідношення мови і мовлення як явищ, що історично та культурно розвиваються і взаємодіють, визначено механізми формування аналізованих феноменів. Окреслено семантику мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови, встановлено їх функціонування на синхронно-діахронному зрізах. Осмислено ключові проблеми сучасного мовознавства, світоглядні парадигми когнітивної, комунікативної, функціональної, порівняльно історичної лінгвістики, простежено взаємозв’язок національних та загальнолюдських ознак мови, мовлення і мовленнєвої діяльності, охарактеризовано особливості функціонування елементів та методику їх вивчення. Отримані результати дають змогу досліджувати мовно-мовленнєві одиниці німецької мови в площині ментальних процесів, з’ясувати, як лексеми об’єктивують знання етносу про навколишній світ. Research report: 101 p., 215 sources, 1 supplement. The object of research is the language units of the German language. The purpose of the research is to determine the linguistic mechanisms of formation of language and speech units of the German language, to outline their semantics, to establish the functioning of the phenomenon on synchronous-diachronic sections. Methods of research are structural-semantic, contextual, descriptive, psycholinguistic, comparative-historical, etc. The attention is focused on the problems of studying the ontological and epistemological properties of language-speech units of the German language from the standpoint of different scientific approaches, ways of its study are investigated. The system of studying linguistic regularities and tendencies of development of language and speech units of the German language is substantiated. The ratio of language and speech as phenomena that historically and culturally develop and interact is highlighted, the mechanisms of formation of the analyzed phenomena are determined. The semantics of language and speech units of the German language are outlined, its functioning on synchronous-diachronic sections is established. The main problems of modern linguistics, worldview paradigms of cognitive, communicative, functional, comparative-historical linguistics are comprehended, the interrelation of national and universal features of language, speech and speech activity is traced, features of functioning of elements and a technique of its studying are characterized. The obtained results make it possible to study the language and speech units of the German language in the plane of mental processes, to find out how tokens objectify the knowledge of the ethnos about the world around them.
НАИМЕНОВАНИЯ МИМИКИ ЛИЦА КАК ИНФОРМАНТА ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ РОМАНА Э. М. РЕМАРКА “DREI KAMERADEN”)
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Стаття продовжує цикл публікацій авторки з питання вербалізації емоцій людини в німецькомовній культурі. Аналізується лексика, що позначає міміку обличчя у межах мовної картини світу Е. М. Ремарка. Запропоновано семантичну класифікацію міміки в психологічних термінах модальності переживання. Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросу вербализации эмоций человека в немецкоязычной культуре. Анализируется лексика, обозначающая мимику лица в рамках языковой картины мира Э. М. Ремарка. Предложено семантическую классификацию мимики в психологических терминах модальности переживания. This article continues the series of publications of the author with questions verbalization of human emotions in German culture. The vocabulary denoting facial expression within the language world E. M. Remarque analyzes. A semantic classification of facial expressions in terms of the modalities of psychological distress.
НЕВЕРБАЛЬНАЯ ЭМОЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ПОВЕДЕНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ РОМАНА РЕНАТЫ ВЕЛЬЖ “JOHANNA”)
(2016) Романова, Н. В.
НІМЕЦЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ «КОБЗАРЯ»: ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті розглядається особливість трансляцій української емотивної лексики німецькою мовою. Виокремлено корпус емотивно-забарвлених слів, емоційно-оцінний зміст яких постає у нейтральному форматі німецької лінгвокультури.
ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СЕМАНТИКИ ЕМОТИВІВ У НІМЕЦЬКОМУ ПРОЗОВОМУ МОВЛЕННІ (на матеріалі роману Рейнгарда Їргля «Die Stille»)
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті розглянуто семантику емотивів у мові сучасної німецької прози, виявлено їхнє смислове наповнення на тлі емоційних і емотивних ситуацій, простежено динаміку семантичного розвитку феномену, запропоновано класифікацію емотивів як механізмів емоційної поведінки.
ПРАКТИЧНИЙ КУРС ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ І ПЕРЕКЛАДУ
(2024) Романова, Н. В.; Солонина, Т. О.