Browsing by Author "Цапів, А. О."

Now showing 1 - 20 of 27

COMPOSITIONAL MEANING STRUCTURE VIA METACHORIC SCHEMAS (CASE STUDY OF ENGLISH FAIRY TALES)
(2016) Цапів, А. О.
У статті запропоновано тлумачення мегаметафори LIFE IS A QUIZ як стрижневого компоненту побудови сюжетно композиційної структури англійської казки. The article deals with the megametaphor LIFE IS A QUIZ as a basic conceptual element in the formation of compositional plot blocks of English fairy tales.
FAIRY TALES OF VICTORIAN PERIOD: A NARRATIVE ASPECT (CASE STUDY OF JOHN RUSKIN’S FAIRY TALE «THE KING OF THE GOLDEN RIVER»)
(2017) Цапів, А. О.
The article deals with the revealing linguistic and stylistic means of creation the narrative method of a didactic mask and its functions in the actualization of narrative strategies suspense/curiosity/surprise in John Ruskin’s fairy tale of Victorian period “The King of the Golden River”. It has been proved that the narrative method of a didactic mask is realized via metamorphosis and metaphor. Статья посвящена исследованию языковых и стилистических средств создания наративного приема дидактической маски и его функций в актуализации нарративных стратегий напряжения/интереса/удивления в сказке Викторианского периода Джона Раскина “Король Золотой Реки”. Выявлено, что на стилистическом уровне нарративный прием дидактической маски реализуется через метаморфозу и метафору. Статтю присвячено з’ясуванню мовностилістичних засобів створення наративного прийому дидактичної маски та його функції в актуалізації наративних стратегій напруги/зацікавленості/здивування у казці Вікторіанського періоду Джона Раскіна “Король Золотої Ріки” . Виявлено, що на стилістичному рівні наративний прийом дидактичної маски реалізується через метаморфозу та метафору.
LINGUO-CONCEPTUAL SPACE OF THE FAIRY IN J. M. BARRIE’S FAIRY TALES (CASE STUDY OF THE FAIRY TALES PETER PAN IN KENSINGTON GARDENS, PETER PAN AND WENDY)
(2016) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
MODELS OF NARRATION IN LITERARY TEXSTS FOR CHILDREN (CASE STUDY OF NORMAN LINDSAY’S FAIRY TALE “THE MAGIC PUDDING”)
(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.; Цапив, А. А.
The research focuses on reconstruction of the model of narration “Merry-go-round” in Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding” and revealing lexical, grammatical, semiotic means of its actualization in the text. It is believed that narration refers to the concrete and directly visible way in which a story is told, comprising word choice, sentence length and narrating agent. The model of narration is realized as a cognitive and linguistic construal which we represent as an abstract schema. The model of narration “Merry-go-round” is inbuilt into the narrative structure of the text. The semantics of the name of the model taken from different thesaurus sources: etymological, synonymous and definitional correlates with the name of the game and enables us to reveal typical features of the word and main characteristics of the game itself: it is something pleasant and funny for children, it moves round, has circular movements. Circular fast movements of merry-go-round correlate to the description of its movements in narrative situations in the fairy tale i.e. the repetition of adventures of main characters. On lexico-grammatical level circular movement is actualized via motion verbs. Text illustrations of the fairy tale serve as semiotic means of realization funny circular movements. It is claimed that such narrative structure of the text subconsciously activates in a child’s mind his/her knowledge, memories, emotions connected with the play Merry-go-round and as a result makes a child get interested in a fairy tale and keeps him/her engaged in the development of the plot. Статтю присвячено реконструюванню моделі нарації «Merry-go-round» («Карусель») у казці Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг» та виявленню лексичних, граматичних і семіотичних засобів її реалізації у художньому тексті. У дослідженні нарацію розуміємо як конкретний спосіб повістування історії, який охоплює лексичні, синтаксичні, наративні (наратор та нарататор) особливості художнього тексту. Модель нарації витлумачено як лінгвокогнітивний конструкт, який ми представляємо у вигляді абстрактної схеми. Модель нарації «Merry-go-round» є вписаною у наративну структуру художнього тексту. Семантика імені моделі нарації співвідноситься з іменем гри. Етимологічних розвідки та вивчення семантики у тлумачних та синонімічних словниках уможливлюють виявлення найтиповіших ознак та характеристик імені моделі та самої гри. «Merrygo- round» - це приємна та смішна дитяча гра-розвага, із швидким обертом по кому. Семантика циклічного руху реалізована у наративних ситуаціях – пригоди головних персонажів повторюються по колу. На лексичному та граматичному рівнях семантика рух відбита у дієсловах із значенням руху. На семіотичному рівні семантики руху втілена в ілюстраціях, які візуально нагадують оберт по колу. Така наративна структура художнього тексту підсвідомо активує в уяві дитини її знання, спогади, емоції, пов’язані із грою-розвагою merry-go-round, що збуджує дитячу допитливість і сприяє її зацікавленості у розвитку сюжету казки. Статья посвящена реконструкции и описанию модели наррации «Merry-goround » («Карусель») в сказке Нормана Линдси «Волшебный пудинг» и выявлению лексических, грамматических и семиотических особенностей ее реализации в тексте. В исследовании наррацию понимаем как конкретный способ повествования истории. Наррация предполагает особый выбор лексических, грамматических и семиотических средств, использованных в художественном тексте. Модель наррации понимаем как лингвокогнитивный конструкт, который представляем в виде абстрактной схемы. Модель наррации «Merry-go-round» («Карусель») вписана в нарративную структуру художественного текста. Семантика имени модели наррации соотносится с именем игры. Изучение семантики в этимологических, толковых и синонимических словарях позволяет выяснить типичные признаки и характеристики имени модели, а также самой игры в целом. «Merry-go-round» («Карусель») – это приятное и забавное развлечение- игра с быстрым движением по кругу. Семантика цикличного движения реализована в нарративных ситуациях – приключения главных персонажей повторяются по кругу. На лексическом и грамматическом уровнях семантика движения актуализируется в глаголах движения. На семиотическом уровне семантика движения актуализирована в иллюстрациях, которые визуально напоминают движения по кругу. Такая нарративная структура художественного текста активирует в подсознании ребенка его знания, воспоминания, эмоции, связанные с развлечением-игрой merry-go-round, что стимулирует ребенка проявлять любознательность и заинтересованность в развитии сюжета сказки.
MULTIMODAL IMAGERY IN PICTURE BOOKS FOR CHILDREN
(2022) Tsapiv, A.; Цапів, А. О.
This research focuses on revealing visual means of creating imagery in picture books, addressed to a child-reader. The theory of J. Appleyard has been acknowledged. It is believed that in early and later childhood children realize themselves as players, heroes, and heroines of the stories. Given that, visual imagery contributes to their reading experience and creates special world, which attracts child-readers. The theory suggested by G. Kress and T, van Leeuwen, supplemented by C. Painter, J. Martin, and L. Unsworth has been developed and amplified. Social distance, proximity, attitude, and contact in picture books for children are created by means of visual devices, i.e. color and saturation, page layout, close up and long-shot depiction. It is assumed that the most prominent means of creating meanings in picture books for children becomes the focaliser’s viewpoint, as in most narratives for children a child or an anthropomorphic character of a child’s age is a focaliser of the events. It is claimed that close-up depiction of images creates a special eye contact with the reader, as well as color decisions become visual means of creating the point of view of the focaliser. Furthermore, full-length pictures become a visual tool of implementation ironic senses. In ironic narrative for children, the incongruity is shaped via visual depiction of the characters, which builds the contrast between conventional understanding of issues and their representation in narratives for children. Proximity and distance of the images implements social and psychological connection, status or misunderstanding between the characters. Special angle of viewing the images serves as a device of revealing the type of the narrator of the story, as oblique and high angle become a tool of narrating a story by an adult narrator. Наукову розвідку присвячено виявленню візуальних засобів створення образності в ілюстрованих текстах, присвячених дитячій читацькій аудиторії. У роботі підтверджується теорія, розроблена Дж. Апплеяром, щодо усвідомлення читачем себе у молодшому та старшому дитячому віці гравцем або героєм чи героїнею наративу під час його читання. У такий спосіб візуальна образність впливає на читацький досвід дитини та створює особливий світ для читача-дитини. У статті імплементовано та розширено положення, запропоновані Г. Крессом та Т. ван Льовеном, і доповнені авторами С. Пейнтером, Дж. Мартіном та Л. Унсвортом. Соціальна дистанція, візуальне зближення, ставлення та створення читацького контакту в ілюстрованих текстах для дітей створюється завдяки візуальним засобам, зокрема кольору та його насиченості, розташуванню малюнків на просторі сторінки, крупного та дальнього плану зображення. У роботі стверджується, що одним з найважливіших способів створення смислів в ілюстрованих текстах для дітей є створення точки зору фокалізатора, оскільки у більшості наративів для дітей фокалізатором є саме дитини або антропоморфний персонаж дитячого віку. У роботі доведено, що крупний план зображення персонажів створює зоровий контакт із читачем-дитиною, так само, як і кольорові рішення стають візуальним засобом творення точки зору фокалізатора. Дальній і повний план зображення постає візуальним засобом імплементації іронічних контекстів та смислів. В іронічних наративах для дітей інконгруентність конструюється завдяки візуальному зображенню персонажів і створенню візуального контрасту між узагальненим сприйняттям речей і їхнього бачення у наративах для дітей. Наближення персонажів на малюнках або їх дистанціювання втілює смисли щодо їхнього соціального або психологічного контакту або непорозуміння між ними. Спеціальний кут зображення персонажів слугує засобом визначення типу наратора історії, а саме непрямий косий кут із верхньої перспективи стає інструментом дорослого наратора у творенні історії.
NARRATIVE MODELLING OF AMERICAN AND AUSTRALIAN FAIRY NARRATIVES FOR CHILDREN IN A CULTURAL PERSPECTIVE
(2019) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
NARRATIVE ORGANIZATION OF LITERARY TEXTS FOR CHILDREN: COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC ASPECTS
(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
THE FOLK IMAGE OF THE FAIRY IN IRISH POETRY
(2016) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
The research focuses on revealing peculiarities, functions on symbolic meaning of folk images in Irish poetry. The investigation conveys the evolution of the image of the fairy: from a scaring banshee into a magic fairy. It is claimed that folk images in Irish poetry are closely connected with pagan believes, superstitions of peasantry and the desire of authors to reconnect to Irish past, ethnic specifics and mentality. Статья посвящена исследованию особенностей, символических значений и функций фольклорных образов в ирландских поэтических текстах. Прослеживается эволюция образа феи: от устрашающей банши – до магического и волшебного существа. Фольклорные образы являются созданием и предрассудками языческих крестьян. Фольклорные образы в поэтическом тексте служат способом воссоздания специфики менталитета, этнокультурных традиций и истории Ирландии.
АРХЕТИПНІ ОБРАЗИ В АНГЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ (НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ ДЖОНА РАСКІНА «КОРОЛЬ ЗОЛОТОЇ РІКИ»)
(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено вивченню наративної реалізації архетипних образів Душі та Старця в казці Джона Раскіна «Король Золотої ріки». З’ясовано, що архетипні образи трансформуються в архетипні сюжети, архетипні мотиви та персонажів і вбудовуються у наративну структуру художнього тексту. Статья посвящена изучению нарративной реализации архетипических образов Души и Старца в сказке Джона Раскина «Король Золотой реки». Установлено, что архетипические образы трансформируются в архетипические сюжеты, архетипические мотивы, персонажей и встраиваются в нарративную структуру художественного текста. The research focuses on narrative realization of the archetypical images of the Soul and the Old man in English fairy tale “The King of the Golden river” written by John Ruskin. It has been proved that the archetypical images transform into archetypical plots, archetypical motifs and fiction characters which are inbuilt into the narrative structure of the fairy tale.
ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ДИСЦИПЛІН КАФЕДРИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( ПЕРЕКЛАД); 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( АНГЛІЙСЬКА); 035.10 ФІЛОЛОГІЯ (ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА)
(2018) Гізер, В. В.; Акішина, М. О.; Французова, К. С.; Главацька, Ю. Л.; Борисова, Т. С.; Цапів, А. О.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Шапошник, О. М.
Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)(переклад); 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( англійська); 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика), які викладаються на кафедрі перекладознавства та прикладної лінгвістики.
КАЗКА ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ТЕКСТ-ТИПОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
(2018) Цапів, А. О.
У статті з’ясовано основні функції дитячої літератури: дидактичну, латентну, розважальну. Вивчено вікові особливості художніх текстів для дітей, зокрема висвітлено питання щодо юридичного та психологічного віку дитини; систематизовано текст-типологічні властивостей казки як жанру, виявлено специфіку класифікації казок, їх сюжетно-композиційну структуру, систему персонажів. В статье раскрыты основные функци литературы для детей: дидактическую, латентную, развлекательную. Изучены возрастные особенности литературы для детей, в частности изучен вопрос юридического и психологического возраста ребенка; систематизированы текст-типологические свойства сказки как жанра, выявлено специфику классификации сказок, их сижетно-композиционной структуры, систему персонажей. The article focuses on main functions of the literature for children: didactic, latent, advertising. It deals with the age specifics of literature for children. It reveals judicial and psychological children’s age; text-typological properties of the genre of the fairy tale. The main classifications of the fairy tales have been demonstrated. The peculiarities of the plot and compositional structure, the system of literary characters have been highlightened.
КОНСТРУЮВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАРАТИВІВ (КОМІКСІВ) (НА МАТЕРІАЛІ ГРАФІЧНИХ ТЕКСТІВ ЦИКЛУ FABLES )
(2020) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
У статті йдеться про основні принципи конструювання графічних наративів (коміксів), що постають сучасним жанром секвентивного типу мистецтва. Історія у коміксах конструюється поєднанням спеціальних панелей, що мають вербальний та невербальний план вираження. Мова графічних наративів має свою специфіку, оскільки оперує певним набором конвенціоналізованих знаків і символів для вираження мовлення персонажів (мовні хмаринки), їх емоції (система знаків еманата), думок (індикатори думок), оформлення мовлення наратора історії. The article focuses on revealing basic techniques of narrative construing of graphic narratives. It is assumed that special semiotic signs, both symbolic and indexical (speech bubbles, thought baloons), as well as special comic language emanata, create a unique multimodal narrative. Sequential panels, arranged in a lineal line, model a story with the help of verbal and nonverbal means. Special attention is paid to visual and cinematic methods of creating point of view of the focalizer of the narrative.
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ
(2023) Бєлєхова, Л. І.; Цапів, А. О.; Ткаченко, І. А.
Об’єкт дослідження – лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні властивості мовно-мовленнєвих одиниць (від мікро- до макро-мовленнєвих утворень) англійськомовного постмодерністського дискурсу. Мета роботи – полягає в розробці і обґрунтуванні теоретико методологічних підходів і практичних засад до вивчення особливостей образності американського, британського й австралійського дискурсу й подальшій розбудові теорії образів і концептів у комунікативно прагматичному і культурологічному аспектах; виявленні вербальних та невербальних засобів творення поетики наративу англійських, американських та австралійських художніх текстів. Методи дослідження – у науковому доробку використані традиційні і новітні методи лінгвістичного дослідження разом і розробленою комплексною інтегративною методикою аналізування мовленнєвих конструктів у трьох вимірах: передконцептуальному, концептуальному і вербальному. Зосереджено увагу на проблемах лінгвокогнітивного моделювання концептів і різних типів образів; виявленні лінгвокогнітивних механізмів їхнього формуцвання й комунікативно-прагматичних властивостей, які забезпечують реалізацію прагматичної настанови тексту, авторської інтенції та, нарешті, здійснюють певний перлокутивний вплив на читача та/або створюють емоційний резонанс. Здійснено ґрунтовний аналіз особливостей та тенденцій розвитку публіцистичного дискурсу американської і британської лінгвокультури; установлені домінантні комунікативно-прагматичні стратегії їх функціонування. Розкрито мультимодальну природу наративу через аналіз вербальних і невербальних семіотичних модусів.
МЕТОДОЛОГІЯ ПОЕТИКО-НАРАТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ КАЗКОВИХ ЕТНОНАРАТИВІВ (НА МАТЕРІАЛІ АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ)
(2019) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
У статті запропоновано розроблену авторкою методологію поетико-наратологічного аналізу казкових етнонаративів для дітей. Витлумачено поняття казкового етнонаративу та продемонстровано поетапний аналіз казкового етнонаративу «Снаглпот і Кадлпай» австралійської авторки Мей Гіббс. Поетико-наратологічний метод аналізування спрямовано на виявлення способів побудови особливого типу етнонаративу, виокремлення головних прийомів нарації, реконструкцію моделі нарації та з’ясування етнокультурної специфіки австралійського етнонаративу для дітей. The articles aims at demonstration the algorithm of the methodology of poetic-narratological analysis of Australian fairy ethnonarratives for children. The notion of fairy ethnonarrative has been defined. The key elements of a fairy ethnonarrative – ethnocharacters, ethnochronotope, model of narration have been revealed. It is assumed that verbal and visual ways of narration create a multimodal fairy ethnonarrative space. The suggested methodology enables to find out narratological and ethnocultural specificity of fairy ethnonarratives for children.
МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇХ НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ : ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
(2018) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено дослідженню міфопоетики австралійських літературних казок шляхом виявлення лінгвокультурологічних особливостей, опредметнених у їх наративній структурі. Матеріалом дослідження слугували казки австралійської письменниці Мей Гіббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». Статья посвящена исследованию мифопоэтики австралийских литературных сказок посредством выявления лингвокультурологических особенностей, актуализированных в их нарративной структуре. Материалом исследования послужили сказки австралийский писательницы Мэй Гиббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». the article is focused on the research of the mythopoetics of the Australian literary fairy tales via revealing their linguistic and cultural specifics embodied in their narrative structure. Case study of the research are the fairy tales of Australian writer May Gibbs “The complete adventure of Snugglepot and Cuddlepie”
НАРАТАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ КАЗОК БРИТАНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ (НА ОСНОВІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ Р. ДАЛА)
(2023) Цапів, А. О.; Андрєєва, М. А.; Tsapiv, A. O.; Andrieieva, M. A.
Наукову розвідку присвячено виявленню характерних рис взаємодії наратора та читача-дитини у художніх текстах для дітей відомого британського письменника Р. Дала. Відповідно, нами поставлено завдання з’ясувати особливості відображення нарататора у художніх текстах для дітей Р. Дала, окреслити взаємозв’язок найменування казок з ключовими елементами сюжету та визначити роль антропоморфних анімалістичних персонажів у наративах Р. Дала. У казках автора елементи реального переплітаються з елементами магічного та фантастичного. Між окремими художніми текстами існують інтертекстуальні зв’язки двох видів: події казок можуть відбуватися в одній художній реальності, або ж події однієї казки можуть бути вигаданими для персонажів іншої. Казкам Р. Дала характерні експліцитні звертання до нарататора. Наратор неодноразово привертає увагу своїх читачів-дітей до особливо важливих елементів сюжету та намагається збільшити їхній рівень довіри до нього як до оповідача, використовуючи займенник you в тексті. У більшості назв наративів Р. Дала вживається ім’я головного героя-дитини. У статті з’ясовано взаємозв’язок між вживанням повної або лагідної форм імені в найменуванні з ключовими елементами сюжетної лінії. Однією із проаналізованих у статті робіт є збірка казок “Revolting Rhymes”(Dahl, 2016i), у якій автор у віршованій формі переосмислює відомі англійськомовні казки. Читачам необхідно мати наперед знання типових казкових сюжетів, щоб відрізнити їх від новітньої інтерпретації письменника. Поруч із головними героями у художніх текстах Р. Дала традиційно зустрічаємо анімалістичних персонажів. Звірі супроводжують героїв-дітей у їхніх пригодах та подорожах, підтримують їх на шляху до успіху та захищають від небезпек. У казках “Fantastic Mr. Fox” та “The Enormous Crocodile” тварини виступають головними героями, що є нетиповим для наративів автора. Усі антропоморфних звірів та комах можна віднести до чоловічої або жіночої статі, відповідно до особових займенників he/she, якими їх позначено у тексті, та приставок Mr/Ms/Mrs перед їхніми іменами. The research focuses on the characteristics of the interaction between the narrator and the child reader in R. Dahl’s fiction texts for children. A brief analytical analysis considering the peculiarities of the narratee’s reflection, the relationship between the titles of fairy tales and the key elements of the plot, the role of anthropomorphic animalistic characters in R. Dahl’s narratives has been foregrounded. In the author’s fairy tales, elements of the real, the magical and the fantastic are intertwined. Two types of intertextual connections between the fictional texts can be traced: the events of fairy tales can take place in one fictional reality, or the events of one fairy tale can be fictionalized for the characters of another. Explicit addressing the narratee by using pronoun you is peculiar for the fiction texts of the author. This way, he draws the readers’ attention to important elements of the plot and increases their level of trust in him. The name of the child protagonist is used in most of the titles of R. Dahl’s narratives. The article examines the relationship between the usage of the names and the key elements of the storyline. The author poetically reinterprets well-known English-language fairy tales in the book “Revolting Rhymes” (Dahl, 2016i). Readers need to have a prior knowledge of typical fairy tale plots to distinguish them from the writer’s interpretation. Children meet animalistic characters in Roald Dahl’s fiction. Animals accompany the protagonists in their adventures, support them on their way to success and protect them from dangers. Animals act as main heroes in the tales “Fantastic Mr. Fox” and “The Enormous Crocodile”. All anthropomorphic animals and insects can be classified as male or female, according to the personal pronouns he/she used in the text and the prefixes Mr/Ms/Mrs before their names.
НАРАТИВ «ДОГОРИ ДРИГОМ» У КАЗЦІ КЕТРІН ХЕЛЛЕР «БІЛОСНІЖКА : НЕВІДОМА ІСТОРІЯ»
(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено виявленню особливостей наративу «догори дригом» у авторській інтерпретації Кетрін Хеллер казки «Білосніжка: невідома історія». Фольклорні казки адаптуються і перетворюються з усного тексту у наративний, зафіксований письмово, відтворений крізь призму світогляду автора. Адаптація казок через копіювання забезпечує збереження їх оригінальної форми, гіпотексту. У креативному переказуванні наявні зміни у сюжеті, композиції, персонажах казки. У такий спосіб казки віддзеркалюють культурні цінності нової епохи їх створення. Такою тенденцією відзначаються казки XX століття, що набули літературної реінтерпретації, анімаційної адаптації, дігітального форматування. Прикладами слугують казки «догори дригом», у яких відомі сюжети подано із незвичайного ракурсу. На початку XX століття у Німеччині з’являється термін анти-казка, засновники якого заперечують казковість текстів із сумним фіналом. Іноді чарівні добрі казки також мають окремі елементи анти-казок, оскільки у них зустрічаються анти-герої. Деякі казки «догори дригом» проявляють антиказковість саме через сюжет, як, наприклад, казка про Білосніжку, що розповідається від імені антигероїні – жорстокої мачухи (“Snow White: the untold story”). Наративний текст тлумачиться як певна структура, що характеризується смисловою, комунікативною та семантичною завершеністю, її елементами постають наратор, наратарор, подія, або історія, що є основою сюжету та модель нарації. У наративі «догори дригом» наратором стає антагоніст класичної казки, яку слідом за Монікою Флудернік розуміємо як «базовий» наратив. Знання, що має читач про класичний сюжет казки про Білосніжку є необхідними для розуміння наративу «догори дригом», що є свого роду альтернативною історією подій у баченні негативного персонажа «базового» наративу. Антагоніст «базового» наративу є наратором нової казки, наративу «догори дригом» і створює повістування крізь призму свого власного сприйняття. Наратив «догори дригом» накладається на «базовий» наратив і створює у свідомості читача два модуси. Кожна ключова подія історії має дві інтерпретації. The term “anti-fairy tale” appeared in Germany at the beginning of the 20th century. It designated fairy tales which had a tragic rather than happy end. Some elements of “anti-fairy tales” can be observed in modern reinterpretations of well-known folk fairy tales. Negative characters which become main characters, twisted plot and composition structure can signal about the status of a fairy tale as an “upside down” fairy tale. Modern paradigm of narrative theory is the paradigm of cognitive narrative, which focuses on mental processes of creation literary texts, creative activity of the author and cognitive competence of the reader to comprehend the text. To understand an “upside down” narrative text a reader must know the plot of the classical fairy tale. We consider classical fairy tale with a well-known plot to be a “natural” narrative (in terms of Monika Fludernik) which enables to impose “upside down” narrative on the “basic” narrative. Such cognitive operation enables a reader to comprehend a new narrative, compare a well-known story with its new interpretation. The main criteria of “upside down” fairy tale is a special narrator, as a rule an anti-hero of a classical fairy tale, who appears to be the main character and a narrator in an “upside down” narrative text. The narrator of the untold story of Snow White is her stepmother. Her story-telling is emotional, subjective and it gives an access to the consciousness of the main character (Alan Palmer) (who is a narrator). Such fictional mind tells the story from his point of view acquits himself and suggests a reader to believe in a different story and her innocence.
НАРАТИВНА МОДЕЛЬ «MERRY-GO-ROUND» У КАЗЦІ НОРМАНА ЛІНДСІ «ЧАРІВНИЙ ПУДИНГ»
(2017) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
У статті реконструйовано та описано наративну модель «Merry-goround » у казці Нормана Ліндсі “Чарівний пудінг”. З’ясовано, що наративна модель формує загальну наративну організацію твору та уможливлює реалізацію інтенції автора. Наративна модель актуалізується на граматичному, семантичному та семіотичному рівнях тексту. В статье реконструирована и описана нарративная модель «Merry-go-round» в сказке Нормана Линдси “Волшебный пуддинг”. Установлено, что нарративная модель формирует общую нарративную организацию произведения и позволяет реализовать интенцию автора. Нарративная модель реализуется на грамматическом, семантическом и семиотическом уровнях текста. The article aims at reconstruction and description of the narrative model “Merry-go-round” in the Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding”. It has been revealed that the narrative model constructs the narrative organization of the whole fairy tale. The narrative model actualizes on the grammatical, semantic and semiotic text levels. The composition of the text is viewed as linguistic and cognitive construal that integrates compositional plot structure, compositional meaning structure, linguistic and stylistic means of their actualization in the text. Different configurations of the narrative models of fairy space are determined by the genre of the literary text and types of fairy images. The narrative structure of fairy tales is viewed as a specific configuration, built on the analogical mapping to children’s games. Thus, the narrative structure of the fairy tale “The Magic pudding” has the configuration “Merry-go-round” . The narrative organization of each fairy tale is built according to the narrative model that corresponds to a children game. The model is a logical construction which recreates characteristics and essence of a real object. Games for children tend to be funny, attract their attention, and enrich their imagination. In a child’s mind the thought about a certain game activates certain scenario, definite associations which make a child be interested and active. The events which are funny and repeat one after another like in a circle, the plot which conveys such scenes, activates the knowledge of a child about the game Merry-go-round and the child becomes interested in the plot and in the fairy characters.
НАРАТИВНИЙ ГРИФОНАЖ ЯК ТЕХНІКА ТВОРЕННЯ ТЕКСТОВО-ГРАФІЧНИХ НАРАТИВІВ
(2021) Цапів, А. О.
НАРАТИВНІ ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ КОРОТКИХ ОПОВІДАНЬ ЕНІД БЛАЙТОН “АМЕЛІЯ ДЖЕЙН”)
(2016) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено виявленню мовно-стилістичних засобів створення наративного прийому дидактичної гри у коротких оповіданнях для дітей Енід Блайтон. Наративний прийом, як спосіб організації повістування, включає низку операцій, спрямованих на розгортання сюжету. Виявлено засоби створення ефекту занурення у події, заклику до роздумів та втілення семантичної опозиції добро – зло у ігровій ситуації, в якій перебувають персонажі. Статья посвящена выявлению речевых и стилистических приемов создания нарративного приема дидактической игры в коротких рассказах для детей Энид Блайтон. Нарративный прием, как способ организации повествования, включает ряд операция, которые способствуют разворачиванию сюжета. Выявлены способы создания эффекта погружения в происходящее, призыва к размышлениям и воплощения семантической оппозиции добро – зло в игровой ситуации, в которой находятся персонажи. The article focusus on narrative methods of didactic game in Enid Bryton’s short stories. Narrative method is assumed to be the way of construing the story-telling, it includes a number of operations, which enable to develop the plot. The means of making the effect of deeping into events, call for thinking and the realization of semantic opposition good-evil in a game situations are revealed.