Browsing by Author "Шипко, А. Л."

Now showing 1 - 7 of 7

КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
(2016) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.; Tatochenko, V.; Shypko, A.
Стаття присвячена теоретичному дослідженню проблеми формування контрольно-оцінювальної компетентності студентів – майбутніх вчителів математики у процесі вивчення фахових дисциплін. Висвітлено сутність феноменів компетентності, професійної компетентності, методичної компетентності, контрольно-оцінювальної компетентності вчителя математики. Визначено цільову спрямованість, ресурсний потенціал реального навчально-виховного процесу та його завдання: сформувати систему відповідних методичних знань та умінь, систему педагогічних цінностей, готовність до контрольно-оцінювальної діяльності на всіх етапах навчання, які є похідними від мети та наявних ресурсів: змістових та засобів навчання. Виявлені підходи (систематичний, особистісно-діяльнісний компетентнісний, технологічний, комунікативно-діяльнісний) та домінантні принципи (системність, функціональність знань, умінь і навичок, особистісної орієнтації, оцінки навчальних досягнень учня у відповідності до якості математичної освіти) формування контрольно-оцінювальної компетентності у майбутніх вчителів математики. Виокремлені протиріччя та обґрунтовані педагогічні умові цього процесу. Охарактеризовано структуру контрольно-оцінювальної компетентності, що включає мотивацію, професійні якості, отримані знання, уміння та навички, діяльність суб’єктів навчання та її компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Визначені етапи формування контрольно-оцінювальної компетентності: мотиваційний, змістовний, технологічний, оцінювально-результативний. Для формування контрольно- оцінювальної компетентності студентів – майбутніх вчителів математики запропоновано технологію конструювання та розв’язування спеціальних методичних задач, що мають ситуаційний характер. Виокремленні критерії: мотиваційний, змістовний, діяльнісний; показники: мотиви, знання, уміння, результати діяльності та рівні: початковий, середній, достатній, високий сформованості контрольно-оцінювальної компетентності. Створено модель формування контрольно-оцінювальної компетентності майбутніх вчителів математики у процесі створення фахових дисциплін, структурними блоками якої є: цільовий, нормативний, методологічний, змістовий, технологічний, оцінювально- результативний. The article is devoted to the theoretical study of the problem of formation of control and grade competence of the students - future teachers of mathematics while studying special subjects. The essence of such notions as competence, professional competence, methodical competence, control and grade competence of the Mathematics teacher are differentiated. The following subjects are described: the goal orientation, the resource potential of the educational process and its objectives: to form the system of necessary methodological knowledge and skills, the system of pedagogical values that form the willingness for the control and grade activities at all stages of learning, which are derived from the objectives and available resources: content and training tools. Identified approaches (system, personal active, competent, technological, communicative active) and the dominant principles necessary to form control and grade competence of the future Mathematics teachers (consistency, functionality of knowledge and skills, personal orientation, assessment of academic achievements of the student in accordance with the quality of Mathematics education). Contradictions are described and pedagogical conditions to provide this process are justified. The structure of the control and grade competence is characterized, including the motivation, professional skills, acquired knowledge and skills, activities of the subjects of the study; and its following components: motivational, cognitive, activity, reflective. The following stages of the formation of the control and grade competence are defined: motivational, informative, technological, assessment and effective. To form the control and grade competence of the students - future Mathematics teachers the technology of construction and solving of methodological situational tasks is suggested. The following criteria are identified: motivational, essential, activity; the following indicators are stated: motivation, knowledge, skills, results of activity; the following levels of control and grade competence are described: beginner, intermediate, adequate, advanced. The model of formation of control and grade competence of the future Mathematics teachers while teaching professional disciplines is created, the structural units of which are objective normative, methodological, essential, technological, and assessment and effective.
Контрольно-оцінювальна компетентність майбутніх вчителів математики
(2016) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.
НЕВСТИГАННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
(2016) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.; Tatochenko, V.; Shypko, A.
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню сучасної методичної системи навчання математики невстигаючих учнів загальноосвітньої школи. Здійснено системний підхід до вивчення психолого-педагогічних детермінант навчального невстигання учнів з математики. Розкрита динаміка внутрішньофункціональних взаємозв’язків структури навчально-пізнавальної сфери невстигаючих з математики учнів та розширені наукові уявлення про цей процес. Упровадження у навчальний процес дидактично та психологічно виваженої методичної системи контролю і корекції навчальних досягнень невстигаючих учнів з математики сприяє підвищенню якісних показників їх залишкових знань та умінь. Вона дозволяє виявити повноту, глибину і міцність засвоєння знань на різних етапах і ступенях навчання, сприяє корекції, управлінню і частково самоуправлінню процесом навчання невстигаючих учнів математики, збуджує їх до активної розумової діяльності, сприяє виробленню свідомого їх відношення до систематичної навчальної праці. Висвітлено сутність феноменів «невстигання», «відставання» учнів масової школи під час навчання математики. Визначено цільову спрямованість, ресурсний потенціал реального навчально-виховного процесу невстигаючих з математики школярів. Виокремлені протиріччя та обґрунтовані педагогічні умови контролю результатів навчання таких школярів загальноосвітньої школи. Зроблена спроба розглянути неуспішність школярів з математики у зв’язку з основними категоріями дидактики – змістом і процесом навчання. В якості елементів невстигання та відставання виокремлені певні недоліки навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики. Процес і зміст освіти, збагачені застосуванням НІТ, забезпечують формування таких ключових компетенцій відстаючого та невстигаючого з математики школяра, як соціальна, комунікативна, інформативна, когнітивна. The article is devoted to theoretical substantiation of modern methodical system of Mathematics teaching of poor progressing secondary school pupils. A systematic approach to the study of psycho-pedagogical determinants of poor progress of pupils in math was implemented. The dynamic of interfunctional relationship of structure of educational and informative sphere of poor progressing pupils in mathematics was disclosed and scientific understanding of this process was expanded. The introduction in the educational process of didactic methodical and psychologically balanced methodical control system and correction of poor progressing students’ in Maths improves quality indicators of their permanent knowledge and skills. It allows you to discover the fullness, depth and durability of learning at different stages and levels of education, it contributes to correction, management and partly self-management learning process of poor progressing students in Mathematics, excites them to an active mental activity promotes the development of a conscious attitude to their systematic academic work. The essence of “poor progress” phenomena is observed as well as “educational retardation” of school students during teaching mathematics. Target orientation, the resource potential of the real educational process of poor progressing pupils in Mathematics are determined. Contradictions are singled out and pedagogical conditions of results control of learning outcomes of comprehensive school pupils are proved. An attempt to consider the academic failure of schoolchildren in Mathematics in connection with the main categories of didactics – the content and the learning process was made. Certain shortcomings of teaching and learning activities of students in the study of Mathematics are highlighted as poor progressing elements and gaps. The process and content, enriched with the use of NIT, ensuring the formation of key competencies of lagging behind and underachieving in math student as social, communicative, informative, cognitive.
Невстигання учнів у процесі навчання математики як соціальна та психолого-педагогічна проблема
(2016) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.; Tatochenko, V.; Shypko, A.
Стаття присвячена теоретичному обгрунтуванню сучасної методичної системи навчання математики невстигаючих учнів загальноосвітньої школи.
Підготовка майбутнього вчителя математики до ефективної професійної діяльності у сучасних умовах
(2020) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
(2017) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.; Tatochenko, V.; Shypko, A.
Стаття присвячена актуальній проблемі професійної педагогічної освіти – сучасним тенденціям оновлення системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики. Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами у суспільстві, які передбачають внесення змін до мети підготовки мовлення до життя, що вимагає від учителя переходу від знаннєвої моделі освіти до компетентнісної. Це зумовлює принципову необхідність переосмислити усі фактори, від яких залежить якість освітнього процесу. У статті на основі аналізу суспільного виробництва у суспільствах різних типів уточнено мету загальної освіти на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Уточнена мета пояснює необхідність змін як математичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах, так і системи фахової підготовки вчителів математики. На основі аналізу стану проблеми виокремлено низку суперечностей в підготовці майбутніх учителів математики, які будуть працювати у якісно нових умовах постіндустріального інформаційного суспільств, для яких характерні стрімкий розвиток і динамічність, актуалізована проблема підготовки вчителів до професійної діяльності в новому, у комунікаційному середовищі, коли старіння відомостей відбувається швидше, ніж завершується навчальний цикл в освітньому закладі. Поняття «професійна діяльність вчителя математики» визначено, як цілісну цілеспрямовану складну відкриту нестабільну динамічну педагогічну систему, функціювання якої передбачає опору на певні підсистеми, що забезпечують готовність студентів до ефективної педагогічної діяльності. Взаємозв’язок підсистем на основі їх інтеграції дозволяє досягти основну мету системи – підготувати компетентного вчителя математики. Функціювання такої системи забезпечує створення умов для розвитку особистості майбутнього вчителя математики на основі оволодіння змістом математичної освіти, діяльнісно-операційною стороною навчання тощо. Оновлення методичної системи майбутніх учителів математики розглядається, як оновлення сукупності п’яти компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Мета оновленої методичної системи полягає у формуванні в майбутніх учителів математики професійної компетентності, яка виявляється у здатності до організації процесів навчання математики на рівні сучасних вимог, спроможності успішно розв’язувати професійні задачі, що виникають у процесі навчання і ґрунтуються на теоретичній та практичній готовності до навчання учнів. Традиційний зміст професійної підготовки майбутніх учителів математики оновлено з урахуванням сучасного етапу розвитку шкільної математичної освіти шляхом включення студента в навчальну діяльність; проектування навчальної діяльності студента як поетапної самостійної роботи; використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності; розробка компетентнісно-орієнтованих програм, курсів професійних дисциплін, де до кожного модуля додається перелік компетентностей (або компетенцій), що формуються через його вивчення; переорієнтація на міждисциплінарність і поліпрофесіональність, як середовища, в яке піде випускник, так і самого освітнього простору. Елементами змісту є сучасні професійні підходи до навчання учнів математики, цей зміст опановується студентами засобами навчання. На сучасному етапі активні методи навчання реалізуються в межах певних технологій, тому методи, засоби, організаційні форми навчання доцільно замінити структурним компонентом «технологія навчання». Використання технологій навчання допомагає змоделювати зміст майбутньої професійної діяльності та передбачити активне включення студентів у навчальну діяльність динамічний рух діяльності студента від навчальної діяльності через квазіпрофесійної і навчально-професійної до професійної діяльності; особистісне включення студента в навчальну діяльність; проектування навчальної діяльності студента як поетапної самостійної роботи; використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності. Особливістю сучасної системи освіти є те, що інформаційний простір виступає у якості її оболонки. Виходячи з цього, намітилася тенденція отримання комп’ютером та навчальним віртуальним простором якостей суб’єктів педагогічного процесу. У зв’язку з цим уточнено місце НІТ у підготовці майбутніх учителів математики. An article devoted to the actual problem of professional pedagogical education - the modern tendencies of updating the system of professional training of the future teacher of mathematics. The relevance of the study is due to rapid changes in society, which involve making changes to the goal of preparing speech to life, which requires the teacher to transition from the knowledge model to the competent. This necessitates a fundamental need to rethink all the factors on which the quality of the educational process depends. In the article, based on the analysis of social production in societies of different types, the goal of general education at the stage of transition from industrial to postindustrial society is specified. The specified purpose explains the necessity of changes as a mathematical education in general educational institutions, as well as the system of professional training of teachers of mathematics. On the basis of the analysis of the state of the problem, a number of contradictions in the preparation of future mathematics teachers who will work in qualitatively new conditions of postindustrial information societies, which are characterized by rapid development and dynamism, is highlighted, the problem of preparing teachers for professional activity in a new, communicative environment, when the aging of information occurs faster than the educational cycle in an educational institution ends. The term "professional activity of the teacher of mathematics" is defined as a holistic purposeful complex open volatile dynamic pedagogical system, the functioning of which involves resistance to certain subsystems that ensure the readiness of students for effective pedagogical activity. The interconnection of subsystems on the basis of their integration allows achieving the main goal of the system - to prepare a competent teacher of mathematics. The functioning of such a system provides the creation of conditions for the development of the personality of the future teacher of mathematics on the basis of mastering the content of mathematical education, the operational-operational side of training, etc. Updating the methodology of future mathematics teachers is considered as an update to a set of five components: goals, content, methods, tools and organizational learning forms. The purpose of the updated methodical system is to form the future professional mathematics teachers of professional competence, which manifests itself in the ability to organize the processes of teaching mathematics at the level of modern requirements, the ability to successfully solve professional problems that arise in the learning process and are based on theoretical and practical readiness for learning pupils. The traditional content of the training of future teachers of mathematics has been updated taking into account the current stage of development of school mathematical education by including inclusion of a student in educational activity; designing student's educational activity as a step-by-step independent work; use of teaching methods that simulate the content of professional activity; development of competence-oriented programs, courses of professional disciplines, where each module adds a list of competencies (or competences) that are formed through its study; the reorientation to interdisciplinary and polyprofessionalism, as the environment in which the graduate will go, as well as the educational space itself. Elements of the content are modern professional approaches to the study of mathematics students, this content is mastered by students means education. At the present stage, active teaching methods are implemented within the framework of certain technologies, therefore, it is advisable to replace the methods, means, organizational forms of training with the structural component of the "learning technology". The use of training technology helps to simulate the content of future professional activities and to anticipate the active inclusion of students in learning activities, the dynamic movement of student activity from educational activities through quasi-professional and vocational-professional to professional activity; personal inclusion of a student in educational activity; designing student's educational activity as a step-by-step independent work; use of teaching methods that simulate the content of professional activity. The peculiarity of modern education system is that information space acts as its shell. Proceeding from this, there was a tendency to get the computer and educational virtual space of qualities of subjects of pedagogical process. In this connection, the place of NIT in the preparation of future teachers of mathematics is refined.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ
(2023) Шипко, А. Л.; Зуброва, О. А.; Shypko, A. L.; Zubrova, O. A.
Мета дослідження полягає в уточненні поняття ідентифікації особистості та розробленні передумов створення виховного простору згідно із системою принципів виховання, який уможливлює ефективний вплив на процеси формування ідентифікації особистості. Методи. Застосовано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, теоретичне моделювання, системний та проблемний методи. Результати. У процесі оволодіння культурою людина проходить шлях розширення простору власної життєдіяльності, який характеризується такими етапами: сім’я, дошкільний заклад, школа, ближній рідний край, рідний край, Батьківщина, інші країни світу. Взаємодія з простором здійснюється через мікросоціальні середовища, до яких себе відносить особистість і з якими себе ідентифікує, проходячи поступовий процес адаптації. У разі зміни соціального положення перед особистістю постає завдання ідентифікації себе з іншими спільнотами, що дає поштовх для формування нових життєвих перспектив. Ідентичність є усвідомленням особистістю власної належності до певної соціальної ролі або соціальної групи. Проблема формування ідентичності особистості, головним чином, є проблемою залучення людини до певного простору та створення умов для реалізації людини у цьому просторі. Ідентифікація особистості реалізується у діяльності, передумовою ефективності якої є сформована готовність – стан, що є запорукою результативної, ефективної діяльності. Основними видами готовності є мотиваційна, фізична, психологічна, морально-вольова, операційна та комунікаційна готовність. Ключем до формування ідентифікації та готовності до діяльності є мотив, який з'являється у результаті взаємодії особистості з простором життєдіяльності. Із метою формування стійких мотивів, орієнтованих на досягнення виховної мети, провідним завданням вихователя є створення виховного простору. Висновки. Розроблено систему принципів виховання, до якої належать чотири групи принципів: принципи організації соціокультурного і природнього простору, організації виховного середовища, педагогічної етики та особистісної поведінки вихованця. Формування виховного простору, в основу якого покладено систему педагогічних принципів, дає можливість здійснювати педагогічне керівництво не тільки діями вихователя, а й впливами самого вихованця, виховного мікросередовища та соціокультурного та природного простору.The purpose of the study is to elucidate the concept of personality identification and establish the prerequisites for designing an educational environment based on principles of education. This educational framework aims to facilitate an effective impact on the processes of personality identification. Methods. Various scientific research methods were employed, including analysis, synthesis, induction, abstraction, generalization, theoretical modelling, system and problem-solving methods. Results. As individuals acquire cultural knowledge, they undergo a journey that expands the scope of their life activities, marked by distinct stages: family, preschool, school, local community, native region, homeland, and international experiences. The interaction with these spaces occurs through microsocial environments, to which individuals relate and gradually adapt. When individuals experience changes in social status, they face the task of identifying with new communities, which fosters the formation of fresh life perspectives. Identity represents an individual's awareness of their affiliation with a social role or group. Forming an individual's identity is primarily about engaging him in a specific space and creating conditions for his realization within it. Individual identification manifests through activity, and its effectiveness hinges on preparedness, which is a state that ensures efficient and effective engagement. The key components of preparedness encompass motivational, physical, psychological, moral-willed, operational, and communicative readiness. The formation of identification and readiness for activity is intricately linked to motives that arise through an individual's interaction with the space of life. To instil enduring motives oriented towards educational objectives, the primary responsibility of educators is to construct an educational environment. Conclusions. A set of educational principles, tailored to each participant of the educational process, encompasses four principle categories: principles governing the organization of sociocultural and natural spaces, the configuration of the educational environment, pedagogical ethics, and the students' personal conduct. The creation of an educational space, underpinned by a system of pedagogical principles, allows for pedagogical guidance to be exerted not only through the educator's actions but also through the influence of the student themselves, the educational microenvironment, and the sociocultural and natural context.