Browsing by Author "Blynova, O. Ye."

Now showing 1 - 20 of 70

A HISTORICAL DIMENSION OF THE RESEARCH ON SOCIAL EXPECTATIONS OF AN INDIVIDUAL
(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nass Álvarez, J. L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Насс Альварес, Х. Л.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.
The purpose of the paper is to present theoretical-methodological critical analysis of social expectations of an individual in a historical dimension. It examines and outlines a historical component of trends in the research on social expectations in the world scientific literature and practice. The study determines and characterizes the following trends in the research on social expectations of an individual: philosophical, sociological, neurophysiological, psychological, social-psychological and the trend of construction of the future. It analyzes the current state of the development of social expectations of an individual in the context of the history of everyday life. The research reveals the essence and psychological content features of all the trends in the research. We come to the conclusion that a historical dimension of social expectations of an individual arranges the acquired knowledge about the trends in the research subject. El objetivo del artículo es realizar un análisis crítico, teórico y metodológico de las expectativas sociales de la persona en la dimensión histórica. Se estudió y se describió el componente histórico del estudio de las expectativas sociales en la literatura y en la práctica científicas mundiales. Se establecieron y se caracterizaron las direcciones siguientes de la investigación: filosófica, sociológica, neurofisiológica, psicológica, sociopsicológica y la de construcción del futuro. Se analizó el estado actual del desarrollo de las expectativas sociales de la persona en el contexto de historia cotidiana. Se revelaron la esencia y las características semánticas psicológicas de todas las direcciones de la investigación. Se concluyó que la dimensión histórica de las expectativas sociales ordena los conocimientos adquiridos sobre las direcciones del tema del estudio. Метою статті є теоретико-методологічне критичне аналізування соціальних очікувань людини в історичному вимірі. Вивчено і окреслено історичну складову напрямків дослідження соціальних очікувань у світовій науковій літературі і практиці. Встановлено та охарактеризовано такі напрямки дослідження соціальних очікувань особистості: філософський, соціологічний, нейрофізіологічний, психологічний, соціально-психологічний та напрямок конструювання майбутнього. Проаналізовано сучасний стан розвитку соціальних очікувань людини у контексті історії повсякденності. Розкрито сутність та психологічні змістові ознаки усіх напрямків дослідження. Зроблено висновок, що історичний вимір соціальних очікувань людини упорядковує отримані знання про напрямки предмету дослідження. Історичні аспекти, окреслені хронотопи становлення наукової проблеми у поєднанні з застосуванням порівняльного аналізування та синтезування, дедукції та індуктивного методу сприяють примноженню і збагаченню наукових знань. Історичний вимір дозволив створити теоретико-методологічну базу дослідження соціальних очікувань особистості. Окреслено напрямки подальших наукових пошуків у вигляді конструювання особистістю свого майбутнього у сучасному вимірі проблеми дослідження.
COMPARATIVE ANALYSIS OF EMOTIONAL PERSONALITY TRAITS OF THE STUDENTS OF MARITIME SCIENCE MAJORS CAUSED BY LONG-TERM STAYING AT SEA
(2020) Popovych, I. S.; Shevchenko, R.; Spytska, L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Mateichuk, V.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Шевченко, Р.; Спицька, Л.; Носов, П.; Зінченко, С.; Матейчук, В.; Блинова, О.
The paper examines the issue of emotional personality changes, occurring in the students of maritime and river transport majors caused by long-term staying at sea. The purpose of the research is to conduct comparative analysis of emotional personality states of the students of maritime and river transport majors before and after staying under conditions of long-term onboard training. Methods: observation, conversation with research participants, methods “ММРІ” and “Beck Depression Inventory”. The paper substantiates that changes are caused by a number of physiological, climatic, social and other factors. It establishes correlation between the features of emotional personality state with the fact of long-term staying at sea in the students of the maritime and river transport major. By the scales “pessimism, depression” (D): 80 Т-points in the group of the senior students, who did onboard training courses, 72 Т-points in the group of the junior students, indicating their low mood, lack of selfconfidence, caused by a high level of anxiety in the senior students. Se ha estudiado el problema de los cambios emocionales y personales de los estudiantes de la especialidad del transporte marítimo y fluvial como resultado de su larga estancia en el crucero. El objetivo del estudio es realizar el análisis comparativo del estado emocional y personal de los estudiantes de la especialidad de transporte marítimo y fluvial antes y después de su estancia en las condiciones de la práctica de navegación duradera. Métodos: observación, entrevista a los encuestados, metodología “MMPI” y “Beck Depression Inventory”. Se ha argumentado que los cambios están causados por una serie de factores fisiológicos, climáticos, sociales y otros. Se ha establecido la intercorrelación de las peculiaridades del estado emocional y personal de los estudiantes de la especialidad de transporte marítimo y fluvial con la estancia a bordo durante largo plazo. En la escala “estado pesimista, depresión” (D): 80 Tpuntos en el grupo de estudiantes de los últimos años que han pasado la práctica de navegación, 72 T-puntos en el grupo de estudiantes de los primeros años, lo que significa que los estudiantes mayores tienen el estado de ánimo decaído, están inseguros de sí mismos debido al estado elevado de ansiedad. Вивчено питання про емоційні, особистісні зміни, що відбуваються у студентів спеціальності морського і річкового транспорту внаслідок тривалого перебування в рейсі. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз емоційно-особистісного стану студентів спеціальності морського і річкового транспорту до і після перебування в умовах тривалої плавпрактики. Методи: спостереження, бесіда з випробуваними, методики “ММРІ” і “Beck Depression Inventory”. Обґрунтовано, що зміни зумовлені низкою фізіологічних, кліматичних, соціальних та інших факторів. Встановлено взаємозв'язок особливостей емоційно-особистісного стану з фактом перебування в тривалому плаванні у студентів спеціальності морського і річкового транспорту. За шкалою “песимістичності, депресія” (D): 80 Т-балів в групі студентів старших курсів, які пройшли плавпрактику, 72 Т-бала в групі студентів молодших курсів, що сигналізує про наявність у студентів старших курсів зниженого фону настрою, переживання невпевненості в своїх силах, що обумовлено підвищеним станом тривоги.
CORPORATE CULTURE OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION AS A FACTOR IN FORMING STUDENTS’ PROFESSIONAL IDENTITY
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Lappo, V.; Kalenchuk, V.; Agarkov, O.; Shramko, I.; Lymarenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Каленчук, В.; Агарков, О.; Лимаренко, Л.
The purpose is to examine the features of the correlation between the evaluations of corporate culture by university students and their professional identity. Corporate culture of a university is considered as an integral system of standards, rules, beliefs, values and behavior patterns of its participants. Corporate culture determines the uniqueness of a university among other educational institutions. The paper establishes correlation between the students' perceptions of the university corporate culture with organizational identity (p≤.05). The study investigates the variable “organizational identity” as an intermediary between the university corporate culture and the students’ professional identity. The research determines that the students’ evaluation of the university corporate culture affects organizational identity, and through it – professional identification of future specialists. Comparative analysis of the ideas about the real and desired images of corporate culture of a higher education institution proves that a hierarchical, bureaucratic model corresponds to organizational culture of the university; a democratic, collaborative model (р < .05) corresponds to the desired image of organizational culture. The students’ self-identification with the university community has a positive correlation with their professional identification. El objetivo del trabajo es estudiar las particularidades de la interrelación entre las evaluaciones de la cultura corporativa de estudiantes de la universidad y su identidad profesional. La cultura corporativa de la Universidad se considera como un sistema coherente de normas, reglas, convicciones, valores, ejemplos de comportamiento de sus participantes. La cultura corporativa determina la singularidad de la universidad entre otras instituciones educativas. Existe la interrelación entre las concepciones de los estudiantes sobre la cultura corporativa de la universidad y la identidad organizacional. Se investigó la variable “identidad organizacional” como mediadora entre la cultura corporativa de la universidad y la identidad profesional de los estudiantes. Se determinó que la evaluación de los estudiantes de la cultura corporativa de la universidad influye en la identidad organizacional y, a través de ella, en la identificación profesional de futuros especialistas. El análisis comparativo sobre la imagen real y deseada de la cultura organizacional de la institución de educación superior, mostró que un modelo jerárquico, burocrático corresponde a la cultura organizacional de la universidad; mientras que un modelo democrático y colaborativo (p <.05) corresponde a una imagen deseable. La identificación de los estudiantes con la comunidad universitaria se correlaciona positivamente con la identificación profesional. Метою є дослідження особливостей взаємозв’язку між оцінками корпоративної культури студентів університету та їх професійною ідентичністю. Корпоративну культуру університету розглянуто як цілісну систему норм, правил, переконань, цінностей, зразків поведінки її учасників. Корпоративна культура визначає унікальність університету серед інших освітніх закладів. Встановлено взаємозв’язок між уявленнями студентів про корпоративну культуру університету з організаційною ідентичністю (р≤.05). Досліджено змінну “організаційна ідентичність” як посередника між корпоративною культурою університету та професійною ідентичністю студентів. Визначено, що оцінка студентами організаційної культури університету впливає на організаційну ідентичність, а вже через неї – на професійну ідентифікацію майбутніх фахівців. Порівняльнe аналізування уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти, засвідчило, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель (р<.05). Ідентифікація студентами себе з університетською спільнотою позитивно корелює з професійною ідентифікацією.
Empirical research of vitality of representatives of parachuting and yoga practice: a comparative analysis
(2020) Popovych, I. S.; Kuzikova, S.; SHCHERBAK, T.; Blynova, O. Ye.; LAPPO, V.; BILOUS, R.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Лаппо, В. В.; Білоус, Р. М.
The purpose of the article is empirical research and theoretical substantiation of subjective and dispositional vitality of representatives of parachuting and yoga practice; carrying out a comparative analysis of the results of two experimental groups with the control group. The analysis of probable causes of exhaustion and increasing of respondents’vitality has been carried out. The mechanisms of influence of the researched types of the activity of respondents at the level of subjective and dispositional vitality have been described. Participants of the research are: athletes of parachute sports JSC LLC “Avia-Soyuz” (Mayske, Dnipro, Ukraine)(n=43); representatives of yoga practice of the Yoga Studio “Symmetry” (Sumy, Ukraine) (n=36) and representatives of the control sample, which consisted of students of Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Methods. The following standardized and adapted psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Subjective Vitality Scale”; “Hardiness Survey”. Results. Empirical results of the research of vitality and hardiness of respondents are presented. Significant correlations of the studied parameters have been established (p<.05; p <.01). Differences were set down in the parameter “Control” (p<.05) in the group of parachutists compared to the control. The high results of “Control” (M=22.12; SD=5.64) of representatives of parachuting have been substantiated with excessive danger and extremeness of this kind of sport. It is stated that total control can deplete parachutists, i. e. be a factor of reducing vitality. Emphasis was placed on the indicators of respondents who practice yoga, who had higher average values of Dispositional Vitality (M=35.64; SD=9.91) and Hardiness (M=57.81; SD=12.42) with lower average values of Control (M=19.12; SD=4.14). Conclusions. High level of subjective vitality as a state and dispositional vitality as a personal quality of parachutists and yoga was stated. Comparative analysis of the results with the indicators of the control group showed a direct dependence of the positive impact of parachuting and yoga practice on the respondents’ vitality and hardiness. It has been proposed to operationalize the results of the research in the practice of maintaining and improving the mental state of vitality of the representatives of the studied activities and to extend to athletes of individual and game sports. Метою статті є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування суб’єктної і диспозиційної вітальності у представників парашутного спорту і практики йоги; здійснення порівняльного аналізування отриманих результатів двох експериментальних груп з контрольною групою. Здійснено аналізування ймовірних причин виснаження та підвищення життєстійкості респондентів. Описано механізми впливу досліджуваних видів активності респондентів на рівні суб’єктної та диспозиційної вітальності. Учасники дослідження: спортсмени парашутного виду спорту АК ТОВ “Авіа-Союз” (Майське, Дніпропетровська обл., Україна) (n=43); представники практики йоги Студії йоги “Симетрія”(Суми, Україна) (n=36) та представники контрольної вибіркової сукупності, яку склали студенти Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: “ Subjective Vitality Scale” (R. Ryan and C. Frederick, 2006; adapted by L. Alexandrova, 2014); “Hardiness Survey”, (S. Maddi, 1994; adapted by D. Leont’ev and E. Rasskazova, 2006). Результати. Представлено емпіричні результати дослідження вітальності та життєстійкості респондентів. Встановлено значущі кореляційні зв’язки досліджуваних параметрів (р < .05; р < .01). Зафіксовано відмінності у параметрі “Контроль” (р < .05) у групі парашутистів порівняно з контрольною. Обґрунтовано високі результати “Контроль” (М = 22.12; SD =5.64) у представників парашутного спорту надмірною небезпекою і екстремальністю парашутного спорту. Зазначено, що тотальний контроль може виснажувати парашутистів, тобто бути чинником пониження вітальність. Акцентовано увагу на показниках респондентів, що практикують йогу, у яких за нижчих середніх значень Контролю (М = 19.12; SD =4.14), зафіксовано вищі середні значення Диспозиційної вітальності (М = 35.64; SD =9.91) та Життєстійкості (М = 57.81; SD =12.42). Висновки. Встановлено високий рівень суб’єктної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту та практики йоги. Порівняльне аналізування результатів з показниками контрольної групи показало пряму залежність позитивного впливу занять парашутним спортом та практики йоги на вітальність та параметри життєстійкості респондентів. Запропоновано операціоналізувати результати дослідження у практику підтримки і підвищення психічного стану вітальності як представників досліджуваної діяльності і поширити на спортсменів індивідуальних та ігрових видів спорту.
Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.
The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.
INTERPERSONAL RELATIONSHIP IN THE MODERN NUCLEAR FAMILY
(2021) Krupnyk, G. А.; Blynova, O. Ye.; Крупник, Г. А.; Блинова, О. Є.
The article describes the construction of an empirical study of the factors that influence of the development of the interpersonal relationships of the sibling in the nuclear family. The results of the questionnaire "Parent-Child Interaction" testify that more demanding, with a high level of responsibility and level of expectations, as well as controlling is the mother's behavior towards her second child.
Modern research of the representatives of psychological sciences
(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.
OPERATIONALIZATION OF TACTICAL THINKING OF FOOTBALL PLAYERS BY MAIN GAME ROLES
(2021) Popovych, I. S.; Shcherbak, T.; Kuzikova, S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.; Щербак Т. І.; Кузікова С. Б.; Блинова О. Є.; Носов П. С.; Зінченко С. М.
The article considers the main characteristics of the types of tactical thinking of football players. The aim of the article is empirical research and theoretical substantiation the operational elements of tactical thinking of football players in the main game roles. Differences in the main indicators of tactical thinking of football players of different game roles have been determined. Participants of the research are: 72 football players were involved as subjects. The footballers represented four teams from different regions of Ukraine: “Naftovyk-Okhtyrka” Football Club (Okhtyrka, Ukraine), “TSK Agribusiness” Football Club (Romny, Ukraine), “Romny” Football Club (Romny, Ukraine), “Crystal Football Club” (Kherson, Ukraine). The following psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Study of the profile of athletes’ thinking”, “Prediction ability” by L. Regush. Empirical results of the research of tactical thinking are presented. According to the results of empirical research, we can state there are significant differences between the answers of football players of different game roles. The level of tactical thinking of attackers is much higher than that of other players. Defenders differ significantly from goalkeepers by more pronounced general predictability (t = 2.08) and flexibility (t = 4.51); from attackers by less analyticity (t = 2.72) and flexibility (t = 2.61). Midfielders have significantly more developed awareness (t = 2.76) and profoundness (t = 4.85) than goalkeepers, but, at the same time, less developed than the attacker’s analyticity (t = 5.05), flexibility (t = 5.2), profoundness t = 5.2) and prospectiveness (t = 2.67). The attackers are significantly ahead of the defenders by the indicators of analyticity (t = 2.72) and flexibility (t = 2.61). Attackers and goalkeepers differ the most among the studied game roles, namely concerning general predictability (t = 3.28), analyticity (t = 5.67), flexibility (t = 5.26) and prospectiveness (t = 3.07). It has been found that the level of manifestation of the main properties of tactical thinking of defense is significantly lower than in other game roles. У статті розглянуто основні характеристики типів тактичного мислення футболістів. Метою статті є емпіричне дослідження та теоретичне обґрунтування операційних елементів тактичного мислення футболістів у головних ігрових ролях. Визначено відмінності в основних показниках тактичного мислення футболістів різних ігрових ролей. Учасниками дослідження є: 72 футболісти. Футболісти представляли чотири команди з різних регіонів України: ФК «Нафтовик-Охтирка» (Охтирка, Україна), ФК «ТСК Агробізнес» (Ромни, Україна), ФК «Ромни» (Ромни, Україна), ФК «Кристал» (м. Херсон, Україна). Використано такі психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: «Дослідження профілю мислення спортсменів», «Здатність до прогнозування» Л. Регуш. Наведено емпіричні результати дослідження тактичного мислення. За результатами емпіричного дослідження можна констатувати суттєві відмінності між відповідями футболістів різних ігрових ролей. Рівень тактичного мислення нападників набагато вищий, ніж у інших гравців. Захисники значно відрізняються від воротарів, більш вираженою загальною передбачуваністю (t = 2,08) і гнучкістю (t = 4,51); від нападників меншою аналітичною (t = 2,72) і гнучкістю (t = 2,61). Півзахисники мають значно більш розвинену обізнаність (t = 2,76) і глибину (t = 4,85), ніж воротарі, але, в той же час, менш розвинені аналітично, ніж нападники (t = 5,05), гнучкість (t = 5,2), глибокість (t = 5.2) і перспективність (t = 2,67). Нападники значно випереджають захисників за показниками аналітичності (t = 2,72) і гнучкості (t = 2,61). Серед досліджуваних ігрових ролей найбільше розрізняються нападники та воротарі, а саме за загальною передбачуваністю (t = 3,28), аналітичністю (t = 5,67), гнучкістю (t = 5,26) та перспективністю (t = 3,07). Встановлено, що рівень прояву основних властивостей тактичного мислення захисту значно нижчий, ніж в інших ігрових ролях.
Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine
(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.
The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).
PSYCHOLOGICAL FACTORS OF COMPETITIVENESS OF THE WOMEN’S YOUTH HANDBALL TEAM
(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; KONONENKO, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кононенко, О. І.
The aim of the article is an empirical study of the influence of dispositional optimism on the psychological meaning parameters of the athletes’competitiveness of women’s youth handball teams. Study participants: women’s youth handball teams (n = 61). The handball players are representatives of five national teams from different regions of Ukraine.They are regular participants in the competitions of the Championship of Ukraine (Junior League). Methods. Standardized and adapted psychodiagnostic methods, correlation analysis, comparative analysis using φ – Fisher’s angular transformation criterion are applied. Results. The components of competitiveness of young female handball players are determined and grounded: motivational, regulatory, personal. It is established that the average viability indicators in the group of women’s handball players exceed the average normative values, which points out at the ability to overcome difficult, stressful situations in training and competitive sports activities. Higher indicators of the studied sample were stated in comparison with the normative values on the scales “Openness to experience”, “Conscientiousness” and “Extraversion”. It was found that dispositional optimism at a statistically significant level (p < .05) correlates with the indicators “Motivation to succeed”, “Hardiness” and its components (commitment, control, challenge). The correlation at the statistically significant level (p < .05) of dispositional optimism with personal factors, namely, with openness to experience, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism was stated. A comparative analysis of two groups of female handball players by the level of dispositional optimism was performed. It is established and substantiated that dispositional optimism has an impact on the motivation to succeed, hardiness, openness to experience, conscientiousness. The diagram is constructed and the differences in the key parameters of dispositional optimism are clearly shown. The obtained results should be implemented in the practice of psychological work on pre-competitive training of young athletes in team sports in order to increase the level of competitiveness. Метою статті є емпіричне дослідження впливу диспозиційного оптимізму на психологічні змістові параметри конкурентоздатності спортсменок молодіжних жіночих гандбольних команд. Учасники дослідження: жіночі молодіжні гандбольні команди (n=61). Гандболістки є представницями п’ятьох збірних команд різних областей України. Вони є постійними учасницями змагань Чемпіонату України (Ліга Юніорів). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики, кореляційне аналізування, порівняльне аналізування за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено і обґрунтовано складові конкурентоздатності юних гандболісток: мотиваційну, регуляційну, особистісну. Встановлено, що середні показники життєстійкості в групі гандболісток перевищують середньонормативні значення, що свідчить про здатність долати складні, стресові ситуації у тренувальній та змагальній спортивній діяльності. Констатовано більш високі показники досліджуваної вибірки порівняно з нормативними значеннями за шкалами “Відкритість досвіду”, “Сумлінність (добросовісність)” та “Екстраверсія”. З’ясовано, що диспозиційний оптимізм на статистично значущому рівні (р < .05) корелює з показниками “Мотивація досягнення успіху”, “Життєстійкість” та її складовими (залученість, контроль, прийняття ризику). Констатовано кореляційний зв’язок на статистично значущому рівні (р < .05) диспозиційного оптимізму з особистісними чинниками, а саме, з відкритістю досвіду, сумлінністю, екстраверсією, схильністю до згоди, нейротизмом. Здійснено порівняльне аналізування двох груп гандболісток за рівнем диспозиційного оптимізму. Встановлено і обґрунтовано, що диспозиційний оптимізм має вплив на мотивацію досягнення успіху, життєстійкість, відкритість досвіду, сумлінність (самоконтроль). Побудовано діаграму і наочно показано відмінності за ключовими параметрами диспозиційного оптимізму. Отримані результати доцільно операціоналізувати у практику психологічної роботи з передзмагальної підготовки юних спортсменів командних видів спорту з метою підвищення рівня конкурентоздатності.
PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL MARGINALITY OF FUTURE SOCIAL WELFARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Kisil, Z.; Tkach, T.; Semenova, N.; Kamisnka, S.; Semenov, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Кисіль, З.; Ткач, Т.; Семенова, Н.; Семенов, О.; Камінська, С.
The purpose is to examine psychological manifestations of professional marginality and determine if future social welfare professionals have its structural components. Professional marginality is considered as a connection disruption in the system “person – profession – society”. The study establishes that the main factors of the formation of professional marginality are socially determined, professionally determined and personality factors. Factor analysis determines four models of the profession: 1) Awareness of one’s professional efficiency (competence, knowledge and skills) (“Personal model of the profession” (23.51%); the sub-system “person and profession”); 2) Awareness of social significance of the profession (“Social model of the profession” (18.31%); the sub-system “profession and society”); 3) Awareness of oneself as an in demand professional (“Individual model of the profession” (9.39%); the sub-system “professional and society”); 4) Lack of significant correlations with the indexes of professional identity / professional marginality and demand for the profession, the domination of extraversion and neuroticism (“Communicative model of the profession” (7.46%); it partly reflects the sub-system “profession and society”). El objetivo del estudio es determinar las manifestaciones psicológicas de la marginalidad profesional de los futuros especialistas de la seguridad social e identificar sus componentes estructurales. La marginalidad profesional se considera como la ruptura de los vínculos en el sistema “persona – profesión – sociedad”, como el rechazo de normas, valores, responsabilidad, moralidad de la profesión e incumplimiento de las funciones profesionales, falta de ética profesional. Se han determinado que los factores principales que causan la formación de la marginalidad profesional son de origen social, profesional y personal. La estructura de la identificación profesional tiene cuatro modelos de la profesión: 1) comprensión de su preparación profesional (“Modelo personal de la profesión” (23.51%); subsistema “personalidad y profesión”); 2) comprensión de la importancia social de la profesión (“Modelo social de la profesión” (18.31%); subsistema “profesión y sociedad”; 3) conciencia de sí mismo como un especialista que tiene demanda (“Modelo individual de la profesión” (9.39%); subsistema “especialista y sociedad”; 4) ausencia de los vínculos significativos con los indicadores de identidad profesional / marginalidad profesional y demanda profesional, la prevalencia de extraversión y neuroticismo (“Modelo comunicativo de la profesión” (7.46%); refleja parcialmente el subsistema “profesión y sociedad”). Метою є з’ясування психологічних проявів професійної маргінальності та визначення її структурних компонентів у майбутніх фахівців соціального забезпечення. Професійна маргінальність розглядається як розрив зв'язків у системі «людина – професія – суспільство», як відмова від норм, цінностей, відповідальності, моральності професії та недотримання професійних функцій, відсутність професійної етики. Визначено, що основні фактори, що зумовлюють формування професійної маргінальності, мають соціальне, професійне та особистісне походження. Структура професійної ідентифікації має чотири моделі професії: 1) розуміння їх професійної підготовки ("Особистісна модель професії" (23,51%); підсистема "особистість і професія"); 2) розуміння соціальної важливості професії ("Соціальна модель професії" (18,31%); підсистема "професія і суспільство"; 3) самосвідомість як затребуваного фахівця ("Індивідуальна модель професії" (9,39%); підсистема «спеціаліст та суспільство»; 4) відсутність значущих зв’язків із показниками професійної ідентичності / професійної маргінальності та професійного попиту, поширеності екстраверсії та невротизму («Комунікативна модель професії» (7,46%); частково відображає підсистему "професія та суспільство").
PSYCHOLOGICAL SAFETY OF THE LEARNING ENVIRONMENT IN SPORTS SCHOOL AS A FACTOR OF ACHIEVEMENT MOTIVATION DEVELOPMENT IN YOUNG ATHLETES
(2020) Blynova, O. Ye.; Kruglov, K.; Semenov, O.; Los, O.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. О.; Семенов, О. С.; Лось, О. М.; Попович, І. С.
The article is dedicated to studying the influence of psychological safety of the learning environment in sports school on manifestation of achievement motivation in young athletes. The aim is to determine an interdependence of indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school with indicators of sport motivation in young athletes. An empirical research was performedwitha sample of young athletesstudying and training at a sports school (n=61, the age of 15-16 years). Such psychodiagnostic techniques are applied: “Socio-psychological Safety of Subject» (“SSS”) (Eksacusto, 2009), “Sport Motivation Scale” (“SMS”) (Vallerand, 1997, adapted by Kasatkin, Vykhodets & Kvitchastyy, 2012), “Motives for Playing Sports” (“MPS”) (Shaboltas, 2004). Results. The interrelations between the indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school and structural components of sport motivation in young athleteshave beenrevealed. A significant tie-in between a motive to achieve success in sports and safety (.284; p <.05), motive for social self-assertion and satisfaction (.308; p <.05); civil and patriotic motive and safety (.356; p <. 01) has been determined. Differences in manifestations of sport motives among athleteswith high (p <.05) and low (p <.05) level of social and psychological safety, proving the influence of social and psychological safety of the learning environment in sports school on manifestations of motives for achievement of individual success and orientation towards the interests of team and collective, have been found. The results obtained can be considered in the psychological training of athletes. Статтю присвячено вивченню впливу психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивації досягнення юних спортсменів. The aim is визначення взаємозалежності показників соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи з показниками спортивної мотивації юних спортсменів. Проведено емпіричне дослідження у вибірці юних спортсменів, які навчаються і виховуються у спортивній школі (n=61, вік 15-16 років). Результати. Виявлено взаємозв’язки між показниками соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи та складовими структури спортивної мотивації юних спортсменів. Встановлено значущий зв’язок мотиву досягнення успіху у спорті з захищеністю (.284; р < .05), мотиву соціального самоствердження з задоволеністю (.308; р < .05), громадянсько-патріотичного мотиву з захищеністю (.356; р < .01). З’ясовано відмінності у проявах спортивних мотивів між юними спортсменами з високим (р < .05) та низьким рівнем соціально-психологічної безпеки (р < .05), що доводить вплив соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивів досягнення індивідуального успіху та орієнтацію на інтереси колективу, команди. Отримані результати можуть бути враховані у психологічній підготовці спортсменів.
PSYCHOLOGYCAL PROVISION OF PROCESSES MODERNIZATION OF METALLURGICAL PRODUCTION MANAGEMENT
(2018) Blynova, O. Ye.; Sheviakoy, O. V.; Блинова, О. Є.
Purpose: The creation of an ergonomic methodical approach to the processes modernization of metallurgical production management, which involves a human factor at the difficult man-machine system development and exploitation and the realization degree estimation of ergonomic requirements on the different stages of operator`s activity planning. Methodology: An analytical model of the organization of the research works devoted to the ergonomic modernization of man-machine systems was developed. Searching and purpose-oriented investigations on the different stages of man-machine system development and exploitation were modelled from the sketchy projection till the exploitation of the system. Theoretical, system analytical and experimental methods were used. Findings: The results of processes ergonomic modernization of metallurgical production management were discussed in two countries under new economic (market) conditions. The factors, which define the tension in rolling-mill operator`s activity, were exposed. Some recommendations on modernization of the existing technology and labor organization were formulated.
Research of Relationship between the Social Expectations and Professional Training of Lyceum Students studying in the Field of Shipbuilding
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Aleksieieva, M.; Nosov, P. S.; Zavatska, N.; Smyrnova, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Алексєєва, М. І.; Носов, П. С.; Завацька, Н. Є.; Смирнова, О. О.
Social expectations are important regulators of vocational training of lyceums of shipbuilding vocational schools. The aim is to study the relationship of social expectations and professional training of lyceum-shipbuilders (n = 251). The most significant relationships of expectations and investigated variables at the level (p≤.01) are established. The program for optimization of development and psycho-correction in the form of the elective “Expected result” is implemented. The efficiency of the developed program has been experimentally confirmed. The ways of improvement and development perspectives are proposed. Соціальні очікування є важливими регуляторами навчально-професійної підготовки ліцеїстів суднобудівних професійно-технічних училищ. Метою є дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і професійної підготовки ліцеїстів-суднобудівельників (n=251). Встановлено найбільш значущі взаємозв’язки очікувань і досліджуваних змінних на рівні (p≤.01). Впроваджено програму оптимізації розвитку та психокорекції у формі факультативу «Очікуваний результат». Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.
RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN EXISTENTIAL ANXIETY AND THE SENSE OF PERSONALITY’S EXISTENCE
(2020) Popovych, I. S.; Kononenko, О.; Kononenko, А.; Stynska, V.; Kravets, N.; Piletska, L.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Кононенко, О.; Кононенко, А.; Стинська, В.; Кравець, Н.; Пілецька, Л.; Блинова, О. Є.
The purpose of the empirical study is to establish relationships between existential anxiety and the sense of personality’s existence (n=60). It is noted that anxiety is the most important element of human existence, the natural reaction of man to uncertainty. A fundamental analysis of the meaning of human existence is presented. The correlation between existential anxiety and the sense of personality’s existence (p≤.05; p≤.01) has been empirically investigated and established, which substantially supplemented the existing knowledge of the studied phenomena. The relationship between the level of the Self-estimation of Personal Anxiety (SPA) and the level of General Awareness of Life (GAL) is established and described. The presence of high feedback correlation (-.829; p≤.01) was statistically confirmed. The results of the study are summarized and the assumption is made that the awareness of life is a sign of human mental health. It is noted that a high level of anxiety should be considered as a higher possibility of revealing the potential purpose of a person. It is emphasized that living and experiencing one’s existence means learning about the purpose in the world that does not guarantee its comprehension. Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язків екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (n=60). Зазначено, що тривога найважливіший елемент людського існування, закономірна реакція людини на невизначеність. Подано фундаментальне аналізування сенсу існування людини. Емпірично досліджено і встановлено кореляційні взаємозв’язки екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (p≤.05; p≤.01), що суттєво доповнило існуючі знання про досліджувані феномени. Встановлено та описано взаємозв’язок рівня самооцінки особистісної тривожності (СОТ) та рівня загальної осмисленості життя (SGL). Статистично підтверджено наявність високого зворотного кореляційного взаємозв’язку (-.829; p≤.01). Підсумовано результати дослідження і висловлено припущення, що осмисленість життя є ознакою психічного здоров’я людини. Зазначено, що високий рівень тривожності необхідно розглядати, як в вищій мірі можливість розкриття потенційного сенсу людини. Акцентовано, що проживати та відчувати своє існування означає пізнати сенс в світі, який не гарантує його осмислення.
RESEARCH ON MENTAL STATES OF ANXIETY OF FIRST-YEAR CADETS OF THE UNIVERSITY OF LIFE SAFETY
(2020) Popovych, I. S.; Tkach, T.; Sirko, R.; Rudenko, L.; Sokolova, H.; Slobodianyk, V.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Ткач, Т.; Сірко, Р.; Руденко, Л.; Соколова, Г. О.; Слободяник, В.; Блинова, О. Є.
The purpose is to examine psychological structure, variables and correlation of the factors of mental states of anxiety of cadets. Adaptation of first-year cadets of the University of Life Safety plays a key role in the formation and development of a future specialist – a rescue worker. The methodology is based on the understanding of anxiety in two dimensions: psychological and physiological. The research results allow the administration of a higher education institution to understand psychological content parameters of mental state of anxiety of first-year cadets and operationalize the process of their adaptation. “Expressive-emotional anxiety” (44.04%), related to “content anxiety” (rs=-.177; p≤.01) and “distant anxiety” (rs=.164; p ≤ .01) are main factors in the structure of cadets’ mental states of anxiety. Mental states of anxiety affect the level and quality of a cadet’s knowledge. The obtained results can be useful for managers of educational process, directors and teaching staff of higher education institutions of life safety and also for researchers in psychology of anxiety. El objetivo del trabajo es estudiar la estructura psicológica, las variables y la interdependencia de los factores de estados mentales de la ansiedad de cadetes. La adaptación de los cadetes del primer año que estudian en la universidad de seguridad de la actividad vital es de importancia primordial para la formación y el desarrollo del futuro especialista – socorrista. La metodología consiste en comprender la ansiedad en dos dimensiones: psicológica y fisiológica. Los resultados del estudio permiten a la administración de la institución de educación superior comprender los parámetros sustanciosos psicológicos del estado psíquico de la ansiedad de los cadetes del primer año de estudios y operacionalizar el proceso de su adaptación. La “ansiedad expresiva emocional” (44.04%), la “ansiedad sustanciosa significativa” (rs =- .177; p≤.01) y la “ansiedad distante” (rs=.164; p ≤ .01) son factores principales de la estructura de estados psíquicos de la ansiedad de cadetes que afectan el nivel y la calidad de sus conocimientos. Los resultados obtenidos son útiles para los organizadores del proceso educativo, la administración y el personal docente de las instituciones de educación superior de seguridad de la actividad vital así que para los investigadores de la psicología de la ansiedad. Мета роботи – вивчити психологічну структуру, змінні та взаємозалежність факторів психічних станів кадетської тривожності. Адаптація курсантів першого курсу, які навчаються в університеті безпеки життєдіяльності, має першочергове значення для підготовки та розвитку майбутнього спеціаліста-рятувальника. Методологія складається з розуміння тривожності у двох вимірах: психологічному та фізіологічному. Результати дослідження дозволяють адміністрації вищого навчального закладу зрозуміти істотні психологічні параметри психологічного стану тривожності курсантів першого курсу навчання та операціоналізувати процес їх адаптації. “Експресивна емоційна тривожність” (44,04%), “значна істотна тривожність” (rs = - 177; p≤.01) та “далека тривога” (rs = .164; p ≤ .01) – основні фактори структура психічних станів кадетської тривожності, які впливають на рівень та якість їхніх знань. Отримані результати корисні для організаторів навчального процесу, адміністрації та викладацького складу вищих навчальних закладів з безпеки життєдіяльності, а також для дослідників психології тривожності.
Research on the Correlation between Psychological Content Parameters of Social Expectations and the Indexes of Study Progress of Future Physical Education Teachers
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.
The purpose of the study is to examine the correlation between psychological content parameters of social expectations and the indexes of study progress of the students of the Faculty of physical education and sport, pursuing the qualification “physical education teacher”. The first-fourth year students were examined (n=123, the age of 17-22 years). The Grade Point Average and the knowledge quality of the research students were considered. It was established that psychological content parameters of social expectations of future physical education teachers have a considerable positive two-way correlation with the Grade Point Average of study progress (р<0.01), with the knowledge quality in methodology training (р<0.01), the knowledge quality in practical and professional training (р<0.05). There is no considerable correlation between psychological content parameters of social expectations and the knowledge quality of general education training of the research students (р>0.05). The results of the psychological content parameters of social expectations of the future profession allow making corrections to organizing the academic process of future physical education teachers at the stage of developing educational and professional programs and work plans. Метою статті є дослідження взаємозв’язків психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань з показниками успішності студентів факультету фізичного виховання і спорту, які отримують кваліфікацію «вчитель фізичної культури». Випробувані були студенти першого-четвертого курсів (n = 123, вік від 17-22 років). Всі студенти вчаться на факультеті фізичного виховання і спорту за спеціальністю «вчитель фізичної культури». Проведено визначення психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань студентів. Розглянуто середній бал і якість знань досліджуваних. Встановлено, що психологічні змістовні параметри соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури мають значущу позитивну двосторонню кореляцію із середнім балом успішності (р <0.01), якістю знань методичної підготовки (р <0.01), якістю знань з практичної і професійної підготовки (р<0.05). Відсутня значущий кореляційний зв’язок психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури з якістю знань загальноосвітньої підготовки досліджуваних (р>0.05). Результати психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань щодо майбутньої професії дозволяють внести корективи в організацію освітнього процесу майбутніх учителів фізичної культури на стадії розробки освітньо-професійних програм та робочих планів.
RESEARCH ON THE TYPES OF PRE-GAME EXPECTATIONS IN THE ATHLETES OF SPORTS GAMES
(2020) Popovych, I. S.; Zavatskyi, V.; Tsiuniak, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Mateichuk, V.; Zavatskyi, Yu.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Завацький, В. Ю.; Цюняк, О. П.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Матейчук, В. М.; Завацький, Ю. А.; Блинова, О. Є.
The purpose of the article is to study the types of expectations that have formed within athletes of Sports Games before competitions. The individuals under study are football players, mini-football players, handball players and volleyball players, women-volleyball playersof sports teams participating in tournaments of different difficulty levels (n = 342, ages 14-38). The study presents standardized questionnaire tests, socio-metric type expectometric techniques, content analysis and cluster analysis of k-means. Types of athletes’ pre-game expectations of are an important component of sports, competitive activity in game sports. Understanding types of athletes’ pregame expectations by the coaching staff allows operationalizing the tasks decision of tactical and technical preparation of the team for the game, strategic preparation of the team during the tournament. The aim is to study the types of athletes’ pre-game expectations of sports gamesdirectly before the game. Research Methods: standardized questionnaire tests, expectometry, content analysis, cluster analysis of k-means. The cluster analysis defines four types of athletes’ pre-game expectations: realistic-valuable (RVT), passivemoderate (PMT), unrealistic-pragmatic (UPT) and active-moderate (AMT). The results obtained could be significant for coaching staff, sports directors, anyone involved in coaching and team management, including football, mini-football, handball and volleyball, as well as researchers in the field of psychology and pedagogy of physical education and sports. Метою статті є дослідження типів очікувань, що сформувалися у спортсменів ігрових видів спорту перед змаганнями. Досліджуваними є футболісти, міні-футболісти, гандболістки і волейболісти та волейболістки спортивних команд, що беруть участь у турнірах різного рівня складності (n=342, вік від 14-38 років). Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами, експектометричну методику соціометричного типу, контент-аналіз та кластерний аналіз k-середніх. Типи передігрових очікувань спортсменів є важливою складовою спортивної, змагальної діяльності в ігрових видах спорту. Розуміння тренерським штабом типів передігрових очікувань спортсменів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань тактико-технічної підготовки команди на гру, стратегічної підготовки команди впродовж турніру. Метою є дослідження типів передігрових очікувань спортсменів ігрових видів спорту безпосередньо перед грою. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, експектометрія, контент-аналіз, кластерний аналіз k-середніх. Кластерним аналізом визначено чотири типи передігрових очікувань спортсменів: реалістично-ціннісний (РЦТ), пасивно-поміркований (ППТ), нереалістично-прагматичний (НПТ) та активно-поміркований (АПТ). Отримані результати можуть бути важливими для тренерського штабу, спортивних директорів, всім, хто має відношення до тренування і керівництва командами, зокрема футбольними, міні-футбольними, гандбольними і волейбольними, а також дослідникам психології та педагогіки фізичного виховання і спорту.
SELF-EFFICACY OF FUTURE ATHLETES WITH DIFFERENT LEVELS OF PSYCHOLOGICAL SAFETY
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Halian, I.; Savchuk, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Галян, І. М.; Савчук, О. А.
The article examines the relationship between self-efficacy and psychological safety in future athletes. The purpose is to determine the characteristics of self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. An empirical study was conducted in a sample of students of the faculty of physical education and sports. The following psychodiagnostic methods were used: “Psychological safety of the educational environment” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Results.The correlation between the level of general self-efficacy and the parameters of psychological security is established. This is, first, with the parameters of psychological security of the educational environment that affect self-rating, self-esteem (р < .05); second, with satisfaction with the level and quality of interpersonal relationships with mentors and other participants (р < .05). It is proved that the indicators of psychological safety of the individual, specifically, which are related to the awareness of their ability to control the events of the world, i.e. the level of self-control, and are interrelated with the level of general self-efficacy. It is proposed to optimize the parameters of psychological safety, which will increase the level of self-efficacy of athletes in the following aspects: 1) Development of readiness for psychologically safe interaction between the subjects of the educational process (motivational aspect); 2) Modeling of psychologically safe educational environment at the university (organizational aspect); 3) Development of communicative competence as the ability to communicate effectively (communicative aspect); 4) Creating conditions that are aimed at self-realization of personal resources, maintaining a positive image of “Self” (self-rating aspect). The obtained results can be operationalized in the psychological and tactical training of future athletes. Статтю присвячено вивченню взаємозв’язку між самоефективністю та психологічною безпекою у майбутніх спортсменів. Метою є визначення особливостей самоефективності майбутніх спортсменів з різним рівнем психологічної безпеки. Проведено емпіричне дослідження у вибірці студентів факультету фізичного виховання та спорту. Застосовано психодіагностичні методики: “Психологічна безпека освітнього середовища” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Результати. Встановлено взаємозв’язок між рівнем загальної самоефективності та параметрами психологічної безпеки: по-перше, із параметрами психологічної безпеки освітнього середовища, що впливають на самооцінку, самоповагу особистості (р < .05); по-друге, із задоволеністю рівнем та якістю міжособистісних стосунків з наставниками та іншими учасниками (р < .05). Доведено, що показники психологічної безпеки особистості, а саме, які пов’язані із усвідомленням своєї здатності контролювати події навколишнього світу, тобто з рівнем самоконтролю, а також взаємопов’язані з рівнем загальної самоефективності особистості. Запропоновано оптимізацію параметрів психологічної безпеки, які сприятимуть підвищенню рівня самоефективності спортсменів у таких аспектах: 1) Розвиток готовності до психологічно безпечної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу (мотиваційний аспект); 2) Моделювання психологічно безпечного освітнього середовища в університеті (організаційний аспект); 3) Розвиток комунікативної компетентності як здатності до ефективного спілкування (комунікативний аспект); 4) Створення умов, які спрямовані на самореалізацію ресурсів особистості, підтримку позитивного образу “Я” (самооцінний аспект). Отримані результати можуть бути операціоналізовані у психологічній і тактичній підготовках майбутніх спортсменів.
Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.
The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.