Browsing by Author "Borysenko, N."

Now showing 1 - 6 of 6

ECOLOGIZATION OF EDUCATION IN THE INNOVATIVE SPACE OF HIGHER EDUCATION
(2023) Balokha, A.; Sovhira, S.; Dushechkina, N.; Borysenko, N.; Ieresko, O.
The new content of the ecologization of education is considered, the goal is formulated and the possibilities of ecologization of education in the innovative space of higher education are shown. Definitions are interpreted: ecologization, ecologization of education in the innovative space of higher education; the main goals of ecologization of education and the main components and most important tasks of ecologization of education in the innovative space of higher education are highlighted (formation of ecological culture for all segments of the population; training of ecological specialists for the educational field and various branches of the national economy; in the field of ecological studies: improvement, standardization, harmonization of terminology. Three main types of spiritual values were identified. The main principles of ecologization of education in the innovative space of higher education and two interrelated components (promotional, content-informational) are singled out. The relevance of educational, cultural, and educational functions of ecologically oriented blogging is emphasized and the effectiveness of using project technologies in the formation of the ecological worldview of a higher education student, which contributes to the realization of the comprehensive development of the individual as a person and the highest value of society, is shown. Розглянуто новий зміст екологізації освіти, сформульвано мету та показано можливості екологізації освіти в інноваційному просторі вищої освіти. Потрактовано дефініції: екологізація, екологізація освіти в інноваційному просторі вищої освіти; виокремлено головні цілі екологізації освіти та основні складові й найголовніші завдання екологізації освіти в інноваційному просторі вищої освіти (формування для всіх верств населення екологічної культури; підготовка фахівців-екологів для освітньої галузі (викладачів) та для різних галузей народного господарства; у галузі екознань: вдосконалення, стандартизація, узгодження термінології. Виявлено духовні цінності трьох основних типів. Виокремлено головні принципи екологізації освіти в інноваційному просторі вищої освіти та дві взаємопов’язані складові (пропагувальна, змістовно інформаційна). Наголошено на актуальності виховної, культурної, освітньої функцій еколого-орієнтованого блогінгу та показано ефективність використання проєктних технологій у формуванні екологічного світогляду здобувача вищої освіти, що сприяє реалізації всебічного розвитку особистості як Людини та найвищої цінності суспільства. Розроблено рекомендації щодо застосування основних методів екологізації освіти в інноваційному просторі вищої освіти.
HIGHER EDUCATION INSTITUTION: DISTANCE LEARNING AND MODERN COMMUNICATIVE OPPORTUNITIES
(2022) Grytsenko, I.; Borysenko, N.; Sydorenko, N.; Vashchuk, V.; Гриценко, І. В.; Борисенко, Н. М.; Сидоренко, Н. І.
New technologies significantly influence the increase in the range of methods and techniques in distance learning. The quality, efficiency and potential of modern communication channels are relevant issues in the current educational paradigm. The authors aimed to evaluate the educational potential of high-tech means of communication and applications, to reveal their impact on modern communication opportunities during distance learning in the free economic zone. The main methods used during the study were analysis, questionnaire, systematisation and generalisation. The preliminary tests and experiment post-tests were introduced to determine the technological and communicative readiness of the respondents (42 student-volunteers). All student-volunteers passed a test to assess the quantity and quality of high-tech means of communication in the educational process and a survey on assessing the quality and effectiveness of distance education compared to full-time education. Questionnaires with the same questions were taken by the students after their training, which involved high-tech educational tools. The need to attract high-tech means of communication in the process of distance learning was shown and students’ attitude towards it was improved. It was found that the level of communication skills development during distance learning directly depends on the use of high-tech technical means. The study proved that high-tech communication tools that were used in the experimental group should be used in the learning process in terms of distance learning. The effectiveness of the use of communicative opportunities in distance learning in order to identify the frequency of their use was described.
PREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.; Денисенко, В. В.; Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.; Сидоренко, Н. І.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
PREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.; Денисенко, В. В.; Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.; Сидоренко, Н. І.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
РREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Борисенко, Н. М.; Денисенко, В. В.; Сидоренко, Н. І.; Гриценко, І. В.; Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
РОЛЬ УКРАЇНОЗНАВЧОЇ СКЛАДОВОЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ
(2021) Сидоренко, Н. І.; Борисенко, Н. М.; Sydorenko, N.; Borysenko, N.
У новому XXI столітті, що характеризується глобальними змінами у всіх сферах життя, з новою гостротою постає проблема формування гуманістичної особистості, що володіє широким світоглядом, багатими почуттями, гнучким мисленням, здатної до емпатичних переживань, збереження та розвитку етнокультурної цивілізації в умовах глобалізації суспільства. Формування особистості майбутніх педагогів, зокрема в умовах полікультурного суспільства, передбачає вдосконалення освітньої парадигми з метою посилення навчально-виховної функції освіти. Національна ідентифікація майбутніх педагогів як ефективний спосіб дбайливого ставлення до історичної та культурної спадщини, збереження і підтримки етнічної й національнокультурної самобутності особливо зростає в умовах глобалізаційних процесів. Шлях формування національної ідентифікації майбутніх педагогів, як складний, полікомпонентний процес, передбачає розвиток всіх компонентів, і, зокрема, українознавчої складової. У запропонованій статті розглянуто характерні теоретико-методологічні аспекти формування українознавчої складової як невід’ємної компоненти формування національної ідентифікації майбутніх педагогів в умовах сучасного освітнього середовища. В процесі професійної підготовки майбутнього педагога значна увага має приділятись формуванню національної ідентифікації як представника свого етносу, зокрема за допомогою розвитку українознавчої складової в якості невід’ємної компоненти даного процесу. Національна ідентифікація майбутніх педагогів являє собою багатоаспектний та інтегративний феномен, сформований поєднанням соціальної та педагогічної сфер визначення професійної ідентичності певні ознаки якої (поведінка, діяльність, мислення, само сприйняття) свідчать про свідоме прийняття педагогічного покликання. Професійна компетентність майбутнього педагога розглядається як сукупність ціннісних установок необхідних для ефективної реалізації освітнього процесу завдяки власному професійному розвитку та сформованої національної ідентичності. In the new XXI century, characterized by global changes in all spheres of life, the problem of forming a humanistic personality with a broad outlook, rich feelings, flexible thinking, capable of empathic experiences, preservation and development of ethnocultural humanity in a globalizing society. The formation of the personality of future teachers, in particular in a multicultural society, involves improving the educational paradigm in order to strengthen the educational function of education. National identification of future teachers as an effective way of caring for historical and cultural heritage, preservation and maintenance of ethnic and national cultural identity is especially growing in the context of globalization. The process of forming the national identification of future teachers, as a complex, multi-component process, involves the development of all components, and, in particular, the Ukrainian component. The proposed article considers the characteristic theoretical and methodological aspects of the formation of the Ukrainian studies component as an integral component of the formation of national identification of future teachers in the modern educational environment. In the process of professional training of future teachers, considerable attention should be paid to the formation of national identity as a representative of their ethnic group, in particular through the development of Ukrainian studies as an integral component of this process. national identification of future teachers is a multifaceted and integrative phenomenon, formed by a combination of social and pedagogical spheres of professional identity, certain features of which (behavior, activities, thinking, self-perception) indicate a conscious acceptance of the pedagogical vocation. The professional competence of the future teacher is considered as a set of values necessary for the effective implementation of the educational process through their own professional development and established national identity.