Browsing by Author "Plokhikh, V."

Now showing 1 - 9 of 9

Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action
(2022) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Koval, I.; Stepanenko, L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Boiaryn, L.; Zavatskyi, V.; Попович, І. С.; Плохіх, В. В.; Коваль, І. А.; Степаненко, Л. В.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Боярин, Л. В.; Завацький, В. Ю.
The aim of the study is to determine the composition and functional significance of anticipatory resources in the process of temporal regulation of sensorimotor action. Materials and methods. The subjects were male (35 people) and female (31 people) students. The tasks of a simple sensory response, a choice reaction (three alternatives), and a “double choice” were implemented in a computer version of the experiment. In the “double choice” task, the stimulation variation was first provided (possible stimuli: one or three), and then a stimulus for a fast motor response was presented after some time, the orientation time (independent variable). Results. The participants’ initial reaction to the option with three alternative stimuli in the “double choice” task was negative. The time of the motor response falls linearly as the orientation time increases in both the male and female groups for the variant with one possible stimulus and the frequency of anticipatory effects and premature actions increases in a quadratic pattern. It must be noted that with enough orientation time, determining the expected duration of the sensorimotor action is quite straightforward. It was demonstrated that, in the presence of a margin of orientation time, perational estimates and revisions of the time required to accomplish an action dramatically improve the likelihood of anticipatory effects. Conclusions. Actualization of the anticipatory resource (which includes temporary memory standards, the ability to accurately determine and correlate the durations of processes and time intervals, time estimation skills, and individual characteristics that influence decision making) ensures the determination of the total duration of a sensorimotor action, prompt correction of its implementation, and a significant reduction in the time it takes to respond to a motor stimulus. Мета дослідження полягає у визначенні складу та функціонального значення антиципаційних ресурсів у процесі тимчасової регуляції сенсомоторної дії. Матеріали і методи. Випробуваними були студенти чоловічої (35 осіб) та жіночої (31 людина) статі. У експерименті в комп’ютерному варіанті було реалізовано завдання простого сенсомоторного реагування, реакції вибору (три альтернативи) та “подвійного вибору”. У задачі “подвійного вибору” спочатку вказувався варіант стимуляції (можливих стимулів: один або три), після чого через деякий час – час орієнтування (незалежна змінна), пред’являвся стимул для швидкої рухової відповіді. Результати. У задачі “подвійного вибору” вихідним настановленням піддослідних був варіант з трьома можливими стимулами. Зі збільшенням часу орієнтування і в чоловічій, і в жіночій групах для варіанта з одним можливим стимулом час рухової відповіді зменшується лінійно, а ймовірність антиципаційних ефектів та ймовірність передчасних дій збільшується згідно із квадратичною закономірністю. Зазначається, що за достатнього часу орієнтування оцінка очікуваної тривалості сенсомоторного дії цілком визначена. Показано, що за наявності запасу часу орієнтування, оперативні оцінки та корекція часу виконання дії, різко підвищують ймовірність антиципаційних ефектів. Висновки. Актуалізація антиципаційного ресурсу (поєднує: тимчасові зразки пам’яті; здібності точного визначення та співвідношення тривалості процесів та тимчасових інтервалів; навички оцінки часу; індивідуальні особливості, що впливають на прийняття рішення) забезпечує визначення загальної тривалості сенсомоторної дії, оперативну корекцію виконання, суттєве зменшення часу рухової відповіді.
RELATIONSHIPS BETWEEN INTERNET ADDICTION AND COPING STRATEGY USE IN JUNIOR ATHLETES.
(2025) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Abdullayev, S.; Panok, V.; Hrynchuk, O.; Borysiuk, O.; Yesmakhanova, A.; Попович, І. С.
This study empirically examined and theoretically supported the factors associated with Internet addiction in relation to coping strategy use among junior athletes. Methods. The sample comprised junior male and female athletes participating in individual and team sports across age groups U-15, U-17, U-19, and U-21, aged 14–20 years (M = 18.23; Me = 18.00; SD = ± 2.98). Participants attended sports schools of the Olympic Reserve for children and youth in Lviv, Ivano-Frankivsk, and Kherson (the institution had been relocated). They were affiliated with professional football, mini-football, and handball academies. The sample’s gender distribution was as follows: male athletes (n = 54; 43.20%) and female athletes (n = 71; 56.80%). Valid, reliable, and representative methodologies, which relevantly reflected and captured the measurements of the main research variables, were applied. Results. It was established that the examined junior athletes with manifestations of Internet addiction of a moderate level and mild symptoms of depressivity showed emphasis on choosing behavioral strategies related to intense reaction to negative experiences in stressful situations. It was found that severe symptoms of depressivity and moderate manifestations of Internet addiction in the examined junior athletes significantly prevent them from implementing the cognitive component of coping behavior in stressful circumstances within the framework of coping strategies focused on assessing the situation and opportunities for its constructive transformation. It was established that moderate manifestations of Internet addiction and mild symptoms of depressivity in the examined junior athletes do not significantly impair the average capacity for reflective assessment of their subjective resources for coping with stress. It was noted that this result is associated with a high level of junior athletes’ self-control. Discussion and conclusions. It was substantiated that Internet addiction correlates in junior athletes’ coping strategies are considered coping behavior patterns that junior athletes use in stressful situations to manage their emotions and solve learning, training, competitive, and rehabilitative problems. It was recommended that the results of the research into Internet addiction correlates in the coping strategies of junior athletes with a propensity for Internet addiction and depressivity symptoms should be implemented in the learning and training process at sports schools of the Olympic Reserve for children and youth.
STRATEGIES FOR EXTREME SELF-ORGANIZATION AMONG HANDBALL PLAYERS
(2024) Plokhikh, V.; Popovych, I. S.; Kruglov, K.; Sabadukha, O.; Melnyk, N.; Omelianiuk, S.; Hoian, I.; Попович, І. С.
This study aims to conduct theoretical and empirical research into the strategies of extreme self- organization among handball players in competitive context. Methods: The research sample consisted of 34 athletes, aged 20–28 years (Мe = 22.00; М = 21.87; SD = ± 3.64), who had been actively involved in handball for 4–12 years and represented both women’s and men’s teams. Validated psycho-diagnostic tools, extensively tested in team sports research, were used. Additionally, purposeful non-participant observation was performed using standard protocols. Theoretical methods were employed to analyze, generalize, and explain the empirical results. Results: The research strategy included comparing the parameters of two attack lines, the first line (Group 1) and the second line (Group 2), to assess their extreme self-organization strategies. It was found that experienced handball players rely on perfectly practiced functional models of organization, focusing on permanent significant changes in spatio-temporal relations of a competitive situation. It was established that the dominant strategies are as follows: taking responsibility; self-control; problem-solving planning. It was found that the competitive strategy orientated towards social support is manifested moderately. The moderation is explained by the connection of the players’ game expectations with successful functional self-realization of teammates, rather than with the emotionally colored personal self-realization. It was established that the strategy of confrontation is statistically pronounced in the experienced handball players of the first line of attack. This preference was regarded as a consequence of the functionally determined and normatively provided close physical contact with the players of the team-competitor. It was highlighted that the excessive confrontational attitude of experienced players is compensated by distancing oneself from provoking circumstances. Discussion and conclusions. It was established that the strategies of handball players’ extreme self-organization are motivational-behavioral patterns, caused by stressogenic situations of a contest, the players’ role positions on the sports ground, external and internal factors of sporting activities and organizational-content features of handball competitions. It was substantiated that the strategies of extreme self-organization of the first and second lines of attack have regular different functional-content parameters. It was proved that the obtained results of the research into the strategies of extreme self-organization possess scientific novelty and are valuable for representatives of team sports.
The research on anticipation of vessel captains by the space of Kelly’s graph
(2020) Nosov, P.; Popovych, I. S.; Zinchenko, S.; Cherniavskyi, V.; Plokhikh, V.; Nosova, H.; Носов, П.; Попович, І. С.; Зінченко, С.; Чернявський, В.; Плохіх, В.; Носова, Г.
The paper examines the issue of identifying anticipation of ship captains in critical situations. The purpose of the study is to develop a fundamentally new formal approach to create a map of captains’ negative anticipation in order to prevent disastrous consequences on maritime transport caused by a human factor. To achieve the purpose of the study the following steps were taken: we examined the principles of the systemic approach conforming to the concept of the methodology of an individual’s expectations and the levels of formalization; determined the components of an elementary formal and mathematical system within the framework of the approach under study; formulated the order of structural principles of creating the model of an individual’s anticipation in the form of axioms. The experiment using the maritime navigation simulator Transas navigation simulator NTPRO 5000 made it possible to present a captain’s behavior as Kelly’s graph allowing us to identify the points of manifestation of his anticipation. The research also determined the correlation of these points and changes in technical parameters of the trajectory of a ship route confirming the research hypothesis. El artículo está dedicado al problema de identificación de la anticipación del capitán del barco en situaciones críticas. El propósito del artículo es desarrollar un enfoque formal fundamentalmente nuevo para la formación de un mapa de anticipación negativa de los capitanes para evitar consecuencias catastróficas en el transporte marítimo debido al factor humano. Para lograr este objetivo, se hizo lo siguiente: se consideraron los principios del enfoque sistémico, acordes con la metodología de expectativas sociales del individuo y los niveles de formalización; se determinaron los componentes de un sistema elemental formal y matemático; se formó el orden de los principios estructurales de la formación del modelo de anticipación de la personalidad en forma de axiomas. El experimento realizado con el uso del simulador de navegación marítima Transas navigation simulator NTPRO 5000 permitió representar el comportamiento del capitán en el grafo de Cayley e identificar los puntos de manifestación de su anticipación. Fue determinada la correlación de estos puntos con respecto a cambios en los parámetros técnicos de la trayectoria del barco, confirmando la hipótesis del estudio. Статтю присвячено проблемі ідентифікації антиципації капітана судна в критичних ситуаціях. Мета статті полягає в розробці принципово нового формального підходу для формування карти негативної антиципації капітанів з метою запобігання катастрофічним наслідкам на морському транспорті з вини людського фактора. Для досягнення мети статті були зроблені наступні кроки: розглянуті принципи системного підходу узгоджуються з концепцією методології соціальних очікувань особистості та рівнями формалізації; визначено складові елементарної формальної і математичної системи в рамках досліджуваного підходу; сформований порядок структурних принципів формування моделі антиципації особистості у вигляді аксіом. Проведений експеримент з застосування морського навігаційного симулятора Transas navigation simulator NTPRO 5000 дозволив уявити поведінку капітана у вигляді графа Келі дозволяє ідентифікувати точки прояви його антиципації. В ході дослідження також було визначено кореляція цих точок щодо змін технічних параметрів траєкторії руху корабля, що підтверджує гіпотезу дослідження.
TIME ORIENTATIONS OF UKRAINIAN STUDENTS WITH TRAUMATIC EXPERIENCES.
(2025) Plokhikh, V.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Shevchenko, N.; Hoian, I.; Petraniuk, A.; Попович, І. С.
The study aims to determine the specificity of the ratio between time orientations of Ukrainian students burdened with traumatic experiences. Significant differences were specified that at the level of students’ personality organisation, their traumatic experiences are reflected in high values of such problematic stable characteristics and mental states as neuroticism, depressiveness, irritability, shyness, and emotional lability. It was summarised that activation of psychological defences distorts the perception of reality, reinforces stereotypical responses, and resists the constructive function of professional education goals, limiting the flexibility and initiative of cognitive activities.
TIME PERSPECTIVE OF FORCED MIGRANTS WITHIN THE NATIONAL BOUNDARIES AND ABROAD
(2025) Plokhikh, V.; Popovych, I.; Shevchenko, N.; Losiyevska, O.; Kolly-Shamne, A.; Akimov, R.; ; Попович, І. С.
TIME SYNTHESIS IN ORGANIZATION OF SENSORIMOTOR ACTION
(2021) Plokhikh, V.; Popovych, I.; Zavatska, N.; Losiyevska, O.; Zinchenko, S.; Nosov, P.; Aleksieieva, M.; Плохіх, В. В.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Лосієвська, О. Г.; Зінченко, С. М.; Носов, П. С.; Алєксєєва, М. І.
Time synthesis of sensorimotor action is reviewed as a process of a coherence setting action duration (expected duration), time sequence of required operations and significant changes in conditions. Aim: to experimentally set up the connection of time synthesis success and efficiency of realization sensorimotor action in changeable conditions. Hypothesis: successful time synthesis of the setting duration and the temporal sequence of operations in the mental organization of sensorimotor action in changing conditions is realized in accordance with the corresponding operational meaning and is allowed by anticipatory effects and an increase in the effectiveness of the action, materials and methods. An experimental study involved 152 male and female students. Participants of the investigation solved experimental tasks, implemented in a computer version, according to schemes of a simple visual-motor reaction and a choice reaction (separately and in combination), according to a scheme of sensorimotor action with a warning signal when the apperceptive scheme, setting duration and sequence of required operations were changed promptly. Results were reviewed in the aspect of disclosing the features of the subject's elimination of the uncertainty of the moment of achieving the goal in the future and the construction of a sequence of operations of sensorimotor actions in a connection with changes in external conditions, typical for the time deficit regime. The conditionality of the time synthesis of sensorimotor action by the actual operational meaning was established revealing that the successful temporal synthesis of sensorimotor action in changing conditions is associated with the fastest acceptance of an adequate apperceptive scheme, with effective anticipation of the moment of achieving the goal and the formation of a detailed setting duration of action, with the formation of a temporal sequence of required operations. Conclusions. The levels of success of the time synthesis of sensorimotor action in changing conditions are highlighted: “quite successful; moderately successful; unsuccessful.” Часовий синтез сенсомоторного дії розглядається як процес узгодження настановлення тривалості (очікувана протяжність) дії, часової послідовності потребових операцій і значущих змін умов. Мета: експериментально встановити зв’язок успішності часового синтезу та ефективності реалізації сенсомоторної дії в змінних умовах. Гіпотеза: успішний часовий синтез настановлення тривалості та часової послідовності операцій у психічній організації сенсомоторної дії в змінних умовах реалізується згідно з відповідним операційним змістом і дозволяє антиципаційним ефектам та підвищенням ефективності дії. Матеріали і методи. У експериментальному дослідженні взяли участь 152 студенти чоловічої та жіночої статі. Учасники дослідження вирішували експериментальні задачі, реалізовані в комп’ютерному варіанті за схемою простої візуально-моторної реакції та реакцій вибору (роздільно та в комбінаціях), за схемою сенсомоторних дій із випереджувальним сигналом при оперативній зміні апперцептивної схеми, тривалості встановлення та послідовності потребових операцій. Результати розглядаються в аспектах розкриття особливостей видалення суб’єктом невизначеності моментів досягнення цілі в майбутньому та побудови послідовності операцій сенсомоторного дії у зв’язку із змінами зовнішніх умов, характерними для режиму дефіциту часу. Встановлена зумовленість часового синтезу сенсомоторної дії актуальним оперативним змістом. З’ясовано, що успішний часовий синтез сенсомоторної дії в змінних умовах пов’язаний з найбільш швидким прийняттям адекватної апперцептивної схеми, з ефективною антиципацією моменту досягнення цілі та формуванням встановленої тривалості дії, з формуванням часової послідовності потребових операцій. Висновки. Виокремлено рівні успішності часового синтезу сенсомоторної дії в змінних умовах: цілком успішний; помірно успішний; малоуспішний.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У ПРОТИСТОЯННІ СТРЕСОРАМ ВОЄННИХ ДІЙ
(2025) Плохіх, В.; Білоус, Р.; Plokhikh, V.; Bilous, R.
Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів про- екції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стре- согенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям дійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції. The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM- 25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У РЕАЛІЗАЦІЯХ ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ
(2026) Плохіх, В.; Plokhikh, V.
Мета. Визначення зв’язку рівнів актуалізації психологічних захистів і виборів студентами різних копінг-стратегій в умовах інтенсивних стресогенних впливів. Зроблено припущення, що для студентів, які захоплені процесом навчання і вмотивовані на успішне опанування навчально-професійних компетенцій, формування умінь та навичок, актуалізація психологічних захистів у стресогенних умовах гальмує необхідну спрямованість на вирішення різноманітних проблем і сприяє уникненню проблемних ситуацій. Методи. У дослідженні взяли участь 83 здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти у віці від min = 18 до max = 39 років. Усі респонденти надали згоду на проходження опитування. Вибірку створено рандомним чином. Використано три валідні й надійні психодіагностичні інструменти, що пройшли адаптацію на українській вибірці: опитувальник “Шкала психологічного стресу Лемур-Тесьє-Філліона (PSM-25) (O. Штепа); методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х. Конте); “Індикатор копінг-стратегій” (CSI) (Д. Амірхан). Результати. Установлено, що респонденти в умовах впливу стресогенних факторів при виборі копінг-стратегій здебільшого орієнтуються на стратегію вирішення проблем (рівень виразності середній, але близький до високого) і менш за все налаштовані на уникнення від проблемних ситуацій (низький рівень виразності). Констатовано, що в психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності спостерігається збільшення схильності до обрання копінгстратегії, зорієнтованої на уникнення, разом з посиленням активації таких психологічних захистів, як регресія, заміщення, проєкція, компенсація, раціоналізація. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що у студентів з підвищеним стресогенним психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності відстежується помітне посилення психологічних захистів в адаптаційному процесі з високою ймовірністю забезпечує і достатню підтримку цілісності психічної організації, To determine the relationship between the levels of actualization of psychological defenses and students' choices of various coping strategies in conditions of intense stressors. It is assumed that for students who are passionate about the learning process and motivated to successfully master educational and professional competencies and develop skills and abilities, the actualization of psychological defenses in stressful conditions inhibit the necessary focus on solving various problems and help to avoid problem situations. Methods. The study involved 83 bachelor’s and master’s degree students aged min = 18 to max = 39 years. All respondents consented to the survey. The sample was created randomly. Three valid and reliable psychodiagnostic instruments were used, which were adapted to the Ukrainian sample: the questionnaire “Lemour-Tessier-Fillion Psychological Stress Scale (PSM-25)” (O. Shtepa); the “Lifestyle Index” method (G. Kellerman, R. Plutchyk, H. Conte); and “Coping Strategies Indicator” (CSI) (D. Amirkhan). Results. It was established that respondents under stress, when choosing coping strategies, are mostly oriented towards problem-solving strategies (medium to high levels) and least inclined to avoid problem situations (low levels of expression). It was found that respondents with heightened stress-induced mental tension, mainly at the average level of expression, have an increased tendency to choose a with increased activation of such psychological defenses as regression, substitution, projection, compensation, and rationalization. Discussion and conclusions. It is substantiated that in students with increased stressogenic mental tension, mainly at an average level of severity, a noticeable strengthening of psychological defenses in the adaptation process is observed, which, with a high probability, provides sufficient support for the integrity of the mental org.