Browsing by Author "Romanova, N. V."

Now showing 1 - 16 of 16

ДИМИНУТИВЫ В КРУГУ БАЗОВЫХ ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ "DIE SCHÖNSTEN DEUTSCHEN ERZÄHLUNGEN
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
В статье рассматривается соотношение семантики диминутивов и базовых эмоций в современном немецком языке. Выявлено две основные семантические группы языковых единиц: позитивы и негативы.
ДО СЕМАНТИКИ СЛОВА-СТИМУЛУ OSTERN (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)
(2013) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті здійснено лінгвістичний і семантичний аналізи результатів спрямованого асоціативного експерименту на слово-стимул Ostern, виокремлено основні види асоціацій, що лежать у основі вербального подразника, окреслено його семантичний зміст як асоціативний вияв. В статье осуществлён лингвистический и семантический анализы результатов направленного ассоциативного эксперимента на слово-стимул Ostern, выделены основные виды ассоциаций, которые лежат в основе вербального раздражителя, обозначено его семантическое содержание как ассоциативное проявление. The article presents a linguistic and semantic analysis of directional associative experiment on word-stimulus Ostern, singled out the main types of associations that are based on verbal stimulus, outlined its semantic content as associative expression.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ
(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті висвітлено основні лексичні засоби об’єктивації емоцій людини в сучасній німецькій жіночій прозі. Виявлено дві групи елементів: слова й словосполучення. Словосполучення диференційовано за формою і змістом. Акцентовано увагу на лексико-граматичних класах емотивної лексики, виділено повнозначні (займенник, (зворотне) дієслово, іменник, прикметник, прислівник) слова й неповнозначні (емотивний вигук). Розглянуто форми емотивних дієслів (дієприкметник І, ІІ) і емотивних прикметників (основна, вища). Проаналізовано вживання найменш активованих лексем і словосполучень, що належать до тематичної підгрупи "нейрофізіологічні прояви емоцій", а також загальновживаних дієслів та стилістично забарвлених. Доведено, що домінантним аналізатором жінки в світовідчутті, світосприйнятті й світорозумінні є зір. The article presents basic lexical means of objectification of emotions human in Modern German woman’s prose. Two classes of elements have been revealed: words and word-combinations. The word-combinations have been differentiated by form and content. Emotive vocabulary has been laid upon parts of speech, namely pronoun, (inverse) verb, noun, adjective, adverb and emotive interjection. The forms of emotive verbs (participle I, II) and emotive adjectives (basic, higher) have been considered. The use of bare activated lexemes and word-combinations which belong to theme subgroup "neurophysiologic manifestation of emotions" and as well of vernacular and style marking verbs has been analyzed. It is proved, that the woman the best feels, perceives, and understands world with eyes. В статье освещены основные лексические средства объективации эмоций человека в современной немецкой женской прозе. Выявлены две группы элементов: слова и словосочетания. Словосочетания дифференцированы по форме и содержанию. Акцентировано внимание на лексико-грамматических классах эмотивной лексики, в том числе знаменательные части речи (местоимение, (возвратный) глагол, существительное, прилагательное, наречие) и служебные (эмотивное междометие). Рассмотрены формы эмотивных глаголов (причастие І, ІІ) и эмотивных прилагательных (основная, высшая). Проанализировано употребление низкочастотных лексем и словосочетаний, принадлежащих к тематической подгруппе "нейрофизиологические проявления эмоций", а также общеупотребительные и стилистически окрашенные глаголы. Доказано, что при мироощущении, мировосприятии, миропонимании у женщины доминирует зрение.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МЕТОДИЧНОМУ ВИМІРІ
(2012) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Стаття присвячена проблемам аналізу емотивної лексики німецької мови в руслі лінгвокогнітивного підходу, обґрунтовуються основні поняття когнітивної лінгвістики та методи її дослідження. Статья посвящена проблемам анализа эмотивной лексики немецкого языка в русле лингвокогнитивного подхода, обосновываются основные понятия когнитивной лингвистики и методы ее исследования. The article is devoted to the analysis of emotive vocabulary of the German language from a cognitive perspective, justified the basic concepts of cognitive linguistics and methods of their research.
ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЕЗІЙ ФРІДРІХА ФОН ШИЛЛЕРА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ: ДО 255 РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
ЛЕКСЕМА GLÜCK ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ДЕРИВАТІВ ТА КОМПОЗИТІВ
(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Узагальнено словникову семантику німецькомовних похідних і складних слів із елементом / компонентом Glück, запропоновано структурно-семантичну класифікацію досліджуваних новотворів. Визначено структурно-семантичні особливості феномену. Обґрунтовано семантичні відношення плану вираження і плану змісту інновацій, виокремлено групи афіксів і напівафіксів із феліцитарним значенням, що беруть участь у творенні дериватів. This article summarizes the dictionary semantic of German derivates and composites words with element / component Glück; the set of structural and semantical study neologisms is offered. Structural and semantical peculiarities of phenomenon are determined. On the basis of semantical relations of plan of denote and of plan of content neologisms is motivated. Groups of affixes and half-affixes with happy meaning as element of modern German derivates are proved. Обобщено словарную семантику немецкоязычных производных и сложных слов с элементом / компонентом Glück, предложено структурно-семантическую классификацию исследуемых новообразований. Определены структурно-семантические особенности феномена. Обоснованы семантические отношения плана выражения и плана содержания инноваций, выделены группы аффиксов и полуаффиксов с фелицитарным значением, что принимают участие в образовании дериватов.
НАИМЕНОВАНИЯ МИМИКИ ЛИЦА КАК ИНФОРМАНТА ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ РОМАНА Э. М. РЕМАРКА “DREI KAMERADEN”)
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Стаття продовжує цикл публікацій авторки з питання вербалізації емоцій людини в німецькомовній культурі. Аналізується лексика, що позначає міміку обличчя у межах мовної картини світу Е. М. Ремарка. Запропоновано семантичну класифікацію міміки в психологічних термінах модальності переживання. Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросу вербализации эмоций человека в немецкоязычной культуре. Анализируется лексика, обозначающая мимику лица в рамках языковой картины мира Э. М. Ремарка. Предложено семантическую классификацию мимики в психологических терминах модальности переживания. This article continues the series of publications of the author with questions verbalization of human emotions in German culture. The vocabulary denoting facial expression within the language world E. M. Remarque analyzes. A semantic classification of facial expressions in terms of the modalities of psychological distress.
НІМЕЦЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ «КОБЗАРЯ»: ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті розглядається особливість трансляцій української емотивної лексики німецькою мовою. Виокремлено корпус емотивно-забарвлених слів, емоційно-оцінний зміст яких постає у нейтральному форматі німецької лінгвокультури.
ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СЕМАНТИКИ ЕМОТИВІВ У НІМЕЦЬКОМУ ПРОЗОВОМУ МОВЛЕННІ (на матеріалі роману Рейнгарда Їргля «Die Stille»)
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті розглянуто семантику емотивів у мові сучасної німецької прози, виявлено їхнє смислове наповнення на тлі емоційних і емотивних ситуацій, простежено динаміку семантичного розвитку феномену, запропоновано класифікацію емотивів як механізмів емоційної поведінки.
ПРИРОДА КАК ЗЕРКАЛО ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ПЕРЕЖИВАНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ РОМАНА Э. М. РЕМАРКА “DREI KAMERADEN”)
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті описано емоційні переживання на тлі статичного й динамічного пейзажів, розглянуто семантику їхньої емотивної лексики в німецькомовному романі Е. М. Ремарка “Drei Kameraden”.
ПРО СЕМАНТИКУ GEFÜHL ЯК АСОЦІАТИВНИЙ ВИЯВ
(2012) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті здійснено комплексний аналіз результатів спрямованого асоціативного експерименту на слово-стимул Gefühl, виокремлено основні види асоціацій, що лежать у основі вербального подразника, окреслено його семантичний зміст як асоціативний вияв. В статье осуществлён комплексный анализ результатов направленного ассоциативного эксперимента на слово-стимул Gefühl, выделены основные виды ассоциаций, которые лежат в основе вербального раздражителя, обозначено его семантическое содержание как ассоциативное проявление. The article presents a comprehensive analysis of directional associative experiment on word-stimulus Gefühl, singled out the main types of associations that are based on verbal stimulus, outlined its semantic content as associative expression.
СЕМАНТИКА ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В КОНТЕКСТІ НІМЕЦЬКОЇ ЕПІСТОЛЯРНОЇ ТРАДИЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ЛИСТІВ МІЖ Ф. ШИЛЛЕРОМ І Й. В. ҐЕТЕ)
(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
У статті висвітлено семантику емотивної лексики німецької мови епохи класицизму. Виявлено, що семантика емотивної лексики відображає позитивні емоції, негативні, нейтральні, «розмиті», емоційні патерни, а також настрій і байдужість. За модальністю переживання класифіковано п’ять основних груп емотивної лексики: позитивна, негативна, нейтральна, амбівалентна, невизначена. Доведено, що в листах є слова-фаворити або словосполучення-фаворити. Встановлено, що семантика емотивної лексики корелює з обсягом листа та його жанровими особливостями. Відзначено, що семантичні типи емотивної лексики пов’язані з лінгвістичним та стилістичним контекстами. В статье освещено семантику эмотивной лексики немецкого языка епохи классицизма. Выявлено, что семантика эмотивной лексики отображает позитивне эмоции, негативне, нейтральные, «размытые», эмоциональные паттерны, а также настроение и безразличие. По модальности переживания эмотивная лексика классифицирована на пять основних групп: позитивную, негативную, нейтральную, амбивалентную, неопределенную. Доказано, что в письмах есть слова-фавориты или словосочетания-фавориты. Встановлено, что семантика эмотивной лексики коррелирует з объёмом письма и его жанровыми особенностями. Отмечено, что семантические типы эмотивной лексики связаны с лингвистическим и стилистическим контекстами. The article presents semantics of emotive vocabulary in the German language of the epoch classicism. It was revealed that semantics of emotive vocabulary mirrors positive emotions, negative, neutral, “erode”, emotion patterns, and too mood and indifference. Emotive vocabulary is broken up into five groups for modality of feeling: positive, negative, neutral, ambivalent, indeterminate. It was proved that in the letters are word-favorites or word-combination-favorites. It was ascertained that semantics of emotive vocabulary with scope of letter ant its genre peculiarities correlatives. It was established that semantic types of emotive vocabulary binds with linguistic and stylistic contexts.
СЕМАНТИКА НОВОТВОРІВ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
СЕМАНТИКА СЛОВА LUSTIG ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ПРОЦЕСУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ М. МІЧЕЛЛ "VOM WINDE VERWEHT")
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
СЕМАНТИКА ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ МЕЖДОМЕТИЙ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ (НА МАТЕРИАЛЕ СКАЗОК БРАТЬЕВ ГРИММ)
(2014) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
Статья посвящена исследованию семантики эмоциональных междометий в немецком языке. Проблема изучается методом сопоставления, анализа дефиниций, контекста и классификации. Выявлено, что семантика эмоциональных междометий представлена в языке полисемично и диффузно, в речи – полисемично, аксиологично, прагматично, узуально. Данное явление воссоздаѐтся в сознании человека сквозь призму норм, оценок и опыта. Нормативно-ценностная база и опыт находят своѐ отражение в когнитивных эмоционально-аксиологических стереотипах и закрепляются в языковых структурах в виде слов – эмоциональных междометий. The article highlights the semantics of emotional interjections in German. The problem is studied by comparing, analyzing definitions, context and classification. It is revealed, that the semantics of emotional interjections is presented in language polysemantic and diffusely and in the speech polysemantic, axiological, pragmatic, common usage. This phenomenon is recreated in the human mind through the prism of standards, assessments and experience. Normative value base and experience are reflected in the emotional and cognitive axiological stereotypes and fixed in the language structures in the form of word – emotional interjections.
СЛОВАРНАЯ СЕМАНТИКА НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОГО ZORN: ДИАХРОНИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
В статье рассматривается динамика семантического развития немецкой лексемы Zorn – «гнев, ярость». Историческими особенностями анализируемой языковой единицы являются изменения её фонетической оболочки, варьирование грамматического рода и усовершенствование смыслового наполнения в рамках формулы «вещь – эмоция». Установлены два семантических процесса: расширение и сужение. У статті розглядається динаміка семантичного розвитку німецької лексеми Zorn – «гнів, лють». Історичною особливістю аналізованої мовної одиниці є зміни її фонетичної оболонки, варіювання граматичного роду та вдосконалення смислового наповнення у межах формули «річ – емоція». Установлено два семантичні процеси: розширення і звуження. The article deals with the dynamics of semantic development of German lexeme Zorn – “anger”, “fury”. Historical features of the analyzed language unit are changes of its phonetic shell, variation of grammatical gender and improvement of meaning in the frame of formula “an object – an emotion”. Two semantic processes – extension and contraction – were specified.