Browsing by Author "Tkach, T."

Now showing 1 - 3 of 3

PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL MARGINALITY OF FUTURE SOCIAL WELFARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Kisil, Z.; Tkach, T.; Semenova, N.; Kamisnka, S.; Semenov, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Кисіль, З.; Ткач, Т.; Семенова, Н.; Семенов, О.; Камінська, С.
The purpose is to examine psychological manifestations of professional marginality and determine if future social welfare professionals have its structural components. Professional marginality is considered as a connection disruption in the system “person – profession – society”. The study establishes that the main factors of the formation of professional marginality are socially determined, professionally determined and personality factors. Factor analysis determines four models of the profession: 1) Awareness of one’s professional efficiency (competence, knowledge and skills) (“Personal model of the profession” (23.51%); the sub-system “person and profession”); 2) Awareness of social significance of the profession (“Social model of the profession” (18.31%); the sub-system “profession and society”); 3) Awareness of oneself as an in demand professional (“Individual model of the profession” (9.39%); the sub-system “professional and society”); 4) Lack of significant correlations with the indexes of professional identity / professional marginality and demand for the profession, the domination of extraversion and neuroticism (“Communicative model of the profession” (7.46%); it partly reflects the sub-system “profession and society”). El objetivo del estudio es determinar las manifestaciones psicológicas de la marginalidad profesional de los futuros especialistas de la seguridad social e identificar sus componentes estructurales. La marginalidad profesional se considera como la ruptura de los vínculos en el sistema “persona – profesión – sociedad”, como el rechazo de normas, valores, responsabilidad, moralidad de la profesión e incumplimiento de las funciones profesionales, falta de ética profesional. Se han determinado que los factores principales que causan la formación de la marginalidad profesional son de origen social, profesional y personal. La estructura de la identificación profesional tiene cuatro modelos de la profesión: 1) comprensión de su preparación profesional (“Modelo personal de la profesión” (23.51%); subsistema “personalidad y profesión”); 2) comprensión de la importancia social de la profesión (“Modelo social de la profesión” (18.31%); subsistema “profesión y sociedad”; 3) conciencia de sí mismo como un especialista que tiene demanda (“Modelo individual de la profesión” (9.39%); subsistema “especialista y sociedad”; 4) ausencia de los vínculos significativos con los indicadores de identidad profesional / marginalidad profesional y demanda profesional, la prevalencia de extraversión y neuroticismo (“Modelo comunicativo de la profesión” (7.46%); refleja parcialmente el subsistema “profesión y sociedad”). Метою є з’ясування психологічних проявів професійної маргінальності та визначення її структурних компонентів у майбутніх фахівців соціального забезпечення. Професійна маргінальність розглядається як розрив зв'язків у системі «людина – професія – суспільство», як відмова від норм, цінностей, відповідальності, моральності професії та недотримання професійних функцій, відсутність професійної етики. Визначено, що основні фактори, що зумовлюють формування професійної маргінальності, мають соціальне, професійне та особистісне походження. Структура професійної ідентифікації має чотири моделі професії: 1) розуміння їх професійної підготовки ("Особистісна модель професії" (23,51%); підсистема "особистість і професія"); 2) розуміння соціальної важливості професії ("Соціальна модель професії" (18,31%); підсистема "професія і суспільство"; 3) самосвідомість як затребуваного фахівця ("Індивідуальна модель професії" (9,39%); підсистема «спеціаліст та суспільство»; 4) відсутність значущих зв’язків із показниками професійної ідентичності / професійної маргінальності та професійного попиту, поширеності екстраверсії та невротизму («Комунікативна модель професії» (7,46%); частково відображає підсистему "професія та суспільство").
RESEARCH ON MENTAL STATES OF ANXIETY OF FIRST-YEAR CADETS OF THE UNIVERSITY OF LIFE SAFETY
(2020) Popovych, I. S.; Tkach, T.; Sirko, R.; Rudenko, L.; Sokolova, H.; Slobodianyk, V.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Ткач, Т.; Сірко, Р.; Руденко, Л.; Соколова, Г. О.; Слободяник, В.; Блинова, О. Є.
The purpose is to examine psychological structure, variables and correlation of the factors of mental states of anxiety of cadets. Adaptation of first-year cadets of the University of Life Safety plays a key role in the formation and development of a future specialist – a rescue worker. The methodology is based on the understanding of anxiety in two dimensions: psychological and physiological. The research results allow the administration of a higher education institution to understand psychological content parameters of mental state of anxiety of first-year cadets and operationalize the process of their adaptation. “Expressive-emotional anxiety” (44.04%), related to “content anxiety” (rs=-.177; p≤.01) and “distant anxiety” (rs=.164; p ≤ .01) are main factors in the structure of cadets’ mental states of anxiety. Mental states of anxiety affect the level and quality of a cadet’s knowledge. The obtained results can be useful for managers of educational process, directors and teaching staff of higher education institutions of life safety and also for researchers in psychology of anxiety. El objetivo del trabajo es estudiar la estructura psicológica, las variables y la interdependencia de los factores de estados mentales de la ansiedad de cadetes. La adaptación de los cadetes del primer año que estudian en la universidad de seguridad de la actividad vital es de importancia primordial para la formación y el desarrollo del futuro especialista – socorrista. La metodología consiste en comprender la ansiedad en dos dimensiones: psicológica y fisiológica. Los resultados del estudio permiten a la administración de la institución de educación superior comprender los parámetros sustanciosos psicológicos del estado psíquico de la ansiedad de los cadetes del primer año de estudios y operacionalizar el proceso de su adaptación. La “ansiedad expresiva emocional” (44.04%), la “ansiedad sustanciosa significativa” (rs =- .177; p≤.01) y la “ansiedad distante” (rs=.164; p ≤ .01) son factores principales de la estructura de estados psíquicos de la ansiedad de cadetes que afectan el nivel y la calidad de sus conocimientos. Los resultados obtenidos son útiles para los organizadores del proceso educativo, la administración y el personal docente de las instituciones de educación superior de seguridad de la actividad vital así que para los investigadores de la psicología de la ansiedad. Мета роботи – вивчити психологічну структуру, змінні та взаємозалежність факторів психічних станів кадетської тривожності. Адаптація курсантів першого курсу, які навчаються в університеті безпеки життєдіяльності, має першочергове значення для підготовки та розвитку майбутнього спеціаліста-рятувальника. Методологія складається з розуміння тривожності у двох вимірах: психологічному та фізіологічному. Результати дослідження дозволяють адміністрації вищого навчального закладу зрозуміти істотні психологічні параметри психологічного стану тривожності курсантів першого курсу навчання та операціоналізувати процес їх адаптації. “Експресивна емоційна тривожність” (44,04%), “значна істотна тривожність” (rs = - 177; p≤.01) та “далека тривога” (rs = .164; p ≤ .01) – основні фактори структура психічних станів кадетської тривожності, які впливають на рівень та якість їхніх знань. Отримані результати корисні для організаторів навчального процесу, адміністрації та викладацького складу вищих навчальних закладів з безпеки життєдіяльності, а також для дослідників психології тривожності.
VALUE ATTITUDES OF STUDENT YOUTH TO PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS FACTORS IN THEIR ASPIRATION FOR SUCCESS
(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Tkach, T.; Serhet, I.; Semenova, N.; Semenov, O.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Ткач, Т. В.; Сергет, І. В.; Семенова, Н. І.; Семенов, О. С.
The purpose is to determine the value attitudes of student youth to physical culture and sports and its influence on the quality of volitional self-regulation of behavior and aspiration for success. An empirical study was conducted among students who are not majoring in physical education. Psychodiagnostic techniques have been applied: original questionnaire to find out the level of students’ physical and sports activity; the method of “Style of self-regulation of behavior” (Morosanova & Konoz, 2000); “The need for achievement” test-questionnaire (Orlov, 1998). Results. A statistically significant interconnection was established between the parameters of self-regulation of one’s behavior, namely: “Planning”, “Evaluation of results”, “Flexibility”, “Independence”, and the need for success among student youth (p < .01). The correlation between the level of students’ physical and sports activity and their aspiration for success was established (p < .01). Differences between groups of students with high and low levels of physical and sports activity by the variables of selfregulation of behavior – “Planning” (p < .05), “Evaluation of results” (p < .05), “Flexibility” (p < .05), “Independence” (p < .05) were clarified. It proves that awareness of physical culture as a value influences volitional qualities of students’ personality and their level of aspiration for success. It is established that students’ attitude to physical culture as a value is an effective factor in the formation of a healthy lifestyle, intellectual abilities, their own “Self”, as well as professionally important qualities. Метою є визначення ціннісного ставлення студентської молоді до фізичної культури і спорту та його впливу на якості вольової саморегуляції поведінки та прагнення до успіху. Проведено емпіричне дослідження серед студентів нефізкультурних спеціальностей. Застосовано психодіагностичні методики: авторська анкета для з’ясування рівня фізкультурно-спортивної активності студентів; методика “Стиль саморегуляції поведінки” (Morosanova & Konoz, 2000); тест-опитувальник “Потреба у досягненні” (Orlov, 1998). Результати. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між параметрами саморегуляції власної поведінки, а саме, “Планування”, “Оцінка результатів”, “Гнучкість”, “Самостійність”, та потребою у досягненні успіху у студентської молоді (р < .01). Встановлено взаємозалежність між рівнем фізкультурно-спортивної активності студентів та їх прагненням до успіху (р < .01). З’ясовано відмінності між групами студентів з високим та низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності за параметрами саморегуляції поведінки – “Планування” (р < .05), “Оцінка результатів” (р < .05), “Гнучкість” (р < .05), “Самостійність” (р < .05), що доводить, що усвідомлення фізичної культури як цінності впливає на вольові якості особистості студентів та рівень їх прагнення до успіху. Встановлено, що ставлення студентів до фізичної культури як до цінності є дієвим чинником формування здорового способу життя, інтелектуальних здібностей, власного “Я”, а також професійно-важливих якостей.