Дисертації

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/8098

Browse

Start date: 1998Subject: search.filters.subject.narrative

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    КОГНІТИВНО-НАРАТОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ХУДОЖНІХ НАРАТИВІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ)
    (2025) Андрєєва, М. А.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ, 2025. Дисертацію присвячено виявленню когнітивних і наратологічних властивостей сучасних художніх текстів для дітей літературної традиції Великої Британії культурно-історичної епохи постмодернізму та її подальших відгалужень, зокрема, метамордернізму (Vermeulen & van den Akker, 2010), постпостмодернізму (Nealon, 2012), псевдомодернізму / діджиталмодернізму (Kirby, 2006). Матеріалом дослідження послугували сучасні художні тексти для дітей жанрів казки, короткого оповідання, ілюстровані художні тексти для дітей, а також художні тексти для дітей гібридних жанрів. Для дослідження було відібрано популярні художні тексти таких відомих авторів британської літературної традиції як Р. Дал (Roald Dahl), Е. Граветт (Emily Gravett), К. Коттл (Katie Cottle), М. Г. Леонард (M. G. (Maya Gabrielle) Leonard), Д. О’Лірі (Dermot O’Leary), Т. Персіваль (Tom Percival), З. Такер (Zoë Tucker). Усього було проаналізовано 37 джерел ілюстративного матеріалу. Метою дослідження є виявлення лінгвокогнітивних, наратологічних та мультимодальних властивостей художніх текстів для дітей Великої Британії періоду з XX по XXI ст. Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові доробки класичних (Bal, 1985/2017; Chatman, 1980; Genette, 1982, 1983; Margolin, 2009; Prince, 1982; Rimmon-Kennan, 1989; Schmid, 2010), когнітивних (Бєлєхова, 2002a, 2002b; Fludernik, 1996, 2009; Herman, 2007, 2009a, 2009b, 2012; Nikolajeva, 2014; Palmer, 2002, 2004) та мультимодальних наратологів (Bell, 2019; Jewitt, 2009; Gibbons, 2010, 2012a, 2012b, 2016; Kress & Leeuwen, 1996/2006, 2001; Kress, 2009, 2010, 2012; Nikolajeva & Scott, 2000, 2001; Nørgaard, 2018; Page, 2010; Salisbury & Styles, 2012; Toolan, 2010); роботи, присвячені вивченню неприродних наративів та неконвенційних елементів у різножанрових художніх текстах (Alber, 2009, 2012, 2013a, 2013b, 2014, 2016; Alber & Heinze, 2011; Alber & Fludernik, 2010; Alber & Richardson, 2020; Alber et al, 2010, 2012, 2013, 2018; Iversen, 2013a, 2013b; Nielsen, 2011a, 2011b; Richardson, 2006, 2007, 2011, 2012a, 2012b, 2012c, 2012d, 2012e, 2015, 2016, 2020); праці, у яких було досліджено різні аспекти художніх текстів, зорієнтованих на дитячу читацьку аудиторію (Бєлєхова & Цапів, 2019; Єфименко, 2018; Ставенко, 2023; Цапів, 2018, 2019a, 2019b, 2019c, 2020; Coats, 2004; Horning, 1997/2010; Hunt, 1996; Lewis, 2001; Nodelman, 1988, 2008; Nodelman & Reimer, 2003; O’Sullivan, 2005; Painter, Martin & Unsworth, 2013; Propp, 1928/1968; Stephens, 1992; Zipes, 1979/2002, 1983, 2012). У річищі когнітивної наратології (Herman, 2007, 2009a, 2009b, 2012) у дослідженні визначено особливості формування персонажів художніх текстів для дітей, якими, як правило, постають діти або антропоморфні персонажі дитячого віку, що прагнуть самоусвідомлення, а також розуміння власних почуттів, емоцій і внутрішніх конфліктів. У контексті мультимодальної наратології (Bell, 2019; Jewitt, 2009; Gibbons, 2010, 2012a, 2012b, 2016; Kress & Leeuwen, 1996/2006, 2001; Kress, 2009, 2010, 2012; Nikolajeva & Scott, 2000, 2001; Nørgaard, 2018; Page, 2010; Salisbury & Styles, 2012; Toolan, 2010) було виявлено роль взаємодії вербального та візуального модусів у конструюванні смислів у художніх наративах для дітей (зокрема гендерного паритету, інклюзії, толерантності, різноманіття, емоційного благополуччя, самореалізації, допомоги довкіллю). Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу й додатку. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження когнітивно-наратологічних властивостей англійськомовних художніх текстів для дітей» розкрито поняття наративу у річищі класичної і сучасної наратології; систематизовано посткласичні підходи до дослідження наративів (зокрема, когнітивний, неприродний (антиміметичний), феміністичний, трансмедіальний і мультимодальний); окреслено різні підходи до понять «наратор» та «нарататор» та їхню реалізацію у сучасних текстах для дітей; з’ясовано характерні риси художніх наративів культурно-історичної епохи постмодернізму та її подальших відгалужень, зокрема, у сучасних художніх текстах для дітей. У другому розділі «Методологія дослідження когнітивно-наратологічних властивостей англійськомовних художніх текстів для дітей» розроблено методику аналізування сучасних різножанрових художніх текстів для дітей, що охоплює чотири етапи: теоретико-аналітичний, наративно-конструювальний, лексико-стилістичний і мультимодальний. Перший, теоретико-аналітичний, етап аналізування включає в себе два кроки: узагальнення теоретико-методологічного апарату дослідження й обґрунтування вибору матеріалу дослідження. На першому кроці визначено такі ключові поняття дослідження як «наратор», «фокалізатор», «неприродний наратив», «міметичний наратив», «неміметичний наратив», «антиміметичний наратив», «конвенційність», «неконвенційність», «мультимодальність», «мультимодальна метафора», «художній текст для дітей», «ілюстрований художній текст для дітей». Другий крок теоретико-аналітичного етапу аналізування передбачає аргументацію відбору матеріалу дослідження. Корпус досліджуваних текстів складають художні наративи, написані відомими авторами британської Великої Британії, та які є популярними серед дитячої читацької аудиторії, мають переклади різними мовами, мультиплікаційні, цифрові, ігрові або кіно-адаптації, аудіо та відео формати, літературні нагороди, високий рівень рейтингування та світових продажів. Наративно-конструювальний етап передбачив фокусування на наративному конструюванні тексту: особливому стилі нарації наратором-дорослим через точку зору фокалізатора-дитини, засобах реалізації точки зору фокалізатора-дитини, а також виявленні неконвенційних елементів (відхід від стереотипізації персонажа-дитини, взаємодоповнення казкового й реального хронотопів, відображення актуальних тенденцій сучасного суспільства, зокрема, гендерного паритету, інклюзії, толерантності, різноманіття, емоційного благополуччя, самореалізації, захисту довкіллю). На лексико-стилістичному етапі аналізування було виявлено та схарактеризовано особливе мовлення сучасних художніх текстів для дітей, зокрема, чайлд-метафори, лексичні трансформації, гіперболи, іронію, а також способи реалізації комічних контекстів. На четвертому, мультимодальному етапі, було визначено роль взаємодії візуального та вербального модусів для створення унікальних смислів, які передають актуальні для сучасного світу тенденції: гендерну рівність, інклюзію, толерантність, різноманіття, емоційне благополуччя, самореалізацію, природозахисну діяльність. У третьому розділі «Конвенційні й неконвенційні смисли в художніх текстах для дітей» виявлено та охарактеризовано взаємодію природних та неприродних елементів у сучасних художніх текстах для дітей як їхню унікальну властивість. За Б. Річардсоном (Richardson, 2011), казки є переважно неміметичними наративами, які містять конвенційні неможливі елементи. До неміметичних елементів сучасних художніх текстів для дітей відносимо метаморфози персонажів, надприродних істот, антропоморфних звірів та комах. При цьому, у сучасних художніх текстах для дітей окрім казкових конвенційних неможливостей було виявлено також неприродні елементи, запозичені з інших жанрів. До запозичень з інших жанрів належать, зокрема, переміщення між світами (фентезі), польоти у космос та прибульці (наукова фантастика), шпигуни, таємні ордени, робота під прикриттям, деталізованість фізичних сутичок, пограбування та злочинні наміри зі світового панування (детектив). Взаємодія реальних та казкових елементів у сучасних художніх текстах для дітей полягає, зокрема, у конструюванні особливого художнього часу і простору (взаємопроникненні казкового та реального хронотопів, наслідуванні казковим світом реального часу і простору, а також розгортання казкових подій на тлі реальних топосів), прототипізації персонажів (використанні реально існуючих людей та тварин, історичних постатей і фольклорних персонажів як прототипів героїв художніх текстів), накладанні нових смислів на усталені образи персонажів, гармонійному поєднанні людського і тваринного в антропоморфних персонажах (поведінки, жестикуляції, вбрання, сімейних та дружніх стосунках, будови суспільства, соціальних нормах) У розділі розкрито специфіку персонажів-дітей у сучасних художніх текстах, а також важливу тематику, яка реалізується завдяки ним (зокрема, різноманіття, інклюзія, самоідентифікація, самореалізація, матеріальне неблагополуччя, соціальна несправедливість, неповна сім’я, дисфункційна сім’я, еко-активізм); досліджено та систематизовано опозиції персонажів; проведено екстралінгвістичний аналіз для визначення передумов популярності образу кота в британській лінгвокультурі. З’ясовано, що за допомогою анімалістичних персонажів, зображення їхнього суспільства, норм та стосунків, а також через розкриття точки зору фокалізатора-тварини, читачу-дитині пояснюються складні аспекти людського життя, наприклад, політика, дозвілля, соціокультурні норми, а також розкривається така важлива тема як людська жорстокість стосовно тварин. У роботі було виявлено та схарактеризовано лексико-семантичні особливості сучасних наративів, зорієнтованих на читача-дитину. Їхнє унікальне мовлення відображається, зокрема, у чайлд-метафорах, лексичних трансформаціях різних видів, гіперболах, іронії, персоніфікації, метонімії, грі слів. У четвертому розділі «Концепція різноманіття, інклюзії та емоційного благополуччя у сучасних художніх текстах для дітей» досліджено та з’ясовано особливості наративного конструювання художніх текстів для дітей із тематикою різноманіття, гендерної та расової рівності й інклюзії; здійснено екстралінгвістичний аналіз, зокрема, розглянуто нормативні документів, які є основоположними для регуляції цих принципів у сучасному суспільстві; виявлено відхід від стереотипізації персонажів та їхнє гендерне та расове урізноманітнення. У розділі розкрито унікальне для сучасних художніх текстів для дітей смислотворення за допомогою взаємодії вербального та візуального образів. Виявлено, що через «тіньові наративи» (Цапів, 2020) (інформацію, закодовану у візуальній складовій, без залучення вербальної), реалізуються важливі теми, як расове різноманіття (зокрема, міжрасова дружба й міжрасова сім’я), гендерна рівність (зокрема, міжгендерна дружба та руйнація гендерних стереотипів щодо професійної діяльності, хобі та зацікавлень), інклюзія і важливість людської єдності у подоланні глобальних проблем. У розділі також запропоновано та обґрунтовано поняття «мультимодальна синестезія», яка активізує одні органи чуття через інші, зокрема, активізацію емпатії читача-дитини через візуальні образи. Дисертаційне дослідження засвідчило, що сучасні художні тексти для дітей вирізняються своєю динамічністю, неконвенційністю, мультимодальністю, унікальністю тематики (до якої зокрема відносимо гендерний паритет, інклюзивність, різноманіття, толерантність, емоційне благополуччя, а також еко-активістську діяльність та захист довкілля), переосмислення стереотипних персонажів, взаємопроникнення казкового і реального хронотопів. Також властивістю сучасних художніх текстів для дітей вважаємо зміну фокусу від традиційного протистояння Добра і Зла (зовнішнього конфлікту), на взаємодію дитини зі своїм внутрішнім світом, її почуттями та емоціями. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in Philology: Specialty 035 Philology (03 Humanities). – Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, Ivano-Frankivsk, 2025. The dissertation focuses on identification of cognitive and narratological properties of modern literary texts for children of the British literary tradition, embracing the narratives of the cultural and historical epoch of postmodernism and its subsequent offshoots, in particular, metamodernism (Vermeulen & van den Akker, 2010), post-postmodernism (Nealon, 2012), pseudomodernism / digimodernism (Kirby, 2006). A case study of the research has been constituted by modern literary texts for children in the genres of fairy tales, short stories, illustrated literary texts for children, and literary texts for children of hybrid genres. For the study, we selected popular fiction narratives by such well-known authors of the British literary tradition as R. Dahl, E. Gravett, K. Cottle, M. G. Leonard, D. O’Leary, T. Percival, and Z. Tucker. A total of 37 sources of illustrative material were analysed. The study aims to identify the linguistic, cognitive, narrative and multimodal characteristics of the 19th–21st-century British literary texts for children. The theoretical and methodological basis of the study is the scientific papers of classical (Bal, 2017; Genette, 1982, 1983; Margolin, 2009; Prince, 1982; Schmid, 2010), cognitive (Бєлєхова, 2002a, 2002b; Fludernik, 1996, 2009; Herman, 2007, 2009a, 2009b, 2012; Nikolajeva, 2014; Palmer, 2002, 2004) and multimodal narratologists (Bell, 2019; Jewitt, 2009; Gibbons, 2010, 2012a, 2012b, 2016; Kress & Leeuwen, 1996/2006, 2001; Kress, 2009, 2010, 2012; Nikolajeva & Scott, 2000, 2001; Nørgaard, 2018; Page, 2010; Salisbury & Styles, 2012; Toolan, 2010); studies on unnatural narratives and unconventional elements in different genres of fiction (Alber, 2009, 2012, 2013a, 2013b, 2014, 2016; Alber & Heinze, 2011; Alber & Fludernik, 2010; Alber & Richardson, 2020; Alber et al, 2010, 2012, 2013, 2018; Iversen, 2013a, 2013b; Nielsen, 2011a, 2011b; Richardson, 2006, 2007, 2011, 2012a, 2012b, 2012c, 2012d, 2012e, 2015, 2016, 2020); as well as research on various aspects of literary texts aimed at child-reader (Бєлєхова & Цапів, 2019; Єфименко, 2018; Ставенко, 2023; Цапів, 2018, 2019a, 2019b, 2019c, 2020; Coats, 2004; Horning, 1997/2010; Hunt, 1996; Lewis, 2001; Nodelman, 1988, 2008; Nodelman & Reimer, 2003; O’Sullivan, 2005; Painter, Martin & Unsworth, 2013; Propp, 1928/1968; Stephens, 1992; Zipes, 1979/2002, 1983, 2012). In line with cognitive narratology (Herman, 2007, 2009a, 2009b, 2012), the study identifies the peculiarities of the formation of characters in literary texts for children, who are usually depicted as children or anthropomorphic characters of childhood, and who seek self-awareness, as well as understanding of their feelings, emotions and internal conflicts. In the context of multimodal narratology (Bell, 2019; Jewitt, 2009; Gibbons, 2010, 2012a, 2012b, 2016; Kress & Leeuwen, 1996/2006, 2001; Kress, 2009, 2010, 2012; Nikolajeva & Scott, 2000, 2001; Nørgaard, 2018; Page, 2010; Salisbury & Styles, 2012; Toolan, 2010) the role of the cooperation of verbal and visual modes in the construction of meanings in fiction narratives for children (in particular, gender parity, inclusion, tolerance, diversity, emotional well-being, self-realisation, and environmental assistance) was revealed. The work consists of an Introduction, four chapters, General conclusions, References, a List of Illustrative Materials, and an Appendix. The first chapter “Theoretical Background of the Research of Cognitive and Narrative Characteristics of Anglophone Literary Texts for Children” discusses the notion of narrative in the context of structural and poststructural narratology; systematises post-classical approaches to the study of narratives (in particular, cognitive, unnatural (antimimetic), feminist, transmedial and multimodal approaches); outlines different approaches to the concepts of “narrator” and “narratee” and their implementation in modern literary texts for children; identifies the peculiar features of fiction narratives of postmodernism and its later developments, specifically in modern literary texts for children. The second chapter “Methodology of the Research of Cognitive and Narratological Characteristics of Anglophone Literary Texts for Children” develops a methodology for analysing modern multigenre fiction narratives for children, which includes four stages: theoretical and analytical, narrative and constructive, lexical and stylistic, and multimodal. The first, theoretical and analytical, stage of the analysis includes two steps: generalisation of the theoretical and methodological apparatus of the study and justification of the choice of the case study. The first step defines the following key concepts of the research: “narrator”, “focalizer”, “unnatural narrative”, “mimetic narrative”, “non-mimetic narrative”, “anti-mimetic narrative”, “conventionality”, “unconventionality”, “multimodality”, “multimodal metaphor”, “literary text for children”, “illustrated literary text for children”. The second step of the theoretical and analytical stage of the analysis involves the argumentation of the case study selection. The literary texts under study include fictional narratives written by well-known British authors, popular among children's readers, translated into different languages, received literary awards, have high ratings and global sales, have been made into animated, digital, game or film adaptations, as well as audio and video formats. The narrative and constructive stage involves focusing on the narrative construction of the text (a special style of narration by the adult narrator through the point of view of the child-focalizer), the means of implementing the point of view of the child-focalizer, and the identification of non-conventional elements of modern literary texts for children (departure from stereotypic child-characters, complementing fairy-tale and realistic chronotopes, reflecting current trends in modern society, in particular, gender parity, inclusion, tolerance, diversity, emotional well-being, self-realisation, and environmental protection). The lexical and stylistic stage of the analysis focuses on identifying and characterising the special language of modern literary texts for children, particularly, child-metaphors, lexical transformations, hyperbole, irony, and ways of implementing comic contexts. The fourth, multimodal stage, determines the role of cooperation between visual and verbal modes for creating unique meanings and conveying trends relevant to the modern world: gender equality, inclusion, tolerance, diversity, emotional well-being, self-realisation, and environmental protection. The third chapter “Conventional and Unconventional Meanings in Literary Texts for Children” identifies and characterises the interaction of natural and unnatural elements in contemporary fiction texts for children as their unique feature. According to B. Richardson (Richardson, 2011), fairy tales are predominantly non-mimetic narratives that contain conventional impossible elements. The non-mimetic elements of contemporary fiction texts for children include character metamorphoses, supernatural creatures, anthropomorphic animals and insects. At the same time, in addition to fairy tale conventional impossibilities, unnatural elements borrowed from other genres were also found in modern fiction narratives for children. The borrowings from other genres include, in particular, travelling between worlds (fantasy), space travel and aliens (science fiction), spies, secret orders, undercover work, detailed physical fights, robberies and criminal intentions for world domination (detective). The interaction of realistic and fairy-tale elements in modern literary texts for children lies, in particular, in the construction of special fictional time and space (interpenetration of fairy-tale and real chronotopes, imitation of real time and space by the fairy-tale world, as well as unfolding of fairy-tale events against the background of real places), prototyping of characters (use of real people and animals, historical figures and folklore characters as prototypes of characters in literary texts), imposing new meanings on established character images, harmonious combination of human and animal in anthropomorphic characters (behaviour, gestures, attire, family and friendship relations, society structure, social norms). The chapter reveals the specificity of child-characters in modern literary texts, as well as important themes that are realised through them (in particular, diversity, inclusion, self-identification, self-realisation, material disadvantage, social injustice, single-parent family, dysfunctional family, eco-activism); investigates and systematises the opposition of characters; carries out an extralinguistic analysis to determine the prerequisites for the popularity of the cat image in British linguistic culture. It has been found that animalistic characters, the depiction of their society, norms and relationships, as well as the disclosure of the point of view of the animal focalizer, help to explain to the child-reader such complex aspects of human life as politics, leisure, social and cultural norms, and important topic of human cruelty to animals. The study identified and characterized lexical and semantic features of modern literary texts aimed at child-readers. Such features include, in paticular, child-metaphors, various types of lexical transformations, hyperbole, irony, personification, metonymy, and play on words. The fourth chapter “The Idea of Diversity, Inclusion, and Emotional Well-Being in Modern Literary Texts for Children” investigates and clarifies the peculiarities of narrative construction of fiction texts for children with the themes of diversity, gender and racial equality and inclusion; conducts an extralinguistic analysis, in particular, considers the normative documents that are fundamental to the regulation of these principles in modern society; reveals a departure from stereotyping of characters, as well as their gender and racial diversification. The chapter reveals the unique meaning-making of modern literary texts for children through the cooperation of verbal and visual modes. It has been found that through “shadow narratives” (Tsapiv, 2020) (information encoded in the visual component without the involvement of the verbal component), important topics such as racial diversity (in particular, interracial friendship and interracial family), gender equality (in particular, intergender friendship and the destruction of gender stereotypes about professional activities, hobbies and interests), inclusion and the importance of human unity in overcoming global problems are implemented. The chapter also proposes and substantiates the concept of “multimodal synesthesia”, which activates some senses through others, in particular, the activation of the empathy of the reader-child through visual images. The paper determines that modern literary narratives oriented towards the child-reader have a unique language, which is reflected, in particular, in child-metaphors, lexical transformations of various kinds, hyperbole, irony, personification, metonymy, and wordplay. The research has shown that modern literary texts for children are distinguished by their dynamism, unconventionality, multimodality, and uniqueness of themes (which include gender parity, inclusion, diversity, tolerance, emotional well-being, as well as eco-activism and environmental protection), rethinking of stereotypical characters, and the interpenetration of fairy-tale and real chronotopes. Another important feature of modern literary texts for children is a shift in focus from the traditional confrontation between Good and Evil (external conflict) to the child's interaction with his or her inner world, feelings and emotions.
  • No Thumbnail Available
    Item
    АВСТРАЛІЙСЬКІ ХУДОЖНІ ЕТНОНАРАТИВИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
    (2023) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ, 2023. Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокультурних особливостей наративного конструювання австралійських художніх текстів для дітей к. ХІХ – поч. ХХІ століть. У роботі фокусом уваги є австралійські художні тексти для дітей жанрів літературної казки та короткого оповідання, що в контексті дослідження постають етнонаративами. Етнонаративи розуміємо як художні тексти австралійської лінгвокультури, що характеризуються етноспецифічним забарвленням, відбитим у стрижневих для конструювання історій мотивах, образах та смислах. Матеріал дослідження охоплює австралійські художні тексти, адресовані читачеві-дитині віком від 2-х до 12-ти років (Appleyard, 1991), які є створеними представниками австралійської лінгвокультури (Hansen, 2006). Для дослідження було відібрано найбільш відомі художні етнонаративи з моменту зародження австралійської літератури для дітей до початку ХХІ століття. Підґрунтя дослідження австралійських художніх етнонаративів для дітей становлять наукові праці, присвячені універсальним принципам побудови різних типів текстів для дітей, А. Аарне (Aarne, 1910), В. Проппа (Propp, 1928/2009), С. Томпсона (Aarne, & Thompson, 1928/1961) і Г. Й. Утера (Uther, 2004), та їх культурно-специфічним особливостям: роботи К. Бредфорд (Bradford, 2001, 2007, 2009), М. Ніколаєвої (Nikolajeva, 1996/2016), П. Нодельмана (Nodelman, 2008), Дж. Стефенса (Stephens, 1992), П. Ханта (Hunt, 2004), З. Шавіт (Shavit, 1986), А. Цапів (2020). Теоретико-методологічною основою розвідки є наукові доробки класичних і сучасних наратологів Я. Албера (Alber, 2010, 2016), Д. Германа (Herman, 2007), Ж. Женетта (1998), Г. Лещенко (2018), М. Тулена (Toolan, 2001, 2008), В. Шміда (Schmid, 2010), М. Флудернік (Fludernik, 2009), А. Цапів (2020) та лінгвістів і лінгвокультурологів: Л. Бєлєхової (2002, 2018, 2019), А. Вежбицької (Wierzbicka, 1992), І. Голубовської (2004a, 2004b), А. Загнітка (2012, 2017), В. Кононенка (2008a, 2008b; Kononenko, 2014), О. Левченко (2005), А. Приходька (2008, 2012), Г. Приходько (2022а; 2022b), Н. Слухай (2002, 2005), що уможливили виявлення етнокультурної специфіки австралійських художніх етнонаративів для дітей, яка відбивається у їх наративному конструюванні. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження лінгвокультурних та наративних особливостей австралійських художніх текстів для дітей» розкрито поняття дитини як адресата художніх текстів, окреслено специфіку понять «дитяча література», «література для дітей», «коло дитячого читання» і «художні тексти для дітей» у річищі сучасних лінгвістичних студій; висвітлено жанрову специфіку художніх текстів для дітей та їх функційну спрямованість; схарактеризовано домінантні особливості австралійських художніх текстів для дітей. У науковій роботі на основі семіотичної моделі еволюції літератури для дітей М. Ніколаєвої (Nikolajeva, 1996/2016), розроблено модель історичного розвитку австралійської літератури для дітей, що охоплює чотири етапи її становлення. Обґрунтовано теоретичний апарат дослідження, що лежить в основі комплексного наратологічного та лінгвокультурологічного підходу до вивчення австралійських художніх етнонаративів для дітей. Зокрема, увагу сфокусовано на поняттях «наратив», «нарація», «історія», «сюжет», «мотив», «лінгвокультура», «етнокультура», «етнокультурні смисли», «художні етнонаративи для дітей». У другому розділі «Методологія наратологічно-культурологічного аналізу австралійських художніх етнонаративів для дітей» розроблено методику аналізування австралійських художніх етнонаративів для дітей, що охоплює чотири етапи: теоретико-аналітичний етап, який передбачає виявлення специфіки становлення австралійської літератури для дітей, випрацювання моделі її історичного розвитку та добір матеріалу дослідження; етап наратологічного аналізування, спрямований на простеження особливостей наративного конструювання художніх етнонаративів шляхом з’ясування семантики наративних епізодів, їх нараепізодичних маркерів та домінантних наративних прийомів, за допомогою яких твориться історія; етап лінгвокультурологічного аналізування, що охоплює виокремлення етнокультурно маркованих мовних одиниць, інтерпретування відбитих у них лінгвокультурних смислів, стрижневих у конструюванні наративів; і таксономічний етап, що передбачає класифікацію австралійських художніх етнонаративів для дітей відповідно до наративних та лінгвокультурних особливостей їх конструювання, і розроблення типології образів етноперсонажів за новизною знань, утілених у них, із опертям на типологію словесних образів Л. Бєлєхової (2002, Bieliekhova, 2019). У третьому розділі «Наративне конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей», послуговуючись наратологічно-культурологічним підходом до аналізування австралійських художніх етнонаративів для дітей, виявлено етнокультурні смисли, відбиті в культурних архетипах, етноархетипах, лінгвокультурних концептах, етноконцептах і низці австралійських реалій, та реалізовані в текстах через художній час, простір і персонажні образи. У контексті нашого дослідження наративне конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей розуміємо як результат творчого процесу побудови наративу його автором, доступний для емпіричного сприйняття, що потребує урахування широкого, зокрема культурного, контексту його творення. Певні культурні й етнічні смисли відбиваються в семантиці наративних епізодів та нараепізодичних маркерів, типі наратора, фокалізатора, особливостях персонажних образів і хронотопу етноративів, формуючи їхню етноспецифіку. Художній час і простір в австралійських етнонаративах для дітей, послуговуючись термінами А. Цапів (2020), кваліфікуємо як етнохронотоп, а персонажні образи – як етноперсонажі. Етнохронотоп є складним текстовим конструктом, який вибудовується за допомогою низки наративних прийомів творення художнього часу та художнього простору й опредметнюється в етнокультурно маркованих лінгвостилістичних засобах. Специфіка етнохронотопу австралійських наративів зумовлена етнокультурними смислами, реконструйованими із концептуальних імплікацій етноміфологеми Dreamtime; етноархетипу Дрімінгу як комплексу уявлень автохтонних австралійців про виникнення всесвіту й світобудову, що закріплений у колективній свідомості австралійців і зафіксований в австралійських народних та художніх текстах; етноконцепту BUSH, що акумулює знання про буш як важливу й цінну австралійську етнореалію; і низки інших реалій австралійської лінгвокультури та етнокультури. У контексті нашого дослідження етноперсонажі постають сконструйованими в наративах художніми образами, у засобах репрезентації яких домінують неповторні зовнішні й внутрішні ознаки, що відбивають низку етнокультурних смислів. У роботі розроблено типологію етноперсонажів австралійських художніх етнонаративів для дітей за специфікою етнокультурних смислів, утілених в їх образах. Зокрема, виокремлено такі типи та підтипи етноперсонажів: архетипні (міфологізовані, антропні, антропоморфно-анімалістичні), стереотипні (антропні, антропоморфно-анімалістичні) та кенотипні (антропоморфно-флористичні, антропоморфно-предметні), у яких розгортаються, відповідно, архетипні образи, або їх окремі імплікативні ознаки; експлікуються усталені (стереотипні) характеристики, пов’язані з фактами, явищами й фігурами з історії становлення й розвитку Австралії; або по-новому втілюються ті чи ті архетипні або стереотипні уявлення, характерні для австралійської лінгвокультури. У четвертому розділі «Таксономія австралійських художніх етнонаративів для дітей» запропоновано та обґрунтовано типологію художніх етнонаративів для дітей Австралії. У роботі виокремлено чотири типи австралійських художніх етнонаративів для дітей – дидактичні, етіологічні, ініціаційні та пригодницькі – за такими критеріями: семантика наративних епізодів, їх аранжування, особливості наративного конструювання, а саме типи наратора й фокалізатора, наративні прийоми творення історії й окремих її елементів та лінгвокультурне підґрунтя творення образів персонажів і хронотопу. Було виявлено, що для певного типу наративів характерна та чи та домінантна функція художніх текстів для дітей: дидактична, виховна, розважальна або функція етнокультурної самоідентифікації. У розділі продемонстровано, що імплементовані етнокультурні смисли лежать в основі створення таксономії великого масиву австралійських художніх етнонаративів для дітей. Обґрунтований у роботі наратологічно-культурологічний підхід до аналізування художніх наративів, здійснена класифікація етноперсонажів та розроблена типологія австралійських художніх етнонаративів для дітей є внеском у розбудову наратологічних та лінгвокультурологічних досліджень, зокрема у царині літератури для дітей, і в перспективі може бути застосована для дослідження художніх наративів для дітей інших лінгвокультур. The dissertation focuses on the research of linguistic and cultural features of narrative construing of Australian literary texts for children of the late 19th – early 21st centuries. The paper refers to Australian literary texts for children in the genres of literary fairy tales and short stories, which in the context of the research are qualified as ethnonarratives. It is assumed that ethnonarratives are literary texts of Australian linguistic culture that are characterised by ethnic and cultural colouring reflected in key story construing motifs, images and meanings. Australian literary texts addressed to a child reader aged 2 to 12 years (Appleyard, 1991) which are created by representatives of Australian linguistic culture and given that considered as ethnonarratives (Hansen, 2006), constitute a case study of the research. These texts include well-known and popular ethnonarratives for children from the main periods of Australian children’s literature development. This research is based on the scientific works devoted to universal construction principles of different text types for children of A. Aarne (1910), V. Propp (1928/2009), S. Thompson (Aarne, & Thompson, 1928/1961), and H. J. Uther (2004), as well as on the studies of their culturally specific features of C. Bradford (2001, 2007, 2009), P. Hunt (2004), M. Nikolajeva (1996/2016), P. Nodelman (2008), Z. Shavit (1986), J. Stephens (1992), A. Tsapiv (Цапів, 2020). Theoretically and methodologically, this study is grounded on the scientific papers of classic and modern narratologists: J. Alber (2010, 2016), M. Fludernik (2009), D. Herman (2007), G. Genette (Женетт, 1998), H. Leshchenko (Лещенко, 2018), W. Schmid (2010), A. Tsapiv (Цапів, 2020), M. Toolan (2001, 2008), and linguists and linguistic culturologists: L. Bieliekhova (Бєлєхова, 2002; Bieliekhova 2018), I. Golubovska (Голубовська, 2004a, 2004b), V. Kononenko (Кононенко, 2008a, 2008b; Kononenko, 2014), O. Levchenko (Левченко, 2005), A. Prykhodko (Приходько, 2008, 2012), G. Prykhodko (Приходько, 2022а, 2022b), N. Slukhai (Слухай, 2002, 2005), A. Wierzbicka (1992), A. Zagnitko (Загніткo 2012, 2017), which enabled identifying of the ethnic and cultural specifics of Australian literary ethnonarratives for children reflected in their narrative construing. The dissertation consists of an Introduction, four chapters, Conclusions, References, A Reference List of Illustrative Materials and Appendices. The first chapter “Theoretical Backgrounds of the Research of Linguistic, Cultural and Narrative Features of Australian Literary Texts for Children” outlines in the context of modern linguistic studies the main concepts of the paper, which include child as an addressee of literary texts, children’s literature, literature for children, children’s reading, and literary texts for children, highlights the genre features of literary texts for children and their primary functions and refers to the peculiarities of Australian literary texts for children. In the research, M. Nikolajeva’s (1996/2016) semiotic model of children’s literature development has served as a basis for elaborating the historical evolution model of Australian literature for children covering four stages. The paper outlines terminological apparatus underpinning the applied complex narratological and linguistic and cultural approach to the study of Australian literary texts for children. In particular, the dissertation focuses on the following theoretical concepts: narrative, narration, story, plot, motif, linguistic culture, ethnic culture, ethnic and cultural meanings and literary ethnonarratives for children. In the second chapter “Methodology of Narratological and Cultural Analysis of Australian Literary Ethnonarratives for Children”, a methodology for analysing Australian literary ethnonarratives for children is suggested, which comprises four basic stages: theoretical and analytical, that involves the revealing of the peculiarities of Australian literature for children evolution, elaboration of its historical development model and selection of the research case study; narratological analysis, aimed at highlighting the features of narrative construing of literary ethnonarratives by identifying narrative episodes, their markers and semantics, and dominant narrative techniques used to create story; linguistic and cultural analysis, which covers the revealing of ethnically and culturally marked linguistic units, and interpretation of the embodied linguistic and cultural meanings which are core in the narratives building; and taxonomic stage, which pinpoints the taxonomy of Australian literary ethnonarratives for children in accordance with the narrative, linguistic and cultural features of their construing, and the typology of ethnocharacters’ images based on L. Bieliekhova’s classification of verbal images (2019), according to the novelty of knowledge embodied in them. The third chapter “Narrative Сonstruing of Australian Literary Ethnonarratives for Children” considers the techniques and means of implementation of ethnic and cultural meanings in the narratives. Using a narratological, lingustic and cultural approach to the analysis of Australian literary ethnonarratives for children, the research reveals a wide range of implicative ethnic and cultural meanings of cultural archetypes, ethnic archetypes, linguistic and cultural concepts, ethnic concepts, and a number of Australian realia, which are embodied in texts through artistic time, space and character images. In the context of the research, the narrative construing of Australian literary ethnonarratives for children is defined as the result of the creative process of building a narrative by its author available for empirical perception which requires taking into account the broad, in particular cultural, context of its creation. Certain cultural and ethnical meanings are reflected in the semantics of narrative episodes, their markers, the peculiarities of a narrator, a focalizer, the images of characters and an artistic time and space, that creates their ethnic specificity. The work qualifies artistic time and space in Australian literary ethnonarratives for children as ethnochronotope, and character images are determined as ethnocharacters, in terms of A. Tsapiv’s study (Цапів, 2020). Ethnochronotope is a complex textual construct built with the help of a number of narrative techniques for creating artistic time and artistic space, which are objectified in ethnically and culturally marked linguistic and stylistic means. The specificity of the ethnochronotope of narratives is determined by ethnic and cultural meanings reconstructed from the conceptual implications of ethnic mythologeme Dreamtime; ethnic archetype Dreaming as a complex of ideas of autochthonous Australians about the origin of the universe and the world-structure fixed in the collective consciousness of Australians, Australian folk and literary texts; ethnic concept BUSH, which accumulates knowledge about the bush as an important and valuable Australian ethnic realia; and a number of other realia of Australian ethnic culture. In the context of our research, ethnocharacters of Australian literary ethnonarratives for children are defined as images constructed in the narratives, in the representation means of which dominant are unique external and internal features that reflect a number of ethnic and cultural meanings. The paper suggests a classification of ethnocharacters of Australian literary ethnonarratives for children based on the specifics of ethnic and cultural meanings embodied in their images. According to the source of implicit features that unfold in the ethnocharacters’ images (archetypical, stereotypical or linguistic and cultural features which are related to mythology, facts, phenomena and figures from the history of the formation and development of Australia, or some realia), the following types and subtypes of ethnocharacters are outlined: archetypal (mythologized, anthropic, anthropomorphic-animalistic), stereotypal (anthropic, anthropomorphic-animalistic) and kainotypal (anthropomorphic-floral, anthropomorphic-object). In the fourth chapter “Taxonomy of Australian Literary Ethnonarratives for Children” a classification of literary ethnonarratives for children in Australia has been proposed and substantiated. The revealing of the semantics of narrative episodes and their arrangement, the features of narrative construing, in particular the types of a narrator and a focalizer, the narrative techniques used to create story and its elements, as well as linguistic and cultural features of ethnocharacters’ images, and ethnochronotope, enabled to distinguish four types of Australian literary ethnonarratives for children: didactic, etiological, initiation and adventure ethnonarratives. The paper assumes that certain ethnonarrative type is characterised by a dominant function of literary texts for children: didactic, educational, entertaining or the function of ethnic and cultural self-identification. The research demonstrates that implemented ethnic and cultural meanings underpin the taxonomy of a corpus of Australian literary ethnonarratives for children. The suggested in the dissertation narratological, linguistic and cultural approach to the analysis of literary narratives, a typology of ethnocharacters, and a taxonomy of Australian literary ethnonarratives for children contribute to the development of narratological and linguistic and cultural studies, in particular in the research area of literature for children, and in perspective can be used to study literary narratives for children of other linguistic cultures.