Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Германістика та міжкультурна комунікація (Вип. 1)(2022), Вип. 1(2023))
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17364
Browse
2 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ГУМОРУ В ПЕРЕКЛАДАХ ФЕНТЕЗIЙНИХ РОМАНІВ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА(2023) Черник, М. В.; Лисенко, Д. Ю.; Chernyk, M. V.; Lysenko, D.магії» (переклад Юлiї Прокопець), «Повен неба капелюх» (переклад Марти Госовської) та «Поштова лихоманка» (переклад Олександра Михельсона). Основна увага в роботі приділена особливостям актуалізації гумору в описах характерних гумористичних персонажів, ситуацій та сюжетів; визначені засоби вираження гумору, що передають психологічний і емоційний стан фентезійних героїв, їхній темперамент і морально-етичні якості; проаналізовані лексико-семантичні та стилістичні особливості передачі гумористичних ситуацій у творах жанру фентезi. Твори Террі Пратчетта пронизані гумористичними моментами. Особливо часто зустрічаються гумористичні ситуації та описи героїв, присутні й гумористичні діалоги, комічні власні назви, імена та прізвиська. Дещо рідше спостерігаємо чорний гумор та гумористичні описи предметів. У творах фентезі вдало відтворені не тільки портретні характеристики героїв, а й описи природи, фентезійних предметів, одягу, їжі тощо. Вдало зображений психологічно-емоційний стан героїв у поєднанні з природними явищами й предметними описами, що занурюють читача у світ фентезі. Переклад фентезійної літератури набуває популярності й приваблює читача унікальністю цього жанру. Кожен перекладознавець вносить свій літературний підхід до перекладу та застосовує відповідні прийоми. Перекладачі вдало передають гумористичний підтекст, розкривають образи, а також підбирають мовні засоби. Передача гумористичних сюжетів, описiв предметів та персонажiв, дiалогiв героїв, чорного гумору тощо потребує вiд перекладача творчого та креативного пiдходу – кожен шукає свій неповторний стиль, застосовуючи стилістичні засоби. Порівняння, гіперболи та персоніфікація допомагають розкривати образи чарівних істот та предметів. Менше зустрічаються метафори, епітети та іронія. Аналіз текстів оригіналу та перекладу показав, що перекладачі додають індивідуального гумористичного забарвлення в переклад, яке часом відсутнє в в оригіналі. Це зумовлене тим, що в українській мові багатший словниковий запас, колорит, гумористичні вислови тощо. The article deals with the peculiarities of expressing humour in translations of Terry Pratchett’s fantasy novels The Colour of Magic (translated by Yuliia Prokopets), A Hat Full of Sky (translated by Marta Hosovska) and Going Postal (translated by Oleksandr Mykhelson). The attention is focused on the humour actualising in the descriptions of typical humorous characters, situations, and plots; the means of expressing humour conveying the psychological and emotional state of fantasy characters, as well as their moral and ethical qualities are identified; lexical, semantic and stylistic features of conveying humorous situations in fantasy texts are analysed. The works of Terry Pratchett are full of humorous moments – humorous situations and descriptions of characters are common, as well as humorous dialogues, comic proper names, nicknames, and nicknames. Black humour and humorous descriptions of objects are somewhat less common. Fantasy texts successfully reproduce portrait features of the characters and descriptions of nature, fantastic objects, clothes, food, etc. The psychological and emotional state of the characters is often depicted in combination with natural phenomena and object descriptions involving readers in the fantasy world. Translated fantasy literature is gaining popularity and attracts readers with its genre uniqueness. Translators look for their literary approach to translation and use appropriate techniques. Translators successfully convey humorous subtexts, reveal images, and select language tools. Translating humorous plots, descriptions of objects and characters, dialogues between characters, black humour, etc., requires a translator to be creative and imaginative – everyone looks for a unique style using stylistic devices. Comparisons, hyperbole and personification help to reveal the images of magical creatures and objects. Metaphors, epithets and irony are less common. The analysis of the original and translated texts showed that translators add an individual humorous colouring to the translation, which is sometimes absent in the original. This is due to the fact that the Ukrainian language has a richer vocabulary, colouring, humorous expressions, etc.Item ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ «МУЗИКА» В КОМЕДІЯХ В. ШЕКСПІРА(2022) Черник, М. В.; Ведмидера, К. С.; Chernyk, M. V.; Vedmydera, K. S.Стаття присвячена вивченню музичних реалій у шекспірівському дискурсі в контексті аналізу взаємопроникнення музичного виду мистецтва й творчої спадщини В. Шекспіра. Основна увага в роботі зосереджена на дослідженні лексико-семантичних засобів актуалізації концепту «музика» в шекспірівських комедіях. Комплексний міждисциплінарний підхід дозволив розглянути музику як вид мистецтва, що за своєю природою значною мірою корелює з мовою й має широкий потенціал вербалізації в художніх текстах за рахунок номінації, дескрипції й предикації музичних реалій. У дослідженні на основі загальнонаукових методів аналізу, синтезу й спостереження в поєднанні з лінгвістичними методами уточнені лінгвістичні терміни й поняття, адгерентні до теми дослідження (аналіз словникових дефініцій); визначений статус музики в культурі як у загальноісторичному аспекті, так і в конкретний шекспірівський період (лінгвокультурологічний метод); досліджена структурна організація лексико-семантичного поля музики (компонентний аналіз); виявлені основні принципи категоризації лексико-семантичного поля музики (дистрибутивний аналіз); а також здійснена класифікація вербалізаторів музичних реалій у комедіях В. Шекспіра (метод таксономії). У межах аналізу лексико-семантичних засобів актуалізації концепту «музика» досліджені прямі й непрямі номінації музичного виду мистецтва. На основі аналізу ілюстративного матеріалу виявлені критерії вербалізації непрямих номінацій музичних реалій, які в шекспірівських комедіях представлені за назвою, жанром, репре- зентатором та засобом репрезентації. У поєднанні з дескриптивними й предикативними одиницями прямі й непрямі номінації музичних реалій, інкор- порованих у комедії В. Шекспіра, визначають тональність емотивного забарвлення словосполучень і есплікуються із контексту в процесі сприйняття драматичних текстів. На основі аналізу дескрипції концепту «музика» в комедіях В. Шекспіра розроблено класифікацію основних дескриптивних маркерів музичних реалій, що забезпечують семантично вичерпні описи мистецьких творів. Аналіз предикації концепту «музика» в комедіях В. Шекспіра також дозволив класифікувати емпіричний матеріал за дією репрезентатора / реципієнта на музичні реалії та дією музичних реалій на репрезентатора / реципієнта. The article considers the music realia in the Shakespearean discourse in frames of analysing the interpenetration of the musical art and dramatic heritage of William Shakespeare. Special attention is given to the lexical and semantic means of music concept functioning in Shakespeare’s comedies. A multidisciplinary approach allowed considering the music as an art form, largely correlating with language and having a vast potential to be verbalised in literary texts through nominations, descriptions and predications of the musical realia. In this research, on the basis of general scientific methods of analysis, synthesis and observation, combined with linguistic methods, linguistic terms and concepts adherent to the research topic are defined (analysis of dictionary definitions); the music’s role in culture is determined both in the general historical aspect and in the specific Shakespearean period (linguocultural method); the structure of the lexico-semantic field of the concept “music” is investigated (component analysis); the main categories of the lexico-semantic field of music are revealed (distributive analysis); musical realia verbalisers in William Shakespeare’s comedies are classified (taxonomy method). In frames of the analysis of lexical and semantic means of the music concept functioning, direct and indirect nominations of the musical art form are studied. Based on the illustrative material analysis, the criteria for verbalising indirect categories of musical realia, represented in Shakespearean comedies by name, genre, representative and representation means, are identified. Combined with descriptive and predicative units, direct and indirect nominations of the musical realia, incorporated into William Shakespeare’s comedies, determine the emotional tonality of the lexical units, which is explicated from the context during dramatic texts perception. The analysis of the concept “music” description in Shakespeare’s comedies provided the classification of the main descriptive markers of musical realia. The predicative aspects of the music concept verbalizing in William Shakespeare’s comedies are classified according to the acting of the representative/recipient on the musical realia and the musical realia acting on the representative/recipient.