Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Германістика та міжкультурна комунікація (Вип. 1)(2022), Вип. 1(2023))
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17364
Browse
35 results
Search Results
Item ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ СПРОТИВУ (НА МАТЕРІАЛІ АНЕКДОТІВ 2022–2023 РР.)(2023) Сердега, Р. Л.; Serdeha, R. L.Мова фольклору становить одну з найважливіших складових національної мови, яка, безперечно, потребує спеціальної лексикографічної репрезентації. Одним із найпопулярніших жанрів українського фольклору лишається сьогодні анекдот. Відзначимо, що цей жанр народної творчості, на відміну від мемів, фотожаб та інших виявів сучасної колективної творчості, зберігає всі класичні ознаки фольклорного тексту. Форма його побутування не виходить за межі усної народної традиції, хоча він може й не тільки передаватися наживо – від одного співрозмовника до іншого, а й транслюватися через сучасні засоби зв’язку, зокрема й у вигляді певної текстової фіксації. Однак анекдот лишається анонімним, багатоваріантним, таким, що спирається на усталену традицію. Його поширеність, популярність і тривалість існування зумовлюється, з одного боку, його здатністю оперативно реагувати на ті зміни, що відбуваються в житті суспільства, й бути таким чином завжди актуальним для певного часу, а з другого – його адаптаційно-терапевтичним потенціалом. У кризових ситуаціях саме гумор може суттєво допомогти в подоланні тривоги й стресу Анекдот же, бувши одним із виявів гумористичного начала, також допомагає адаптуватися людині в нинішніх екстремальних умовах. У статті подано зразки словникового опису лексики наявної в текстах анекдотів періоду українського спротиву повномасштабній російській агресії 2022-2023 рр. Лексикографічна інтерпретація наявних в анекдоті відповідного періоду мовних елементів носить вибірковий характер. Лексикографуванню піддано не всі мовні елементи, а лише ті, що стали активно вживаними в анекдотах часів повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України. Фіксуємо переважно ті словесні елементи, шо передають сучасні реалії суспільно-політичного життя українців. До опису нами залучено й власні назви, зокрема прізвища різних відомих політичних та інших діячів, що активно стали використовуватися в анекдотах зазначеного періоду. Фіксація сучасних фольклорних текстів дозволить відстежити динаміку розвитку української усної народної творчості. Крім того, мова народного анекдоту, як і загалом мова фольклору, потребує спеціальної лексикографічної інтерпретації, внаслідок реалізації якої цілком можуть постати вагомі для різних галузей гуманітарного знання словникові розробки. The language of folklore is one of the most important components of the national language, which undoubtedly requires special lexicographic representation. The joke remains one of the most popular genres of Ukrainian folklore today. It is worth noting that this genre of folk art, unlike memes, photojabs and other manifestations of contemporary collective creativity, retains all the classic features of a folklore text. The form of its existence does not go beyond the oral folk tradition, although it can not only be transmitted live – from one interlocutor to another – but also broadcast through modern means of communication, including in the form of a certain textual fixation. However, the anecdote remains anonymous, multivariate, and based on an established tradition. Its prevalence, popularity and longevity are due, on the one hand, to its ability to respond quickly to changes in society and thus always be relevant for a certain time, and, on the other hand, to its adaptive and therapeutic potential. In crisis situations, it is humour that can significantly help to overcome anxiety and stress. An anecdote, being one of the manifestations of the humorous principle, also helps people to adapt to the current extreme conditions. The article presents samples of a dictionary description of the vocabulary present in the texts of anecdotes from the period of Ukrainian resistance to the full-scale Russian aggression of 2022-2023. The lexicographic interpretation of the language elements present in the anecdote of the corresponding period is selective. Not all linguistic elements have been subjected to lexicography, but only those that were actively used in anecdotes during the period of Russia's full-scale military invasion of Ukraine. We record mainly those verbal elements that convey the current realities of the socio-political life of Ukrainians. We have also included proper names, including the names of various well-known political and other figures, which were actively used in anecdotes of this period. The recording of contemporary folklore texts will allow us to track the dynamics of the development of Ukrainian oral folk art. In addition, the language of folk anecdote, as well as the language of folklore in general, requires a special lexicographic interpretation, which may well result in significant vocabulary developments for various fields of humanitarian knowledge.Item SLAWISCHE ENTLEHNUNGEN IN DER INTERNETKOMMUNIKATION DER UNGARN IN TRANSKARPATIEN1(2023) Lechner, I.; Márku, A.; Лехнер, І. Г.; Марку, А. Л.Im Laufe der vergangenen Jahrhunderte lebten in dem westlichen Gebiet der Ukraine, das heute als Transkarpatien bekannt ist, mehrere Nationalitäten sowie Sprach- und Kulturgemeinschaften nebeneinander. Die ungarische Gemeinde mit etwa 135.000 Angehörigen in Transkarpatien lebt in einem multikulturellen und mehrsprachigen Umfeld. Dieses sich sprachlich und ethnisch dynamisch verändernde Umfeld hat unbestreitbare Auswirkungen nicht nur auf das tägliche Leben der Sprecher, sondern auch auf den Gebrauch der ungarischen Sprache. In den letzten Jahren hat sich gezeigt, dass ein interdisziplinärer Ansatz im Bereich der Zweisprachigkeit und der soziolinguistischen Forschungen neue Dimensionen eröffnen kann, beispielsweise das mentale Lexikon zweisprachiger Sprecher, ihr Sprachwissen, ihre kognitive Basis, die Wortentlehnung und Interferenzphänomene etc. können aus einer neuen Perspektive betrachtet werden. Ziel dieser Studie ist es, anhand von Diskursen und Beispielen, die auf den öffentlichen und privaten Social Media- Plattformen gesammelt wurden, zu zeigen, wie lexikalische Entlehnungen in den Äußerungen der Internetnutzern von Transkarpatien im Internet auftreten und wie diese Sprachpraktiken aus Sicht der Funktionalität, Kreativität, beziehungsweise der kognitiven Semantik interpretiert werden können. Das sprachliche Untersuchungsmaterial lieferte ein aus etwa 700 Äußerungen bestehender Korpus, der seit 2010 hauptsächlich mit der Verwendung der Methode der teilnehmenden Beobachtung in der Sprachgemeinschaft von Transkarpatien gesammelt wurde. Durch das gesammelte Sprachmaterial besteht die Möglichkeit, anhand des Beispielmaterials mit einem transdisziplinären Ansatz einen Blick auf die kreativen Sprachpraktiken der ungarnsprachigen Gemeinschaft zu werfen. Wie es anhand der in der Studie vorgestellten Beispiele ersichtlich wird, nutzen Sprecher gerne die Vorteile der Zweisprachigkeit: die Tatsache, dass sie Zugang zu den Elementen von zwei (oder mehr) Codesystemen und zwei (oder mehr) Kulturen haben. Die Kontaktphänomene in Facebook-Posts kommen nicht zufällig vor, und sie sind kein Zeichen für Sprachdefizite/unvollständige (ungarische) Sprachkenntnisse, sondern bewusste und kreative Kommunikationstechniken: oft Ausdrucksmittel des Humors, Sprachspiele, Zeichen zusätzlicher Bedeutung oder anderer Stilwerte. Die Beispiele (und im weiteren Sinne der Online-Sprachgebrauch der ethnischen Ungarn in Transkarpatien) können nur mit Berücksichtigung des sprachlichen, kulturellen, politischen und öffentlichen Kontexts interpretiert und verstanden werden, in dem diese Sprachpraktiken aufgetreten sind. За минулі сотні років, місцевість, яку ми сьогодні називаємо Закарпаття, була та є домівкою для багатьох народів та національних груп зі своєю мовою й культурою. За оцінками, 135 тисячна закарпатська - угорська спільнота живе в багатокультурному та багатомовному середовищі, і це мовно та етнічно динамічно мінливе середовище має незаперечний вплив не лише на повсякденне розмовне життя мовців, але й на використання мови має незаперечний вплив. В останні роки стало очевидним, що нові виміри для досліджень можна відкрити в міждисциплінарних поглядах, у соціолінгвістичних дослідженнях, наприклад, ментальний лексикон двомовних носіїв, їхні мовні навички, когнітивна база, явища запозичення слів та інтерференції тощо. Метою даного дослідження є з’ясування через зібрані дискурси та приклади із соціальних порталів закарпат- ських угорських користувачів Інтернету, як з’являються лексичні запозичення у висловлюваннях користувачів Інтернету у Всесвітній павутині, як у мовній практиці можна це інтерпретувати з точки зору функціональ- ності та творчості, а також з точки зору когнітивної семантики. Лінгвістична база даних досліджень складається з корпусу, що містить майже 700 висловлювань, які були зібрані з 2010 року для закарпатської мовної спільноти, значною мірою методом спостереження та участі. Зібраний матеріал дає нам можливість вивчити творчі мовні практики угорськомовної спільноти, що проживає в Україні. Як видно з прикладів у дослідженні, місцеві жителі вважають за краще використовувати переваги двомов- ного існування: вони мають доступ до елементів двох (або більше) кодівних систем, двох (або більше) культур. Такі явища контактів у записах у Facebook не випадково присутні, це не мовно дефіцитні/неповні (угорські) навички, а свідома та творча кухня спілкування: часто виразні інструменти для гумору, мовна гра, додатковий сенс або інший стиль. Приклади (і в найбільшому сенсі закарпатських угорців) можна інтерпретувати та розу- міти лише з урахуванням мовного, культурного, політичного та публічного контексту, де з’являються ці мовні практики, і ми розуміємо, що заданий інтерфейс комунікації, правила віртуального світу та мови мовних звичок.Item ОКАЗІОНАЛЬНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ В КОМУНІКАТИВНІЙ ПАРАДИГМІ(2023) Климович, С. М.; Кірієнко, В. В.; Klymovych, S. M.; Kiriienko, V. V.У статті відзначено важливість комунікації в сучасному суспільстві та необхідність розуміння сутності та механізмів комунікації з використанням природної живої мови. Саме комунікативний підхід є актуальним напрямом дослідження як узуального, так і оказіонального словотворення в сучасній лінгвістиці. Медійне середовище виступає сьогодні одним з головних джерел творення соціально зумовлених неолексем. Хоча використання таких слів може порушити мовні норми, вони відіграють важливу роль у збагаченні лексичного запасу мови і сприяють її оновленню та активному розвитку. У статті також розглянуто характеристики та особливості комунікативної парадигми у мовознавстві, такі як контекст, комунікативна функція, взаємодія, автентичність та контекстуалізованість. Дослідження оказіонального словотворення у комунікативній парадигмі зосереджені на вивчені механізмів та умов створення нових слів у процесі комунікації. Важливим є аналіз чинників, що мотивують появу таких слів, а також їх вживання в конкретних мовленнєвих ситуаціях та їхню функціональну роль у мовній комунікації, бо це сприятиме встановленню зв’язку між комунікативними потребами та процесом створення нових слів. Відзначено, що процес утворення нових слів залежить від конкретної комунікативної ситуації. Соціальні мережі стали платформою для комунікації та передачі інформації, інтернет глобалізував вплив на різні сфери людського життя. ЗМІ також використовує нові можливості глобального інформаційного простору, що дозволяє їм впливати на людську свідомість. Ця широка комунікація здійснюється переважно мовними засобами, які використовують у соціальних спільнотах. Оказіональні утворення своєю незвичністю, яскравістю та високою експресивністю допомагають авторам виражати комунікативні інтенції, зокрема негативну або позитивну оцінку суспільно-політичним процесам. Акцентовано на тому, що процес поповнення мови новими словами, включаючи неузуальні утворення, є закономірним, його неможливо зупинити. У статті здійснено спробу аналізу уживання оказіоналізмів у комунікативному аспекті, що дає змогу відстежити поширення таких лексем у суспільстві й визначити ступінь їх популярності. Застосовуючи комунікативну парадигму, ми можемо об’єктивно оцінити фактори, що впливають на формування та функціонування оказіоналізмів, номінативне навантаження. Авторські неологізми надають яскравості, неординарності й навіть унікальності мовленню, допомагають реалізувати комунікативну ідею автора та проявити лінгвістичну креативність. The article emphasises the importance of communication in modern society and the need to understand the essence and mechanisms of communication using natural living language. It is the communicative approach that is a topical area of research in both usage and occasional word formation in modern linguistics. The media environment is nowadays one of the main sources of socially determined neologisms. Although the use of such words may violate linguistic norms, they play an important role in enriching the lexical stock of the language and contribute to its modernisation and active development. The article also discusses the characteristics and features of the communicative paradigm in linguistics, such as context, communicative function, interaction, authenticity and contextualisation. Research on occasional word formation in the communicative paradigm focuses on the study of mechanisms and conditions of new word creation in the process of communication. It is important to analyse the factors that motivate the emergence of such words, as well as their use in specific speech situations and their functional role in language communication, as this will help to establish a link between communicative needs and the process of creating new words. It is noted that the process of creating new words depends on a specific communicative situation. Social networks have become a platform for communication and information transfer, and the Internet has globalised the impact on various spheres of human life. The media also uses the new opportunities of the global information space, which allows them to influence human consciousness. This broad communication is carried out primarily through language, which is used in social communities. Due to their unusualness, brightness and high expressiveness, the authors express their communicative intentions, in particular, a negative or positive assessment of socio-political processes. It is emphasised that the process of replenishing the language with new words, including non-usual formations, is natural and cannot be stopped. The article makes an attempt to analyse the use of occasionalisms from the communicative aspect, which makes it possible to track the spread of such lexemes in society and determine the degree of their popularity. By applying the communicative paradigm, we can objectively assess the factors influencing the formation and functioning of occasionalisms and their nominal load. Author's neologisms add brightness, originality and even uniqueness to the speech, help to realise the author's communicative idea and show linguistic creativity.Item ОКАЗІОНАЛЬНІ УТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ БЛОГОПРОСТОРІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2023) Климович, С. М.; Алмашова, М. О.; Klymovych, S. M.; Almashova, M. O.У статті визначено особливості сучасного українськомовного блогопростору, проаналізовано причини активного використання оказіональних утворень. Масове використання блогів спричиняє трансформації комунікаційного простору, які призводять до змін у мові як найважливішому засобі міжособистісного спілкування, оскільки кожна ситуація спілкування вимагає специфічної мовної поведінки, використання специфічних для цієї ситуації засобів. Яскрава характерна риса комунікації в блогосфері – наявність тенденції до розмовності. Її головними рисами є: спонтанність, неофіційність, діалогічність, ситуативна закріпленість, тенденція до стислості й експресивності тощо. Наслідком цього є використання мовних елементів неформального спілкування у комунікаційних процесах блогів. Відмічено, що в україномовному просторі блогосфери процеси неологізації є абсолютно природними. З одного боку, цей факт визначається такою мовною універсальністю, як динаміка лексико-семантичного складу. Окрім того, в останні десятиліття всі європейські мови переживають неологічний ренесанс. Завдяки кумулятивній функції, здатності відображати, фіксувати та зберігати інформацію про пізнавану людиною дійсність, у мовах з’являється значна кількість нових лексичних одиниць Використання оказіоналізмів є популярним серед блогерів, і це зрозуміло, оскільки вони дозволяють виразити нову ідею або концепцію, яка ще не має встановленої назви, або ж передати відтінок емоцій, який не вдається виразити іншими словами. Завдяки своїй новизні та індивідуальності оказіоналізми привертають увагу та додають блогерському контенту особливої привабливості. Зауважено, що кожен блогер обирає свої мовні засоби, серед яких особливої уваги заслуговують оказіоналізми, активно вживані блогерами. Оказіоналізми легко виділити із загальної маси слів – вони привертають увагу своєю оригінальністю, загадковістю, звуковою та смисловою новизною. Проте важливо використовувати їх з розумінням та у міру потреби, оскільки занадто часте вживання оказіоналізмів може змінити сприйняття контенту іншими користувачами, а також спричинити зниження його якості. Тому, використовуючи оказіоналізми, важливо враховувати їх контекст та значення, а також зберігати баланс між оригінальністю та зрозумілістю для аудиторії. The article identifies the specific features of the modern Ukrainian-language blogosphere and analyses the reasons for the active use of occasionalisms. It is defined that the mass use of blogs causes transformations in the communication field, which lead to changes in language as the most important means of interpersonal communication, since each communication situation requires specific linguistic behaviour and the use of means specific to this situation. A distinctive feature of communication in the sphere of blogs is the tendency towards colloquialism. It is characterised by spontaneity, informality, dialogic nature, situational focus, tendency to brevity and expressiveness, etc. The consequence of this is the use of linguistic elements of informal interaction in the communication processes of blogs. It is noted that in the Ukrainian-language blogosphere the processes of neologisation are absolutely natural. On the one hand, this fact is determined by such linguistic universality such as the dynamics of lexical and semantic composition. Additionally, in recent decades, all European languages have been experiencing a neological renaissance. Due to the cumulative function, the ability to reflect record and store information about the reality cognisable by humans, a significant number of new lexical items appear in languages. The usage of occasionalisms is popular among bloggers, and understandably so, as they allow you to express a new idea or concept that does not yet have a name, or to convey a shade of emotion that cannot be expressed in other words. Due to their novelty and individuality, occasionalisms attract attention and add a special appeal to blogger content. It is marked that each blogger chooses his or her own linguistic means, among which the occasionalisms actively used by bloggers deserve special attention. Occasionalisms are easy to distinguish from the general mass of words − they attract attention with their originality, mystery, sound and semantic novelty. However, it is important to use them with understanding and when needed, as too frequent use of occasionalisms can change the perception of content by other users and lead to a decrease in its quality. Therefore, when using occasionalisms, it is important to take into account their context and meaning, as well as to maintain a balance between originality and clarity for the audience.Item ПІДВИЩЕННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ(2023) Карпенко, Г. М.; Karpenko, H. M.У статті проаналізовані способи, як можна підвищувати іншомовну комунікативну компетентність школярів. Звернено увагу на сучасні реалії й піднято проблему навчання під час війни. Розкрито поняття «іншомовна комунікативна компетентність», «методи формування іншомовної комунікативної компетентності», «засоби формування іншомовної комунікативної компетентності», «ігрові форми навчання», а також розглянуто погляди вчених на їх інтерпретування. Виокремлено, що до іншомовної комунікативної компетентності входять мовна, мовленнєва та соціокультурна. Вказано, що у процесі вивчення іноземних слід застосовувати традиційні та інноваційні методи навчання. Аби іншомовна комунікативна компетентність сформувалася успішно, слід створити відповідні умови. У час війни діти повинні відчувати себе у безпеці, наскільки це можливо. Вправи та заняття на уроках повинні не лише розвивати іншомовну компетентність, але й відволікати від дійсності, заспокоювати, мотивувати до навчання. Окреслено, які засоби покращують іншомовну комунікативну компетентність. Виокремлено навчальну гру як актуальний засіб формування іншомовної комунікативної компетентності під час війни. Приділена увага психологічним (комфортна атмосфера, врахування особистих якостей дітей), дидактичним (застосування інтерактивних та інноваційних технологій ті ігрового методу) та організаційним (забезпечення реалізації дітей) умовам, завдяки яким покращується іншомовна комунікативна компетентність. Розглянуто роль інтерактивних технологій у процесі формування цієї компетентності – підвищення зацікавленості та мотивації, згуртовування колективу, розвиток комунікативних вмінь, врешті створення позитивних атмосфери. Звернена увага на аудіовізуальні засоби, оскільки вони зараз відіграють важливу роль під час навчання й позитивно впливають на організацію навчального процесу. The ways on how to improve students’ foreign language communicative competence have been analyzed. Some attention to modern realities has been drawn. The problem of training in wartime has been raised. The concept of "foreign language communicative competence", "methods of formation of foreign language communicative competence", "means of formation of foreign language communicative competence", "game forms of learning" as well as scientists’ opinions on their interpretation have been revealed. It has been distinguished that foreign language communicative competence includes language, speech and sociocultural one. It has been stated that traditional and innovative teaching methods should be used in the process of studying foreign languages. Appropriate conditions should be created in order to form some foreign language communicative competence successfully. In wartime, students should feel safe. Classroom activities and exercises should not only develop foreign language competence, but also distract students from reality, calm them down and motivate them to study. Some ways that can help students improve their foreign language communicative competence have been outlined. The educational game as a relevant means of improving foreign language communicative competence in wartime has been singled out. Some attention has been paid to psychological (comfortable atmosphere, students' personal qualities), didactic (the use of interactive and innovative technologies and a game method) and organizational conditions that can improve students’ foreign language communicative competence.The role of interactive technologies in the process of forming this competence (enhancing students’ interest and motivation, uniting the team, improving communication skills, and ultimately creating a positive atmosphere) has been considered. Some attention to audio-visual aids has been paid, as they play an important role during education and have a positive effect on the organization of the educational process.Item МЕХАНІЗМИ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ НА АУДИТОРІЮ(2023) Калита, А. А.; Клименюк, О. В.; Тараненко, Л. І.; Kalyta, А. A.; Klymenyuk, O. V.; Taranenko, L. I.У статті з позицій енергетичної теорії мовлення обґрунтовано системну міждисциплінарну планетарну модель механізму реалізації впливу публічного мовлення на аудиторію. Уніфіковані елементарні графічні образи психічних сфер духовного буття мовця і слухачів поділено на моделі на три умовно автономних сфери (екзистенційну, ментальну і трансцендентну). Показано, як у них здійснюється перебіг саморозвитку когнітивних процесів мислемовлення і миследій учасників комунікації, наслідком якого стає виникнення феномена маніпулятивної дії публічного мовлення. Модель демонструє, що адекватне декодування змісту публічної промови забезпечується лише за наявності зони спільного соціокультурного простору мовця і кожного з представників слухацької аудиторії. Зауважено, що, незалежно від офіційного соціального статусу слухачів, у реальних умовах комунікації завжди присутні індивіди з різними рівнями внутрішньої культури: високим, середнім і низьким. Наголошується, що для привертання уваги слухачів усіх культурних рівнів публічний лідер має використовувати різні комплекси мовних і позамовних засобів маніпулятивного впливу. Розглядом особливостей функціонування енергетичних механізмів стохастичного саморозвитку мислемовлення і миследій публічного мовця під час спілкування з аудиторією показано, що концептуальне поле його пам’яті створюється на основі смисломістких нейрон-концептів, які різняться за рівнем енергетичного потенціалу та, взаємодіючи між собою за законами синергетики, створюють простір комунікативної культури мовця. Розкриттям енергетичних механізмів породження й декодування маніпулятивної інформації автори дово- дять, що, по-перше, промова сприймається слухачами відповідно до їхнього культурного рівня як інваріантної єдності генетично природжених та соціально набутих енергетичних потенціалів концептів-значень, накопичуваних протягом життя у їхній пам’яті. По-друге, ступінь маніпулятивного впливу публічного мовлення на аудиторію залежить від енергетичного резонансу концептів-смислів і концептів-емоцій, трансльованих на аудиторію, з енергетикою подібних концептів у пом’яті слухачів. По-третє, породження інформації психо-когнітивною системою публічного мовця та її декодування слухачем відбуваються за однаковими механізмами, але здійснюються у зворотній послідовності. Підкреслено, що обґрунтована модель здатна слугувати основою для розробки методик дослідження психо-енергетичної специфіки процесів і явищ маніпулятивного впливу мовця на аудиторію, а також для подальшого конвенціонального вироблення міждисциплінарних понять когнітивістики. The paper substantiates a systemic interdisciplinary planetary model depicting the mechanism of the public speaking impact on the audience viewed from the standpoint of speech energetics theory. The elementary unified graphic images of the psychic spheres of speaker’s and listeners’ spiritual being are divided in the model into three conditionally autonomous spheres (existential, mental, and transcendental). The model shows the way these spheres carry out self-developing cognitive processes of the interlocutors’ thinking-and-speaking and thinking-and-acting activities while communicating, that result in public speech manipulative effect. The model demonstrates that the adequate decoding of the public speech content is ensured only by the presence of a zone of the speaker’s and each listener’s common socio-cultural space. It is pointed out that, regardless of the listeners’ official social status, in real communication there are always some individuals with different levels of the internal culture: high, medium, and low. It is emphasised therefore that to attract the attention of the listeners of all cultural levels, a public leader should use various sets of verbal and non-verbal means that perform a manipulative influence. By way of examining the functional specificity of the energetic mechanisms of a stochastic self-development of the public speaker's thinking-and-speaking and thinking-and-acting processes while communicating with the audience, the authors show that the conceptual field of his/her memory is created on the basis of meaningful neuron-concepts that differ in the level of energy potential and are capable of forming the space of the speaker’s communicative culture while interacting with each other according to synergetics laws. By revealing the energetic mechanisms of the manipulative information generation and decoding, the authors prove that, firstly, speech is perceived by listeners in accordance with their cultural level viewed as an invariant unity of genetically innate and socially acquired energetic potentials of concepts-meanings accumulated in their memory throughout life. Secondly, the degree of public speech manipulative influence upon the audience depends on the energy resonance of concepts-meanings and concepts-emotions when broadcast to the audience, with the energy of similar concepts in the listeners’ memory. Thirdly, the generation of information by the public speaker’s psycho-cognitive system and its decoding by the listener are based on the same mechanisms, however performed in the reverse sequence. It is emphasised that the substantiated model can serve as a foundation for the development of methods for studying the psycho-energetic specificity of the speaker's manipulative influence upon the audience, as well as for the further conventional advancement and elaboration of the interdisciplinary notions of cognitive science.Item ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ДИСКУРСІ(2023) Бугайчук, О. В.; Buhaichuk, О. V.статті розглянуто поняття «військовий термін» та розкрито функціональні особливості військових термінів. Автор акцентує увагу на особливостях функціонування військових термінів в німецькомовному військовому дискурсі. Значна кількість військових реалій армій іноземних країн спричиняє труднощі для їх розуміння та перекладу. При цьому постійна зміна словникового запасу військовослужбовців у зв’язку з технічним прогресом та реформуванням військ також породжує ряд певних труднощів. Окрім того, автор аналізує загальні особливості пере- кладу військової термінології. Ця термінологія розглядається як окрема лексична категорія. Не дивлячись на певні вимоги однозначності, системності, точності та незалежності від контексту, вона є достатньо динамічною та активно розвивається. У зв’язку з цим виникла потреба у детальному вивченні особливостей пере- кладу військових термінів. Зокрема, окрема увага приділяється класифікації військової термінології щодо роду військ та видів збройних сил, згідно видів військової техніки тощо. Виділяється також організаційна, штабна, військово-політична, командно-стройова та військово-топографічна термінологія. Тому постає необхідність комплексного вивчення військового дискурсу з подальшим виявленням його характерних рис та специфіки перекладу в умовах сучасності. Дослідження німецької військово-політичної лексики є на сучасному етапі актуальним та важливим, адже таким чином є можливість виявити відповідні специфічні характеристики військово-політичної дійсності у країні та специфіку її відображення у мові та мовленні. У дослідженні використано комплекс методів, а саме: аналіз лінгвістичної та навчально-методичної літератури, необхідний для розуміння понятійного апарату дослідження; метод аналізу словникових дефініцій; метод лексикографічного аналізу; метод контекстуального аналізу; порівняльний метод, який уможливлює зіставлення реалії мови джерела та варіанту його перекладу; описовий метод, який полягає в поясненні застосування військовослужбовцями іноземних країн певних слів та словосполучень. The article deals with the concept of „military term“ and reveals the functional features of military terms. The author emphasizes the peculiarities of the functioning of military terms in the German-language military discourse. A significant amount of military realities of the armies of foreign countries causes difficulties for their understanding and translation. At the same time, the constant change in the vocabulary of military personnel in connection with technical progress and reformation of the troops also creates a number of certain difficulties. In addition, the author analyzes the general features of the translation of military terminology. This terminology is considered as a separate lexical category. Despite of certain requirements of ambiguity, systematicity, accuracy and independence from the context, it is sufficiently dynamic and actively developing, In connection with this, there was a need for a detailed study of the peculiarities of the translation of military terms. In particular, special attention is paid to the classification of military terminology regarding the type of troops and types of armed forces, according to the types of military equipment, etc. Organizational, staff, military-political, command formation and military-topographical terminology is also highlighted. Therefore, there is a need for a comprehensive study of the military discourse with further identification of its characteristic features and the specifics of translation in modern conditions. The study of the German military-political vocabulary is currently relevant and important, because in this way it is possible to identify the relevant specific characteristics of the military-political reality in the country and the specificity of its reflection in language and speech. The research used a set of methods, namely: analyses of linguistic and educational and methodological literature, necessary for understanding the conceptual apparatus of research; the method of analysis of dictionary definitions; the method of lexicographic analysis; a comparative method, which makes it possible to compare the reality of the source language and its translation version; descriptive method, which consists in explaining the use of certain words and phrases by military personnel of foreign countries.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ГУМОРУ В ПЕРЕКЛАДАХ ФЕНТЕЗIЙНИХ РОМАНІВ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА(2023) Черник, М. В.; Лисенко, Д. Ю.; Chernyk, M. V.; Lysenko, D.магії» (переклад Юлiї Прокопець), «Повен неба капелюх» (переклад Марти Госовської) та «Поштова лихоманка» (переклад Олександра Михельсона). Основна увага в роботі приділена особливостям актуалізації гумору в описах характерних гумористичних персонажів, ситуацій та сюжетів; визначені засоби вираження гумору, що передають психологічний і емоційний стан фентезійних героїв, їхній темперамент і морально-етичні якості; проаналізовані лексико-семантичні та стилістичні особливості передачі гумористичних ситуацій у творах жанру фентезi. Твори Террі Пратчетта пронизані гумористичними моментами. Особливо часто зустрічаються гумористичні ситуації та описи героїв, присутні й гумористичні діалоги, комічні власні назви, імена та прізвиська. Дещо рідше спостерігаємо чорний гумор та гумористичні описи предметів. У творах фентезі вдало відтворені не тільки портретні характеристики героїв, а й описи природи, фентезійних предметів, одягу, їжі тощо. Вдало зображений психологічно-емоційний стан героїв у поєднанні з природними явищами й предметними описами, що занурюють читача у світ фентезі. Переклад фентезійної літератури набуває популярності й приваблює читача унікальністю цього жанру. Кожен перекладознавець вносить свій літературний підхід до перекладу та застосовує відповідні прийоми. Перекладачі вдало передають гумористичний підтекст, розкривають образи, а також підбирають мовні засоби. Передача гумористичних сюжетів, описiв предметів та персонажiв, дiалогiв героїв, чорного гумору тощо потребує вiд перекладача творчого та креативного пiдходу – кожен шукає свій неповторний стиль, застосовуючи стилістичні засоби. Порівняння, гіперболи та персоніфікація допомагають розкривати образи чарівних істот та предметів. Менше зустрічаються метафори, епітети та іронія. Аналіз текстів оригіналу та перекладу показав, що перекладачі додають індивідуального гумористичного забарвлення в переклад, яке часом відсутнє в в оригіналі. Це зумовлене тим, що в українській мові багатший словниковий запас, колорит, гумористичні вислови тощо. The article deals with the peculiarities of expressing humour in translations of Terry Pratchett’s fantasy novels The Colour of Magic (translated by Yuliia Prokopets), A Hat Full of Sky (translated by Marta Hosovska) and Going Postal (translated by Oleksandr Mykhelson). The attention is focused on the humour actualising in the descriptions of typical humorous characters, situations, and plots; the means of expressing humour conveying the psychological and emotional state of fantasy characters, as well as their moral and ethical qualities are identified; lexical, semantic and stylistic features of conveying humorous situations in fantasy texts are analysed. The works of Terry Pratchett are full of humorous moments – humorous situations and descriptions of characters are common, as well as humorous dialogues, comic proper names, nicknames, and nicknames. Black humour and humorous descriptions of objects are somewhat less common. Fantasy texts successfully reproduce portrait features of the characters and descriptions of nature, fantastic objects, clothes, food, etc. The psychological and emotional state of the characters is often depicted in combination with natural phenomena and object descriptions involving readers in the fantasy world. Translated fantasy literature is gaining popularity and attracts readers with its genre uniqueness. Translators look for their literary approach to translation and use appropriate techniques. Translators successfully convey humorous subtexts, reveal images, and select language tools. Translating humorous plots, descriptions of objects and characters, dialogues between characters, black humour, etc., requires a translator to be creative and imaginative – everyone looks for a unique style using stylistic devices. Comparisons, hyperbole and personification help to reveal the images of magical creatures and objects. Metaphors, epithets and irony are less common. The analysis of the original and translated texts showed that translators add an individual humorous colouring to the translation, which is sometimes absent in the original. This is due to the fact that the Ukrainian language has a richer vocabulary, colouring, humorous expressions, etc.Item PECULIARITIES OF THE UKRAINIAN TRANSLATION OF METAPHORS IN THE FANTASY NOVEL GENRE(2023) Sydorenko, Y. I.; Сидоренко, Ю. І.The article is devoted to the analysis of the peculiarities of metaphor translation in fiction, in particular in a fantasy novel. Characteristic features of metaphor are considered, namely universality, conceptuality, systematicity. The classification of metaphor types according to the time and space indicator is analyzed, namely ontological metaphor, orientational metaphor, and structural metaphor. The main methods of metaphor translation are given – full translation, addition / omission, replacement, structural transformation, traditional accordance, parallel naming of metaphoricality. Hypothesesconditions for the translation of metaphors are listed on the example of English and Ukrainian languages: 1) metaphors in the attributive function are more characteristic for English than for Ukrainian; 2) phrasal metaphors are more numerous in Ukrainian than in English; 3) conceptual metaphors can be represented in English and Ukrainian by structurally different equivalents and 4) syntactic-functional and lexical-structural differences of metaphorical equivalents in different languages can prompt the translator to resort to semantic modulation or, in particular, descriptive translation. In the next part of the article, examples of metaphors from Stephen King's novel are presented, and metaphors are highlighted, then divided according to the principle of otological, orientational and structural. For each type, translation methods are analyzed and a comment is provided. Thus, ontological metaphors were translated using substitution, omission, addition, full translation, traditional accordance, and structural transformation. To reproduce structural metaphors, the translator chose to use substitution, omission, addition, full translation, the method of traditional accordance, structural transformation, replacement of a lexical component. Orientation metaphors were reproduction by replacing a lexical component, addition and omission, full translation, structural transformation, traditional accordance. Стаття присвячена аналізу особливостей перекладу метафори в художній літературі, зокрема у фан- тастичному романі. Розглядаються характерні риси метафори, а саме універсальність, концептуальність, систематичність. Аналізується класифікація типів метафори відповідно до показнику часу і простору, а саме онтологічна метафора, орієнтаційна метафора, структурна метафора. Подано основні способи перекладу метафори – повний переклад, додавання / опущення, заміна, структурне перетворення, традиційний відповідник, паралельне іменування метафоричності. Перелічено гіпотези-умови для перекладу метафор на прикладі англійської та української мов: 1) для англійської мови метафори в атрибутивній функції характерніші, ніж для української; 2) в українській мові фразові метафори численніші, ніж в англійській; 3) концептуальні метафори можуть бути представлені в англійській і українській мовах структурно різними еквівалентами та 4) синтаксично-функціональні й лексико-структурні розбіжності метафоричних еквівалентів різних мов можуть спонукати перекладача вдатися до семантичної модуляції чи, зокрема, описового перекладу. В наступній частині статті подано приклади метафор з роману Стівена Кінга, виділено метафори, які розподілено за принципом отологічні, орієнтаційні та структурні. Для кожного типу проаналізовані способи перекладу та надано коментар. Так, онтологічні метафори перекладались за допомогою заміни, опущення, додавання, повного перекладу, традиційної відповідності, структурного перетворення. Для відтворення структурних метафор перекладачка обрала застосування заміни, опущення, додавання, повний переклад, спосіб традиційної відповідності, структурне перетворення, заміни лексичної складової. Орієнтаційні метафори були відтворення шляхом заміни лексичної складової, додавання та опущення, повного перекладу, структурного перетворення, традиційної відповідності.