Факультет біології, географії та екології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67

Browse

Author: search.filters.author.Шкуропат, А. В.Start date: 2020

Search Results

Now showing 1 - 10 of 23
  • No Thumbnail Available
    Item
    ОНТОГЕНЕЗ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
    (2024) Шкуропат, А. В.
    Видання містить завдання для самостійної роботи, які охоплюють питання індивідуального розвитку та факторів, що впливають на нього. А саме: гаметогенез різних груп тварин та рослин, ембріональний розвиток, постембріональний розвиток, метаморфоз, гаметофіт та спорофіт рослин, регенерація у різних груп організмів, ріст, старіння, смерть. Рекомендовано здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності 014 Середня освіта спеціалізації 014.05 Біологія та здоров’я людини, освітньо-професійної Середня освіта програми (біологія та здоров’я людини).
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    INFLUENCE OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES ON SYNTHESIS FUNCTION AND CELLULAR DESTRUCTION OF HEPATOCYTES IN VITRO
    (2022) Shkuropat, A. V.; Shvets, V. A.; Golovchenko, I. V.; Prosiannikova, Ya. M.; Шкуропат, А. В.; Швець, В. А.; Головченко, І. В.; Просяннікова, Я. М.
    The aim of the study was to reveal the effect of biologically active substances on the synthesis activity and cellular destruction of hepatocytes in vitro. Liver sections were prepared for investigation and placed in culture vials with DMEM nutrient medium with 15% calf serum, glucose, and antibiotics (streptomycin and penicillin). Liver sections were incubated for 14 days with interleukin-2 (roncoleukin) at a concentration of 5000 IU/ml and 7500 IU/ml, and erythropoietin (epobiocrine, “Biopharma”, USA) at a concentration of 13 IU/ml (high concentration), 6.5 IU/ml (medium concentration) and 1.3 IU/ml (low concentration) and without stimulation (control cultures). Synthesis activity and cellular destruction of hepatocytes were studied by determining the protein content, alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase activity in the supernatant of liver organ cultures on the 7th and 14th days of incubation. It was found that culturing organotypic cultures with IL-2 did not affect the synthesis function of hepatocytes, but reduced aspartate aminotransferase activity throughout the culture period. At a concentration of 7500 IU/ml IL-2 showed a weak epatotoxic effect. It was found that erythropoietin at a medium concentration had a hepatoprotective effect, at a high concentration it suppressed the synthesis activity of hepatocytes and contributed to the destruction of the cytoplasmic membrane of cells. At low concentrations, erythropoietin increased the synthesis activity of liver cells but caused an increase in the activity of aminotransferases, this may indicate both mass cell death and intensification of amino acid transamination processes. It was established that interleukin and its inhibitor cause biological effects when incubated with organotypic cultures. Вивчали вплив біологічно активних препаратів на синтетичну активність та клітинну деструкцію гепатоцитів in vitro. Для дослідження робили зрізи печінки та поміщали у культуральні флакони з живильним середовищем DMEM з додаванням 15%-ї телячої сироватки, глюкози та антибіотиків (стрептоміцин та пеніцилін). Інкубували протягом 14 діб з інтерлейкіном-2 (ІЛ-2, ронколейкін) у концентрації 5000 і 7500 МО/мл, еритропоетином (епобіокрин, «Biopharma», США) у високій концентрації (13 МО/мл), середній (6,5 МО/мл) та низькій (1,3 МО/мл), а також без стимуляції (контрольні культури). Досліджували синтетичну активність та клітинну деструкцію гепатоцитів за вмістом білка, активністю аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) у супернатанті органних культур печінки на 7-й та 14-й день інкубації. З’ясували, що культивування органотипових культур з ІЛ-2 не вплинуло на синтетичну функцію гепатоцитів, проте зменшило активність АсАТ протягом усього періоду культивування. У концентрації 7500 МО/мл ІЛ-2 виявляв слабку гепатотоксичну дію. Встановлено, що еритропоетин у середній концентрації чинив гепатопротекторну дію, у високій – пригнічував синтетичну активність гепатоцитів та сприяв руйнуванню цитоплазматичної мембрани клітин, у низькій концентрації збільшував синтетичну активність клітин печінки, однак, викликав збільшення активності амінотрансфераз. Це може свідчити як про масову загибель клітин, так і про інтенсифікацію процесів трансамінування амінокислот. Було встановлено, що інтерлейкін та його інгібітор викликають біологічні ефекти при інкубуванні з органотиповими культурами.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ
    (2021) Шкуропат, А. В.; Головченко, І. В.; Рудишин, С. Д.; Shkuropat, A. V.; Golovchenko, I. V.; Rudyshyn, S. D.
    У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами, що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою, що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області. Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним, спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання. Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів. Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості, формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо. The article considers the problem of forming motivation in schoolchildren, which includes the formation of a system of values, active student behavior, ie the creation of a relationship between motives that are perceived and those that actually work. Since most studies of motivation relate to its level and severity, motivation is assessed from high to low levels, our study focuses on the study of motivation as a complex system of elements (motives). The analyzed literature sources show that students may differ not only in the level of motivation, but also in the type of motivation, ie the motive or the driving force that motivates the activity. 120 students of 10–11 grades of general secondary education institutions of Kherson and the region took part in our research. Students were offered a questionnaire (questions borrowed from the Shadow a Student Challenge), which contained questions related to cognitive, social, motivational and professional motives. The survey of students showed that only 30% of the surveyed students had a formed cognitive motive, 20% had a formed social motive, 19.2% of the surveyed students showed a formed motivating motive to learn. The analyzed results of the questionnaire allow to establish the insufficiency of the formation of motivation of learning in students due to the insufficiency of the formation of cognitive motive in the majority of surveyed students. Formed motivation is the predominance of cognitive orientation to learning, which is inherent in children's curiosity, the formation of cognitive interests. In cases where the cognitive motive is not formed, the child develops secondary motives for learning. She begins to see school as a place for entertainment, and the child is unable to take on the responsibilities of a student. It is proved that among the surveyed students 20% in the first place have a social motive, as evidenced by the answers of students, in which they indicate that the school is a place to communicate with peers, attend school for communication and more.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    ГІСТОЛОГІЧНА БУДОВА ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
    (2021) Шкуропат, А. В.; Головченко, І. В.; Швець, В. А.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я У ЗАКЛАДІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
    (2021) Шкуропат, А. В.; Головченко, І. В.; Юріна, Ю. М.; Shkuropat, A.; Golovchenko, I.; Yurina, Y.
    Освітньо-професійна програма спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я люди- ни) є правовими документами, що визначають компетентнісні вимоги у підготовці фахівців. Побудова освітньо-професійної програми на компетентнісному підході може переорієнту- вати навчання з процесу на результат освіти в діяльнісному та особистісно орієнтованому вимірі. У освітньо-професійній програмі компе- тентності здобувача поділені на три складові частини: інтегральну, загальні та фахові (предметні). Проаналізовано результати анкетування вчителів біології та основ здоров’я та встанов- лено, що кожна із зазначених у освітній про- грамі компетентностей вважалася доцільною для вивчення не менш ніж 80% опитаних. Найбільшу дискусію викликали фахові компе- тентності 8, 13, 14, що, можливо, пов’язано із складністю питань, які необхідно вивчити та засвоїти для набуття цих компетентностей. Переважна більшість вчителів відмітила, що у освітній програмі перераховані всі необхідні компетентності для формування майбутнього вчителя біології та основ здоров’я. Тому запро- понований перелік загальних та фахових ком- петентностей вважаємо вичерпним для підго- товки вчителів біології та основ здоров’я у се- редній школі. Introduction. Competence approach to the formation of a specialist in the specialty 014 Secondary education (biology and human health) does not involve the transfer of ready-made knowledge to applicants, and the formation of their vital competencies. First of all, this approach will help to master the acquisition of the necessary information, gain experience in applying knowledge, development and implementation of their own abilities and inclinations. The purpose of this article is to analyze the list of general and professional competencies in the structure of training of future specialists - teachers of biology and basics of health. Research methods - analysis, synthesis, questionnaires. Results. The leading task of the competence approach in education is to combine scientific knowledge and the world of human needs to ensure independent activity. However, the implementation of such an approach is possible only in the case of additional involvement of comprehensive personal development. Educational-professional program in the specialty 014 Secondary education (biology and human health) is a legal document that defines the requirements for competence in training. Building an educational-professional program on a competency-based approach can reorient learning from process to learning outcome in terms of activity and personality. In the educational-professional program, the applicant's competencies are divided into three components: holistic, general and professional (subject). Originality. The article for the first time conducted a survey of teachers of biology and basics of health with the aim and clarified their opinion on the feasibility of certain professional competencies in the educational program. Conclusion. According to a survey of biology and health professors, each of the competencies listed in the curriculum was considered suitable for study by at least 80% of respondents. Professional competencies 8, 13, 14 have caused the most discussion, which may be due to the complexity of the issues that need to be studied and mastered to acquire these competencies. The vast majority of teachers noted that the educational program lists all the necessary competencies for the formation of future teachers of biology and basics of health. Therefore, we consider the proposed list of general and professional competencies to be comprehensive for the training of biology and health teachers in secondary school.
  • Thumbnail Image
    Item