Факультет біології, географії та екології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67
Browse
11 results
Search Results
Item Старовинні забуті парки Херсонщини(2019) Ходосовцев, О. Є.; Мойсієнко, І. І.; Бойко, М. Ф.; Кунц, Б.; Мельник, Р. П.; Загороднюк, Н. В.; Дармостук, В. В.; Захарова, М. Я.; Клименко, В. М.; Дайнеко, П. М.; Малюга, Н. Г.; Khodosovtsev, A.Ye.; Moysiyenko, I. I.; Boiko, M. F.; Kuntz, B.; Melnyk, R. P.; Zagorodnyuk, N. V.; Darmostuk, V. V.; Zaharova, V. Ya.; Klymenko, V. M.; Dayneko, P. M.; Malyuga, N.G.У книзі йдеться про історію та сучасність старовинних парків, створених у XVIII–XX століттях і які залишилися до наших часів. Вперше показано видовий склад дендрофлори та трав’янистих рослин, епіфітних мохоподібних та лишайників стародавніх парків та лісопарків Херсонщини, розташованих у Бехтерах, Преображенці, Старій Збур’ївці, Новочорномор’ї, Олексіївці, Хорлах, Роздольному, Чкаловому, Новоолександрівці, Нововоронцовці, Садовому, Херсоні (Казенний Сад) та Оджиголі, Архангельському лісі, Недогірському лісі, Оджигольському лісі, Іванівському лісі, Новодмитрівському лісі, Новочорноморському лісі, Олешківському сосновому борі, Реймерському лісі. В книзі наводиться історія деяких вікових та меморіальних дерев Херсонщини. The monograph is opens the history and the present of parks create in the XVIII–XX centuries remained until our times. For the first time, the complete species lists of the vascular plants (dendroflora and herbaceous plants), epiphytic mosses and lichens of the ancient parks of the Kherson region in the Bekhtery, Novovorontsovka, Novooleksandrivka, Odzhyhol, Oleksiivka, Preobrazhenka, Rozdolne, Stara Zburivka, Chkalove, Chornomorske, Kherson (Kazennyi Sad), Khorly, Arkhangelskyi Forest, Nedogirskyi Forest, Odzhyholskyi Forest, Ivanivskyi Forest, Novodmytrivskyi Forest, Novochornomorskyi Forest, Oleshkivskyi Pine Forest, Reimerskyi Forest. The story of the old and memorial trees and it conservation are given.Item Перспективні заповідні об’єкти Херсонської області(2020) Мойсієнко, І. І.; Ходосовцев, О. Є.; Пилипенко, І. О.; Бойко, М. Ф.; Мальчикова, Д. С.; Клименко, В. М.; Пономарьова, А. А.; Захарова, М. Я.; Дармостук, В. В.; Moysiyenko, I. I.; Khodosovtsev, A. Ye.; Pylypenko, I. O.; Boiko, M. F.; Malchykova, D. S.; Klymenko, V. M.; Ponomarova, A. A.; Darmostuk, V. V.; Zaharova, M. Ya.У книзі наводяться відомості про цінні куточки природи Херсонщини, для збереження яких необхідно здійснити їх заповідання. Загалом у Херсонській області пропонується створити 125 нових об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 3 регіональні ландшафтні парки, 71 заказник та 51 пам’ятку природи. Для кожного об’єкта наводиться короткий опис, орієнтовна площа, фотографічний та картографічний матеріал. Майже усі з них потребують створення наукових обґрунтувань, за винятком лише деяких. Книга розрахована на науковців, працівників Міністерства екології та енергетики, Департаменту екології ОДА, органів місцевого самоврядування, науковців, студентів та викладачів, вчителів, учнів та всіх небайдужих до збереження дикої природи громадян. The information about perspective protected areas and objects in Kherson region are presented. In general, the monograph includes short review of 125 projected units with data of proposed name, area, location, description, main references, map and illustrations for each. Among them 3 projected regional landscape parks, 71 natural reserves and 51 natural monuments which need to scientific background. The book is aimed at local governments, employees of the Ministry of Ecology and Energy, ecologists, environmentologists, students and teachers and all who are indifferent to the conservation of the wildlife in Ukraine.Item ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2020) Мойсієнко, І. І.; Ходосовцев, О. Є.; Пилипенко, І. О.; Бойко, М. Ф.; Мальчикова, Д. С.; Клименко, В. М.; Пономарьова, А. А.; Захарова, М. Я.; Дармостук, В. В.; Moysiyenko, I. I.; Khodosovtsev, A. Ye.; Pylypenko, I. O.; Boiko, M. F.; Malchykova, D. S.; Klymenko, V. M.; Ponomarova, A. A.; Darmostuk, V. V.; Zaharova, M. Ya.У книзі наводяться відомості про цінні куточки природи Херсонщини, для збереження яких необхідно здійснити їх заповідання. Загалом у Херсонській області пропонується створити 125 нових об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 3 регіональні ландшафтні парки, 71 заказник та 51 пам’ятку природи. Для кожного об’єкта наводиться короткий опис, орієнтовна площа, фотографічний та картографічний матеріал. Майже усі з них потребують створення наукових обґрунтувань, за винятком лише деяких. Книга розрахована на науковців, працівників Міністерства екології та енергетики, Департаменту екології ОДА, органів місцевого самоврядування, науковців, студентів та викладачів, вчителів, учнів та всіх небайдужих до збереження дикої природи громадян. The information about perspective protected areas and objects in Kherson region are presented. In general, the monograph includes short review of 125 projected units with data of proposed name, area, location, description, main references, map and illustrations for each. Among them 3 projected regional landscape parks, 71 natural reserves and 51 natural monuments which need to scientific background. The book is aimed at local governments, employees of the Ministry of Ecology and Energy, ecologists, environmentologists, students and teachers and all who are indifferent to the conservation of the wildlife in Ukraine.Item ІНТЕГРАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ(2018) Карташова, І. І.; Клименко, В. М.; Дармостук, В. В.; Kartashova, І. І.; Klymenko, V. M.; Darmostuk, V. V.У статті, на основі аналізу методики проектної діяльності та з’ясування компетентнісного й інтегративного підходів до природничої освіти школярів, порушено проблему розкриття інтеграційних потенційних можливостей дослідницьких проектів учнів старшої школи. Доведено, що розробка й здійснення дослідницьких проектів за логікою реального ліхенологічного дослідження дозволяє формувати інтегровані знання і вміння, формувати культурологічний простір розвитку особистості школяра. В статье затронута проблема потенциальных возможностей интеграции исследовательских проектов школьников старшей школы на основе анализа методики проектной деятельности, определения сущности компетентностного и интегративного подходок к обучению. Доказано, что осуществление исследовательских проектов за логикой реального лихенологического исследования способствует не только формированию интегрированных знаний и умений, а и формированию культурологического пространства развития личности школьника. The problems of the integration potential research biological projects of high school students is discussed. This approach is based of analysis the project activity methodology, competence and integrative views to the natural education of schoolchildren as well. It is proved that the development and realization of research projects according to the logic of real lichenological research allows to form integrated knowledge and skills. The problem of cultural space formation and development of the individual student are provided.Item Phytodiversity and Lichenodiversity in the Conditions of Agricultural Landscapes In Southern Ukraine(2015) Boiko, M. F.; Khodosovtsev, O. Ye.; Gavrylenko, L. M.; Melnyk, R. P.; Klymenko, V. M.; Shaposhnikova, А. О.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Гавриленко, Л. М.; Мельник, P. П.; Клименко, В. М.; Шапошнікова, А. О.I he article presents the results of investigations of vascular plants, mosses and lichens diversity on the agricultural landscapes of southern Ukraine. Mora species of bryophytes agrolandscapes include anthotserotophyles. marshantyophyles and bryophytes. Bryophytes are dominant and include species of the family 1'ouiaceae (50.0 % of all the species composition) and Hryaceae (22.5 %). I he vegetation is represented by the classes Stellarietea mediae, Polygono arenastri—Poetea annua. Agropyretea repentis, ClienopodieJea, including Red rare species - Anacamptis picta (Loisel.) R.M. ISateman. Lepidium purnihim Boiss. el Balansa and others, There are 944 species of weeds on agricultural landscapes in the south of Ukraine that grow spontaneously, l'he most common among them are 130-150 species. 500 species are adventive. The methods of rare diversity conservation and measures to light weed infestation were proposed.Item ВПЛИВ 6,6^,6'ЛЛ:ТРАМЕТИЛ-2,2'-ДИОКСО-4,4'-СШР()БІ [ГЕКСАГІДРОПІРИМІДИНУ] (СПІРОКАРБОНУ) НА МЕТАБОЛІЧНІ ПРОЦЕСИ У БІЛИХ МИШЕЙ(2011) Гасюк, О. М.; Клименко, В. М.; Hasiuk, O. M.; Klymenko, V. M.Досліджували вплив спірокарбону на метаболічні процеси білих мишей. З’ясовано, що зниження імунологічної реактивності у алкоголізованих тварин, може бути обумовлено цілим рядом чинників, пов'язаних з віковими якісними і кількісними змінами в популяціях клітин, що безпосередньо беруть участь в імунній відповіді. На тлі цього можуть змінюватись оптимальні взаємозв’язки, що сформувалися в процесі онтогенезу, між популяціями імунокомпетентних клітин і такими імунорегулюючими чинниками, як гормони і клітини-регулятори. The effect of spirocarbon on the metabolic processes of white mice was studied. It was found that reduction of immunological reactivity in alcoholic animals may be due to a number of factors associated with age-related qualitative and quantitative changes in the populations of cells that are directly involved in the immune response. Against this background, the optimal interactions formed during the ontogenesis, between populations of immunocompetent cells and immunoregulatory factors such as hormones and regulating cells may change.Item MASSJUKIELLA UСRAINICA – РІДКІСНИЙ ДЛЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КСАНТОРІОЇДНИЙ СОРЕДІОЗНИЙ ЛИШАЙНИК З УРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ(2014) Клименко, В. М.; Ходосовцев, О. Є.; Клименко, В. Н.; Ходосовцев, А. Е.; Klymenko, V. M.; Khodosovtsev, A. Ye.Наводяться екологічні особливості рідкісного для півдня України ксанторіоїдного лишайника Massjukiella ucrainica. Приводятся экологические особенности редкого для юга Украины ксанториоидного лишайника Massjukiella ucrainica. The ecological peculiarities of the rare for southern Ukraine lichens Massjukiella ucrainica collected from urbanized landscapes are provided.Item CANDELARIA PACIFICA (CANDELARIACEAE) — НОВИЙ ДЛЯ ЛІХЕНОФЛОРИ УКРАЇНИ ВИД(2014) Клименко, В. М.; Клименко, В. Н.; Klymenko, V. M.Приведен краткий диагноз, освещены таксономические, экологические и географические особенности нового для флоры Украины лишайника Candelaria pacifica M. Westb. & Arup. The diagnosis of Candelaria pacifica, a new species for the lichen flora of Ukraine, and its taxonomic, ecological and geographical features are provided.Item Ліхеноіндикаційна оцінка якості повітря невеликих і середніх міст півдня України(2016) Клименко, В. М.; Клименко, В. Н.; Klymenko, V. M.Приведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря невеликих і середніх міст Херсонської області: Берислав, Каховка, Нова Каховка. Розраховано числові межі ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та рекомендовано їх використання в ході проведення ліхеноіндикаційних досліджень урбанізованих ландшафтів південного регіону України. Описано видовий склад угрупувань епіфітної ліхенобіоти з території зазначених міст, який налічує 43 види. За показниками розрахованого Індексу чистоти повітря побудовано моделі просторового розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на вказаних територіях. За порівняльним аналізом розрахованої площі ізотоксичних зон, проведено ранжування досліджених міст за якістю повітря – найвища якість повітря на території м. Берислава, а найнижча у м. Нова Каховка. Найвища якість повітря серед селітебних ландшафтів, у спальних районах м. Каховки, а найнижча – у житлових кварталах Нової Каховки. Приведены результаты лихеноиндикацийного исследования качества приземных слоев атмосферного воздуха небольших и средних городов Херсонской области Берислав, Каховка, Новая Каховка. Рассчитано числовые пределы изотоксичних лихеноиндикацийних зон и рекомендовано их использование в ходе проведения лихеноиндикацийних исследований урбанизированных ландшафтов южного региона Украины. Описаны видовой состав группировок эпифитной лихенобиоты с территории указанных городов, который насчитывает 43 вида. По показателям рассчитанного Индекса чистоты воздуха построены модели пространственного распределения изотоксичних лихеноиндикацийних зон на указанных территориях. По результатам сравнительного анализа рассчитанной площади изотоксичних зон, проведено ранжирование исследованных городов по качеству воздуха: высокое качество воздуха на территории г. Берислав, а самое низкое в г. Новая Каховка. Высокое качество воздуха среди селитебных ландшафтов в спальных районах г. Каховки, а самое низкое – в жилых кварталах Новой Каховки. The results of the study of lihenoindication surface layers of air in small and medium-sized towns of Kherson region: Berislav, Kakhovka, New Kakhovka are presented. Numeric limits of izotoxic lichen indication zones are calculated and their use during the research of lichen indication urban landscapes of Southern Ukraine is recommended. Species composition of epiphytic lichenobiotic groups from the territory of these towns, which has 43 species, are described. In terms of clean air Index the models of the spatial distribution of izotoxic lichenoindicating zones in these areas are calculated. For comparative analysis of the calculated area of izotoxic zones surveyed ranking of the towns for air quality was held. The highest air quality is in Berislav town, and the lowest is in New Kakhovka. The highest air quality of residential landscapes is in residential districts of Kakhovka town, and the lowest is in residential neighborhoods of New Kakhovka town.Item ЛІХЕНОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВІТРЯ м. СКАДОВСЬКА(2017) Клименко, В. М.; Klymenko, V. M.Наведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря м. Скадовська. Метою дослідження було визначення якості повітря невеликих міст Херсонської області, розташованих на узбережжі морів, використовуючи ліхеноіндикаційний метод, встановлення можливих векторів надходження полютантів до їх атмосфери та порівняння отриманих даних з аналогічними, наведеними для інших міст області. Для реалізації мети, шляхом інтерполяції та екстраполяції величин синтетичного ліхеноіндикаційного показника – індексу чистоти повітря в модифікованому варіанті С. Кондратюка (ІЧПм) – на терени міста, побудовано тематичні картосхеми, на яких відображено зони із різною якістю повітря. Основою для встановлення величини ІЧПм на дослідних ділянках стали результати ліхенологічних зборів, у ході яких були отримані дані щодо видового складу епіфітних лишайників, площі проективного покриття та частоти трапляння, екологічного індексу кожного виду. Відомості, отримані в польових умовах, доповнювались і коригувались у ході камеральної обробки зібраних матеріалів. У ході дослідження на території Скадовська виявлено 41 вид епіфітних лишайників. У результаті розрахунку ІЧПм територію міста було поділено на зони із різною якістю повітря. Найбільша серед ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон – незабруднена, її площа – 5,6 км2, що становить 51,9 % території міста. Друга за поширеністю – слабозабруднена зона, площа якої 3,2 км2 – 29,6 % площі міста. Середньозабруднена зона займає площу 1,9 км2 (17,6 %), а дуже забруднена – 0,1 км2 (0,9 %). Найнижчу якість повітря серед урболандшафтів м. Скадовська зафіксовано на території транспортних ландшафтів, 30 % території яких розташовано в середньозабрудненій зоні, а найвищу – на території пустирів, понад 96 % території яких розташовано в незабрудненій і слабозабрудненій зонах. Відсоток площі маркерів високої якості повітря – незабрудненої і слабозабрудненої зони – для м. Скадовська становить 81,5 %. Порівнюючи його з аналогічним показником, розрахованим при ліхеноіндикаційних дослідженнях інших міст Херсонської області, можна зробити висновок, що якість повітря на теренах міста Скадовська знаходиться на доволі високому рівні. Приведены результаты лихеноиндикационного исследования качества приземных слоев атмосферного воздуха г. Скадовска. Целью исследования было определение качества воздуха небольших городов Херсонской области, расположенных на побережье морей, используя лихеноиндикационный метод, установление возможных векторов поступления поллютантов в их атмосферу и сравнение полученных данных с аналогичными, приведенными для других городов области. Для реализации цели, путем интерполяции и экстраполяции данных синтетического лихеноиндикационного показателя – индекса чистоты воздуха в модифицированном варианте С. Кондратюка (ИЧВм) – на территории города, построены тематические картосхемы, на которых отражены зоны с разным качеством воздуха. Основанием для установления величины ИЧВм на опытных участках служили результаты лихенологических сборов, в ходе которых были получены данные о видовом составе эпифитных лишайников, площади их проективного покрытия и частоте встречаемости, экологическом индексе каждого вида. Сведения, полученные в полевых условиях, дополнялись и корректировались в ходе камеральной обработки собранных материалов. В ходе исследования на территории Скадовска выявлен 41 вид эпифитных лишайников. В результате расчета ИЧВПм территория города была разделена на зоны с разным качеством воздуха. Наибольшая среди изотоксических лихеноиндикационных зон – незагрязненная, ее площадь – 5,6 км2, что составляет 51,9 % территории города. Вторая по распространенности – слабозагрязненная зона, площадь которой 3,2 км2 – 29,6 % площади города. Среднезагрязненная зона занимает площадь 1,9 км2 (17,6 %), а очень загрязненная – 0,1 км2 (0,9 %). Наиболее низкое качество воздуха зафиксировано на территории транспортных ландшафтов, 30 % территории которых расположены в среднезагрязненной зоне, а самое высокое – на территории пустырей, более 96 % территории которых расположены в незагрязненной и слабозагрязненной зонах. Процент площади маркеров высокого качества воздуха – незагрязненной и слабозагрязненной зоны – для города Скадовска составляет 81,5 %. Сравнивая его с аналогичным показателем, рассчитанным при лихеноиндикационных исследованиях ряда других городов Херсонской области, можно сделать вывод о том, что качество воздуха на территории города Скадовска находится на достаточно высоком уровне. The results of the quality of the air in the Skadovsk town with using lichens are given. The aim of the paper was establish possible vectors flow of pollutants into the atmosphere of the coastal town and the comparison of the data after lichen monitoring with those given for other town in Kherson region. The map with different lichen indication zones as unpolluted, small polluted, middle polluted and very polluted are created. This map constructed after lichen mapping of the Skadovsk town with use of the index of air pollution (IAP). 41 species of the corticolous lichens were found in the Skadovsk town. This epiphithic lichen composition is similar to these Kherson city (44 species), Poltava (49 species), Ternopil (45 species), Ivano-Frankivsk (45 species) and Lutsk (37 species). Arthonia punctiformis, Flavoplaca flavocitrina and Strangospora ochrophora were reported for the first time for urban landscape of the Kherson oblast. The landscape structure of the Skadovsk town are provided. There are residential landscapes (6,8 km2, or 63 %), wasteland (2 km2, or 18,8 %), warehouse landscapes (1,1 km2, 9,8 %); garden park landscapes (0,5 km2 or 4,7 %); transport landscapes (0,3 km2 or 2,8 %), industrial landscapes (0,1 km2 or 0,8 %). We are used urban landscapes and lichen indication zones overlapping. This enables possible ranking of air quality in the town landscapes and to establish the possible sources of pollutions in their territory. The territory of the town was divided into zones with different air quality as a result of the calculation of IAP. The largest among isotoxic lichen indication zones is unspopolluted (5,6 km2 or representing 51,9 % of the town area), the small polluted is 3,2 km2 (or 29,6 %), the middle polluted is 1,9 km2 (or 17,6 %) and very polluted is 0,1 km2 (or 0,9 %). The lowest air quality registered in the transport landscape because 30 % of it areas are located in middle polluted zone. The highest air quality formed in the wastelands where over 96 % square are located in unpolluted and small-polluted areas. After the low level of the town industrialization, there are two main vectors of pollutants flow to the town air. At the first, there are emissions from heating systems, including complex multi-storey buildings in the town located along the street Sergievskaya, between Dzharylgachska and Nezalezhnosti streets. At the second, it is transport emissions. A dense network of highways, especially on how not restricted movement of large vehicles, formed the «skeleton frame» of middle polluted zone. The numerous of the high air quality markers (81,5 %) in Skadovsk town were found in unpolluted and middle polluted zones. The air quality on the territory of the Skadovsk town is rather high in comparison with Kherson (34 %), Nova Kakhovka (60,2 %), Kakhovka (77,9 %) and Beryslav (88,75 %). Instead, the air quality in residential landscapes of Skadovsk town is intermediate between these towns with unpolluted and small polluted zones in 75 % while in Kakhovka and Beryslav were 83,1 % and 81 % respectively, exceeding Nova Kakhovka (31,7 %) and Kherson (37 %).