Факультет біології, географії та екології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
    (2020) Шахман, І. О.; Shakhman, І. О.
    Міжнародні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я наголошують, що понад 60 % захворювань у світі спричинені споживанням неякісної води. Вода на сьогодні являється не тільки важливим, а й соціально значимим природним ресурсом. Тому в деклараціях Всесвітнього Водного Форуму (Гаага, 2000 р.) та Міжнародної конференції по прісній воді (Бонн, 2001 р.) якість води визначається як основний критерій збалансованого розвитку суспільства, його екологічної безпеки та існування. Соціально-економічна політика України декларує одне з пріоритетних завдань – забезпечення громадян та галузей економіки якісною водою. У статті висвітлено застосування методик комплексної оцінки якості води при дослідженні гідроекологічних проблем. Виконана екологічна оцінка якості води поверхневих вод середньої течії річки Південний Буг в межах Вінницької та Миколаївської областей за період спостереження 2019 року за різними методиками за гідрохімічними показниками відповідно до діючих нормативів якості поверхневих водних ресурсів для питних, рибогосподарських, культурно-побутових та рекреаційних потреб. Аналіз концентрацій речовин по довжині річки Південний Буг в межах Вінницької та Миколаївської областей демонструє низьку здатність річки до саморегуляції та самоочищення у 2019 році та доводить наявність суттєвого негативного техногенного впливу на систему хімічного складу води річки. Найчастіше спостерігалось перевищення значень нормативів якості вод водних об’єктів по нітритам, синтетичним поверхнево-активним речовинам, амонію сольовому, хімічному споживанню кисню, що має руйнівний вплив на розвиток водних біоресурсів та аквакультури. Встановлено, що використання середньої течії річки Південний Буг для рибного господарства, питних та культурно-побутових і рекреаційних потреб на сьогодні пов’язано з певними екологічними ризиками.
  • Item
    ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ РОЗБАВЛЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ПРИКЛАДІ Р. ІНГУЛЕЦЬ
    (2020) Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.; Shakhman, І. О.; Bystriantseva, А. М.
    Якість природних вод представляє собою сукупність фізичних, хімічних і біологічних показників, які визначають ступінь придатності води для конкретних видів водокористування і відповідають вимогам охорони навколишнього середовища. Екологічна оцінка стану поверхневих водних ресурсів проводиться за гідрологічними, гідрохімічним, гідробіологічними показниками і передбачає встановлення можливості їх використання різними галузями економіки. Водокористувачі зазвичай оцінку якості води зводять до аналізу відповідності фактичних значень показників стану води гранично допустимим. Скиди стічних вод у водні об’єкти створюють велику неоднорідність якості води в них. Утворюються зони забруднення, де порушу¬ються природні гідрохімічні і біологічні процеси, а концентрація забруднюючих компонентів виявляється вище встановлених норм по санітарним, рибогосподарським або іншими показниками. Ґрунти в зоні забруднення зазвичай також виявляються забрудненими. Оскільки одні й ті ж водні об’єкти служать для водокористування і є приймачами стічних вод, то під час проєктування скидів і водопостачання необхідно надійно визначати зони поширення забруднених вод, щоб забезпечити необхідну якість води в місцях водокористування та не допустити поширення забруднення в межах заповідних територій. У статті продемонстровано на прикладі р. Інгулець практичну реалізацію методики розрахунку розбавлення стічних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Виконана порівняльна оцінка якості води в пониззі р. Інгулець у вегетаційний період за нормативами якості поверхневих вод, призначених для різних водокористувачів. Акцентовано увагу на необхідності використання показни¬ків якості води, що дають як просторові, так і часові узагальнення і дозволяють враховувати мінливість забрудненості водних мас та визначити здатність водних ресурсів до самовідновлення. The quality of natural water is a combination of physical, chemical and biological indicators that determine the degree of suitability of water for specific types of water use and meet the requirements of environmental protection. Environmental assessment of surface water resources is carried out by hydrological, hydrochemical, hydrobiological indicators and provides the possibility of their use in different sectors of the economy. Water users, as a rule, reduce the assessment of water quality to an analysis of the compliance of actual values of water condition indicators with the maximum permissible. Discharges of wastewater into water bodies create a high heterogeneity of water quality in them. Pollution zones are formed where natural hydrochemical and biological processes are violated, and the concentration of polluting components is higher than the established standards for sanitary, fisheries or other indicators. Soils in the contaminated area usually also become contaminated. Since the same water bodies serve for water use and are waste water receivers, when designing discharges and water supply, it is necessary to reliably establish the distribution zones of contaminated water in order to ensure the necessary quality of water in places of water use and to prevent the spread of pollution within protected areas. The article demonstrates the practical implementation of the wastewater dilution calculating methodology from the mining enterprises in Kryvbas on the example of the Ingulets River. A comparative assessment of the quality of water in the Lower Section of the Ingulets River during the growing season was carried out according to the quality standards of surface waters intended for various water users Attention is focused on the need to use indicators of water quality, giving both spatial and temporal generalizations and allowing to take into account the variability of water pollution and the ability of water resources to self-repair.